Рішення № 88191617, 06.03.2020, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/1727/19

Провадження №2/442/108/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 березня 2020 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Павлів З.С.

з участю секретаря судового засідання – Леськів О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Дрогобич цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про скасування рішень, скасування запису про реєстрацію, визнання права власності на земельну ділянку, -

з участю представника позивача – адвоката Ісканіної М.С.,

встановив:

14.03.2019 ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому, з урахування збільшення позовних вимог просить: визнати недійсним рішення №792 від 30.08.2017 Дрогобицької міської ради «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків», визнати недійсним рішення №1030 від 28.12.2017 Дрогобицької міської ради «Про затвердження матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок»; скасувати державну реєстрацію земельної ділянки площею 0,0875 га (кадастровий номер 4610600000:01:031:0262) від 08.12.2018, що здійснив Відділ у м.Дрогобичі міськрайоннго управління у Дрогобицькому районі та м.Дрогобич Головного управління Держгеокадастру у Львівській області; скасувати запис про право власності за номером 2463574, яку здійснив Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради на ім`я ОСОБА_2 ; скасувати рішення №1230 від 31.05.2018 в частині відмови у передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0,06 га і наданні дозволу на розробку проекту відведення вищевказаної земельної ділянки у м.Дрогобичі та визнати право власності за ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,1557 га, що знаходиться на АДРЕСА_1 за набувальною давністю.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що їй на праві власності належить житловий будинок АДРЕСА_2 на підставі Договору дарування 1/3 ідеальної частки житлового будинку від 07.02.2014 та рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 31.10.2011. Вказаний будинок збудований її дідом ОСОБА_3 на земельній ділянці, яка була йому виділена виконавчим комітетом Дрогобицької міської ради депутатів трудящих на підставі рішення №1465 від 13.10.1950. Після його смерті належне дідусеві майно успадкував його син, її батько ОСОБА_4 , а в подальшому це майно перейшло у порядку спадкування до його дружини ОСОБА_5 та дітей: ОСОБА_6 (її сестри) та до неї. Крім вказаної земельної ділянки, починаючи з 1950 року у користуванні її родичів перебувала земельна ділянка площею 0,0557 га, що на АДРЕСА_3 і по час звернення до суду перебуває у її користуванні для ведення садівництва. Правомірне володіння та користування нею та її родичами вказаними земельними ділянками встановлене рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.09.2009 у справі №2-912/2009, предметом розгляду якої було визнання недійсним підпункту 1.7. пункту 1 Ухвали Дрогобицької міської ради. У зазначеному рішенні суду встановлено, що орган місцевого самоврядування приймаючи ухвалу, якою надано третій особі дозвіл на виготовлення та затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 2,920 кв.м., що на АДРЕСА_1 до складу якої увійшла і спірна земельна ділянка площею 491 кв.м., порушив пріоритетне право позивачів на приватизацію земельної ділянки, якою вони добросовісно, відкрито і безперервно користуються протягом 15 років та мають право на набуття такої земельної ділянки у власності або у користування. 05.02.2014 вона разом із мамою ОСОБА_5 звернулась із заявою до міського голови м.Дрогобича з прохання надати їм дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га для обслуговування вищевказаного житлового будинку і господарських споруд та проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0557 га для ведення садівництва, що на АДРЕСА_3 . До заяви нею було додано оригінал плану земельної ділянки площею 0,1557 га. На той час їй не було відомо, що земельна ділянка площею 0,0557 га знаходиться на АДРЕСА_3 , а не на 22 Січня, оскільки вони знаходяться поруч одна біля одної. 07.05.2014 Дрогобицькою міською радою прийнято рішення №1339 «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок» на підставі якого вирішено: надати їй дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок. 28.11.2017 вона повторно звернулась до відповідача із заявою про передачу їй у власність вищевказаної земельної ділянки та з проханням надати їй дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки. Рішенням №1230 Дрогобицької міської ради від 31.05.2018 їй було безпідставно відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою на земельну ділянку орієнтовною площею 600 кв.м. для індивідуального садівництва, що на АДРЕСА_3 . Під час розгляду судової справи предметом якої є оскарження рішення №1230, їй стало відомо, що відповідачем було надано 30.08.2017 дозвіл на розроблення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку ОСОБА_2 на підставі рішення №792 Дрогобицької міської ради від 30.08.2017. З документів, які вона отримала на підставі адвокатського запиту вбачається, що ОСОБА_2 07.08.2017 звернулась до міського голови м.Дрогобича із заявою про надання дозволу на відведення земельної ділянки орієнтовною площею 875 кв.м. для будівництва індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд на АДРЕСА_3 . Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на спірну земельну ділянку, якій присвоєно кадастровий №4610600000:01:031:0262 зареєстровано за ОСОБА_2 . 28.12.2017 Дрогобицькою міською радою прийнято рішення №1030 про затвердження ОСОБА_2 матеріалів проектів землеустрою та передано безоплатно у власність спірну земельну ділянку площею 875 кв.м., до складу якої і увійшла спірна земельна ділянка площею 557 кв.м. Вважає, що рішення №792 та рішення №1030 є упередженими з боку відповідача. На момент прийняття рішення відповідачу було відомо про її намір отримати у власність спірну земельну ділянку, на яку вона має право за набувальною давністю.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 20.03.2019 прийнято до розгляду вказану вище позовну заяву, відкрито провадження у справі, постановлено проводити розгляд справи в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 11.04.2019, за клопотанням позивача залучено до участі в справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –ОСОБА_2 .

11.04.2019 підготовче судове засідання відкладено на 17.04.2019 у зв`язку з неявкою відповідача.

17.04.2019 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, покликаючись на необґрунтованість та безпідставність такого позову.

17.04.2019 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою сторін на 06.05.2019.

06.05.2019 підготовче судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача на 27.05.2019.

27.05.2019 підготовче судове засідання відкладено на 25.06.2019 у зв`язку з неявкою сторін. Представником відповідача подано до суду клопотання про відкладено розгляду справи у зв`язку з перебуванням представника відповідача у відпустці.

27.05.2019 представником позивача подано заяву про виклик свідків, заяву про забезпечення позову, заяву про збільшення розміру та уточнення позовних вимог та відповідь на відзив.

Ухвалою суду від 28.05.2019 заяву представника позивача ОСОБА_1 , ОСОБА_7 про забезпечення позову – задоволено частково. Накладено арешт на земельну ділянку кадастровий номер №4610600000:01:031:0199, знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заборонено ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії на земельній ділянці кадастровий номер №4610600000:01:031:0199, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

25.06.2019 підготовче провадження у даній справі закрито, призначено справу до судового розгляду на 17.07.2019.

17.07.2019 розгляд справи відкладено на 31.07.2019.

31.07.2019 розгляд справи відкладено у зв`язку з неявкою третьої особи та свідків на 30.09.2019.

30.09.2019 розгляд справи відкладено повторно через неявку третьої особи та свідків на 05.11.2019.

05.11.2019, 29.11.2019 справа слухалась по суті, оголошено перерву до 17.12.2019.

17.12.2019 розгляд справи відкладено через неявку представника відповідача на 10.01.2020.

10.01.2020 розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, постановлено: Витребувати у Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України відомості про перетин громадянкою України ОСОБА_2 , місце проживання Івано- АДРЕСА_4 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий 05.06.2012 Дрогобицьким МВ ГУ МВС України у Львівській області) державного кордону України для виїзду/в`їзду з України, починаючи з 01.08.2017 по 01.01.2018.

17.02.2020 розгляд справи повторно відкладено за клопотанням відповідача, а також у зв`язку з відсутністю з непредставленням суду витребуваних доказів на 06.03.2020.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала, покликаючись на обставини, викладені у позовній заяві, просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання вкотре не з`явилася, подала до суду клопотання про відкладення розгляду справи на інший день у зв`язку із неможливістю прибуття в судове засідання, оскільки вона братиме участь у роботі комісії з відшкодування збитків землекористувачам та власникам земельних ділянок.

Вказане клопотання суд розцінює як зловживання процесуальними обов`язками, спрямованим на затягування розгляду справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст.44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства. Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Згідно ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Не дивлячись на те, що завдання правильного і своєчасного розгляду і вирішення цивільної справи ставиться не перед сторонами процесу, а перед органом судової влади, вказана обставина жодною мірою не виправдовує поведінку осіб, що беруть участь в справі, направлене на те, що умисне перешкодило досягнення органом судової влади вказаних завдань.

Особи, що беруть участь в справі, не мають прямого юридичного обов`язку сприяти суду в правильному і своєчасному розгляді і вирішенні цивільної справи, проте зобов`язані утримуватися від дій, здатних перешкоджати досягненню названих завдань.

Ефективність судового захисту залежить не тільки від досконалості процедури розгляду судами справ, а й від поведінки осіб, які беруть участь у справі, сумлінного здійснення ними своїх процесуальних прав і обов`язків.

Проблеми, пов`язані із недобросовісним виконання своїх процесуальних обов`язків та зловживанням процесуальним правом, можуть ущемити право кожного на судовий розгляд протягом розумного строку, що захищається гарантіями статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р.

Відповідно до п.11 ч.3 ст.2 ЦПК України неприпустимість зловживання процесуальними правами визнана однією з засад (принципів) цивільного судочинства. Роль суду у реалізації принципу змагальності сторін полягає, зокрема, у запобіганні зловживанню учасниками судового процесу їх правами.

Добросовісне здійснення цивільних процесуальних прав потребує від осіб, котрі беруть участь у справі, такої реалізації прав, яка відповідала б їхньому призначенню та здійснювалась у спосіб, визначений цивільним процесуальним законом, не завдавала б шкоди правам інших учасників цивільного процесу.

Критеріями добросовісної поведінки учасників процесуальних правовідносин є здійснення прав і обов`язків у відповідності до норм процесуального законодавства; усвідомлення сутності процесуальних правовідносин як відносин, що виникли з метою здійснення правосуддя у цивільній справі; відмова від реалізації своїх процесуальних прав та обов`язків з метою зловживання ними.

Зважаючи на встановлені законодавцем строки розгляду цивільних справ, відкладень судових засідань з тих чи інших причин, зокрема за клопотаннями сторін, суд вирішив здійснити розгляд справи на підставі наявних у справі доказів, відхиливши чергове клопотання про відкладення розгляду справи, розцінюючи таке як зловживання стороною процесуальними правами та обов`язками.

ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, не повідомила суду причини неявки.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов слід задоволити частково, виходячи з наступного.

Вимогами ст.ст.13,81 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Встановлено, що ОСОБА_1 належить 1/3 житлового будинку АДРЕСА_2 , що стверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №17490761 від 07.02.2014

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 24.09.2009 у справі за позовом ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , ОСОБА_6 до Дрогобицького міської ради за участю третьої особи ВАТ «Львівгаз» про визнання недійсним підпункту 1.7 пункту 1 ухвали Дрогобицької міської ради від 30.06.2006 №71 «Про затвердження матеріалів по виготовленню проекту відведення земельних ділянок» позов задоволено, визнано недійсним підпункт 1.7 пункту 1 ухвали Дрогобицької міської ради від 30.06.2006 №71 «Про затвердження матеріалів по виготовленню проекту відведення земельних ділянок», яким затверджено матеріали по виготовленню проекту відведення земельної ділянки під будівництво житлових будинків площею 2,920 кв.м. на АДРЕСА_1 для філії Дрогобицького управління експлуатації газового господарства ВАТ по газопостачанню та газифікації «Львівгаз».

У вказаному рішенні суду встановлено, що відповідачем всупереч нормам Конституції України та нормам Земельного кодексу, винесено оскаржувану ухвалу Дрогобицької міської ради від 30.06.2006 №71 та надано дозвіл на виготовлення та затвердження проекту відведення земельної ділянки площею 2,920 кв.м. на АДРЕСА_1 до складу якої увійшла спірна земельна ділянка площею 491 кв.м., чим порушив пріоритетне право позивачів на приватизацію земельної ділянки, якою вони добросовісно, відкрито і безперервно користуються протягом 15 років та мають право на набуття такої земельної ділянки у власність або в користування.

05.02.2014 ОСОБА_1 зверталась до міського голови м.Дрогобича із заявою, в якій просила надати дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0557 га для ведення садівництва, які знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

Рішенням Дрогобицької міської ради від 07.05.2014 №1339 ОСОБА_1 , ОСОБА_5 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, а саме: земельну ділянку орієнтовною площею 1000 кв.м. на АДРЕСА_5 , для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Дрогобицької міської ради від 30.08.2017 №792 ОСОБА_2 надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і спору, а саме: земельну ділянку орієнтовною площею 875 кв.м. на АДРЕСА_6 Київській для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

28.11.2017 позивач зверталась до Дрогобицької міської ради (Міського голови) із заявою про передачу їй у власність земельну ділянку для ведення садівництва орієнтовною площею 0,06 та відповідно надати їй дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки в м.Дрогобичі Львівської області. До заяви додано графічний матеріал, на якому зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, копію документа, що посвідчує особу.

На підставі рішення Дрогобицької міської ради від 28.12.2017 №1030 затверджено матеріали з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передати безоплатно у власність земельні ділянки громадянам для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд: ОСОБА_2 , земельну ділянку площею 875 кв.м. на вул АДРЕСА_7 Київській кадастровий номер 4610600000:01:031:0262, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.

Рішенням Дрогобицької міської ради від 31.05.2018 №1230 «Про відмову у наданні дозволів на виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки, у затвердженні матеріалів з виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення у наданні згоди на виготовлення технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, у продовженні договору строкового сервітуту для обслуговування малої архітектурної форми, у включенні в перелік для продажу земельної ділянки, у внесенні змін у рішення Дрогобицької міської ради, у припиненні договору про встановлення особистого строкового сервітуту для розміщення малої архітектурної форми» ОСОБА_1 земельну ділянку площею 600 кв.м. для індивідуального садівництва.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № НОМЕР_3 ОСОБА_2 належить на праві приватної власності земельна ділянка, площею 0,0875 га за адресою: м.Дрогобич вул.Київська, кадастровий номер: 4610600000:01:031:0262.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в України» встановлено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать, зокрема, підготовка висновків щодо надання або вилучення в установленому законом порядку земельних ділянок, що проводиться органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування; а також організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад і передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

У ст.122 ЗК України визначено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Відповідно до ст.81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності, приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

У ст.118 ЗК України регламентовано порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами. Так визначено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки. Громадяни - працівники державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонери з їх числа, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельних ділянок, які перебувають у постійному користуванні цих підприємств, установ та організацій, звертаються з клопотанням про приватизацію цих земель до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом. Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін. У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов`язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Згідно ст.29, 32 Регламенту Дрогобицької міської ради рада в межах своїх повноважень з питань порядку денного засідання приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні більшістю голосів від загальної кількості депутатів ради. Рішення Ради з будь-якого питання після його обговорення приймається на її пленарному засіданні у такій послідовності: проект рішення ставиться на голосування за основу; після цього ставляться на голосування, у порядку надходження, усі зміни та доповнення, що надійшли під час обговорення проекту; проект рішення ставиться на голосування в цілому як рішення з урахуванням змін та доповнень, підтриманих більшістю депутатів від загального складу Ради.

В ст.15 Регламенту визначено, що пропозиції до порядку денного вносяться на розгляд ради після обговорення в постійних комісіях ради та погоджувальної ради. Питання вважається включеним до порядку денного, якщо за це проголосували не менше третини депутатів міської ради.

Постійні комісії ради є органами ради, що обираються з числа її депутатів для вивчення, попереднього розгляду і підготовки питань, які належать до її відання, здійснення контролю за виконанням рішень ради, її виконавчого комітету. (п.52 Регламенту)

У відповідності до п.2.7 Положення про постійну комісію ради з питань регулювання земельних відносин затв. Рішенням Дрогобицької міської ради №8 від 17.11.2015 комісія готує проекти рішень Дрогобицької міської ради, висновки і рекомендації, які приймаються більшістю голосів від загального складу комісії (як мінімум трьома голосами) і підписуються головою комісії, опісля чого відповідні проекти, висновки та рекомендації надаються для реєстрації секретарю міської ради у формі подання відповідно до підпункту 2.8. цього положення.

У п.10 вказаного Положення для вивчення питань, розробки проектів рішень міської ради комісії вправі створювати підготовчі комісії і робочі групи із залученням спеціалістів і представників партійних організацій та громадськості, ініціювати та організовувати громадські слухання, вносити пропозиції про проведенню місцевого референдуму.

У ході засідання комісії ведеться протокол. Цей обов`язок здійснює секретар комісії, а в разі відсутності секретаря – один із членів комісії за рішенням голови комісії.(п.2.12 Положення)

Постійна комісія Дрогобицької міської ради з питань регулювання земельних відносин розглядає на своїх засіданнях питання щодо: надання земельних ділянок у користування на умовах оренди із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу України; вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності; купівлі-продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення юридичними та фізичними особами, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що є власністю покупців цих земельних ділянок (статті 127, 128 Земельного кодексу України); надання громадянам України у власність земельних ділянок відповідно до статей 116, 118, 120, 121 Земельного кодексу України; надання громадянам України у користування або у власність земельних ділянок комунальної власності, на яких знаходиться приватизоване ними житло, відповідно до статей 81-83, 85-89 Земельного кодексу України; набуття права на землю громадянами України для індивідуального житлового будівництва із земель комунальної власності, що розглядається комісією згідно з Правилами обліку громадян, що потребують земельну ділянку під індивідуальну забудову, прийнятими сесією Дрогобицької міської ради ІІ демократичного скликання; земельних відносин, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, керуючись статтею 3 Земельного кодексу України та іншими законами України; природокористування (як загального, так і спеціального), яке здійснюється на території Дрогобицької міської територіальної громади; забезпечення належного стану екологічної безпеки навколишнього середовища на території Дрогобицької міської територіальної громади; аграрних відносин на території Дрогобицької міської територіальної громади; організації землеустрою на території Дрогобицької міської територіальної громади; використання та охорони земель комунальної власності.

Згідно п.4.5 Положення комісія вирішує всі питання врегулювання земельних відносин на території міської ради, що відносяться до її компетенції, у відповідності із чинним законодавством України. Згідно зі статтею 12 Земельного кодексу України до повноважень Дрогобицької міської ради в галузі земельних відносин належить, зокрема, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу, підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду дав покази про те, що в період з жовтня 2015 рокупо 20.08.2017 був головою Комісії ради з питань регулювання земельних відносин. Рішенням від 31.05.2018 №1230 ОСОБА_1 відмовлено у виділенні земельної ділянки. Проте, як вбачається з проекту і долучених ОСОБА_1 документів, у травні 2014 року її заяву задоволено. Згідно положення про Комісію і норм чинного земельного законодавства, особа яка має бажання отримати у власність земельну ділянку зобов`язана подати заяву, паспорт, ідентифікаційний код і схем-план земельної ділянки. У поданій заяві позивачки відсутня інформація про графічні дані земельної ділянки, відсутня вулиця, на якій особа хоче отримати земельну ділянку. Комісією, після розгляду кожної заяви, на такій ставилась відмітка (резолюція)із рекомендацією раді. ОСОБА_9 звернулась до Дрогобицької міської ради із відповідною заявою у 2017 році, у її заяві було вказано про бажане розташування земельної ділянки на АДРЕСА_3 , в той час як у заяві ОСОБА_1 було вказано – 22 Січня. Земельна комісія не могла припускати, що мова йде про одну й ту ж земельну ділянку. На заяві ОСОБА_2 від 07.08.2017 відсутні будь-які відмітки, які б свідчили про те, що земельна комісія розглядала таку заяву. Як вбачається з Витягу з рішення від 30.08.2017 №792 таке прийнято на підставі протоколу від 10.08.2017 (проте такого протоколу не існує), протоколу №51 від 21.04.2017 та протоколу №63 від 30.05.2017 (у вказаних протоколах прізвища ОСОБА_10 немає), протоколу №67 від 08.08.2017 (відсутні будь-які дані про те, що ОСОБА_2 зверталась із вищевказаною заявою). Згідно протоколу №95 від 13.04.2018 у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено. Проте, вказаний протокол не підписано головою комісії та секретарем.

Вказані покази свідка підтверджуються представленими в розпорядження суду: Протоколами комісії ради з питань регулювання земельних відносин №67 від 08.08.2017, №51 від 21.04.2017 та №63 від 30.05.2017, в яких інформація про розгляд заяви ОСОБА_2 відсутня.

Як вбачається із вищевказаного Рішення №792 від 30.08.2017, таке прийнято на підставі зокрема: протоколів №58 від 21.04.2017, №63 від 30.05.2017 та №67 від 08.08.2017. Проте, зазначені протоколи в розпорядження суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що рішення №792 від 30.08.2017 Дрогобицької міської ради «Про надання дозволу та розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування итлових будинків» в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлового будинку господарських будівель та споруд ОСОБА_2 (п.1.31 рішення) прийнято з порушенням порядку, а саме: без розгляду відповідної заяви ОСОБА_2 про надання дозволу та розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Комісією ради з питань регулювання земельних відносин, що має наслідком визнання недійсним такого рішення.

Визнання недійсним зазначеного рішення органу місцевого самоврядування має наслідком й визнання недійсним рішення Дрогобицької міської ради №1030 від 28.12.2017 «Про затвердження матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок» (п.1.14), оскільки виготовлені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передача безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 відбулись без жодної на те правової підстави.

Щодо вимоги позивачки скасувати рішення №1230 від 31.05.2018 в частині відмови у передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0,06 га і наданні дозволу на розробку проекту відведення вищевказаної земельної ділянки у м.Дрогобичі, суд вважає, що в цій частині позов слід задоволити, виходячи з наступного:

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 дала суду покази про те, що підставою відмови ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою на спірну земельну ділянку було відсутність зазначеного у заяві місця розташування земельної ділянки, а графічні матеріали, долучені позивачкою до заяви не дали можливості визначити бажане місце розташування земельної ділянки.

Аналогічні покази дав й свідок ОСОБА_8 .

Проте, вказані покази спростовуються даними, вказаними у протоколі №95 від 13.04.2018, а саме: «Короткий зміст заяви: земельна ділянка площею 507 кв.м. та її місцезнаходження: АДРЕСА_3 Січня для ведення садівництва».

У частині 10 ст.59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського судуу своїй постанові в справі № 910/15058/18 від 14.01.2020 сформулював правовий висновок про те, що рішення державного органу чи органу місцевого самоврядування, з якого виникають права та обов`язки у конкретної особи, повинно бути мотивованим. Колегія суддів зауважила, що процедури органів державної влади та місцевого самоврядування повинні бути прозорі та зрозумілі. В іншому випадку рішення органів влади не може вважатися правомірним.

Враховуючи наведене, суд вважає, що оскаржуване рішення є немотивованим, та як вбачається із показів свідків, які брали безпосередню участь у розгляді заяви позивачки, за результатами якого й було прийнято оскаржуване рішення, таке було передчасним, а тому рішення Дрогобицької міської ради №1230 не може вважатись правомірним.

Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрацію земельної ділянки площею 0,0875 га (кадастровий номер 4610600000:01:031:0262) від 08.12.2018, що здійснив Відділ у м.Дрогобичі міськрайоннго управління у Дрогобицькому районі та м.Дрогобич Головного управління Держгеокадастру у Львівській області та скасування запису про право власності за номером 2463574, яку здійснив Виконавчий комітет Дрогобицької міської ради на ім`я ОСОБА_2 , слід зазначити наступне:

У відповідності до ч.1 ст.50 ЦПК України позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо другої сторони діє в цивільному процесі самостійно.

У статті 51 ЦПК України встановлено порядок залучення до участі у справі співвідповідача, заміну неналежного відповідача.

Суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку. (ч.1-4 ст.51 ЦПК України)

Виходячи зі змісту вищевказаних норм, суд позбавлений права залучати до участі в справі співвідповідача з власної ініціативи.

Скасування державної реєстрацію земельної ділянки площею 0,0875 га (кадастровий номер 4610600000:01:031:0262) від 08.12.2018 належить до повноважень Відділу у м.Дрогобичі міськрайоннго управління у Дрогобицькому районі та м.Дрогобич Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, а скасування запису про право власності за номером 2463574 – до повноважень Виконавчого комітету Дрогобицької міської ради.

Вказані позовні вимоги позивачем не пред`явлено до вищевказаних осіб, клопотань про залучення таких до участі в справі як співвідповідачів позивачем не заявлено, а тому суд вважає, що в задоволенні зазначених позовних вимог слід відмовити, оскільки позовні вимоги заявлено до неналежного відповідача.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз`яснити, що визнання недійсним рішення №792 від 30.08.2017 Дрогобицької міської ради «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків», визнання недійсним рішення №1030 від 28.12.2017 Дрогобицької міської ради «Про затвердження матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок» є казуальними та мають наслідком скасування державної реєстрацію земельної ділянки площею 0,0875 га (кадастровий номер 4610600000:01:031:0262) від 08.12.2018 та скасування запису про право власності за номером 2463574.

Відповідно до ч.1 ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ч.1 ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

У статті 119 ЗК України визначено, що громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування. Розмір цієї земельної ділянки встановлюється у межах норм, визначених цим Кодексом. Передача земельної ділянки у власність або у користування громадян на підставі набувальної давності здійснюється в порядку, встановленому цим Кодексом.

Набувальна давність визначається як засіб закріплення майна за суб`єктами, що ним володіють, у випадках, коли вони не мають можливості через певні обставини підтвердити підстави виникнення прав, а також в інших ситуаціях. Право власності за набувальною давністю може бути набутим як на безхазяйні речі, так і на майно, яке належить за правом власності іншій особі.

Інститут набувальної давності захищає права справжнього володільця проти попереднього.

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15, 16 ЦК України, а також частини четвертої ст.344 ЦК України, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Згідно п.п. 9, 11, 13, 14 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», особа яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК України. При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке: володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності; володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна; володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (ч. 3 ст. 344 ЦК України).

У поставові від 14 травня 2019 року (справа № 910/17274/17, провадження № 12-291гс18) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків: «43. Правовий інститут набувальної давності опосередковує один із первинних способів виникнення права власності, тобто це такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ, воно ґрунтується не на попередній власності та відносинах правонаступництва, а на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 Цивільного кодексу України, а саме: наявність суб`єкта, здатного набути у власність певний об`єкт; законність об`єкта володіння; добросовісність заволодіння чужим майном; відкритість володіння; безперервність володіння; сплив установлених строків володіння; відсутність норми закону про обмеження або заборону набуття права власності за набувальною давністю. Для окремих видів майна право власності за набувальною давністю виникає виключно на підставі рішення суду (юридична легітимація).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 травня 2019 року у справі №729/608/17 (провадження № 14-648цс18) вказано, що «умовами набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю є: 1) добросовісність користування земельною ділянкою, яке полягає у невчиненні особою перешкод власнику земельної ділянки у реалізації ним свого права власності на це майно протягом 15 років; 2) відкритість користування, яке має бути очевидним для усіх інших осіб; 3) безперервність користування протягом 15 років; 4) відсутність документів, які б свідчили про наявність у громадянина прав на цю земельну ділянку. Відсутність будь-якого з перерахованих елементів виключає можливість набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю. Порядок набуття громадянами права власності на земельну ділянку встановлений у ЗК України. Відповідно до статті 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначається цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються викопіювання з кадастрової карти (плану) або інші графічні матеріали, на яких зазначене бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб). Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. За змістом положень статті 122 ЗК України вирішення питань щодо передачі земельних ділянок у власність або в користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування».

Проте, позивачем, всупереч вимогам ст.81 ЦПК України, суду не представлено доказів на підтвердження добросовісного володіння спірною земельною ділянкою більше 15 років і продовження відкритого, безперервного володіння такою, а тому суд вважає, що в задоволенні даної позовної вимоги слід відмовити за недоведеністю.

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 206, 264, 430 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Дрогобицької міської ради, з участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 , про скасування рішень, скасування запису про реєстрацію, визнання права власності на земельну ділянку – задоволити частково.

Визнати недійсним рішення №792 від 30.08.2017 року Дрогобицької міської ради «Про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування житлових будинків» в частині надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівництва та обслуговування итлового будинку господарських будівель та спору ОСОБА_2 (п.1.31 рішення).

Визнати недійсним рішення №1030 від 28.12.2017 Дрогобицької міської ради «Про затвердження матеріалів проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та технічної документації з землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) земельних ділянок» в частині затвердження матеріалів виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачі безоплатно у власність земельної ділянки ОСОБА_2 для обслуговування господарських будівель та споруд (п.1.14 рішення).

Скасувати рішення №1230 XXXVII сесії сьомого скликання Дрогобицької міської ради Львівської області від 31.05.2018 в частині відмови у передачі ОСОБА_1 у власність земельної ділянки для ведення садівництва орієнтовною площею 0,06 га і наданні дозволу на розробку проекту відведення вищевказаної земельної ділянки у м.Дрогобичі.

В задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_8 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_4 .

Відповідач: Дрогобицька міська рада, місцезнаходження: 82100, Львівська область, м.Дрогобич пл.Ринок 1, ЄДРПОУ 04055972.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_9 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 .

Суддя Павлів З.С.