Ухвала суду № 88192759, 02.03.2020, Трускавецький міський суд Львівської області

Справа № 457/931/17

провадження №2-а/457/3/20

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

02 березня 2020 року м. Трускавець

Трускавецький міський суд Львівської області

в складі головуючого - судді Марчука В.І.,

секретар судового засідання Мазурик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Трускавці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради, міського голови міста Трускавця Кульчинського Андрія Богдановича про визнання незаконними дій виконавчого комітету Трускавецької міської ради та міського голови,

з участю представника відповідача – Григоришина В.В., -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Трускавецької міської ради, міського голови міста Трускавця Кульчинського Андрія Богдановича про визнання незаконними дій виконавчого комітету Трускавецької міської ради та міського голови.

02 березня 2020 року у судове засідання не з`явилася сторона позивача.

Представник відповідача Григоришин В.В, у судовому засіданні просив позовну заяву залишити без розгляду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасника судового засідання, суд приходить до наступних висновків.

02 березня 2020 року на електронну адресу суду надійшло клопотання адвоката Марусяка В.Я., у якому він просить відкласти розгляд справи у зв`язку з його зайнятістю у Жовківськму районному суді Львівської області о 09 год. 30 хв. та у Львівському окружному адміністративному суді о 13 год. 30 хв. На підтвердження своїх слів заявником долучено роздруківки з офіційного сайту «Судова влада України», які жодним чином не підтверджують причетність адвоката ОСОБА_2 чи інших осіб, яких довіреністю від 07 листопада 2017 року уповноважено представляти інтереси Сенюти І.О. Таким чином, суд розцінює неявку сторони позивача у судове засідання, призначене 02 березня 2020 року, як неповажну, оскільки з долучених до клопотання по відкладення розгляду справи документів неможливо встановити причинно-наслідковий зв`язок між участю адвоката Марусяка В.Я. у судових засідання по справах № 444/3031/19 та №813/4163/13-а та його неможливістю прибуття до Трускавецького міського суду Львівської області для розгляду справи № 457/931/17.

Згідно зі ст.45 КАС України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч.2 ст.131 КАС України учасники справи, які не можуть з поважних причин прибути до суду, зобов`язані завчасно повідомити про це суд.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.45 КАС України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.

Слід зазначити, що розгляд справи відкладався неодноразово у зв`язку з неявкою сторони позивача. Зокрема, представник позивача – ОСОБА_3 зверталася до Трускавецького міського суду Львівської області з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку перебуванням у відпустці.

Суд наголошує на тому, що таке зловживання процесуальними правами мало місце не вперше. Зокрема, 31 жовтня 2019 року адвокат Марусяк В.Я. скерував на електронну адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю у розгляді кримінальної справи № 465/3945/16-к у Сихівському районному суді м. Львова, не надавши жодного підтвердження про свою причетність до розгляду такої справи. У свою чергу інший представник – Жидачек Т.М. 31 жовтня 2019 року також звернулася з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв`язку з зайнятістю у Львівському апеляційному суді, долучивши роз друків з сайту «Судова влада України», з якої неможливо встановити її причетність до справи, що розглядалася того дня у Львівському апеляційному суді.

Що стосується інших представників (Кунця О.І. та Кочетової А.В.), то вони до суду з клопотаннями не зверталися, у судові засідання не з`являлися.

Крім описаних випадків неодноразово судові засідання відкладалися у зв`язку з неявкою сторін у справі, включно і позивача.

Суд приходить до переконання, що позивач сповна скористався своїм правом на представництво своїх інтересів.

Суд наголошує на тому, що до матеріалів справи не було долучено належним чином засвідчених копій документів, які підтверджують представництво інтересів Сенюти І.О. у ході розгляду справи № 457/931/17.так, у матеріалах справи знаходить копія довіреності від 07 листопада 2017 року, якою уповноважено Марусяка В.Я., Кунця О.І., ОСОБА_4 Т.М ОСОБА_5 та Кочетову А.В. представляти інтереси Сенюти І.О. /арк. справи 140/, однак дана копія не є засвідченою належним чином. Суду жодного разу не пред`являвся оригінал вказаної довіреності, оскільки жодного разу уповноважені представники до суду у судове засідання не з`явилися.

Також, суд бере до уваги те, що позивач ОСОБА_1 повідомлявся належним чином про час та дату розгляду справи, знав про розгляд справи в суді, однак до суду не з`являвся і жодних заяв або/та клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав.

Вищезазначені дії позивача суд розцінює як затягування розгляду справи та зловживання своїми процесуальними правами.

За змістом ч.2 ст.193 КАС України суд розглядає справу по суті протягом тридцяти днів з дня початку розглядусправи по суті. Поведінка сторони позивача у ході розгляду справи зумовлює зволікання процесуальних строків та унеможливлює розгляд справи у встановлений законом строк.

Згідно із п.3 ч.1ст.240 ЦПК Українисуд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 2 статті 44 КАС України установлено, що учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободвстановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Ратифікуючи зазначену Конвенцію Україна взяла на себе зобов`язання гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку. У своєму рішенні у справі «Калашников проти Росії» Європейський суд зазначив, що розумність тривалості провадження визначається залежно від конкретних обставин справи, враховуючи критерії, визначені у прецедентній практиці Суду, зокрема, складність справи, поведінка заявника та поведінка компетентних органів влади.

З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом. У рішенні Європейського Суду від 3 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходи, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.

Аналіз викладених вище обставин неявки в судові засідання позивача, якому було відомо про провадження у справі, дає підстави стверджувати про неналежне здійснення своїх процесуальних прав і виконання процесуальних обов`язків, що виразилися у відсутності інтересу до поданої до суду заяви, що призвело до затягування судового розгляду даної справи, яка тривалий час не може бути вирішена по суті пред`явленого позову.

За таких обставин, дослідивши матеріали справи, враховуючи ту обставину, що позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин, будучи вчасно та належним чином повідомленою про час та місце розгляду справи, з метою дотримання строків розгляду адміністративної справи, суд приходить до переконання, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 240 КАС України дану позовну заяву слід залишити без розгляду.

Керуючись п.4 ч.1 ст. 240 КАС України суд –

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Трускавецької міської ради, міського голови міста Трускавця Кульчинського Андрія Богдановича про визнання незаконними дій виконавчого комітету Трускавецької міської ради та міського голови.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 15-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

У випадку, якщо ухвала була постановлена за відсутності особи в той же самий строк з моменту отримання вказаної ухвали.

Суддя: В. І. Марчук