Ухвала суду № 88189342, 13.03.2020, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/18708/19

Провадження № 2-з/638/71/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого Грищенко І.О.

за участю секретаря судового засідання Подосокорської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп», ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна,

У С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до Державного реєстратора Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп», ОСОБА_2 про скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та витребування майна.

Заявником разом із позовною заявою, було подано заяву про забезпечення позову, в якій вона просить до розгляду справи по суті, вжити заходи забезпечення позову, а саме: заборонити відчуження у будь-який спосіб квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач вважає, що відповідач ОСОБА_2 може безперешкодно відчужувати вказану квартиру, тому не вжиття заходів забезпечення позову утруднить або унеможливить виконання рішення суду, в зв`язку з чим просить суд задовольнити заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд заяви без його участі, просив її задовольнити.

Представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» просила відмовити в задоволенні заяви з підстав її необґрунтованості та прийняти до уваги, що аналогічна заява була предметом розгляду в суду ( під головуванням судді Аркатової К.В.) , та залишена без задоволення. Судом апеляційної інстанції ухвала суду 1 інстанції залишена без змін.

Представник відповідача ОСОБА_2 також просив залишити заяву без задоволення та додатково пояснив, що його довіритель не має наміру відчуження вказаного в позові нерухомого майна, доказів протилежного стороною позивача до суду не надано.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява про забезпечення позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для її розгляду, дійшов наступного.

За змістом ч. 4 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом в судовому засіданні з викликом сторін.

Згідно з приписами частини 2 статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь – якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суд може застосувати кілька видів заходів забезпечення позову, перелік яких визначений частиною 2 статті 150 цього Кодексу, а також іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 – 9 цієї частини.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально – правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом присудження реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вживати негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 р. «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушення або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб – це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язком є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна від 05.03.2020 року , квартира, що є предметом спору- квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_2 , дата державної реєстрації 25.11.2019 року.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що право на доступ до суду повинно бути реальним та ефективним.

Зокрема, ЄСПЛ зазначав: «Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава – учасниця Конвенції має право встановлювати правила судової процедури, в тому числі і процесуальні заборони і обмеження, зміст яких – не допустити, щоб судовий процес перетворився в безладний рух. Разом з тим, не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимогам, так як доступ до правосуддя повинен бути не тільки фактичним, а й реальним» (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

У справі «Беллет проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, повинен бути достатнім для забезпечення права людини на суд, враховуючи принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання в його права».

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вже зверталась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп», приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Чижової Наталії Анатоліївни, про скасування запису про державну реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Також позивач звернулась до суду з заявою про забезпечення позову , в якій просила заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» та його представникам виселяти та знімати з реєстрації мешканців квартири, вселяти інших осіб до вказаної квартири, проникати , входити до вказаної квартири, іншим чином користуватися, володіти нею до розгляду справи по суті, заборонити відчуження квартири в будь-який спосіб.

Ухвалою суду від 22.11.2019 року у задоволенні заяви відмовлено у зв`язку з ненаданням жодних відомостей , які є необхідними для вирішення питання про застосування заходу забезпечення позову і що саме такий вид забезпечення позову необхідно застосувати і що він буде спів мірним із заявленими позивачем вимогами.

Позивач не погодившись з рішенням суду 1 інстанції подала апеляційну скаргу.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Харківського апеляційного суду від 06 .02.2020 року апеляційну скаргу залишено без задоволення, ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.11.2019 року- залишено без змін. Таке рішення ухвалено з підстав того, що позивач не надала до суду доказів на підтвердження того, що в межах заявлених вимог існують реальні ризики невиконання рішення суду у такій мірі, щоб обмежувати права відповідача у запропонований позивачем спосіб.

В другій заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити відчуження у будь-який спосіб квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить відповідачу по справі , до розгляду справи по суті.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював особливу важливість принципу рівності сторін, як складової концепції справедливого судового розгляду та який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом (рішення у справах «Кресс проти Франції» (Kress v. France), «Ф.С.Б. проти Італії» (F.C.B. v. Italy), «Т. проти Італії» (Т. v. Italy) та «Кайя проти Австрії» (Kaya v. Austria).

Приймаючи до уваги той факт, що після відмови судом 1 інстанції в задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову відповідачем в особі Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінанс Проперті Групп» було проведено відчуження спірного нерухомого майна на корпить іншої особи, яка по дійсній справі залучена до участі у справі та до якої заявлено позовні вимоги, враховуючи , що предметом спору є саме це нерухоме майно, суд не погоджується з твердженнями представників відповідачів щодо того, що позивачем не наведено обґрунтування необхідності вжиття заходів забезпечення її позову у той спосіб, про який вона зазначила в заяві.

Позивачем надано інформацію, що 27 лютого 2020 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Драгу Ю.Г. було внесено запис про іпотеку №35698951 на підставі відповідного іпотечного договору укладеного відповідачем ОСОБА_3 . Оскільки іпотечні правовідносини передбачають можливість звернення стягнення на спірну квартиру, та враховуючи момент укладення договору іпотеки, а саме в проміжок часу між поданням заяви про вжиття заходів забезпечення позову та її розглядом (про що відповідачеві було відомо), суд вважає цю обставину як додатковий ризик невиконання чи утруднення можливого рішення суду.

Можливість подальшого відчуження нерухомого майна, відносно якого наявний спір в суді, може зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, у разі задоволення вимог позивача.

Отже, у даному випадку можливо оцінити, що не застосуванням заходів забезпечення позову може бути завдано більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Забезпечення позову у спосіб, обраний позивачем, жодним чином не порушує прав та інтересів власника квартири, який після розгляду цього спору зможе, у випадку відмови в задоволенні позову, здійснити відчуження такого майна.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушення або припинення порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При цьому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

Відтак заява позивача про забезпечення позову обґрунтована та підлягає задоволенню.

Станом на час розгляду судом заяви про забезпечення позову у суду відсутні підстави вважати, що існують обставини, з якими законодавець встановив обов`язок суду на застосування зустрічного забезпечення, згідно з частиною 3 статті 154 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 149 – 150, 153, 154, 157 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Заборонити відчуження у будь-який спосіб квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка на праві власності належить ОСОБА_2 , до вирішення справи по суті.

Копію ухвали направити сторонам.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.О. Грищенко