Вирок № 88193340, 13.03.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/7512/18

кримінальне провадження

№1-кп/489/230/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва в складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В., Буряченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, офіційно непрацюючого, неодруженого, із вищою освітою, раніше не судимого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

за участю:

прокурора Горсточенко М.Ю., Процюка А.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

встановив:

19.08.2018 близько 04 год. 00 хв., ОСОБА_1 , знаходячись біля будинку № 50 по вул. Садовій в м. Миколаєві, заволодів мобільний телефон Samsung Galaxy Core 2, який належить ОСОБА_2 .

Після того, 19.08.2018 о 07 год. 35 хв., ОСОБА_1 , використовуючи сім-карту мобільного оператора «Лайфселл» № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_2 та матеріальної цінності для останнього не представляє, через банкомат АТ КБ «Приватбанк», який розташований за адресою: м. Миколаїв, пр. Богоявленський, 51, використовуючи операцію «Зняття без картки», таємно викрав грошові кошти ОСОБА_2 в сумі 3131,00 грн., які перебували на картковому рахунку потерпілого № НОМЕР_2 .

Крім того, 19.08.2018 о 09 год. 05 хв., ОСОБА_1 , використовуючи мобільний телефон потерпілого Samsung Galaxy Core 2, через мобільний додаток «Приват24», шляхом переводу грошових коштів з рахунку № НОМЕР_3 , таємно викрав грошові кошти ОСОБА_2 в сумі 10452,00 грн., спричинивши тим самим потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 13583,00 грн.

Після чого ОСОБА_1 з місця скоєння злочину зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.

Суд визнає ОСОБА_1 винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжка).

Обвинувачений визнав себе винним та не оспорюючи фактичних обставин пред`явленого обвинувачення показав, що у серпні 2018 року знайшов телефон «Самсунг», який належить потерпілому. Після того, у час та місці вказаному в обвинувальному акті використовуючи вказаний мобільний телефон, зняв з карткового рахунку потерпілого в банкоматі грошові кошти в сумі 3131,00 грн. Крім того, використовуючи вказаний мобільний телефон, скориставшись мобільним додатком «Приват24», перевів грошові кошти потерпілого в сумі 10452,00 грн. на інший рахунок. У вчиненому щиро кається, матеріальну шкоду відшкодував в повному обсязі.

Вина обвинуваченого в інкримінованому злочинному діянні, крім визнання ним своєї вини, підтверджується дослідженими судом наступними доказами.

Протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 20.08.2018, згідно якого ОСОБА_2 просив прийняти міри до невстановленої особи, яка 19.08.2018 близько 04 год. 00 хв., заволоділа його мобільним телефоном Samsung Galaxy Core 2 та скориставшись паролем від банківської картки, який зберігався на телефоні, зняв грошові кошти в сумі близько 14000,00 грн.

Враховуючи, що учасники кримінального провадження не оспорюють обставини вчинення кримінального правопорушення та судом з`ясовано, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, роз`яснивши про позбавлення в подальшому права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням зазначених вище письмових доказів і характеризуючих матеріалів на обвинуваченого.

При призначенні покарання, суд враховує, що обвинуваченим вчинено злочин середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який раніше не судимий, неодружений, офіційно непрацюючого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей, характеризується в цілому добре, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, перебуває на «Д» обліку в Миколаївському обласному наркологічному диспансері з діагнозом «РПП внаслідок вживання стимуляторів. Синдром залежності.», наявність обставин, що пом`якшує покарання – щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку, відсутність обставин, що обтяжують покарання.

Відповідно до абз. 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, ухвалюючи вирок суд приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, згідно якої з урахуванням особистості обвинуваченого, його способу життя, а також середнього рівня вчинення ним повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без позбавлення або обмеження волі на певний строк не становить небезпеку для суспільства.

З урахуванням викладеного та з метою виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню ним нових злочинів, суд вважає необхідним призначити покарання у вигляді штрафу.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.)

Процесуальні витрати та речові докази в кримінальному провадженні відсутні.

Цивільний позов потерпілим не заявлявся.

Запобіжний захід відносно засудженого не обирався.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим з моменту вручення копії вироку, при цьому, вирок не може бути оскаржено з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.

Суддя І.В. Коваленко