Рішення № 88193964, 04.03.2020, Вижницький районний суд Чернівецької області

Справа № 713/1938/19

Провадження №2/713/48/20

РІШЕННЯ

іменем України

04.03.2020 м. Вижниця

Вижницький районний суд Чернівецької області в складі: головуючого судді Кибич І.А., з участю секретаря судового засідання Андрюк О.Д., за участю представників позивача Пустовіт Ю ОСОБА_1 , ОСОБА_2 О ОСОБА_3 ., за участю представників відповідача Українець О.П., Данильченко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вижниця в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_4 , до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та повернення коштів за депозитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача.

Позивач ОСОБА_4 звернувся в суд з позовом про захист прав споживачів та повернення коштів за депозитним договором до відповідача АТ КБ «ПриватБанк».

Просить стягнути з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 230000,00 гривень у повернення коштів внесених ОСОБА_4 за депозитним договором SAMDN2176159936; 36965,60 гривень – річних на суму неповернутого депозиту; 316250,00 гривень – відсотків за депозитним договором; 217810,00 гривень – інфляційних на суму неповернутого депозиту; 2518500,00 гривень – пені за неповернення депозитних коштів; 26241,10 гривень – річних на суму несплачених відсотків за депозитом; 100979,65 гривень – інфляційних на суму несплачених відсотків за депозитом; 3102412,69 гривень – пені за неповернення відсотків за користування депозитом. Всього 6549159,04 гривень.

Свої позовні вимоги обґрунтував наступним.

20.08.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений депозитний договір SAMDN2176159936 та відкрито особистий рахунок по вкладу № НОМЕР_1 . За умовами договору за користування коштами позивача відповідач зобов`язаний був сплачувати проценти у розмірі 25,0% на рік, що становить 2,08 % на місяць. Договір був укладений терміном на 3 місяці. Сума вкладу становила 230000,00 гривень. За умовами Договору, якщо до закінчення терміну дії Договору позивач не звертався за припиненням Договору, його дія продовжувалася на наступний термін, на таких самих умовах. Заявою від 09.04.2014 року (вхідний №4664) ОСОБА_4 просив АТ КБ «ПриватБанк» розірвати дію Договору та негайно повернути грошові кошти у сумі 230000,00 гривень на нараховані відсотки.

Однак АТ КБ «ПриватБанк» не виконав жодної із вимог ОСОБА_4 , у зв`язку із чим позивач вимушений звертатися до суду із вимогами про повернення банківського вкладу. Враховуючи, що АТ КБ «ПриватБанк» не повернув суму вкладу до цього часу, станом на 18.10.2019 року АТ КБ «ПриватБанк» зобов`язаний повернути ОСОБА_4 , суму внесену ним за договором, а саме 100000,00 гривень. Правомірність та обґрунтованість такої вимоги підтверджується рішенням від 29.01.2015 року Вижницького районного суду Чернівецької області по справі №713/1187/14-ц залишеним у подальшому без змін ухвалою від 19.11.2015 року та ухвалою Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ. Відмовляючись повернути кошти внесені ОСОБА_4 на банківський рахунок і які належать на праві власності ОСОБА_4 , АТ КБ «ПриватБанк» порушує положення Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та ст.1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст.5 цього ж протоколу, є додатковою статтею Конвенції, а також порушив грошові зобов`язання, що тягне за собою наслідки визначені ст.625 ЦК України. АТ КБ «ПриватБанк» має сплатити на користь ОСОБА_4 3% за користування грошовими коштами та інфляційні за весь період, а саме з 09.04.2014 року, що становить 36965,60 гривень. Враховуючи, що сума депозиту ОСОБА_4 не повернута, АТ КБ «ПриватБанк» має сплатити 25 % на рік, як передбачено договором. Жодна норма законодавства, чинного в Україні не передбачає такої підстави для припинення договірного зобов`язання, як закінчення строку договору. Аналогічний висновок міститься в пунктах 6.1-6.5 Постанови від 26.06.2018 року Великої палати ВСУ №910/9072/17. Отже нарахування відсотків проводиться до повного повернення позивачу коштів, внесених ним на депозит. Таку правову позицію висловив ВСУ у складі суддів Першої палати Касаційного цивільного суду у постанові від 02.09.2019 року по справі №132/4438/18-ц. Отже, враховуючи, що ОСОБА_4 не отримував відсотки за договором з квітня 2013 року, згідно розрахунку 25% на рік (або 2,08 % на місяць) сума відсотків з квітня 2014 року по 18.10.2019 року становить 316250,00 гривень. Першим місяцем нарахування інфляційних є місяць, коли не була виконана вимога ОСОБА_4 , тобто квітень 2014 року. Отже сума річних становить 217810,00 гривень. На взаємовідносини за депозитним договором поширюється дія норму Закону України «Про захист прав споживачів». У відповідності до ч.5 ст.10 Закону у разі, коли виконавець договору не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з договором, за кожний день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначено у годинах) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі трьох відсотків вартості роботи (послуги). У відповідності до законодавства, чинного в Україні, термін позовної давності для стягнення пені встановлено в один рік. Тобто пеня не може бути стягнута за період, раніше 18.10.2018 року. Згідно Розрахунку №4 розмір пені за несвоєчасне повернення суми депозиту становить 2518500,00 грн.

Нарахування та сплата відсотків також є умовою договору, за невиконання якої 625 ЦК України передбачає відповідальність у вигляді сплати 3% річних. Згідно Розрахунку №5 річні за несплату відсотків за період з 09.04.2014 року по 18.10.2019 року становить 26241,10 гривень. Першим місяцем нарахування інфляційних на несплачені відсотки є місяць, коли не була виконана вимога позивача, тобто квітень 2014 року. Отже сума річних, згідно Розрахунку №6 до позову становить 100979,65 гривень.

Посилаючись на ч.5 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» зазначає, що розмір пені становить 3102412,69 грн. Враховуючи все вищезазначене сума позовних вимог становить 6549159,04 грн.

Представники АТ КБ «»ПриватБанк» позовні вимоги не визнали, надали письмовий відзив, в якому зазначили наступне.

ОСОБА_4 звернувся до суду з вимогою про стягнення з АТ КБ «ПриватБанк» грошових коштів за договором банківського вкладу. В обґрунтування своїх вимог зазначає, що між ним та АТ КБ «ПриватБанк» було укладено договір банківського вкладу № SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року на суму 230000,00 грн. На підтвердження існування правовідносин, ОСОБА_4 надає суду копію вказаного депозитного договору. Квитанцію про внесення коштів за договором позивачем до суду не надано. Таким чином, обставина відсутності в матеріалах справи касових документів, що стверджували б внесення грошових коштів на банківський рахунок є обставиною, яка ставить під сумнів укладання вказаного ОСОБА_4 депозитного договору.

Спірні правовідносини регулюються ст.ст. 626-639, 1058, 1059, 1068 Цивільного кодексу України, п.8 глави 2 розділу III Інструкції про ведення касових операцій банками в - країні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року №174, та п.1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року №516.

Пунктом 1.4 Положення передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) - юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно- правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції передбачено, що банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення -касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з викладених положень ст. 1059 ЦК України, п. 1.4. Положення, п. 2.9 глави 2 Розділу IV Інструкції письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Договір банківського вкладу є реальним, оплатним договором і вважається укладеним з моменту прийняття банком від вкладника або третьої особи на користь вкладника грошової суми (вкладу). Вказана позиція викладена у Постанові Верховного суду України від 02 липня 2014 року справі №6-96цс14 (реєстраційний номер рішення 39689404). Тобто, виходячи з вищевикладеного, ОСОБА_4 не надано належних доказів існування правовідносин за спірним договором банківського вкладу. Також ОСОБА_4 не підтверджено знаходження спірних грошових сум на депозитному рахунку. До матеріалів позовної заяви позивачем додано копію договору банківського вкладу (яка викликає сумніви щодо їх достовірності) та не надано підтвердження внесення спірних коштів на банківський рахунок. Вважають, що між сторонами у справі відсутні правовідносини, а доказів протилежного позивачем не надано. Враховуючи відсутність договірних правовідносин, також безпідставною є вимога щодо стягнення розрахункових позивачем відсотків, інфляційних та пені, оскільки такі вимоги є похідними від основного зобов`язання, існування якого позивачем не підтверджено. Просять відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_4 позовні вимоги підтримав, посилався на обставини викладені в позові, просив позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав, посилався на обставини викладені в позові та відповідь на відзив, просив позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача Пустовіт Ю.О. позовні вимоги підтримав, зазначив, що позивачем був укладений договір банківського вкладу з відповідачем, в особі керівника відділення AT КБ «Приватбанк» в м. Вижниця Кусяк М.І., в приміщенні відділення AT КБ «Приватбанк» в м. Вижниця, з оформленням всіх необхідних документів, ОСОБА_4 як споживач банківських послуг, був впевнений, що міг добросовісно очікувати, аби вклад до банку перебував у безпеці. Закономірно, ОСОБА_4 очікував, що йому повідомлять про ситуацію, яка загрожуватиме стабільності угоди, яку він уклав з банком, і його фінансовим інтересам, аби він міг заздалегідь вжити заходів з метою дотримання законів і збереження свого права власності. Відмовляючись повернути кошти, які знаходяться на банківському рахунку, які належать на праві власності ОСОБА_4 , АТ КБ «ПриватБанк» порушує положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та ст. 1 Першого Протоколу, підписаного та ратифікованого Україною, яка у відповідності до ст.5 цього ж протоколу, є додатковою статтею Конвенції.

Представник позивача Пустовіт Ю.О. підтримав відповідь на відзив, де зазначив, що договір був підписаний: з одного боку ОСОБА_4 , як вкладником та, з боку відповідача - завідуючою Вижницьким відділення банку ОСОБА_6 . У подальшому слідчим управлінням УМВС України в Чернівецькій області було відкрито кримінальне провадження №12014260000000257 по обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 КК України. На даний час вказане кримінальне провадження було об`єднане та присвоєно єдиний реєстраційний номер 12014260000000204 (далі - кримінальне провадження). Слідством встановлено та у матеріалах кримінального провадження є беззаперечні докази того, що: договір укладався у приміщенні відповідача, а саме в приміщенні відділення АТ КБ «Приватбанк» в м.Вижниця; договір виконувався, як позивачем так і відповідачем. АТ КБ «ПриватБанк» сплачувалися відсотки відповідно до умов Договору; достовірність підпису уповноваженої особи відповідача, а саме керівником відділення АТ КБ «Приватбанк» в м.Вижниця, було встановлено експертизою, яка проводилася експертною установою Чернівецький науково- дослідний експертно-криміналістичний центр; оригінальність печатки відповідача встановлено експертною установою Чернівецький науково-дослідний експертно-криміналістичний центр. Отже достовірність укладення договору між позивачем та відповідачем підтверджено належними і допустимими доказами.

Під час укладення договору ОСОБА_6 ознайомила позивача з «Руководством по депозитным процедурам ІНФОРМАЦІЯ_1 лиц», затвердженого головою правління банку - ОСОБА_7 A ОСОБА_8 , чинність якого на момент укладення договору підтверджується наступним: Руководство було надано відповідачем слідчим органам на виконання ухвали від 13.10.2017 року Шевченківського районного суду м.Чернівці по справі №727/10003/17. Ухвалою були витребувані документи, що регламентують порядок оформлення депозитних договорів. Руководство було надано на електронному носієві, що підтверджується п. 1 Протоколу огляду від 12.03.2018 року. Відповідно до п.2.3.8 Руководства клієнт отримує свій примірник договору, тільки після внесення суми депозиту в касу банку. Неможливість ситуації, коли вкладнику видається на руки договір підтверджується і п.2.3.4. Руководства де вказано, що в договорі зазначається сума внесених грошових коштів. Також вказаний пункт містить імперативний припис, а саме: «после внесения клиентом денежных средств в кассу банка и «проводки» операции кассиром. Договор полностью распечатывается из Приват48 в двух экземплярах (для банка и клиента).» Отже, та обставина, що позивачу видано оригінал договору, доводить, що позивачем грошові кошти на депозитний рахунок були внесені у повній сумі. Отже твердження відповідача про відсутність доказів внесення грошових коштів на депозит є надуманою, і не може бути взята судом до уваги. Оригінал договору є у ОСОБА_4 .

Враховуючи, що позивачем був укладений договір банківського вкладу з відповідачем, в особі керівника відділення AT КБ «Приватбанк» в м. Вижниця Кусяк М.І., в приміщенні відділення AT КБ «Приватбанк» в м. Вижниця, з оформленням всіх необхідних документів, позивач, як споживач банківських послуг, був впевнений, що може добросовісно очікувати, що при укладенні договору з боку банку було дотримано всіх необхідних процедур, оскільки саме на банк покладається такий обов`язок, як прийняття готівки, внесення їх на депозитний рахунок та видача вкладнику всіх необхідних документів. У ОСОБА_4 були відсутні будь-які підстави сумніватися у дійсності правочину. Враховуючи, що раніше договори від імені банку укладала саме вказана керуюча відділенням, а також те, що по договору ОСОБА_4 отримував дивіденди, очевидним є що у останнього не виникло і взагалі не могло бути підстав для виникнення сумнівів у правомірності укладеної угоди. Відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і, як наслідок, необлікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від ОСОБА_4 на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу слід кваліфікувати як невиконання саме банком своїх обов`язків, внаслідок вчинення працівниками банку протиправних дій. За умовами договорів про банківські вклади банк бере на себе зобов`язання зарахувати отримані від позивача кошти на рахунок, а факт видачі позивачу оригіналу договору переконав (запевнив) ОСОБА_4 , що вказане зобов`язання АТ КБ «ПриватБанк» виконано і позивач має право сподіватися на отримання доходів (відсотків) від вказаного вкладення грошових коштів. Намагання відповідача перекласти на позивача відповідальність за дії працівників банку є неправомірним та не може бути підставою для відмови у задоволенні позову. Просив позовні вимоги задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача Данильченко О.А. позовні вимоги підтримав, посилався на обставини викладені в позові, просив задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача АТ КБ «ПриватБанк» Данильченко О.О. позовні вимоги не визнала, підтримала заперечення на відповідь на відзив, в якому зазначила, що відповідно до ст.1059 ЦК України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10 Інструкції № 492). Посилаючись на правовий висновок, який викладено в постанові ВСУ від 29 жовтня 2014 року у справі №6-118цс14 зазначає, що укладання договору банківського вкладу під час відкриття банком депозитного рахунка клієнту є обов`язковим, а надання володільцем такого рахунка виписки (у паперовій чи електронній формі) про рух (наявність) коштів на його картрахунках за операціями є доказом укладення такого договору. Отже, за змістом наведених норм, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі. Суд першої інстанції має в обов`язковому порядку встановити факт укладення чи не укладення договору. Перевірити доводи та докази сторін та надати їм належну та обґрунтовану оцінку. Зокрема, обов`язковому встановленню підлягає обставина внесення коштів за спірним рахунком. Так, ОСОБА_4 на підтвердження своїх вимог має надати платіжний документ квитанція, платіжне доручення, та ін.), який би підтвердив факт внесення коштів саме за спірним договором у вказаній у позові сумі.

Однак, ОСОБА_4 надав до суду лише копію заяви на укладання договору банківського вкладу, яка навіть за формою є лише офертою в якій визначено умови, на яких ОСОБА_4 бажав би оформити договір, без надання згоди на укладання договору з боку Банку (акцепту). З наданих ОСОБА_4 документів, не вбачається факту вчинення правочину між сторонами, а лише подання Банку заяви на укладання договору. Посилання представника позивача на матеріали кримінального провадження № 2014260000000204 по обвинуваченню ОСОБА_6 вважає безпідставними, оскільки кримінальне провадження відносно ОСОБА_6 до суду не передано та відсутній вирок, яким би було встановлено обставини, викладені у позові. Посилаючись на виконання договору банком в частині сплати відсотків ОСОБА_4 не надає жодного доказу хоча б однієї виплати (чеки, квитанції, виписки по рахунку, тощо). Твердження позивача стосовно того, що ОСОБА_6 ознайомила ОСОБА_9 Б. з «Руководством по депозитным ІНФОРМАЦІЯ_1 », затвердженого головою правління банку - ОСОБА_10 , не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки він є внутрішнім документом банку та містить комерційну таємницю. Вказаний документ призначений для внутрішнього використання працівниками банку та не призначений для ознайомлення з ним клієнтів, а тому будь-які посилання ОСОБА_4 на обізнаність процедури укладання договору під час його підписання є безпідставною та надуманою.

Згідно п. 2.3.8 Руководства передбачено, що після внесення грошових коштів у та пред`явлення операціоністу оплаченої квитанції, операціоніст видає вкладнику повністю оформлений договір. Однак, ОСОБА_4 надана суду лише заява на укладання договору, а не сам договір. Крім того, п. 2.3.1 Руководства визначено, що при прийманні депозитного вкладу укладається письмовий договір (відповідно до п. 2.1. "Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними та фізичними особами") між Банком та Вкладником. Облік вкладів та поточних рахунків ведеться у ПК Приват48. Перевіркою даних програмних комплексів Банку було встановлено відсутність спірного договору та рахунку НОМЕР_1 за ОСОБА_4 . Крім того, відповідно до п. 2.3.7 Руководства при оформленні депозитного договору операціоніст із ПК Приват48 роздруковує талон на касову операцію (на суму вкладу) в одному екземплярі, проставляє свій підпис і направляє вкладника у касу. Касир роздруковує "заяву на переказ коштів". Даний касовий документ складається з двох частин": "заяви на переказ коштів" та "квитанції"". Обидві частини даного касового документу підписуються вкладником і касиром. Для документів, оформлених на суму еквівалента 1000,00 грн та вище необхідний підпис контролера (співробітника, уповноваженого проставляти контролюючий підпис). Для документів, оформлених на суму менше еквівалента 10000,00 грн контрольний підпис не потребується. Після внесення готівки в касу, "квитанція", завірена підписом касира та печаткою каси, видається вкладнику. І лише після цього видається вкладнику договір. Враховуючи відсутність у матеріалах справи безпосередньо договору банківського вкладу та квитанції про внесення коштів за цим договором, вважають, що відсутні підстави стверджувати про додержання письмової форми договору банківського вкладу.

Представник відповідача Данильченко О.О. підтримала письмові пояснення, де зазначила, що будь-які відомості, повідомлені свідком ОСОБА_11 , не стосуються даної справи та мають сприйматись критично з огляду на наступне: ОСОБА_11 була прийнята на посаду касира-операціоніста з 18.11.2013 року та згідно наказу № ZAKL-2014/1-6635614 від 16.04.2014 звільнена з Банку за ч. 2 ст. 41 КзпП України за втрату довіри. Спірний договір, згідно пояснень Позивача та копії договору, що міститься в матеріалах справи, укладено 20.08.2013. Тобто, викликаний для допиту свідок ОСОБА_11 не працювала на час укладання спірного договору в ПАТ КБ "ПРИВАТБАНК" та не може свідчити про обставини його укладання. Відповідно до посадових обов`язків ОСОБА_11 здійснювала операції по прийому, обліку, розміну, перевірці, видачі і збереженню коштів та інших цінностей; оформлення документів та одержання коштів та інших цінностей, складання касової звітності.... та інші дії пов`язані безпосередньо з касовою роботою відділення банку. Відповідно до своїх посадових обов`язків ОСОБА_11 не здійснювала обслуговування клієнтів не пов`язане з касовою роботою та не оформлювала договори банківських вкладів з клієнтами банку. А тому, надані нею пояснення з приводу процедури оформлення договорів банківського вкладу будуть лише ґрунтуватись на повідомленнях інших осіб. Просить відмовити в задоволенні позову.

В судовому засіданні представник АТ КБ «ПриватБанк» Українець О.П. позовні вимоги не визнав, вважав їх безпідставними та просив відмовити в задоволенні позову.

В судове засідання представник АТ КБ «ПриватБанк» Мусійченко Д.Л. не з`явився, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Допитаний в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 показав, що сума, яку він передав ОСОБА_6 для оформлення депозитного вкладу становить 230000,00 гривень. ОСОБА_6 завжди приймала його як віп-клієнта у себе в кабінеті. Він працював і працює як керівник ТОВ «Промінь» і бачила, що на його рахунки переводились великі суми коштів, оскільки здавали сою, ріпак. ОСОБА_6 казала йому, чому ви маєте знімати ці гроші, оформляйте депозити і не треба буде нікуди ходити. Кошти в сумі 230000,00 гривень давав ОСОБА_6 вона несла у касу, приходила та казала,що завтра буде договір, на заяві підписувався, давала заяву на цю суму. Оформляв вклади і на гривні, і на долари. По деяких договорах вона давала проценти, напевно з цих коштів, якими заволоділа, для того щоб у нього не було питань. Ніколи не міг подумати, що його кошти не зараховані до депозиту. Він приходив до АТ КБ «ПриватБанку» та до ОСОБА_6 , як до працівника банку, яка мала всі повноваження на вчинення дій від банку. ОСОБА_6 не давала касові документи, а давала договір, який скріплений печаткою.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_12 показала, що з листопада 2013 року по квітень 2014 року працювала касиром-операціоністом, та протягом трьох місяців стажувалась. Була допитана в якості свідка у кримінальному провадженні та підтримує покази. Зазначила, що були випадки, коли керуюча відділенням ОСОБА_6 заходила до неї і казала, щоб вона дала гроші з каси, оскільки у неї у кабінеті знаходиться віп-клієнт і він не хоче щоб інші бачили скільки коштів він отримав. Коли брала гроші з каси, а потім повертала гроші, то документи (чеки) не роздруковувались та не видавались. Оскільки вона працювала з платежами, обмінами валют, то у неї було встановлено програмне забезпечення, передбачене для її роботи. Інші працівники, які працювали з кредитами та депозитами мали інше програмне забезпечення, до якого вона доступу не мала.

Суд, заслухавши позивача ОСОБА_4 та його представників ОСОБА_13 , ОСОБА_5 , представників відповідача ОСОБА_14 , ОСОБА_15 О ОСОБА_16 О., допитаних свідків, оглянувши матеріали цивільної справи №713/1187/14-ц, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 необхідно відмовити.

В силу ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів .

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Обґрунтовуючи підстави звернення з позовом до суду, позивач ОСОБА_4 визначив спосіб для відновлення порушеного права, шляхом повернення коштів внесених ОСОБА_4 за депозитним договором SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року в сумі 6549159,04 гривень, яка складається з наступного: 36965,60 гривень – річних на суму неповернутого депозиту; 316250,00 гривень – відсотків за депозитним договором; 217810,00 гривень – інфляційних на суму неповернутого депозиту; 2518500,00 гривень – пені за неповернення депозитних коштів; 26241,10 гривень – річних на суму несплачених відсотків за депозитом; 100979,65 гривень – інфляційних на суму несплачених відсотків за депозитом; 3102412,69 гривень – пені за неповернення відсотків за користування депозитом, які підлягають стягненню з АТ КБ «ПриватБанк», мотивуючи свою позицію тим, що 20.08.2013 року між позивачем ОСОБА_4 та відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» в особі завідуючої Вижницьким відділення банку ОСОБА_6 був укладений депозитний договір SAMDN2176159936 та відкрито особистий рахунок по вкладу № НОМЕР_1 на суму 230000,00 гривень, зі сплатою процентів у розмірі 25,0% на рік, що становить 2,08 % на місяць, строком на 3 місяці. Однак АТ КБ «ПриватБанк» кошти та нараховані проценти на суму вкладу станом на 18.10.2019 року не виплатив, в зв`язку з чим ОСОБА_4 набув право на отримання інфляційних на суму несплачених відсотків за депозитом, річних на суму неповернутого депозиту, відсотків за депозитним договором, пені за неповернення відсотків за користування депозитом та пені за неповернення депозитних коштів, згідно наданих розрахунків.

На підтвердження позивачем ОСОБА_4 позовних вимог, надано наступні докази:

Копія заяви №SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року на оформлення вкладу «Строковий», з даних якої вбачається, що ОСОБА_4 , що діє на підставі особистого волевиявлення, просить оформити в ПАТ КБ «ПриватБанк» депозитний вклад на наступних умовах: сума вкладу: 230000,00 гривень; строк вкладу: 3 місяці по 20.11.2013 року включно; процентна ставка на дату укладення вкладу: 25,0 % річних; період нарахування процентів по вкладу: один місяць; мінімальний строк вкладу: один місяць; особовий рахунок: НОМЕР_2 . Пам`ятка для клієнта: «1. Виплата суми нарахованих процентів проводиться щомісячно. 2. Прийом додаткових внесків на вклад проводиться. У випадку вимоги клієнтом частини вкладу обов`язки сторін за вкладом припиняються і вклад повертається клієнту, а на суму, що залишилася за бажанням клієнта оформляється новий вклад. 3. У разі, якщо після закінчення терміну вкладу, клієнт не заявив банку про відмову від продовження терміну вкладу, вклад автоматично вважається продовженим ще на один термін, вказаний у заяві. Строк вкладу продовжується неодноразово без появи клієнта в банк. 4. При продовженні терміну вкладу розрахунок процентів на кожний новий строк вкладу здійснюється за процентною ставкою, що діє у банку для продовжуваних депозитних вкладів даного найменування та строку на день закінчення попереднього терміну вкладу, без укладання додаткових угод. 5. Я ознайомився (-лась) і згоден (-на) з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Правилами надання послуг (виконаних робіт), а також з Тарифами банку, які були представлені для ознайомлення в письмовому вигляд. Своїм підписом підтверджую факт отримання повної інформації про послуги ПриватБанку. Висловлюю згоду з тим, що дана Угода разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає договір про надання банківських послуг. Умови та Правила надання банківських послуг, Правила надання послуг (виконання робіт), а також Тарифи банка, представлені на сайті www.privatbank.ua. 6. Підтверджую, що відкритий в ПАТ КБ «ПриватБанк» рахунок № НОМЕР_2 не буде використовуватись у підприємницькій або незалежній професійній діяльності.» Один екземпляр заяви отримав особисто. Ідентифікаційні дані підтверджую. Заява оформлена в АДРЕСА_1 . Підпис клієнта ОСОБА_4 , підпис працівника банку та печатка банку.

Копія заяви ОСОБА_4 від 09.04.2014 року з даних якої вбачається, що ОСОБА_4 09.04.2014 року звернувся до керуючого головним управлінням ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_17 із заявою, в якій зазначив, що у зв`язку із закінченням терміну договорів, а саме: 1. SAMDN25000712381503 від 18.10.2010 року – 10000,00 доларів США по 18.03.2014 року; 2. SAMDN12083703511319 від 27.08.2012 року – 23000,00 доларів США по 27.03.2014 року; 3. SAMDN41221552194 від 14.12.2013 року – 250000,00 гривень по 14.03.2014 року; 4. SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року – 230000,00 гривень по 20.03.2014 року; 5. SAMDN581121552830 від 21.06.2013 року – 100000,00 гривень по 21.03.2014 року; 6. SAMDN181691721 від 27.11.2013 року – 20000,00 доларів США по 27.03.2014 року, які були автоматично продовжені на один місяць згідно договору, просить розірвати дані договора між та ПриватБанком та вимагає негайного повернення йому його вкладів та нарахування процентів по даним вкладам згідно тарифної ставки договору по даним вкладам починаючи з 18 березня 2014 року, оскільки він їх не отримував у Вижницькому відділені ПриватБанку.

Копія рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.01.2015 року по справі №713/1187/14-ц, провадження №2/713/3/15 за позовом ОСОБА_4 до ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення коштів за депозитним договором з даних якого вбачається, що позов ОСОБА_4 задоволено. Стягнуто з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 10000,00 доларів США, що еквівалентно 159500,00 гривень та судовий збір в сумі 1595,00 гривень. Рішення набрало законної сили 16.03.2016 року.

Копію ухвали Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2016 року з даних якої вбачається, що касаційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» відхилено. Рішення Вижницького районного суду Чернівецької області від 29.01.2015 року та ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 19.11.2015 року, залишено без змін.

Розрахунок №1 суми річних на суму депозиту станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN581121552830 від 20.08.2013 року) до позову від 18.10.2019 року з даних якого вбачається, що згідно розрахунку суми річних на суму депозиту станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN581121552830 від 20.08.2013 року) за період з 19.04.2014 року по 18.10.2019 року становить 36965,60 гривень.

Розрахунок №2 суми відсотків за договором станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року) до позову від 18.10.2019 року з даних якого вбачається, що згідно розрахунку суми відсотків за договором станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року) за період з 09.04.2014 року по 18.10.2019 року становить 316250,00 гривень.

Розрахунок №3 суми інфляційних за неповернення депозиту за договором станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року) до позову від 18.10.2019 року з даних якого вбачається, що згідно розрахунку суми інфляційних за неповернення депозиту за договором станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року) за період з 09.04.2014 року по 18.10.2019 року становить 217810,00 гривень.

Розрахунок №4 суми пені на суму депозиту за неповернення депозиту за договором станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року) до позову від 18.10.2019 року з даних якого вбачається, що згідно розрахунку суми пені на суму депозиту за неповернення депозиту за договором станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року) за період з 18.10.2018 року по 18.10.2019 року становить 2518500,00 гривень.

Розрахунок №5 суми 3% річних на суму відсотків станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року) до позову від 18.10.2019 року з даних якого вбачається, що згідно розрахунку суми 3% річних на суму відсотків станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року) за період з 09.04.2014 року по 18.10.2019 року становить 26241,10 гривень.

Розрахунок №6 суми інфляційних на відсотки за договором станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року) до позову від 18.10.2019 року з даних якого вбачається, що згідно розрахунку суми інфляційних на відсотки за договором станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року) за період з 09.04.2014 року по 18.10.2019 року становить 100979,65 гривень.

Розрахунок №7 суми пені на суму несплачених відсотків станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року) до позову від 18.10.2019 року з даних якого вбачається, що згідно розрахунку суми пені на суму несплачених відсотків станом на 18.10.2019 року (договір SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року) за період з 18.10.2018 року по 18.10.2019 року становить 3102412,69 гривень.

Копія висновку експерта №1970-К від 07.12.2017 року з даних якого вбачається, що підписи від імені ОСОБА_6 в графах: «Заяву оформив (підпис) у: заяві № SAMDN1374851349 від 06.03.2014 року; заяві SAMDN441286268776 від 05.03.2014 року; заяві №SAMDN2500071238153 від 18.10.2010 року; заяві №SAMDN12083703511319 від 27.08.2012 року; заяві №SAMDN161889425 від 22.11.2013 року; заяві №SAMDN12083703511731 від 14.09.2012 року; заяві №SAMDN28000766861704 від 03.06.2012 року; заяві №SAMDN181691721 від 27.11.2013 року; заяві №SAMDN581121552830 від 21.06.2013 року; заяві №SAMDN26300450851972 від 18.05.2012 року; заяві №SAMDN26300450508570 від 02.03.2012 року; заяві №SAMDN34000819421389 від 04.08.2011 року; заяві №SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року; заяві №SAMDN8921432149 від 06.03.2014 року; заяві №SAMDN41221552194 від 14.12.2012 року; заяві №SAMDN01000719121940 від 26.08.2011 року; заяві №SAMDN01000719121940 від 26.08.2011 року; заяві №SAMDN26300450508569 від 02.03.2012 року; заяві №SAMDN34000819421388 від 04.08.2011 року; «договір оформив (підпис)» в: угоді про використання аналога власноручного підпису на договорах-угодах від 26.08.2011; угоді про використання аналога власноручного підпису на договорах-угодах від 26.08.2011 року; «Договір оформив сотрудник банку ОСОБА_6 в договорі про заощадження заяві №SAMDN25000716317855 від 11.05.2011 року, виконані ОСОБА_6 .

Копію постанови старшого слідчого відділу СУ ГУНП в Чернівецькій області від 16.11.2017 року про призначення технічної експертизи документів.

Копію висновку експерта №1988-К від 14.12.2017 року з даних якого вбачається, що відбитки печатки «Україна» Чернівецька філія Публічного акціонерного товариства «Комерційного Банку ПриватБанк», «Вижницьке відділення», документ дійсний тільки за підписом ОСОБА_6 , Код 21419223, зокрема в заяві №SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року, нанесені флексографським способом високого друку з використанням еластичного кліше.

Копія ухвали Шевченківського районного суду м.Чернівці від 13.10.2017 року про тимчасовий доступ до документів, які містять охоронювану законом таємницю, що перебувають у володінні ЧФ ПАТ КБ «ПриватБанк» за адресою с.Чернівці вул.Небесної Сотні, 14-А.

Копію протоколу огляду від 12.03.2018 року та копію «Руководства по депозитным процедурам физических лиц» ПАТ КБ «ПриватБанк».

Копію протоколу додаткового допиту свідка ОСОБА_18 від 30.03.2014 року у кримінальному провадженні №12014260000000204 від 25.03.2014 року.

На спростування позовних вимог та на підтвердження заперечень проти позову представниками відповідача АТ КБ «ПриватБанк», надано наступні докази:

Витяг з наказу №Э.LV-KП-2013/1-15311608 від 18.11.2013 року з даних якого вбачається, що ОСОБА_18 прийнято на роботу, підрозділ – ПриватБанк, адміністрація, регіональні підрозділи, Південно-Західне РУ, Хмельницька філія, Вижницьке відділення на посаду – касир-операціоніст, дата початку роботи: 18.11.2013 року.

Копію службового розслідування ПАТ КБ «ПриватБанк» по факту внутрішнього шахрайства вчиненого начальником Вижницького відділення Кусяк ОСОБА_19 від 16.04.2014 року з даних якого вбачається, що службою безпеки банку здійснено службове розслідування по факту внутрішнього шахрайства вчиненого начальником Вижницького відділення ОСОБА_6 за наслідком якого за порушення правил корпоративної етики, яка проявилась в халатності до службових обов`язків, а також приховуванням інформації про перевищення і крадіжку грошових коштів з каси банку Вижницького відділення зі сторони начальника Кусяк М.І ОСОБА_16 , касира-операціоніста ОСОБА_18 звільнено із системи банку відповідно до ч.2 ст.41 КЗпП України.

Копію посадових обов`язків касира-операціоніста відділення ПриватБанку.

Копію витягу про актуалізація «Руководства» по депозитним процедурам фізичних осіб ПриватБанку» від 13.11.2007 року з даних якого вбачається, що з дня підписання наказу вважати таким, що втратив силу наказ С-61 від 21.06.2004 року, який затверджує стару редакцію Руководства» по депозитним процедурам фізичних осіб ПриватБанку». Затвердити нову редакцію Руководства» по депозитним процедурам фізичних осіб ПриватБанку».

Витяг з Руководства» по депозитним процедурам фізичних осіб ПриватБанку».

Копія договору про заощадження № SAMDN25000710733473 від 03.10.2010 року (Вклад «Стандарт» з щомісячною виплатою) з даних якого вбачається, що 03.06.2010 року ОСОБА_4 та ПАТ КБ «ПриватБанк» уклали договір про заощадження № SAMDN25000710733473 від 03.10.2010 року (Вклад «Стандарт» з щомісячною виплатою) на суму 30000,00 гривень на термін 12 місяців по 03.06.2011 року включно.

Копія заяви № SAMDN25000710733473 від 03.10.2010 року на оформлення вкладу «Стандарт із щомісячною виплатою%» з даних якого вбачається, що ОСОБА_4 , що діє на підставі особистого волевиявлення, просить оформити в ПАТ КБ «ПриватБанк» депозитний вклад на наступних умовах: сума вкладу: 30000,00 гривень; строк вкладу: 12 місяців по 03.06.2011 року включно; процентна ставка на дату укладення вкладу: 19,5 % річних; період нарахування процентів по вкладу: один місяць; мінімальний строк вкладу: шість місяців; особовий рахунок: НОМЕР_3 .

Довідка АТ КБ «ПриватБанк» від 24.01.2020 року з даних якої вбачається, що АТ КБ «ПриватБанк» повідомляє, що депозитний договір зокрема по заяві №SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року на оформлення вкладу «Строковий» на 3 місяці на суму 230000,00 гривень із процентною ставкою у розмірі 25% річних, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 ) не укладався, на балансі банку ніколи не перебував, в програмних комплексах банку відсутній та ніколи не був зареєстрований. Крім того, номер договору, найменування (назва) вкладу та процентна ставка не відповідає чинним на дату, яка вказана у договорі.

Мотиви з яких виходить суд, та застосовані норми права.

Згідно ст.203 ч. 4 ЦК України, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Відповідно до ст.1058 ч. 2 ЦК України, договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором (стаття 633 цього Кодексу).

Частинами 2, 3, 6 ст. 633 ЦК України встановлено, що умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Умови публічного договору, які суперечать частині другій цієї статті та правилам, обов`язковим для сторін при укладенні і виконанні публічного договору, є нікчемними.

Згідно ч.2 ст.207 ЦК України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Відповідно до ч.1 ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов`язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Статтею 1059 ЦК України передбачено, що договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадно книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкладу цей договір є нікчемним.

Відповідно до ст.1064 ЦК України, укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються ощадною книжкою. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з рахунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред`явлення ощадної книжки у банк. Відомості про вклад, вказані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником. Видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про перерахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред`явлення ощадної книжки. Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред`явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 3 грудня 2003 року № 516, (далі - Положення) передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного (депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно із п. 2.1 Положення грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

При цьому відкриття банківських рахунків та обліковування на них грошових коштів, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов`язком банку (ч. 3 ст. 1058, ч. 2 ст. 1068 ЦК України, п. 2.1 Положення).

Відповідно до положень Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 грудня 2003 року за № 1172/8493, банки відкривають своїм клієнтам за договором банківського вкладу вкладні (депозитні) рахунки (пункт 1.8. Інструкції); договір банківського рахунку укладається в письмовій формі; один примірник договору зберігається в банку, а другий - банк зобов`язаний надати клієнту під підпис (пункт 1.9. Інструкції); письмова форма договору банківського вкладу вважається дотриманою, якщо внесення грошової суми на вкладний (депозитний) рахунок вкладника підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або іншого документа, що відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) і звичаями ділового обороту; у договорі банківського вкладу, зокрема, зазначаються: вид банківського вкладу, сума, що вноситься або перераховується на вкладний (депозитний) рахунок, строк зберігання коштів (за строковим вкладом), розмір і порядок сплати процентів або доходу в іншій формі, умови перегляду їх розміру, відповідальність сторін, умови дострокового розірвання договору тощо (пункт 1.10. Інструкції). П. 10.1. Інструкції передбачає порядок відкриття вкладних (депозитних) рахунків фізичним особам. Зокрема, після пред`явлення фізичною особою необхідних документів уповноважений працівник банку ідентифікує цю фізичну особу, після чого між банком і фізичною особою укладається в письмовій формі договір банківського вкладу; після укладення договору банківського вкладу фізична особа вносить або перераховує з іншого власного рахунку кошти на вкладний (депозитний) рахунок, після чого на підтвердження укладення договору банківського вкладу і внесення грошових коштів на вказаний рахунок банк видає фізичній особі ощадну книжку або інший документ, що її замінює і який видається згідно з внутрішніми положеннями банку.

Згідно з пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 червня 2011 року за № 790/19528, яка прийнята на заміну Інструкції про касові операції в банках України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 14 серпня 2003 року № 337, банк (філія, відділення) зобов`язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірня» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Відповідно до пункту 1.1 статті 1 розділу IV Інструкції № 174 до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать, зокрема, заява на переказ готівки (додаток 8) та заява на видачу готівки (додаток 10).

Інструкція № 174 визначає зразки касових документів, на підставі яких здійснюються приймання і видача готівки з операційної каси. Бланки касових документів виготовляються з урахуванням їх зразків друкарським способом або з використанням комп`ютерної техніки з відображенням обов`язкових реквізитів, передбачених цією Інструкцією, крім грошових чеків, які виготовляються лише друкарським способом (пункт 1.2 статті 1 розділу IV Інструкції № 174).

Відповідно до п. 2.3.7 «Руководством по депозитным процедурам физических лиц», затвердженого головою правління банку - Дубілетом A.B. при оформленні депозитного договору операціоніст із ПК Приват48 роздруковує талон на касову операцію (на суму вкладу) в одному екземплярі, проставляє свій підпис і направляє вкладника у касу. Касир роздруковує "заяву на переказ коштів". Даний касовий документ складається з двох частин": "заяви на переказ коштів" та "квитанції"". Обидві частини даного касового документу підписуються вкладником і касиром. Для документів, оформлених на суму еквівалента 1000,00 грн та вище необхідний підпис контролера (співробітника, уповноваженого проставляти контролюючий підпис). Для документів, оформлених на суму менше еквівалента 10000,00 грн контрольний підпис не потребується. Після внесення готівки в касу, "квитанція", завірена підписом касира та печаткою каси, видається вкладнику.

Відповідно до п. 2.3.8 Руководства передбачено, що після внесення грошових коштів у та пред`явлення операціоністу оплаченої квитанції, операціоніст видає вкладнику повністю оформлений договір.

З огляду на вказане письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджене договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. Квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ є підтвердженням внесення готівки у відповідній платіжній системі.

Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ч.1, 5, 6 ст.81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З досліджених в судовому засіданні наданих сторонами письмових доказів вбачається, що позивачем ОСОБА_4 на підтвердження внесення суми вкладу надано заяву №SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року на оформлення вкладу «Строковий», з даних якої вбачається, що ОСОБА_4 , що діє на підставі особистого волевиявлення, просить оформити в ПАТ КБ «ПриватБанк» депозитний вклад на наступних умовах: сума вкладу: 230000,00 гривень; строк вкладу: 3 місяці по 20.11.2013 року включно; процентна ставка на дату укладення вкладу: 25,0 % річних; період нарахування процентів по вкладу: один місяць; мінімальний строк вкладу: один місяць; особовий рахунок: 263556932361429.

Позивачем та його представниками не надано доказів, які б підтверджували внесення позивачем ОСОБА_4 коштів для зарахування на вкладний рахунок, а саме ощадну книжку або сертифікат чи заяви на переказ коштів та квитанції, які завірені підписом касира та печаткою каси.

Як вбачається з досліджених в судовому засіданні матеріалів справи договір про заощадження (Вклад «Стандарт» з щомісячною виплатою), встановленого зразка у позивача ОСОБА_4 відсутній, згідно відомостей наданих представниками АТ КБ «ПриватБанк» депозитний договір зокрема по заяві №SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року на оформлення вкладу «Строковий» на 3 місяці на суму 230000,00 гривень із процентною ставкою у розмірі 25% річних, між АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 (ІПН НОМЕР_4 ) не укладався, на балансі банку ніколи не перебував, в програмних комплексах банку відсутній та ніколи не був зареєстрований, номер договору, найменування (назва) вкладу та процентна ставка не відповідає чинним на дату, яка вказана у договорі.

Таким чином, на думку суду надана позивачем заяву №SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року на оформлення вкладу «Строковий», не може бути визнана належним підтвердженням укладення договору, а тому вимоги закону щодо письмової форми договору банківського вкладу від 20.08.2012 року дотримано не було, та відповідно не створюють правових наслідків.

Стосовно посилання позивача ОСОБА_4 щодо укладення договору та надання коштів в сумі 230000,00 грн. працівнику банку, а саме керуючій Вижницьким відділенням ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_6 , в зв`язку з чим у останнього були відсутні будь-які підстави сумніватися у дійсності правочину, оскільки раніше договори від імені банку укладала саме вказана керуюча відділенням, та по договору ОСОБА_4 отримував дивіденди, а тому відсутність реєстрації договору банківського вкладу, і, як наслідок, необлікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від ОСОБА_4 на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу слід кваліфікувати як невиконання саме банком своїх обов`язків, внаслідок вчинення працівниками банку протиправних дій, на думку суду слід зазначити наступне.

Сторонами не заперечувалось, що договір, на підставі якого позивач ОСОБА_4 просить стягнути грошові кошти, з боку відповідача підписано керуючою Вижницьким відділенням ПАТ КБ «Приватбанк» ОСОБА_6 , відносно якої по даному епізоду розслідується кримінальне провадження.

Відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

За відсутності вироку у кримінальному провадженні №120142600000000204, внесеного 24.03.2014 року в ЄРДР, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.191 ч.5 КК України, відповідно до ст.62 Конституції України, особа вважається невинуватою у вчиненні злочину.

Позивачем не надано належних допустимих доказів спричинення шкоди посадовою особою банку, при виконанні посадових обов`язків, тобто обов`язків, зумовлених трудовим договором, якими саме діями її були спричинено, причинно-наслідковий зв`язок між діями та шкодою, що є обов`язковим при вирішенні питання про стягнення шкоди за ст.1172 ЦК України.

За наявності у провадженні СУ УМВС України в Чернівецькій області кримінального провадження, де розслідуються обставини зокрема щодо заяви №SAMDN2176159936 від 20.08.2013 року, суд вважає, що мають місце правовідносини шкоди, спричиненої злочином, і питання про відповідальність винної особи може бути вирішено лише при наявності вироку у кримінальному провадженні.

Таким чином, аналізуючи зазначені норми закону, повно та всебічно з`ясувавши вищевказані обставини, які стосуються предмету доказування, та оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами у справі доказів суд вважає, що в задоволенні позову ОСОБА_4 , до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та повернення коштів за депозитним договором в сумі 6549159,04 грн, необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 15,16, 22, 203, 207, 633, 638, 1059, 1166, 1172, 1177 ЦК України, ст.ст.4, 5, 12, 13, ст.76, 77, 258-265, 354 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні позову ОСОБА_4 , до акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про захист прав споживачів та повернення коштів за депозитним договором в сумі 6549159,04 грн., - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 30 днів з дня його проголошення, а в разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення – з дня складання повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Апеляційна скарга подається до Чернівецького апеляційного суду через Вижницький районний суд Чернівецької області.

Позивач:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 .

Відповідач:

Акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк», код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299, місцезнаходження юридичної особи: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, 50.

Суддя І. А. Кибич