Рішення № 88185370, 13.03.2020, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року Справа № 280/1554/20 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107) про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

06.03.2020 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі – позивач) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (далі – відповідач), в якій позивач просить суд: постанову заступника начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Половнікова Р.С. від 27.02.2020 ВП №57424934 про накладення штрафу на Головне управління у розмірі 5100,00 грн. скасувати.

Крім того, просить стягнути з відповідача судовий збір на користь позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/1384/18 від 21.06.2018 зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VIII від 23.12.2015, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області про грошове забезпечення від 19.03.2018 № 86/13641, починаючи з 1 січня 2016 року.

Вказане рішення було виконане Головним управлінням в рамках виконавчого провадження (постанова про відкриття виконавчого провадження від 12.10.2018 ВП №57424934). Головним управлінням проведено перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , про що листом від 22.10.2018 №20228/07 було повідомлено Відділ примусового виконання рішень та надано відповідний розрахунок. Виплата пенсії ОСОБА_1 , в силу приписів ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Оскільки позивач фінансується з Державного бюджету через Пенсійний фонд України, то листом від 26.03.2019 №5257/07 він запросив кошти на виплату пенсії, проте Пенсійний фонд України листом від 02.05.2019 №13116/02-12 повідомив про погашення заборгованості відповідно до вимог Порядку погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішенням суду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649 (далі – Порядок №649). У зв`язку із відсутністю провини позивача у невиконанні судового рішення в повному обсязі, вважає оскаржувану постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 06.03.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 13.03.2020 з викликом (повідомленням) сторін.

11.03.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд у задоволені позову відмовити у повному обсязі з підстав викладених у відзиві. Зазначає, що на виконанні у відповідача перебуває виконавче провадження №57424934 за виконавчим листом, виданим Запорізьким окружним адміністративним судом 11.10.2018 по справі №808/1384/18. Судове рішення позивачем не виконане в повному обсязі, виплата стягувачу пенсії за зазначеним судовим рішенням не проведена, при цьому позивач посилається на Порядок №649. У зв`язку із невиконанням позивачем судового рішення оскаржуваною постановою на нього накладений штраф.

Крім того, відповідачем надана копія матеріалів виконавчого провадження №57424934.

13.03.2020 від відповідача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника в письмовому провадженні, проти задоволення позову заперечує. Представник позивача не заперечив проти розгляду справи в письмовому провадженні, на задоволенні позовних вимог наполягає.

За приписами ч. 4 ст. 287 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі.

Згідно із ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

За приписами ч. 4 ст. 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши матеріали та з`ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду у справі №808/1384/18 від 21.06.2018 позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити певні дії було задоволено частково: визнані противоправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області щодо повернення без виконання Довідки №86/13641 від 19.03.2018 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії на адресу Ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Запорізькій області; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Запорізькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VIII від 23.12.2015, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області про грошове забезпечення від 19.03.2018 № 86/13641, починаючи з 1 січня 2016 року.

В іншій частині позову відмовлено.

Крім того, стягнуто на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 704,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 22.08.2018 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області було залишено без задоволення, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2018 – залишено без змін.

11.10.2018 судом виданий виконавчий лист про зобов`язання позивача вчинити певні дії.

11.10.2018 ОСОБА_1 звернулась до Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області із заявою про примусове виконання рішення суду.

12.10.2018 старшим держаним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа Запорізького окружного адміністративного суду від 11.10.2018 №808/1384/18 (ВП №57424934).

Листом від 22.10.2018 №20228/07 позивач поінформував відповідача про здійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії, відповідно до судового рішення. За період з 01.01.2016 по 31.10.2018 донараховано 150334,06 грн, донарахування та виплата здійснені 04.10.2018, виплата здійснена за період з 23.08.2018 по 31.10.2018 в сумі 10126,87 грн. Також, повідомлено про механізм погашення заборгованості, що утворилась внаслідок нарахування (перерахунку) пенсійних виплат, визначений Порядком №649.

29.11.2018 державним виконавцем складена вимога в адресу позивача щодо виконання зазначеного рішення суду та здійснення виплати ОСОБА_1 суми донарахованої пенсії в розмірі 150334,06 грн.

Листом від 06.12.2018 №23590/07 позивач надав відповідь на вимогу державного виконавця.

Листом від 26.03.2019 №5257/07 позивач звернувся до Пенсійного фонду України, в якому просив, на виконання судового рішення у справі №808/1384/18, виділити кошти для виплати донарахованих сум пенсії ОСОБА_1 в розмірі 140207,19 грн.

Листом від 02.05.2019 №13116/02-12, у відповідь на запит позивача від 26.03.2019 №5257/07, Пенсійний фонд України із посиланням на приписи ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», п.п. 20. 29 ст. 116 Бюджетного кодексу України, зазначив, що різниця пенсії ОСОБА_1 , що визначена на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі №808/1384/18 за період з 01.01.2016 по дату набрання судовим рішенням законної сили, обліковується та виплачується відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 №649, якою затверджений Порядок №649.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.05.2019 по справі №808/1384/18 було відмовлено у задоволенні заяви державного виконавця про зміну способу і порядку виконання судового рішення від 21.06.2018 у справі №808/1384/18.

02.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про надання інформації щодо виконання виконавчого листа №808/1384/18 від 11.10.2018.

Листом від 11.01.2020 відповідач поінформував Єфименка О.Г. про стан виконавчого провадження №57424934 та зазначив, що державним виконавцем не вбачається можливим накладення штрафу на боржника – Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області при здійсненні зазначеного виконавчого провадження.

31.01.2020 державним виконавцем складена вимога, відповідно до якої в строк до 20.02.2020 від позивача вимагалось надати інформацію про виконання судового рішення, крім іншого, у справі №808/1384/18.

Листом від 19.02.2020 №0800-0802-6/4609 позивач надав відповідачу інформацію, крім іншого, щодо стану виконання зазначеного судового рішення, відповідно до якої сума заборгованості перед ОСОБА_1 становить 140207,19 грн.

27.02.2020 заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Половніковим Р.С. було прийнято постанову про накладення штрафу на позивача в межах виконавчого провадження №57424934, із посиланням на приписи ч. 1 ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження», в розмірі 5100 грн.

Вважаючи постанову державного виконавця від 27.02.2020 про накладення штрафу протиправною, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується вимоги позивача та заперечення відповідача, суд встановив наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини щодо примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) регулюються Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VІІІ (далі - Закон №1404).

Згідно зі статтею 1 Закону № 1404 виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404 примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Статтею 18 Закону №1404 визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Цією ж статтею встановлено, що державний виконавець здійснює необхідні заходи щодо своєчасного і повного виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб і порядок, визначені виконавчим документом.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 19 Закону №1404, сторони виконавчого провадження зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення.

Як встановлено матеріалами адміністративної справи, на виконанні відповідача перебуває виконавче провадження за виконавчим листом №808/1384/18 від 11.10.2018, виданим Запорізьким окружним адміністративним судом.

Відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону №1404, за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).

Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

Частиною 2 ст. 63 Закону №1404 встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом.

У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження (ч. 3 ст. 63 Закону №1404).

Відповідно до ч. 1 ст. 75 Закону №1404 у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов`язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника – фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб – 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу – 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Отже, з аналізу вказаних норм слідує, що Законом №1404 встановлено відповідальність боржника саме за невиконання судового рішення без поважних причин. Відтак, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу, має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.

Поважними у розумінні наведених норм Закону №1404 можуть вважатися об`єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Відповідно до положень підпунктів 4, 5 пункту 4 Положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 №28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування пенсій та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, здійснює з цією метою перерозподіл коштів між районами (містами); здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Статтею 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» визначено, що виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Тобто, виплати пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України виключно за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством, зокрема коштів Державного бюджету України. Інших фінансових можливостей, крім зазначених, для здійснення виплат управління не має.

Так, відповідно до статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов`язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов`язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Крім того, за приписами ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, Верховний Суд в аналогічних справах з подібних правовідносин зазначав, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів (постанови Верховного Суду від 24.01.2018 по справі № 405/3663/13-а та від 21.02.2018 по справі № 814/2655/14).

Судом встановлено, що відповідачем у рамках виконавчого провадження №57424934 на підставі виконавчого листа, виданого 11.10.2018 Запорізьким окружним адміністративним судом, здійснювалось примусове виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі №808/1384/18, яким позивача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» №900-VIII від 23.12.2015, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» №2262-ХІІ, постанови Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» на підставі довідки Ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Запорізькій області про грошове забезпечення від 19.03.2018 № 86/13641, починаючи з 1 січня 2016 року.

У порядку добровільного виконання вказаного судового рішення позивач провів ОСОБА_1 перерахунок з 01.01.2016 по 31.10.2018 та донарахував останньому кошти у розмірі 150334,06 грн., з яких виплатив 10126,87 грн. за період з 23.08.2018 по 31.10.2018. У свою чергу, щодо виплати донарахованої суми пенсії за період з 01.01.2016 по 22.08.2018 позивачем було зазначено що вона обчислюється органами Пенсійного фонду України та буде виплачена відповідно до Порідку №649.

Позивач звертався до Пенсійного фонду України із запитом щодо виділення коштів на погашення заборгованості по пенсії ОСОБА_1 , проте Пенсійний фонду України таких коштів позивачу не виділив, пославшись на Порядок №649.

Отже, оскільки у позивача об`єктивно була відсутня фінансова можливість виконати у повному обсязі рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі № 808/1384/18 з огляду на не виділення центральним органом виконавчої влади коштів на виплату перерахованих сум пенсій за період з 01.01.2016 по 22.08.2018 з Державного бюджету України згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, суд оцінює причини невиконання вказаного вище судового рішення як поважні.

Крім того, суд звертає увагу на те, що листом від 11.01.2020 заступник начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Половніковим Р.С. поінформував ОСОБА_1 про стан виконавчого провадження №57424934 та зазначив, що державним виконавцем не вбачається можливим накладення штрафу на боржника – Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області при здійсненні зазначеного виконавчого провадження, проте, в подальшому ця особа прийняла оскаржувану постанову.

За таких обставин, виходячи з приписів ст.ст. 1, 63, 75 Закону №1404, відповідач не повинен був застосовувати до відповідача штрафні санкції за невиконання судового рішення, однак безпідставно прийняв постанову від 27.02.2020 ВП №57424934 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. Відтак, оскаржувану постанову суд оцінює як протиправну.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем, на переконання суду, доведено протиправність оскаржуваної постанови відповідача.

При цьому, суд вважає, що відповідач не довів наявність достатніх у нього підстав для застосування до позивача штрафних санкцій за невиконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 21.06.2018 по справі № 808/1384/18.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим, а відтак, таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст. 139 КАС України.

Платіжним дорученням від 05.03.2020 №809 (а.с. 5) підтверджується сплата позивачем судового збору в розмірі 2102,00 грн. Отже, відповідна сума підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), чиїм структурним підрозділом є відповідач.

На підставі викладеного та керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057) до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Соборний, буд. 164, м. Запоріжжя, 69107) про скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 27.02.2020, прийняту заступником начальника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Половніковим Р.С., відповідно до якої на Головне управління Пенсійного фонду України накладений штраф у розмірі 5100,00 грн.

Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (пр. Соборний, буд. 158-Б, м. Запоріжжя, 69057; код ЄДРПОУ 20490012) сплачену суму судового збору в розмірі 2102,00 грн (дві тисячі сто дві гривні 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) (пр. Дмитра Яворницького, буд. 21А, м. Дніпро, 49027, код ЄДРПОУ 43314918).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням вимог ст. ст. 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України та пп. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення складено 13.03.2020.

Суддя Р.В. Кисіль