Ухвала суду № 88185234, 12.03.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3974/20

1-кс/569/1393/20

УХВАЛА

12 березня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області в особі слідчого судді Сидорука Є.І., при секретарі судового засідання Григорчук В.М., з участю прокурора Головчак Л.П., слідчого Мушика А.О. підозрюваного ОСОБА_1 , захисника підозрюваного – адвоката Луцик К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенанта поліції Мушика А.О., яке погоджене прокурором Рівненської місцевої прокуратури Головчак Л.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області лейтенант поліції Мушик А.О. звернувся в суд із клопотанням, яке погоджене з прокурором Рівненської місцевої прокуратури Головчак Л.П. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020180010001397 від 09.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 08 березня 2020 року близько 23 год. 27 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, керуючись корисливим мотивом, з метою власного матеріального збагачення, діючи повторно, шляхом віджиму вхідних дверей проникли до приміщення магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що за адресою: АДРЕСА_1 .

Після цього, ОСОБА_2 перебуваючи в даному магазині, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку сторонніх осіб, таємно викрав пляшку коньяку “Таір” 3* ємкістю 0,5 літра, вартістю 112,44 гривень, пляшку коньяку “Таір” 4* ємкістю 0,5 літра, вартістю 122,04 гривень, пляшку коньяку “Таір” 5* ємкістю 0,5 літра, вартістю 132,84 гривень та одну пляшку коньяку “Таврія” 5* ємкістю 0,5 літра, вартістю 150 гривень, чим завдав ОСОБА_3 майнової шкоди у загальному розмірі 517,32 гривень.

Однак, ОСОБА_2 довести злочин до кінця в частині розпорядження викраденим майном не вдалось з причин, що не залежали від його волі, оскільки останній був помічений та затриманий власником магазину ОСОБА_3 з викраденим майном.

В цей час ОСОБА_1 , перебуваючи в даному магазині, скориставшись відсутністю спостереження за ним з боку сторонніх осіб, таємно із каси магазину викрав грошові кошти в сумі 1652 гривні, однак усвідомлюючи, що його протиправні дії виявлені потерпілим, який зробив для нього зауваження про припинення злочину та почав вимагати повернути грошові кошти, незважаючи на це, продовжив свої злочинні дії щодо відкритого викрадення чужого майна, та закінчивши свій злочинний умисел з місця злочину знив, чим завдав потерпілій ОСОБА_4 майнової шкоди у розмірі 1652 гривні.

Вина підозрюваного ОСОБА_1 підтверджується сукупністю зібраних по даному кримінальному провадженні доказів, а саме: показаннями потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , даними протоколу огляду, відеозаписами, протоколом пред`явлення для впізнання особи з потерпілою ОСОБА_4 , а також іншими матеріалами кримінального провадження.

11.03.2020 ОСОБА_1 повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 186 КК України.

Відповідно до вимог п. 4 ч.1 ст.184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчиняти нові умисні кримінальні правопорушення.

Окрім того слідчий вказує на те, що ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимий, знову вчинив умисний корисливий злочин проти власності.

Разом із цим, відсутність у ОСОБА_1 офіційного працевлаштування та постійних стабільних доходів, місця проживання, свідчить про те, що грошові кошти на проживання останній отримує шляхом вчинення злочинів.

Таким чином, враховуючи тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_1 , за вчинення злочинів, передбаченого ч. 2 ст.15, ч.3 ст.185,ч. 3 ст. 186 КК України, а саме позбавлення волі строком до 8 років, відсутність постійного місця роботи та незадовільний майновий стан, наявність судимостей, вчинення нового кримінального правопорушення, є підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілого, свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, продовжувати свою злочинну діяльність, вчинивши інше кримінальне правопорушення.

Застосування особистого зобов`язання, особистої поруки, домашнього арешту, застави не зможе забезпечити своєчасного проведення основних слідчих дій та контролю за місцем перебування підозрюваного, а тому є підстави вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи, не зможуть запобігти ризикам, зазначеним в п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і не зможуть гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

Запобігти вказаним ризикам неможливо шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою тому, що реалізувати вказані ризики можливо лише перебуваючи на свободі.

В судовому засіданні прокурор та слідчий повністю підтримали клопотання щодо обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили його задоволити з підстав викладених у ньому.

Підозрюваний та його захисник – адвокат Луцик К.В. в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання та просили застосувати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід не пов`язаний з позбавленням волі.

Заслухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає до задоволення з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що Рівненським ВП ГУНП в Рівненській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12020180010001397 від 09.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.15, ч. 3 ст. 185, ч 3 ст. 186 КК України.

11.03.2020 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 186 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обовязку, встановленого законом.

Згідно п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

При цьому, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм застосування більш м`яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин кримінального правопорушення та особливості підозрюваного і його поведінки.

Враховуючи, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочинів, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185,ч. 3 ст. 186 КК України.

Враховуючи, що ОСОБА_1 офіційно ніде не працевлаштований, на утриманні неповнолітніх дітей не має, не задовільний майновий стан, оскільки не має постійного джерела заробітку, тому може вчинити інші кримінальні правопорушення, так як не має матеріальних засобів для існування, про що також свідчить відсутність у останнього міцних соціальних зв`язків, надалі зможе продовжувати займатись злочинною діяльністю, впливати на потерпілих та свідків з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховуватися від органів досудового розслідування.

В процесі розгляду клопотання також встановлено, що підозрюваний неодноразово з 2002 року судимий за корисливі злочини, що вказує на системність вчинення ним злочинів, і останній раз в грудні 2019 року до міри покарання у виді позбавлення волі. Вказане характеризує його як особу, яка схильна до вчинення злочинів, оскільки він не має матеріальних засобів для існування, жодних висновків з 2002 року для себе не зробив, на шлях виправлення та перевиховання не став, і знову підозрюється у вчиненні корисливих злочинів.

Крім того, судом встановлено, що на даний момент в Рівненському ВП ГУНП в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_1 за підозрою у вчиненні корисливого злочину, де відносно нього застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Таким чином, останній порушив процесуальні обов"язки передбачені у вищевказаному запобіжному заходу.

Даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_1 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

З урахуванням наведеного, є необхідним застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбаченихчастиною четвертоюцієї статті.

Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи викладені вище обставини, а також те, що ОСОБА_1 , підозрюється у вчинення злочину, санкція за ступенем тяжкості класифікована як тяжкий злочин, суд вважає доцільним визначити розмір застави у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного наступні обов`язки: прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора; не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 376, 392,395 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Клопотання – задоволити.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із визначенням застави – 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання, тобто з 10 год. 30 хв. 12 березня 2020 року.

Встановити строк дії ухвали до 10 год. 30 хв.11 травня 2020 року.

Одночасно визначити розмір застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 63060 (шістдесят три тисячі шістдесят) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988, Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, Код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача – НОМЕР_1 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 у разі внесення застави виконання наступних обов`язків:

- прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він зареєстрований без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

Термін дії обовязків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 11 травня 2020 року.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Рівненського слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Рівненській області.

У разі внесенні застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Є.І. Сидорук