Ухвала суду № 88185712, 13.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

13 березня 2020 року м. Київ № 640/4476/20

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Чудак О.М., розглянувши без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження,

установив:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.07.2020 №154-р "Про погодження призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки начальника державної установи "Держгідрографія".

Позивачем до суду також подано заяву про забезпечення позову шляхом:

зупинення дії оскаржуваного розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 №154-р "Про погодження призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки начальника державної установи "Держгідрографія" до вирішення спору по суті;

зупинення дії наказу Державної адміністрації морського та річкового транспорту України від 26.02.2020 №6-ПД "Про призначення виконуючим обов`язки начальника державної установи "Держгідрографія" до вирішення спору по суті;

зобов`язання Державну адміністрацію морського та річкового транспорту України утриматися від прийняття будь-якого іншого розпорядчого документа щодо призначення виконуючого обов`язки начальника державної установи "Держгідрографія" до вирішення спору по суті;

зупинення дії наказу в.о. начальника державної установи "Держгідрографія" від 27.02.2020 №54-К "Про виконання обов`язків" до вирішення спору по суті;

заборони суб`єктам державної реєстрації до вирішення спору по суті, зокрема, Міністерству юстиції України, його департаментам, структурним підрозділам та територіальним органам, акредитованим суб`єктам державної реєстрації, відділам державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та легалізації громадських формувань, будь-яким іншим державним реєстраторам відповідних реєстраційних органів, а також всім приватним та державним нотаріусам здійснювати державну реєстрацію (проводити реєстраційні дії) щодо внесення будь-яких змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно державної установи "Держгідрографія", в тому числі, але не виключно щодо зміни керівника, уповноважених осіб, а також вносити інші зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, та заборонити реєстрацію або скасування реєстрації будь-яких змін інших відомостей.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову ОСОБА_1 зазначив, що його за результатами конкурсного відбору з 10.05.2019 призначено на посаду начальника державної установи "Держгідрографія" та укладено контракт. З 14.02.2020 триває період його тимчасової непрацездатності, проте в ході телефонних розмов з колегами стало відомо про звільнення його з займаної посади та призначення ОСОБА_2 виконуючим обов`язки начальника державної установи "Держгідрографія".

Не погоджуючись з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19.07.2020 №154-р та вважаючи його таким, що містить ознаки очевидної протиправності, позивач звернувся до суду з позовом, а до вирішення спору по суті просив задовольнити його заяву про забезпечення позову.

Суд, розглянувши подану заяву зазначає наступне.

Відповідно до вимог частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності та обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Таким чином, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

Разом з тим, позивачем в даній заяві про забезпечення позову не наведено мотивів, які б давали підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову в подальшому може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Більше того, згідно з частиною третьою статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення актів Кабінету Міністрів України.

Щодо ж до доводів про ознаки очевидної протиправності розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.07.2020 №154-р чи прийнятих на його підставі наказів щодо призначення в.о. начальника державної установи "Держгідрографія", слід зазначити таке.

Вирішуючи заяву, суд повинен проаналізувати та оцінити ці доводи заявника щодо очевидності ознак протиправності рішення та порушення прав позивача, при цьому, попри те, що такі ознаки не мають окреслених меж, йдеться насамперед про їх якість: вони повинні свідчити про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом.

Суд, який застосовує заходи забезпечення позову з підстав очевидності ознак протиправності оскарженого рішення, на основі наявних у справі доказів повинен бути переконаний, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення.

Твердження про очевидність порушення до розгляду справи по суті є висновком, який свідчить про правову позицію суду наперед. Тому застосування заходів забезпечення позову з цієї підстави допускається у виключних випадках.

Такий правовий висновок міститься у постановах Верховного Суду від 10.04.2019 (справа №826/16509/18) та від 26.12.2019 (справа №640/13245/19).

Так, заява позивача про забезпечення позову, зокрема, мотивована очевидністю ознак протиправності розпорядження Кабінету Міністрів України від 19.07.2020 №154-р, оскільки, за твердженнями заявника, прийняття розпорядження відбулося з грубим порушенням вимог трудового законодавства.

Водночас суд вважає, що вказані обставини не дають підстав для переконання в тому, що рішення явно суперечить вимогам закону за критеріями, передбаченими частиною другою статті 2 КАС України, порушує права, свободи або інтереси позивача і вжиття заходів забезпечення позову є способом запобігання істотним та реальним негативним наслідкам цього порушення. Надання ж оцінки протиправності оскаржуваного розпорядження чи прийнятих на його підставі наказів щодо призначення в.о. начальника державної установи "Держгідрографія" має бути вирішено за результатами розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України,суд

ухвалив:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення його позову до Кабінету Міністрів України про визнання протиправним та скасування розпорядження, - відмовити повністю.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 КАС України.

Згідно з підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя О.М. Чудак