Постанова № 88190000, 13.03.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/21734/19

Провадження № 3/643/245/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2020 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харкова, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

16.12.2019 року о 01:14 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ-Сенс», державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Гв. Широнінців біля будинку 12 в м. Харкові в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився в присутності двох свідків із застосуванням газоаналізатору «Drager Alcotest 6820», який показав вміст спирту у видихаємому повітрі – 2,73 % проміле.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Пояснив, що з результатами тесту на стан алкогольного сп`яніння не згодний, про що зазначав в своїх поясненнях, які надавав на місці складання протоколу, проте вони не були долучені до матеріалів справи. Також зазначив, що з боку працівників поліції при проведенні процедури огляду та складанні протоколу про адміністративне правопорушення були допущені численні порушення законодавства та його прав. Свідків при складанні протоколу не було залучено, вони підписали чисті аркуші пояснень.

Захисник ОСОБА_1 – адвокат Чуприна З.М. в судовому засіданні пояснила, що при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, складеного відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, йому не були роз`ясненні права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. Також до протоколу внесено недостовірну інформацію щодо місця роботи ОСОБА_1 , так як на з відеозапису вбачається, що останній керував автомобілем «Таксі 3040» та повідомляв поліцейських про те, що він працює у таксі приблизно місць, отже вказані дані, внесені до протоколу, не відповідають дійсності. У протоколі не зазначено номеру газоаналізатора «Драгер», не вбачається, в якості кого були залучені ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Також у протоколі не зазначено, що ОСОБА_1 надав письмові пояснення. Другий примірник протоколу є нечитабельним. Посвідчення водія було вилучено без оформлення відповідного акту. Газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» не входить до переліку приладів, дозволених до застосування. Відеозапис не містить фіксування роз`яснень прав ОСОБА_1 . На думку захисника, вказані та інші обставини свідчать про відсутність складу адміністративного правопорушення, в зв`язку з чим провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності підлягає закриттю.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 16.12.2019 року працівниками патрульної поліції його було залучено в якості свідка при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, відносно ОСОБА_1 . Водій ОСОБА_4 погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою приладу «Драгер», продував трубку 3-4 рази, працівники поліції просили його видихати повітря сильніше, тому що результату не було. Потім результат з`явився. З боку ОСОБА_1 заперечень після оприлюднення результатів тесту газоаналізатора «Драгер» не надійшло, тобто результати тесту «Драгера» ОСОБА_1 не заперечував. Також ОСОБА_1 в його присутності не висловлював заперечень проти огляду на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер». Виходячи із зовнішнього вигляду, ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп`яніння, але не сильного. Письмові документи при ньому не складались – він підписував пусті бланки з надрукованими стандартними фразами. Підпис в протоколі виконаний ним, чи був протокол заповненим, він не пам`ятає. Також свідок після пред`явлення йому для огляду акту на а.с. 3 підтвердив, що підпис виконаний ним, проте документ на момент підписання не був заповнений. Після пред`явлення йому для огляду письмових пояснень на а.с. 6 свідок підтвердив, що підпис на вказаному документі виконаний ним, проте на час підписання документ був незаповнений.

Інспектор взводу 2 роти № 4 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП старший сержант поліції Павліков О.С. в судовому засіданні пояснив, що 16.12.2019 року о 01:14 год. під час патрулювання по вул. Гв. Широнінців в м. Харкові було виявлено автомобіль «ЗАЗ –Сенс», який рухався з порушенням Правил дорожнього руху України. Автомобіль був зупинений, водію роз`яснено причину зупинки транспортного засобу. Водієм виявився громадянин ОСОБА_1 . Під час розмови з ним були виявлені численні ознаки алкогольного сп`яніння. Водію було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» на місці зупинки транспортного засобу або в закладі охорони здоров`я. Водій погодився пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820» в присутності двох свідків. Результат огляду на приладі Drager Alcotest» - 2,73 % проміле. ОСОБА_1 погодився з результатами вказаного огляду. ОСОБА_1 були роз`яснені його права, зокрема передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Свідки не підписували незаповнені бланки. Так, підписи в документах свідки огляду ставили після їх заповнення. Пропозиція викликати таксі, яку чути на відеозапису, була адресована не ОСОБА_1 , а пасажиру його автомобіля. Після зупинки свідків ОСОБА_1 передумав та погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Будь-якого тиску на ОСОБА_1 з метою спонукати його пройти огляд на стан сп`яніння не в закладі охорони здоров`я, а на місці зупинки транспортного засобу, не було.

Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що працює на посаді командира роти УПП в Харківській області. Під час патрулювання на Салтівському шосе в м. Харкові він спілкувались з іншим водієм з приводу порушення вимог Правил дорожнього руху України. Поруч з ними проїхав автомобіль «Део Ланос», який пересік подвійну суцільну лінію та рухався по зустрічній смузі руху. Працівники поліції були на протилежному боці дороги, проте автомобіль «Део Ланос» проїхав дуже близько до них. Працівники поліції розвернулись, поїхали за автомобілем «Део Ланос» та наздогнали його перехресті вул. Гв. Широнінців з Салтівським шосе, біля заправки «Окко». За кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 , який поводив себе неадекватно, його поведінка не відповідала обстановці, з порожнини рота було чути запах алкоголю. У ОСОБА_1 візуально було виявлено багато ознак алкогольного сп`яніння, основний з них – запах алкоголю. ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного або у закладі охорони здоров`я. Водій спочатку погодився пройти огляд в закладі охорони здоров`я, а потім погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу. Працівники поліції зупинили двох свідків, показали запечатану трубку, в присутності свідків та водія розкрили її, зробили тестову перевірку, результат якої склав 0,0 % проміле. Потім ОСОБА_1 пройшов огляд за допомогою газоаналізатора «Драгер», який показав позитивний результат. Працівники поліції роздрукували чек та склали протокол. ОСОБА_5 зазначив, що, наскільки пам`ятає, було дві спроби продуття газоаналізатора. Декілька спроб продуття можуть мати місце, коли особа з недостатнім зусиллям видихає повітря в мундштук газоаналізатора. Свідок не пам`ятає, чи була відеофіксація безперервною. Також ОСОБА_5 пояснив, що свідки огляду можуть писати письмові пояснення самостійно або з їх слів вказані пояснення можуть записуватись працівниками поліції. Як відбувалось в ситуації з ОСОБА_1 , він не пам`ятає. На уточнююче запитання суду свідок пояснив, що автомобілем керував саме ОСОБА_1 . Будь-якого насильства, психологічного або фізичного, до ОСОБА_1 не застосовувалось, в тому числі і в питаннях вибору способу проходження огляду на стан сп`яніння. Так, працівниками поліції не вчинялось жодних дій з метою спонукання ОСОБА_1 відмовитись від проходження огляду в медичному закладі та пройти огляд на стан сп`яніння за допомогою газоаналізатора «Драгер» - це було особисте і добровільне рішення ОСОБА_1 . Результати огляду за допомогою газоаналізатора «Драгер» ОСОБА_1 не заперечував. Якщо б ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду із застосуванням приладу «Драгер», йому б було запропоновано проїхати до закладу охорони здоров`я. В автомобілі під керуванням ОСОБА_1 був неповнолітній пасажир, і саме йому працівниками поліції було запропоновано викликати таксі, так як водій спочатку виявив бажання проїхати в заклад охорони здоров`я.

Після пред`явлення йому для огляду чеку із роздруківкою результатів тесту, ОСОБА_5 повідомив, що рукописні записи в ньому виконані ним особисто, результат – 2,73 проміле.

Судом також досліджені матеріали справи та відеозапис, який містився на СД-диску, що був долучений до матеріалів справи.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року.

Під час оцінки доводів та аргументів учасників судового процесу, висловлених під час розгляду даної справи, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, яке мало місце 16.12.2019 року о 01:14 год. та полягало у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння, підтверджується наступними доказами: даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 181453 від 16.12.2019 року, складеного працівником поліції Павліковим О.С. згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень (а.с. 1); даними тесту, згідно якого результат огляду ОСОБА_1 на приладі «Drager Alcotest 6820» - 2,73 % проміле, який підписаний ОСОБА_1 без зауважень (а.с. 2); даними акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3); письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 (а.с. 6); особистими поясненнями ОСОБА_2 , а також працівників поліції ОСОБА_6 та ОСОБА_5 , наданими суду за процедурою допиту свідків; даними відеозапису (а.с. 8).

Невизнання ОСОБА_1 своєї вини суд розцінює як тактику захисту, спрямовану на ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Доводи захисника відносно того, що свідок ОСОБА_2 повідомив, що не побачив у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння та на відеозапису вказані ознаки, зокрема тремтіння пальців рук, також не зафіксовані, судом відхиляються з наступних підстав.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні, яке фіксувалось звукозаписувальним технічним засобом, повідомив, що, виходячи із зовнішнього вигляду, ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп`яніння, проте не сильного.

Наявність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп`яніння підтверджується також даними протоколу про адміністративне правопорушення, який підписаний двома свідками, та показаннями працівників поліції ОСОБА_6 і ОСОБА_5 , наданими за процедурою допиту свідків.

Посилання захисника та ту обставину, що згідно даних відеозапису ОСОБА_1 поводить себе адекватно, не спростовує вказані вище докази, згідно яких в нього були ознаки алкогольного сп`яніння.

За таких обставин суд приходить до висновку, що у працівників поліції були передбачені законодавством України підстави запропонувати ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Оцінюючи доводи захисника відносно того, що працівники поліції під час огляду на стан сп`яніння та оформлення протоколу про адміністративне правопорушення не роз`яснювали ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, суд керується таким.

Вказані доводи спростовуються письмовими поясненнями ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 16.12.2019 року, згідно яких ОСОБА_1 в їх присутності був ознайомлений з правами та обов`язками, передбаченими ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, а також особистими поясненнями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Пояснення свідка ОСОБА_2 , надані суду, згідно яких він підписував пусті бланки, спростовуються поясненнями працівників поліції, наданими за процедурою допиту свідків, які зазначили, що всі документи були оформлені та заповнені належним чином. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 підписав документи без будь-яких зауважень, в тому числі зауважень щодо їх неповного або некоректного заповнення.

Також, як вбачається з даних відеозапису, під час спілкування з ОСОБА_1 працівниками поліції роз`яснювались його права (файл «20191216082740000067»).

Крім того, судом під час розгляду даної справи ОСОБА_1 були роз`яснені його права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, розгляд справи відбувався за участю ОСОБА_1 та його захисника Чуприної З.М., яка є адвокатом, тобто фахівцем у галузі права. Таким чином, судом забезпечено дотримання прав ОСОБА_1 як особи, яка бере участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення.

Доводи захисника щодо відсутності на відеозапису повної фіксації всіх подій судом не можуть бути визнані такими, що свідчать про відсутність події і складу адміністративного правопорушення, оскільки відеозапис є одним із видів доказів, передбачених ст. 251 КУпАП. Суд, розглядаючи справу, згідно ст. 252 КУпАП, надає оцінку всієї сукупності зібраних у справі доказів. В даній справі, крім відеозапису, судом досліджено показання свідків та письмові докази, в зв`язку з чим обставини справи встановлені на підставі аналізу та оцінки всієї сукупності наданих доказів.

Посилання захисника на постанову Верховного Суду від 15.11.2018 року по справі № 524/5536/17, згідно якої відеозапис є належним доказом, якщо в протоколі є посилання на технічний засіб, за допомогою якого здійснено відеозапис, судом відхиляються, оскільки у вказаній постанові судом касаційної інстанції зазначено на обов`язковості зазначення технічного засобу в постанові про накладення адміністративного стягнення, а не в протоколі про адміністративне правопорушення.

Оцінюючи доводи захисника щодо недопустимості як доказу акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, суд враховує, що дані, викладені в акті, підтверджуються сукупністю інших досліджених судом доказів.

Доводи захисника відносно того, що роздруківка газоаналізатора «Драгер» є нечитабельною та не може бути визнана доказом, судом відхиляються, оскільки на вказаній роздруківці видимий результат «2,73» проміле. Вказані дані роздруківки були підтверджені свідком ОСОБА_5 після пред`явлення йому зазначеного документу для огляду. Крім того, результати огляду за допомогою газоаналізатора «Драгер» відображені також в протоколі про адміністративне правопорушення, акті огляду, письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та підтверджені в судовому засіданні показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Оцінюючи доводи ОСОБА_1 та захисника стосовно незаконності використання приладу «Drager Alcotest 6820» для проведення огляду осіб на стан алкогольного сп`яніння, суд керується таким.

Згідно наданих Департаментом патрульної поліції Управляння патрульної поліції у Харківській області на запит суду копії сервісної гарантійної книжки та свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки, виданого Державним підприємством «Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів», газоаналізатор «Drager Alcotest 6820» № ARHE-0215, який застосовувався працівниками поліції під час огляду ОСОБА_1 , пройшов державну періодичну повірку, відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2103.

Висновки щодо допустимості застосування приладу «Drager Alcotest 6820» для проведення огляду на стан сп`яніння, висловлені, зокрема, в постанові Київського апеляційного суду від 19.03.2019 року по справі № 761/41812/18 (33/824/1203/2019).

Враховуючи наведене, суд відхиляє вказані вище доводи захисника та ОСОБА_1 .

Оцінюючи доводи захисника щодо недопустимості використання в якості доказів показань працівників поліції, суд керується таким.

Працівники поліції надавали суду показання в присутності захисника та ОСОБА_1 за процедурою допиту свідків, тобто з попередженням про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві показання. Суперечностей в показаннях свідків, які б викликали сумнів в їх достовірності, судом не встановлено.

Посилання захисника на те, що не всі обставини, про які повідомили свідки, зафіксовані на відеозапису, на переконання суду, не можуть самі по собі свідчити про недостовірність показань свідків. Так, як пояснили працівники поліції, відеозапис до матеріалів справи долучається не ними особисто, а відповідальними працівниками відділу інформаційних технологій.

Крім того, суд враховує, що і показання свідків, і дані відеозапису, виходячи з положень чинного законодавства України, є рівнозначними джерелами доказів, і відсутність одного із вказаних доказів само по собі не призводить до недопустимості іншого.

Доводи захисту, що бланки допиту свідків жодним нормативним документом не передбачені, судом відхиляються, оскільки згідно ст. 251 КУпАП доказами можуть бути пояснення свідків, інші документи.

Досліджуючи документи, зокрема письмові пояснення осіб, суд аналізує зміст викладеної в них інформації. Форма, в якій відповідна інформація зафіксована, зокрема шляхом її друку механічним способом за допомогою принтера, типографським способом тощо, або шляхом рукописного викладення інформації, або шляхом одночасного використання обох вищевказаних способів фіксації, сама по собі не має правового значення для оцінки допустимості вказаних доказів та достовірності зафіксованої в них інформації.

Доводи захисника відносно того, що працівниками поліції до матеріалів справи не долучені письмові пояснення ОСОБА_1 , які останній надавав під час оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, не можуть бути підставою для висновків щодо відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на таке.

Доказів подання вказаних письмових пояснень, матеріали справи, в тому числі відеозапис, не містять. Крім того, підписуючи протокол про адміністративне правопорушення в графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення», ОСОБА_1 не зазначав про наявність будь-яких окремих письмових пояснень.

Крім того, суд враховує, що під час судового розгляду даної справи, як ОСОБА_1 , так і його захиснику було забезпечено можливість надати як усні, так і письмові пояснення по суті адміністративного правопорушення безпосередньо суду.

Оцінюючи доводи захисника відносно того, що ОСОБА_1 висловив побажання пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння безпосередньо в закладі охорони здоров`я, суд керується таким. Дійсно, на відеозапису зафіксоване волевиявлення ОСОБА_1 пройти такий огляд в закладі охорони здоров`я. Разом з тим, як вбачається з показань працівників поліції, в подальшому ОСОБА_1 добровільно, без будь-якого примусу, змінив свою думку та погодився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер», з результатами якого погодився. Відеозапис подальшого огляду за допомогою газоаналізатора «Драгер» не містить даних відносно того, що ОСОБА_1 заперечував проти проходження огляду в такий спосіб та зазначав на бажанні пройти огляд в закладі охорони здоров`я.

Доводи захисника відносно того, що ОСОБА_1 тричі видихав повітря в мундштук газоаналізатора «Драгер», що свідчить про порушення правил використання вказаного приладу, судом не можуть бути визнані обґрунтованими, оскільки умовою отримання певних результатів огляду за допомогою газоаналізатора «Драгер» є достатній обсяг видихаємого повітря. Посилання на некоректність роботи вказаного приладу спростовуються вказаними вище доказами, згідно яких газоаналізатор пройшов державну періодичну повірку, відповідає вимогам Методики повірки МПУ 066/05-2103.

Доводи захисника відносно того, що на чеку із результатами огляду зазначена температура плюс 8 градусів за Цельсієм, в той час як згідно інформації з відповідних сайтів температура повітря складала плюс 4 градуси за Цельсієм, на переконання суду, самі по собі не можуть свідчити про відсутність у ОСОБА_1 стану сп`яніння, оскільки результат огляду «2,73» проміле майже в 13 разів перевищує максимально допустиму концентрацію парів етанолу у видихаємому повітрі.

Враховуючи наведене, суд відхиляє доводи захисника та ОСОБА_1 , якими вони обґрунтовували свої заперечення проти даних, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення.

Згідно п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України (далі – ПДР), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним факт порушення ОСОБА_1 16.12.2019 року о 01:14 год. вимог п. 2.9 «а» ПДР України.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 384,20 грн. 40 коп., які підлягають стягненню з правопорушника.

Керуючись ст. 33-35, 40-1, 130, 284 КУПАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA738999980000031119149020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 384,20 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача:Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA798999980000031211256026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Д.А. Крівцов