Вирок № 88189894, 13.03.2020, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження № 629/188/20

Номер провадження 1-кп/629/235/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2020 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - Харабадзе К.Ш.,

за участю секретаря - Бєловол О.О., Фалькової І.М.

прокурора - Мазур М.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Лозова Харківської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Балхаш Джезказганської області, Казахстан, громадянина України, з неповною вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

-08.02.2019 року Лозівським міськрайонним судом Харківської області за ч. 1 ст. 317, ч. 1 ст. 311 КК України до позбавлення волі на строк 3 роки, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком 1 рік,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України,

в с т а н о в и в:

19.12.2019 року ОСОБА_1 знаходився за місцем свого мешкання - в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , куди до нього прийшли раніше йому знайомі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , маючи при собі пігулки для виготовлення первентину - «Гвинт». Маючи умисел, направлений на надання приміщення своєї квартири для незаконного виготовлення та вживання психотропних речовин, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_1 , реалізуючи свій злочинний умисел, повторно, 19.12.2019 року в період часу з 13:30 год до 14:10 год, надав приміщення своєї квартири для незаконного виготовлення та вживання психотропних речовин і спільно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , перебуваючи в приміщенні спальної кімнати зазначеної квартири, виготовив психотропні речовини - амфетамін та метамфетамін, які були спільно вжиті: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ін`єкційним шляхом, а ОСОБА_1 - пероральним.

У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

У судовому засіданні ОСОБА_1 винним себе визнав повністю, пояснивши, що він дійсно, 19.12.2019 року за вищевказаних обставин, надав своїм знайомим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 приміщення своєї квартири, в якій він постійно мешкає, для незаконного виготовлення та вживання психотропних речовин. Показав, що до нього в гості прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , маючи при собі пігулки для виготовлення наркотику «Гвинт». Він надав своїм знайомим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 приміщення своєї квартири, і вони всі разом виготовили та вжили «Гвинт». Він брав участь в приготуванні наркотику, надав тарілку та підготував один з інгредієнтів для виготовлення цього наркотику. Вказав, що до 2018 року до нього додому приходили особи для вживання наркотиків, оскільки він їх вживав частіше ніж зараз, потім його було засуджено. На теперішній час він вживає наркотики один раз на місяць, висловлював щирий жаль з того, що надав приміщення свого житла для незаконного виготовлення та вживання психотропних речовин, зазначив, що довіряв ОСОБА_2 , тому і вчинив такі дії. Щиро каявся, що вчинив кримінальне правопорушення. З правовою кваліфікацією своїх дій за ч. 2 ст. 317 КК України був згоден.

Прокурор просив визнати ОСОБА_1 винуватим за ч. 2 ст. 317 КК України та призначити покарання у виді 4 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна. Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.02.2019 року у виді 1 року позбавлення волі, остаточно призначивши покарання у виді 5 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна.

Окрім визнання вини обвинуваченим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України, вина останнього в повному обсязі також підтверджується сукупністю зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказів:

-показами свідка ОСОБА_2 у судовому засіданні, згідно яких 19.12.2019 року удень вона разом з ОСОБА_3 проходили поруч з будинком, в якому мешкає ОСОБА_1 , та вирішили зайти до нього у гості, маючи при собі пігулки для виготовлення наркотику «Гвинт». Будучі в гостях, вони вирішили спільно виготовити та вжити наркотик «Гвинт». ОСОБА_1 надав посуд для цього, всі разом вони виготовили та вжили «Гвинт», вона вжила ін`єкційним шляхом. Ніхто не умовляв ОСОБА_1 виготовити наркотик, це було спільне рішення, ОСОБА_1 не просив їх покинути приміщення його квартири.

- показами свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні, згідно яких вона раніше мешкала у одному під`їзді з ОСОБА_1 та показала, що до останнього постійно приходять наркозалежні особи. Наприкінці грудня 2019 року вона, та ще один чоловік, були запрошені у якості понятих при проведені слідчої дії - обшуку за місцем мешкання ОСОБА_1 , під час якого проводилася відеозйомка, під час якої ОСОБА_1 повідомив, що в його квартирі разом з двома іншими особами був виготовлений наркотик «первентин», який вони спільно вжили.

-протоколом обшуку від 19.12.2019 року, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 17.12.2019 року та диском DVD-R, згідно якого, в присутності понятих, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 виявлено та вилучено медичні шприци, тарілка, скляні флакони, полімерний згорток /а.с. 93-98/.

- висновком експерта Харківського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 26.12.2019 року за № 3/3542се-19 та ілюстративної таблиці до нього, згідно якого нашарування речовини коричневого кольору на внутрішній поверхні шприца та нашарування речовини жовто-коричневого кольору на поверхні ємності округлої форми містять у своєму складі психотропні речовини - амфетамін та метамфетамін. Маса амфетаміну, в перерахунку на масу сухого залишку, склала: 0,0008 грам, 0,0004 грам. Маса метамфетаміну, в перерахунку на масу сухого залишку, склала: 0,0001 грам, 0,0001 грам. /а.с.100-103/.

Прокурор відмовився від допиту свідків обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 безпосередньо судом в судовому засіданні. Сторона захисту також не просила допитати перед судом вищевказаних свідків обвинувачення, не наполягала на їх допиті, що було з`ясовано судом в судовому засіданні. З огляду на вимоги ст. 22 КПК України, забезпечивши право прокурора на свободу в поданні ними суду своїх доказів, суд прийняв відмову прокурора від допиту свідків обвинувачення ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , ОСОБА_7 безпосередньо судом.

Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності в їх сукупності вважає їх достатніми для прийняття відповідного рішення по справі.

Аналізуючи досліджені докази, оцінюючи їх у сукупності, суд приходить до переконання, що вина ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України повністю доведена, є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом» (ст. 17 КПК України). Суд находить вину ОСОБА_1 повністю доказаною, а його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 317 КК України, як надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання психотропних речовин, вчинене повторно.

Так, стандарт доказування «поза розумним сумнівом» активно використовується Європейським судом з прав людини. У справі «Ушаков проти України» (рішення від 18 червня 2015 року, заява № 10705\12) ЄСПЛ визначає: «Суд, при оцінці доказів керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Згідно з його усталеною практикою доведеність може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій стосовно фактів, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою».

Поширеною в юридичній літературі є позиція, що розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду всіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматись від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення.

Стандарт доказування «поза розумним сумнівом» не виключає будь-який сумнів взагалі, оскільки завжди можна припустити можливість існування навіть дуже маловірогідних обставин чи їх збігів. Проте, цей стандарт доказування означає, що особу необхідно виправдати не при наявності будь-якої «тіні» сумнівів, а при наявності лише «розумного сумніву». При цьому розумним є сумнів, який має під собою причину та здоровий глузд і випливає зі справедливого та розумного розгляду всіх доказів у справі або з відсутності доказів у справі. Цей сумнів не є ні смутним, ні гіпотетичним чи уявним або надуманим. А саме таким, який ґрунтується на конкретних обставинах або інших вагомих причинах, які б змусили розумну людину вагатися вдатися до певних дій у питаннях, що мають значення для неї.

Суд вважає, що спосіб вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим, направленість його умислу, ступінь здійснення злочинного наміру, послідовність дій обвинуваченого, в тому числі і після вчинення злочину, та сукупність усіх обставин, що характеризують вчинене обвинуваченим свідчать про спрямованість його умислу на надання приміщення для незаконного виготовлення та вживання психотропних речовин, вчинене повторно.

Згідно роз`яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 року № 4 «Про судову практику в справах про злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів» за змістом статті 317 КК ( 2341-14 ) під місцями для незаконного вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів розуміються будь-які жилі або нежилі приміщення (будинок, квартира, казино, більярдна, лазня, гараж, сарай, склад, горище, підвал, землянка тощо) за умови, що вони визначені для використання із зазначеною метою. Під наданням приміщення для вживання, виробництва чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів потрібно розуміти забезпечення можливості одній чи декільком особам використати його в такий спосіб хоча б один раз. Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 317 КК, характеризується виною у виді прямого умислу. Обов`язковою ознакою діяння є спеціальна мета - забезпечити незаконне вживання, виробництво чи виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів.

При призначенні покарання відповідно до статей 65-69 КК України суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, сукупність усіх обставин, що його характеризують (форма вини, мотив, спосіб, характер вчиненого діяння, ступінь здійснення злочинного наміру, тяжкість наслідків тощо), особу винного й обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до ст. 12 КК України обвинувачений скоїв тяжкий злочин.

Дослідженням особи обвинуваченого встановлено, що він раніше судимий, не працює, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, з 2018 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з приводу вживання наркотичних речовин (канабіноїдів, опіоїдів, психостимуляторів) зі шкідливими наслідками, не одружений, проживає за постійним місцем проживання, де характеризується формально задовільно, вказано, що у відношенні обвинуваченого від сусідів надходили зауваження з приводу недотримання правил проживання /а.с. 83-89, 105-107/.

Згідно досудової доповіді ризик вчинення повторного правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюється як середній, виконання покарання у громаді можливе лише у винятковому порядку за умови здійснення інтенсивного нагляду та застосування соціально-виховних заходів /а.с. 46-49/

При відсутності обставин, які обтяжують покарання обвинуваченому, обставинами, які пом`якшують таке, суд визнає щире каяття у скоєному.

Суд доходить висновку, що обставини, які пом`якшують покарання обвинуваченому не є винятковими і не знижують істотним чином міру тяжкості скоєного злочину, не зменшують суспільну небезпеку злочину до рівня, що виходить за межі покарання, що виключає застосування до обвинуваченого ст. 69 КК України - призначення більш м`якого покарання, яке передбачено законом.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, який являється не одруженим, дітей, утриманців не має, не працює, має слабкі соціальні зв`язки, раніше судимий, належних висновків для себе не зробив, протягом іспитового строку знов вчинив новий злочин, враховуючи досудову доповідь органу пробації, згідно з якою ризик вчинення обвинуваченим повторного правопорушення оцінюється як високий, ризик небезпеки для суспільства, у т.ч. для окремих осіб, оцінюється як середній, суд дійшов висновку про те, що його подальше перевиховання та попередження скоєння ним нових злочинів можливе тільки в умовах реального відбування покарання та призначає йому покарання в межах санкції ч. 2 ст. 317 КК України. Приймаючи до уваги, що даний злочин обвинуваченим вчинений після постановлення вироку Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.02.2019 року, однак до повного відбуття покарання, суд за правилами ст. 71 КК України частково приєднує до призначеного покарання невідбуту частину покарання за вироком суду від 08.02.2019 року.

При цьому суд враховує, що статтями 51 та 52 КК України встановлено, що одним із додаткових покарань, яке може бути застосовано до осіб, визнаних винними у вчинені злочинів, є конфіскація майна.

Відповідно до положень ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого. Конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині Кримінального кодексу.

Корисливим тяжким або особливо тяжким злочином може бути визнаний будь-який із злочинів, визначених у частинах 4 чи 5 ст. 12 КК України, якщо його вчинено із корисливих спонукань. Під корисливими спонуканнями слід розуміти бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе або інших осіб, одержати чи зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат чи обов`язків або досягти іншої матеріальної вигоди.

Кваліфікуючою ознакою пред`явленого ОСОБА_1 обвинувачення зазначено повторність.

Обвинувачення у вчиненні кваліфікованого виду цього злочину - з корисливих мотивів не пред`являлося. У відповідності до ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

В судовому засіданні наявність у ОСОБА_1 корисливого мотиву при наданні приміщення для незаконного виготовлення та вживання психотропних речовин, повторно, не було встановлено. Тому, застосування у даному випадку додаткової міри покарання за ч. 2 ст. 317 КК України у виді конфіскації майна навіть за умови, що воно передбачено санкцією цієї статті як обов`язкове, є безпідставним.

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину ОСОБА_1 наявності обставин, що пом`якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, досудової доповіді органу пробації, обставин вчинення злочину і ставлення обвинуваченого до вчиненого, даних про особу обвинуваченого, який являється не одруженим, утриманців не має, не працює, має слабкі соціальні зв`язки, раніше судимий, за умисний злочин, належних висновків для себе не зробив, протягом іспитового строку знов вчинив новий злочин, діяв умисно, суд доходить висновку, про необхідність обрати у відношенні обвинуваченого міру запобіжного заходу у виді тримання під вартою, взявши під варту із залу суду. Початок строку відбування покарання обвинуваченому рахувати з моменту фактичного затримання.

Відповідно до ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого витрати за проведення експертизи матеріалів, речовини та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № 3/3542се-19 від 26.12.2019 року, в розмірі 1256 гривень 08 копійок

Питання щодо речових доказів суд вирішує в поряду ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 331, 349, 369, 370, 373, 374, 395 КПК України, суд,-

у х в а л и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 317 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 6 місяців.

Відповідно до ст.71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 08.02.2019 року у виді 6 місяців позбавлення волі, остаточно призначивши покарання у вигляді ПОЗБАВЛЕННЯ ВОЛІ на строк П`ЯТЬ років.

Обрати ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор» - до вступу вироку по даній справі у законну силу, але не більше ніж на 60 днів, тобто до 11 травня 2020 року, взявши під варту з зали суду. Початок строку відбування покарання рахувати з моменту його фактичного затримання.

Речові докази: медичні шприци, тарілка, скляні флакони, згорток з речовиною на поверхні яких виявлено психотропні речовини амфетамін та метамфетамін, які передані на зберігання до УЛ УМЗ ГУНП в Харківській області - знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 , на користь держави судові витрати за проведення експертизи матеріалів, речовини та виробів за експертною спеціальністю 8.6 «Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів» № 3/3542се-19 від 26.12.2019 року, в розмірі 1256 гривень 08 копійок, які необхідно стягнути на наступні реквізити: отримувач УК Слобідсь/мХар Слобідськи/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ) 37999680, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA298999980313050115000020005, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету інші надходження.

Долю речових доказів вирішити по вступу вироку в законну силу.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим який знаходиться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Суддя К.Ш.Харабадзе