Ухвала суду № 88191019, 20.02.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 20.02.2020

Справа № 320/7217/16-ц

Провадження № 2/937/19/20

УХВАЛА

20 лютого 2020 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Редько О.В.

за участі секретаря судового засідання Колеснікової Л.В.,

позивача – ОСОБА_1 ,

представника відповідача – ОСОБА_2 ,

представника відповідача – адвоката Леоновець А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Мелітополі Запорізької області вул. Шмідта,11 об`єднану цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та державної нотаріальної контори м. Мелітополя, за участю третьої особи - КП «Мелітопольського МБТІ» про встановлення незаконного набуття права власності на квартиру та позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської державної нотаріальної контори про визнання права власності, суд

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області знаходиться об`єднана цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та державної нотаріальної контори м. Мелітополя, за участю третьої особи - КП «Мелітопольського МБТІ» про встановлення незаконного набуття права власності на квартиру та позовом ОСОБА_1 до Мелітопольської міської державної нотаріальної контори про визнання права власності.

На адресу суду від представника відповідача – адвоката Леоновець А.О. надійшло клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу, яке обґрунтоване наступним. Позивач звернулась до суду з позовом, зазначаючи, що під час складання оскаржуваного заповіту заповідач ОСОБА_4 склав заповіт не у відповідності зі своєю волею у зв`язку з тим, що він міг усвідомлювати свої дії та розумно керувати ними внаслідок психічної хвороби. Вказаний позов має ознаки зловживання процесуальними правами на подання позову за наступними підставами. Позивав вже неодноразово зверталась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним з аналогічними підставами, які вже судом розглянуті, а саме:

- справа №815/1325/2012 (суддя Притуло Л.В.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , третя особа – Мелітопольська міська державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання заповіту ОСОБА_4 вчиненого на користь неповнолітнього ОСОБА_3 , посвідченого приватним нотаріусом Мелітопольського міського нотаріального округу Горох Л.І. – недійсним;

- справа №320/4124/13-ц (суддя Баранов І.В.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , третя особа – ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 про визнання дій незаконними;

- справа №320/12514/14-ц (суддя Бахаєв І.М.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 , про визнання заповіту недійсним;

- справа №320/6746/15-ц (суддя Дараган Л.В.) за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним;

- справа №320/1541/17-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа Мелітопольська міська держана нотаріальна контора про встановлення факту незаконного набуття права власності.

Дії позивача з пред`явлення позову мають в собі ознаки зловживання процесуальними правами, що є грубим порушенням вимог ст. 44 ЦПК України. Вказані обставини свідчать про те, що заявлені позови мають ознаки зловживання правом на позов. Відповідно до ч. 4 ст. 135 ЦПК України як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов`язати позивача на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу). Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов. 29.01.2020 року між ОСОБА_2 , яка діє в інтересах ОСОБА_3 було укладено договір про надання правової допомоги, загальна вартість послуг складає 5000 гривень. На підставі вище викладеного, представник відповідача – адвокат Леоновець А.О. просить суд зобов`язати позивача ОСОБА_1 внести на депозитний рахунок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області грошові кошти в розмірі 5000 гривень в якості забезпечення витрат ОСОБА_3 на професійну правничу допомогу.

В судовому засіданні позивач заперечувала проти задоволення клопотання представника відповідача про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу та пояснила, що вона не зловживає своїми процесуальними правами, а лише звертається до суду за захистом своїх прав. Крім того, позивач зазначила, що вона є інвалідом, звільнена від сплати судового збору.

Представник відповідача Чернобильська А.В. та представник відповідача – адвокат Леоновець А.О. просили задовольнити клопотання про забезпечення витрат на професійну правничу допомогу на підставах, які викладені в клопотанні.

Вислухавши в судовому засіданні думку учасників судового розгляду ознайомившись з матеріалами цивільної справи, суд, не вдаючись до оцінки доказів по суті спору, приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання з наступних підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 135 ЦПК України як захід забезпечення судових витрат суд з урахуванням конкретних обставин справи має право, за клопотанням відповідача, зобов`язати позивача внести на депозитний рахунок суду грошову суму для забезпечення можливого відшкодування майбутніх витрат відповідача на професійну правничу допомогу та інших витрат, які має понести відповідач у зв`язку із розглядом справи (забезпечення витрат на професійну правничу допомогу).

Таке забезпечення судових витрат застосовується, якщо:

1) позов має ознаки завідомо безпідставного або інші ознаки зловживання правом на позов; або

2) позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України.

Таке забезпечення судових витрат також може бути застосоване, якщо суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування судових витрат відповідача у випадку відмови у позові.

Частиною 5 статті 135 ЦПК України передбачено, що сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес іншим, аніж визначеним ч. 2 вказаної статті та ч. 2 ст. 5 ЦПК України, способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених Законом випадках.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод ключовими принципами є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.

Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом. Здатність особи безперешкодно отримати судовий захист є змістом поняття доступу до правосуддя. Перешкоди у доступі до правосуддя можуть виникати як через особливості внутрішнього процесуального законодавства, так і через передбачені матеріальним правом обмеження. Для ЄСПЛ природа перешкод у реалізації права на доступ до суду не має принципового значення.

Відповідно до ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Вбачається, що між сторонами існує спір, сторони надають докази у підтвердження своїх мотивів та обґрунтування позиції, і наразі суд позбавлений можливості надавати висновок щодо завідомо безпідставного позову чи вирішувати клопотання сторін на припущеннях.

При цьому, кожна сторона вільна у виборі доказів, які вона подає на підтвердження своїх вимог чи заперечень.

Питання про те, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, суд, згідно із ст. 264 ЦПК України вирішує під час ухвалення рішення, шляхом оцінки наданих доказів, відповідно до положень ст.89 цього Кодексу.

Таким чином, суд вважає, що на даній стадії судового розгляду неприпустимо давати оцінку щодо поданих сторонами доказів, та суд утримується від передчасних висновків щодо обґрунтованості позову, оскільки жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили, їх належність, допустимість, достовірність суд оцінює як кожний окремо, так і їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, приймаючи рішення у нарадчій кімнаті.

Крім того, суд вважає, що в даному конкретному випадку без прийняття рішення по суті даного спору та повної і всебічної оцінки всіх наявних доказів у справі неможливо встановити наявність чи відсутність ознак безпідставності поданого позову чи зловживання правом на позов.

З урахуванням завдань цивільного судочинства, а також характеру спірних відносин, надання судом оцінки обставинам, зазначеним у позовній заяві, з метою встановлення наявності в діях позивача ознак зловживань правом на позов, суперечитиме самій суті права на звернення особи до суду за захистом своїх прав.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши необхідні для вирішення клопотання матеріали справи, суд вважає, що представником відповідача не доведено наявність підстав, визначених у ч. 4 ст. 135 ЦПК України для забезпечення судових витрат, у тому числі, що позов має ознаки завідомо безпідставного, крім того, у поданому клопотанні представником відповідача не вмотивовано і не викладено які саме конкретні ознаки завідомо безпідставного позову є наявними.

Таким чином, підстави забезпечення судових витрат у вигляді витрат на професійну правничу допомогу, на даний час відсутні, а тому в задоволенні клопотання представника відповідача суд вважає необхідним відмовити.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст.ст.ст.43,49,135,182,259,263-265,268 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні клопотання представника відповідача адвоката Леоновець А.О. про забезпечення судових витрат та зобов`язання позивача ОСОБА_1 внесення на депозитний рахунок суду грошової суми 5000 гривень 00 копійок для забезпечення судових витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги по цивільній справі № 320/7217/16-ц - відмовити.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає.

Суддя Мелітопольського

міськрайонного суду

Запорізької області: Редько О.В.