Ухвала суду № 88189157, 11.03.2020, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/2958/17

Провадження № 1-кп/610/122/2020

УХВАЛА

11.03.2020 Балаклійський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Феленка Ю.А.,

за участю: секретаря судового засідання Петрової І.В.,

прокурора Фурманова Є.В.,

представника потерпілого - адвоката Савченка Г.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Татьянка А.М.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню №12017220190001126 по обвинуваченню ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Балаклійського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити кримінальне провадження до судового розгляду, заявив клопотання про виклик у судове засідання свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , та клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1 , мотивуючи тим, що продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування обвинуваченого від суду, можливість незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні, а також вчинення іншого кримінального правопорушення або продовження кримінального правопорушення, у якому обвинувачується ОСОБА_1 .

Представник потерпілого – адвокат Савченко Г.М. просив провести підготовче судове засідання за відсутності потерпілого у зв'язку зі станом його здоров`я, проти призначення справи до судового розгляду не заперечував, підтримав клопотання прокурора про виклик свідків і про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченого.

Обвинувачений ОСОБА_1 не заперечував проти виклику свідків, заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Захисник обвинуваченого – адвокат Татьянко А.М. заявив клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з тих підстав, що у ньому відсутнє формулювання обвинувачення. Заперечував проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою, просив замінити його на особисте зобов'язання. Зазначив, що ОСОБА_1 ніякої загрози не становить, на свідків і потерпілого впливати не збирається. Раніше ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності не притягувався, має постійне місце проживання, одружений, за місцем проживання характеризується позитивно. Ризики, на які посилається прокурор в своєму клопотанні, вважав не доведеними в судовому засіданні.

Обвинувачений підтримав клопотання захисника про повернення обвинувального акту прокурору.

Прокурор заперечував проти клопотання захисника про повернення обвинувального акту, зазначив, що обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення, а наведені в обвинувальному акті обставини вчинення кримінального правопорушення викладені достатньо для повного розуміння обвинуваченим суті висунутого проти нього обвинувачення,що є необхідним для підготовки захисту. Вважав, що обвинувальний акт не містить істотних недоліків, які б зумовлювали необхідність повернення його прокурору.

Заслухавши прокурора, представника потерпілого, обвинуваченого та його захисника, суд дійшов таких висновків.

Справа підсудна Балаклійському районному суду Харківської області. Підстави для прийняття рішення, передбаченого п.п. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.

Обвинувальний акт складений у відповідності до вимог ст. 291 КПК України.

Угод про примирення та про визнання винуватості у порядку ст.ст. 468-475 КПК України до суду не надійшло.

Підстав, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, не встановлено.

Щодо клопотання захисника про повернення обвинувального акту, суд погоджується з доводами прокурора про відсутність підстав для його задоволення. Крім того, суд зазначає, що прокурор не позбавлений можливості під час судового розгляду уточнити обвинувачення. Як вбачається із постанови суду касаційної інстанції, вирок у даному кримінальному провадженні було скасовано з інших підстав.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити справу до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, який здійснювати за участю сторін кримінального провадження.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 315 КПК України з метою підготовки до судового розгляду суд розглядає клопотання учасників судового провадження про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту та витребування певних речей чи документів.

З метою дотримання принципу змагальності судового процесу, повного дослідження всіх обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання прокурора про здійснення судового виклику свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вирішуючи клопотання прокурора про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 суд зазначає, що в судовому засіданні прокурор не надав суду переконливих доказів наявності ризиків, передбачених у ст. 177 КПК України, обмежившись загальними формулюваннями.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішення питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченої суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з даних матеріалів кримінального провадження, які свідчать про наявність достатніх підстав вважати обґрунтованими посилання прокурора на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 5 ст. 177 КПК України.

Відповідно до п.п.1, 3 ст.5 (1) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право на особисту недоторканість. Кожен, кого заарештовано, має право на судовий розгляд у продовж розумного строку або на звільнення, обумовлене гарантіями явки в судове засідання.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини від 24 липня 2003 року у справі «Смирнов проти Росії», п.п. 61,62 питання стосовно того, чи була розумною тривалість тримання під вартою, не може вирішуватись абстрактно. Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватись в кожній конкретній справі з урахуванням конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитись виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Суд вирішуючи питання доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, виходячи з положень ст.ст. 177, 178, 183 КПК України, ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, враховуючи фактичні обставини справи, дійшов висновку, що обраний обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжувати недоцільно та вважає за можливе змінити його на інший, альтернативний запобіжний захід - домашній арешт, який забезпечить виконання обов`язків обвинуваченим, належну процесуальну поведінку.

Постановою Верховного Суду від 28 січня 2020 року вирок Балаклійського районного суду Харківської області від 29 березня 2018 року, яким ОСОБА_1 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України до шести років позбавлення волі, та ухвалу Харківського апеляційного суду від 02 квітня 2019 року, яким залишено без змін вирок суду першої інстанції, скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Пахомова С.І. залишено під вартою до вирішення судом першої інстанції питання щодо обрання йому запобіжного заходу, але не більше ніж на 60 діб.

До набрання законної сили вироком Балаклійського районного суду Харківської області від 29 березня 2018 року у даному кримінальному провадженні до ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який останній не порушував. Суд також оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке інкримінується обвинуваченому, особу обвинуваченого, склад його сім`ї, міцні і тривалі зв`язки за місцем проживання, а також його поведінку до затримання, яка свідчить про відсутність намірів переховуватися від суду.

Відповідно до ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі.

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту і повідомити про це слідчому або суду. Працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою підозрюваного, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених не неї зобов`язань.

Враховуючи вказані обставини, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 та змінити обвинуваченому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, поклавши на нього обов`язок не залишати місце постійного проживання: будинок АДРЕСА_1 , у період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.

Керуючись ст.ст.177, 314-316, 371, 372 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання захисника Татьянка Анатолія Микитовича про повернення обвинувального акту прокурору – відмовити.

Призначити судовий розгляд кримінального провадження №12017220190001126 по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, на 18 березня 2020 року о 15.00 год. у відкритому судовому засіданні в приміщені Балаклійського районного суду Харківської області.

Розгляд кримінального провадження здійснювати суддею одноособово.

В судове засідання викликати сторони кримінального провадження.

Клопотання прокурора про виклик свідків в судове засідання задовольнити.

Викликати в судове засідання для допиту в якості свідків: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .

У задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 – відмовити.

Змінити обвинуваченому ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю колгоспу ДВЗ-2 Бекобадського району Ташкентської області Республіки Узбекистан, громадянину України, який зареєстрований та до затримання проживав у АДРЕСА_1 , обвинуваченому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт строком з 11.03.2020 до 10.05.2020 включно.

Звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти в залі суду, негайно.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 2 (два) місяці, тобто до 10.05.2020 включно, такі обов`язки:

-не залишати місце постійного проживання: будинок АДРЕСА_1 , у період часу з 21 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв.;

-за першою вимогою з`являтись до слідчого, прокурора, суду;

-повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала в частині заміни запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт передається для виконання органу внутрішніх справ за місцем проживання обвинуваченого ОСОБА_1 .

Орган внутрішніх справ повинен негайно поставити на облік особу, щодо якої застосовано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, і повідомити про це суду.

Встановити строк дії даної ухвали з 11 березня 2020 року до 10 травня 2020 року включно.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 13 березня 2020 року.

Суддя Ю.А. Феленко