Рішення № 88191406, 12.03.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.03.2020

Справа № 937/426/20 2/937/1221/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«13» березня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Сметаніної А.В.,

за участі секретаря – Горбань Н.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права на спадкування у четверту чергу та визнання права власності в порядку спадкування, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 ,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулась до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області з позовом, в якому просить, відповідно до ст. 1264 ЦК України, визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На обґрунтування позову позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , після смерті якої відкрилась спадщина на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належала померлій на підставі свідоцтва про право власності на житло від 05.12.2007 року. Інші 2/3 частини цієї квартири належать їй та її сину ОСОБА_2 в рівних частках, кожному по 1/3 частини. Після смерті ОСОБА_3 з заявами про прийняття спадщини до нотаріуса спадкоємці першої, другої та третьої черги не зверталися, через їх відсутність. Вона вважає себе спадкоємицею четвертої черги, виходячи з того, що вона з померлою проживали однією сім`єю більше п`яти років до дня відкриття спадщини. Померла доводилася матір`ю її вітчима. Прізвище її матері ОСОБА_4 . Вона в дівоцтві також « ОСОБА_5 », а після укладення шлюбу 27.11.1993 року їй було присвоєно прізвище « ОСОБА_6 ». 16 жовтня 1978 року шлюб між її батьками було розірвано і 21 листопада 1978 року мати позивача уклала шлюб з ОСОБА_7 і, з цього часу, вони почали проживати в квартирі АДРЕСА_2 . Разом з ними проживала і мати її вітчима ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_3 її вітчим помер, а вона з сином ОСОБА_2 та матір`ю вітчима ОСОБА_3 , яку вважає своєю бабусею, продовжували проживати в цій квартирі. Відміткою у її паспорті громадянина України підтверджується, що вона перебуває на реєстраційному обліку за адресою свого проживання з 02.02.1999 року. Таким чином, починаючи з 1978 року і до дня смерті ОСОБА_3 вона разом з нею проживали однією сім`єю, у них був спільний бюджет, вони опікувались один одним. Вона доглядала ОСОБА_3 до дня її смерті і здійснювала за свій рахунок похорон бабусі. Ще за життя ОСОБА_3 було оформлено право власності на квартиру, в якій вони мешкали на трьох членів сім`ї в рівних частках. ОСОБА_3 не заперечувала, щоб вона та її син також стали співвласниками квартири, оскільки вважала їх однією сім`єю. Після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини вона не зверталась, оскільки була обізнана, що інших спадкоємців після її смерті не має і вона єдина спадкоємиця, а в зв`язку з тим, що на день смерті вони проживали разом, то позивач вважала себе такою, що прийняла спадщину. В теперішній час виникла потреба в оформленні спадщини на спадкову 1/3 частку квартири і вона звернулась до нотаріуса з заявою про оформлення спадщини. Однак, постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 19.11.2019 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, в зв`язку з тим, що нею на підтвердження родинних відносин не було надано нотаріусу відповідних документів і крім того, у неї відсутній оригінал правовстановлюючих документів на спадкову частку квартири.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, від неї надійшла заява з проханням слухати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить їх задовольнити.

Представник відповідача Мелітопольської міської ради Запорізької області в судове засідання не з`явився, до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача за наявними матеріалами справи.

Третя особа ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, від нього надійшла заява з проханням слухати справу за його відсутності, не заперечує проти задоволення позову.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України з урахуванням заяви сторін про слухання справи за її відсутності фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи позовної заяви, матеріали цивільної справи, оцінивши зібрані у справі докази, вважає, що заява підлягає повному задоволенню за наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Як вбачається з вимог ст.ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін, при цьому кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст.76 цього Кодексу доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі письмових, речових та електронних доказів, висновків експертів та показаннями свідків.

За правилами ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про народження позивач ОСОБА_8 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , її матір`ю є ОСОБА_4 (а.с.15).

27 листопада 1993 року було укладено шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , після чого прізвище позивача « ОСОБА_5 » було змінено на « ОСОБА_6 », що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 27.11.1993 року (а.с.16).

Відповідно до копії свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , виданого 16.10.1978 року, 16 жовтня 1978 року було розірвано шлюб між батьками позивача ОСОБА_1 , батьком - ОСОБА_11 та матір`ю - ОСОБА_4 (а.с.17).

21 листопада 1978 року мати позивача ОСОБА_4 уклала шлюб з ОСОБА_7 , що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_3 , виданого 21.11.1978 року (а.с.18).

Як встановлено в судовому засіданні з того часу, а саме з ІНФОРМАЦІЯ_5 народження мати позивача та її вітчим почали проживати в квартирі АДРЕСА_2 . Разом з ними проживала і мати вітчима - ОСОБА_3 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 26.09.2001 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер вітчим ОСОБА_7 (а.с.19).

Відповідно до свідоцтва про право власності на житло №854-р від 05.12.2007 року, виданого виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 17312637 від 10.01.2008 року та технічного паспорту на житловий будинок, квартира АДРЕСА_2 дійсно належить на праві спільної часткової власності в рівних долях ОСОБА_3 та членам її сім`ї ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по 1/3 частині кожному (а.с.9, 10, 11-13).

Відповідно до копії паспорта громадянина України ОСОБА_1 з 02 лютого 1999 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 (а.с.7).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 померла, про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_5 від 02 грудня 2009 року (а.с.14).

Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина на 1/3 частину квартиру АДРЕСА_2 .

Як вбачається з вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч.1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народженні живими після відкриття спадщини.

Позивач, відповідно до ст. 1264 ЦК України, відноситься до спадкоємців четвертої черги, оскільки проживала зі спадкодавцем однією сім`єю не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини.

Після смерті ОСОБА_3 до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини ОСОБА_1 не зверталась, як вбачається з доводів позовної заяви, оскільки вона була обізнана про відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , вважала себе єдиною спадкоємицею, а у зв`язку з тим, що на день смерті проживала разом з ОСОБА_3 , вважала себе такою, що прийняла спадщину.

19 листопада 2019 року державним нотаріусом Шевченко С.О. було ухвалено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої нотаріус відмовила Чекуріній О.В. в оформленні спадщини на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 , в зв`язку з тим, що ОСОБА_1 на підтвердження родинних відносин не було надано нотаріусу відповідних документів і у неї відсутній оригінал правовстановлюючих документів на спадкову частку квартири (а.с.22).

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ч.1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Як вбачається з інформації Мелітопольської державної нотаріальної контори від 14.02.2020 року та Інформаційної довідки зі спадкового реєстру, спадкова справа після смерті ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 у спадковому реєстрі відсутня.

Згідно з ч.5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Таким чином, судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно є спадкоємицею четвертої черги після смерті ОСОБА_3 , оскільки була зареєстрована та проживала разом зі спадкодавцем однією сім`єю більше п`яти років до часу відкриття спадщини, а також є такою, що фактично прийняла спадщину, оскільки протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не заявляла про відмову від неї.

Власник іншої 1/3 частини квартири ОСОБА_2 із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 не звертався, позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Аналізуючи зібрані у справі докази, кожний окремо та всі в сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають повному задоволенню, слід визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та визнати за нею право власності на 1/3 частину квартири за адресою АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На підставі викладеного, керуючись, ст. ст. 1216-1218, 1220, 1222, 1223, 1264, 1268, 1270 ЦК України ст.ст. 4, 5, 12, 13, 19, 23, 76-81, 83, 89, 247, 258-264, 265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до Мелітопольської міської ради Запорізької області про визнання права на спадкування у четверту чергу та визнання права власності в порядку спадкування, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 - задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженку м. Запоріжжя, РНОКПП – НОМЕР_6 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , уродженкою м. Запоріжжя, РНОКПП – НОМЕР_6 , яка зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 право власності на 1/3 частину квартири за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справі, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 13 березня 2020 року.

Суддя: А.В. Сметаніна