Вирок № 88193017, 13.03.2020, Миколаївський районний суд Миколаївської області

Миколаївський районний суд Миколаївської області

Справа № 480/1051/19

Провадження 1-кп/945/128/20

ВИРОК

Іменем України

13 березня 2020 року м. Миколаїв

Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Войнарівського М.М.,

за участю:

секретарів судового засідання Трифонової І.О.,

прокурора Комарчука О.О.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Миколаївського районного суду Миколаївської області кримінальне провадження №12019150260000227, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01.05.2019 року, за обвинуваченням:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Новомиколаївка Новоодеського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше не судимого, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення ОСОБА_1 , визнаного судом доведеним.

Досудовим розслідуванням та судовим слідством встановлено, що 30.04.2019 року, близько 19 години 00 хвилин, ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився по вул.Чорноморській в с.Червоне Поле Миколаївського району Миколаївської області, де побачив ОСОБА_3 , який під`їхав до території домоволодіння АДРЕСА_1 , де останній мешкає. В цей час, ОСОБА_1 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його наслідки і бажаючи їх настання, на ґрунті тривалих неприязних відносин до ОСОБА_3 , з метою погрози вбивством, завів наявну в його руках бензопилу «Світязь», яку продемонстрував ОСОБА_3 , та в подальшому почав бігти в бік ОСОБА_3 , в ході чого висловлював погрози щодо свого наміру позбавити останнього життя, чим викликав в ОСОБА_3 реальні побоювання в частині приведення погрози вбивством відносно нього до виконання та, сприйнявши її реальну і таку, що може здійснитись, ОСОБА_3 забіг до подвір`я домоволодіння, де останній мешкає, та в подальшому сховався в житловому будинку.

Позиція обвинуваченого ОСОБА_1 .

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину у пред`явленому йому обвинуваченні визнав у повному обсязі, щиро каявся і дав показання, які за своїм змістом відповідають викладеним вище обставинам вчинення кримінального правопорушення.

Позиція потерпілого ОСОБА_3 .

Потерпілий ОСОБА_3 надав на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі; просив призначити ОСОБА_1 покарання на розсуд суду; цивільний позов не заявляв; матеріальних претензій не має.

Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винними у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_1 .

Протиправні дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.1 ст.129 КК України — погроза вбивством.

Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 .

В ході розгляду справи судом встановлено, що обставинами, які відповідно до ст.66 КК України пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 є щире каяття.

Обставиною, яка відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп`яніння.

Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.

Положеннями ст.50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.

Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Значення заходу примусу для досягнення його мети визначається не лише його суворістю, а й домірністю, яка є проявом справедливості.

У відповідності до положень ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин що пом`якшують та обтяжують покарання.

При визначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує, що останній є осудним в розумінні ч.1 ст.19 КК України; вчинив злочин невеликої тяжкості.

Суд також враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, який офіційно не працює, раніше не судимий, стан його здоров`я, який на обліку у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, його соціально-психологічні риси, який офіційно не одружений, за місцем проживання характеризується негативно.

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 , враховуючи тяжкість вчиненого злочину, його наслідки, враховуючи щире каяття ОСОБА_1 , а також обставину, яка обтяжує покарання, ставлення обвинуваченого до скоєного, який шкодує про те, що сталося, з урахуванням особи обвинуваченого, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства та його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Речовими доказами у даному кримінальному провадженні є бензопила помаранчевого кольору “Світязь” та металева ножовка із синьою рукояткою. Вказані речові докази передано до камери речових доказів Миколаївського РВП Очаківського ВП ГУНП в Миколаївській області. Питання щодо речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

У даному кримінальному провадженні запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_1 не застосовувався.

Керуючись ст.100, ч.3 ст.349, ст.368, 370, 373, 374, 376 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України та призначити йому покарання у виді 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та призначенням іспитового строку терміном на 1 (один) рік.

На підставі ч.1 ст.76 КК України зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_1 не обирати.

Речовий доказ бензопилу помаранчевого кольору марки “Світязь” — конфіскувати в дохід держави (Отримувач коштів: Миколаївс.УК/Миколаївськ. Р-н/24010200; Код отримувача ( код за ЄДРПОУ): 37992266; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Код банку отримувача (МФО): 899998; Рахунок отримувача: UA208999980313070109000014230; Код класифікації доходів бюджету: 24010200).

Речовий доказ металеву ножовку із синьою рукояткою — повернути ОСОБА_1 .

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених ч. 2 ст.394 КПК України.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому і прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя М.М.Войнарівський

13.03.2020