Вирок № 88191388, 12.03.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 12.03.2020

Справа № 937/1606/20

Провадження 1-кп/937/649/20

ВИРОК

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Іваненко О.В.,

за участі секретаря - Прозорової Т.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду у м. Мелітополі матеріали кримінального провадження, внесеного в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12020080140000600, які надійшли з обвинувальним актом та угодою про визнання винуватості, стосовно:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Костянтинівка Мелітопольського району Запорізької області, громадянина України, не працюючого, з середньою освітою, який зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.213 КК України

за участю сторін кримінального провадження:

за участю прокурора - Гончар Д.С.,

за участю адвоката - Шрамікової П.М.,

обвинуваченого - ОСОБА_1 ,

ВСТАНОВИВ:

Відносини, що виникають у процесі здійснення операцій з металобрухтом, який є найважливішою стратегічною та енергозберігаючою сировиною для металургійного виробництва, і спрямований на захист інтересів підприємств вітчизняної металургійної галузі та забезпечення екологічної безпеки довкілля при утворенні, збиранні та використанні металобрухту регулюються Законом України «Про металобрухт» від 05.05.1999 року.

Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про металобрухт», металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.

Відповідно до вищевказаної статті Закону, побутовий металобрухт - це непридатні для прямого використання вироби побутового призначення або частини цих виробів, які містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави і які втратили експлуатаційну цінність.

Відповідно до положень ЗУ «Про металобрухт», під операціями з металобрухтом слід розуміти заготівлю, переробку, металургійну переробку брухту чорних і кольорових металів.

Крім того, під заготівлею металобрухту, відповідно до вищевказаного Закону, розуміється діяльність, пов`язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб`єктами господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом.

Відповідно до ст. 4 ЗУ «Про металобрухт», операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами. Приймання побутового металобрухту від фізичних осіб дозволяється лише при пред`явленні ними документа, який засвідчує особу, та обов`язково оформляється актом приймання. В акті приймання побутового металобрухту від фізичних осіб зазначаються дані документа, який засвідчує особу, та опис металобрухту. Фізичні особи можуть здійснювати операції лише з побутовим металобрухтом.

Так, з грудня 2019 року по 17.02.2020, ОСОБА_2 не будучи зареєстрованим як фізична особа-підприємець, відомості про яку включено до переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, не маючи документів, які надають дозвіл на заняття даним видом господарської діяльності та господарською діяльністю взагалі, маючи умисел на здійснення операцій з брухтом чорних та кольорових металів, а також на організацію незаконного пункту прийому та зберігання брухту кольорових і чорних металів, керуючись корисливими мотивами, на території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , право власності на яке належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не попередивши його про свої наміри, організував незаконний пункт прийому та схову металобрухту, де незаконно, без складання будь-яких актів, приймав у громадян брухт чорних та кольорових металів, який у подальшому, за грошові кошти, збував невстановленим особам.

Так, за період часу з 28.01.2020 по 17.02.2020, ОСОБА_2 діючи всупереч положень Закону України «Про металобрухт», незаконно прийняв у громадян 1403 кг. брухту чорних металів.

Суд вважає, що дії обвинуваченого правильно кваліфіковані за ч.1 ст.213 КК України, так як він вчинив кримінальне правопорушення (злочин), скоївши здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичною особою, відомості про яку не включено до переліку суб`єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, організації незаконного пункту прийому та схову металобрухту.

27.02.2020 року між прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Гончар Д.С., якому на підставі ст.37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні №12020080140000600 та підозрюваним ОСОБА_1 була укладена угода про визнання винуватості на підставі ст.468,469,472 КПК України, в якій сторони погодилися на призначення ОСОБА_1 покарання за ч.1 ст.213 КК України, відповідно до вимог ст.ст. 65, 66, 67, 69 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винуватого, обставини справи, які пом`якшують покарання: визнання вини і активне сприяння у розкритті злочину; та обтяжують покарання – не встановлені, у вигляді 1 (одного) року позбавлення волі; на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік; та покласти на нього обов`язки згідно п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні пояснив, що він підтримує укладену між ним та прокурором угоду про визнання винуватості, вину у вчиненні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні (злочині) визнає в повному обсязі, з узгодженою мірою покарання згоден, угода є добровільною, він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ст. 473, 474 КПК України, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України, які йому були роз`яснені прокурором та судом.

Прокурор в судовому засіданні угоду про визнання винуватості підтримав в повному обсязі.

Адвокат обвинуваченого угоду про визнання винуватості підтримала в повному обсязі.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного: відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до висновку, що укладена між прокурором та підозрюваним ОСОБА_1 27.02.2020р. угода про визнання винуватості підлягає затвердженню з наступних підстав.

ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні невеликої тяжкості кримінального правопорушення (злочину), внаслідок якого шкода завдана лише суспільним інтересам, ОСОБА_1 як в ході досудового розслідування так і в суді свою провину в скоєнні інкримінованого йому кримінальному правопорушенні (злочині) визнав повністю та підтвердив обставини його скоєння, які викладені в обвинувальному акті, які об`єктивно підтверджуються дослідженими судом у судовому засіданні доказами кримінального провадження. Зазначена угода про визнання винуватості укладена та підписана сторонами добровільно, без примусу, умови укладеної угоди відповідають інтересам суспільства та діючого законодавства. Обставин, які б вказували на неможливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов`язань за угодою судом не встановлено, таким чином підстав для відмови в затвердженні зазначеної угоди, встановлених ст. 474 КПК України не має.

Підстави для обрання запобіжного заходу ОСОБА_1 відсутні.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373-376, 475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості від 27 лютого 2020 року у кримінальному провадженні №12020080140000600, укладену між прокурором Мелітопольської місцевої прокуратури Гончар Д.С., з одного боку, та обвинуваченим у цьому провадженні ОСОБА_1 .

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.213 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від призначеного йому покарання з випробуванням строком на 1 (один) рік.

На підставі п.п.1,2 ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов`язки:

-періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази по кримінальному провадженню:

- брухт чорного металу у кількості 1403кг. та металеві ваги, вилучені в ході обшуку 17.02.2020 року за адресою: АДРЕСА_2 , що передано на відповідальне зберігання згідно акту прийому-передачі від 17.02.2020р. ПП «Галс-СВ» (ЄДРПОУ34976262) – обернути в дохід держави;

На вирок можуть бути подані апеляційні скарги в Запорізький апеляційний суд через Мелітопольський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після спливу 30 днів з дня його проголошення, у разі якщо учасниками судового провадження не буде подано апеляційних скарг. У разі подання апеляційних скарг, вирок суду набирає законної сили після ухвалення апеляційним судом рішення.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду О. В. Іваненко