Вирок № 88183574, 12.03.2020, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/3179/18

Провадження № 1-кп/309/9/20

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2020 року м. Хуст

Хустський районний суд

Закарпатської області

в складі: головуючого-судді: Сідей Я.Я.

секретаря судового засідання: Орос Г.Ю.

з участю прокурора: Молнар М.П.

потерпілих: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника: Іляшкович Н.В.

психолога: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст кримінальне провадження № 12018070050001228 від 17.10.2018 року відносно:

ОСОБА_4 , 1972 року народження, ІНФОРМАЦІЯ_2 , українця, громадянина України, уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , освіта середня спеціальна, розлученого, непрацюючого, раніше не судимого,

обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

13.09.2018 року близько 18 години ОСОБА_4 , знаходячись на подвір`ї багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , під час словесного конфлікту з малолітнім ОСОБА_1 , схопив останнього за ліву руку та, скрутивши її, повалив ОСОБА_1 на землю, тим самим спричинив потерпілому фізичний біль і при цьому не спричинив тілесних ушкоджень. Після чого, під час словесного конфлікту з ОСОБА_2 , яка, почувши крики свого малолітнього сина ОСОБА_1 , вибігла на вулицю, наніс ОСОБА_2 два удари правою рукою, затиснутою в кулак, в область голови, тим самим спричинив потерпілій ОСОБА_2 фізичного болю і при цьому не спричинив тілесних ушкоджень.

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_4 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 126 КК України, кваліфікуючою ознакою якого є умисне завдання удару, вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України не визнав. Суду пояснив, що 13.09.2018 року близько 18 години він вийшов на подвір`я будинку, де бігали діти, щоб з`ясувати у малолітнього ОСОБА_5 чому він чіплявся до його сина ОСОБА_4 . Він тримав хлопця за руку, потерпілий почав вириватися від нього і гукати маму. Вийшла мати хлопця ОСОБА_2 і між ними розпочалася сварка. Нанесення будь-яких тілесних ушкоджень малолітньому ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заперечує.

Малолітній потерпілий ОСОБА_1 , в присутності матері ОСОБА_2 , психолога ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що гуляв у дворі з хлопцями, коли до них підійшов син обвинуваченого ОСОБА_4 і плюнув йому на спину, у відповідь він кинув у нього сливами. Наступного дня також на вулиці гуляв син обвинуваченого, який пожалівся на нього своєму батькові - ОСОБА_4 , на що останній підійшов до нього, схопив за руку і питав чому він чіпає його сина. Потерпілий просив відпустити його, почав кричати за мамою. Після цього з будинку у

двір вийшла його мати ОСОБА_2 .. Що було далі він не пам`ятає, оскільки був дуже переляканий.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що відпочивала вдома, коли почула як син ОСОБА_5 кличе її на допомогу. Коли вибігла на вулицю ОСОБА_4 тримав за руки її сина, скрутивши їх за спиною. Між нею та обвинуваченим розпочалася сварка, в ході якої він наніс їй два удари рукою, затиснутою в кулак, в область голови. Коли вийшов її чоловік конфлікт припинився.

Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні суду показала, що знаходилася на подвір`ї будинку і бачила саму подію. Обвинувачений ОСОБА_4 тягав ОСОБА_5 за комір чи за вухо, хлопець впав на землю і кричав за матір`ю. Мати хлопця вибігла на вулицю і між нею та обвинуваченим почалася сварка. Коли підійшла до під`їзду і обернулася, то побачила як обвинувачений вдарив потерпілу ОСОБА_2 ..

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що сидів на лавці на подвір`ї будинку, де гуляли діти. Бачив як ОСОБА_4 схопив хлопця за руку, той впав на землю, гукав за матір`ю. Коли вибігла мати хлопця між нею та обвинуваченим зав`язалася суперечка.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні пояснив, що робив вдома ремонт та приліг відпочити. Його розбудила дружина і повідомила, що б`ють їх сина. Він вдягнувся і вибіг на вулицю. Побачив як ОСОБА_4 вдарив його дружину по обличчю. Між ними розпочалася сварка. Потім конфлікт припинився. Як йому стало відомо пізніше обвинувачений скрутив його сину ОСОБА_5 руки за спиною через те, що між його сином та сином обвинуваченого раніше був конфлікт.

Винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення крім показів потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , також підтверджується письмовими доказами, перевіреними та дослідженими в судовому засіданні.

Зокрема, витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань №12018070050001228, дата внесення 17.10.2018 року, протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 16.10.2018 року.

У ході судового слідства суд дослідив всі докази, надані сторонами обвинувачення і захисту, із дотриманням принципу змагальності і свободи в поданні ними суду своїх доказів і у доведені перед судом їх переконливості.

Покази потерпілих суд вважає такими, що повністю відповідають фактичним обставинам, встановленим судом, а також показанням допитаних у судовому засіданні свідків, дослідженими матеріалами кримінального провадження, тому розцінює їх як достовірні, приймає як доказ вини обвинуваченого і вважає, що вони в сукупності з дослідженими в ході судового слідства доказами можуть бути покладені в основу обвинувального вироку.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковані правильно за ч. 1 ст. 126 КК України, тобто умисне завдання удару, вчинення інших насильницьких дій, які завдали фізичного болю і не спричинили тілесних ушкоджень.

Позиція обвинуваченого щодо не визнання ним своєї вини у вчиненні даного кримінального правопорушення на думку суду є неправдивою, направленою на пом`якшення своєї вини, та розцінюється судом як спосіб захисту власних інтересів та спробу уникнути кримінальної відповідальності, оскільки дана позиція повністю спростовується сукупністю зібраних по справі доказів, поясненнями потерпілих, свідків. Крім того, слід зазначити, що сам обвинувачений в процесі дачі показань визнав той факт, що між ним та потерпілою ОСОБА_2 була сварка, а неповнолітнього потерпілого ОСОБА_1 він схопив за руку і тримав, коли останній виривався, тоді як свідки показали, що, крім цього, коли обвинувачений схопив потерпілого він впав на землю, а потерпілій він наніс два удари рукою, затиснутою в кулак, в область голови потерпілої.

Обставин, які пом`якшують покарання судом не встановлено.

Обставини передбачені ст. 67 КК України, що обтяжують покарання - вчинення злочину щодо малолітньої дитини.

Суд приймає до уваги також досудову доповідь, надану органом пробації на підставі зібраної інформації, що характеризує особистість обвинуваченого, його спосіб життя, історію правопорушень, а також середню оцінку ризику ймовірного вчинення повторного

правопорушення та середній рівень небезпеки для суспільства, у тому числі для окремих осіб, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_4 без позбавлення волі на певний строк є можливим та не становить високої небезпеки для суспільства, в тому числі для окремих осіб.

Статтею 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а відповідно до ст. 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому суд враховуючи вищезазначене, ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, характеристику з місця проживання, вік обвинуваченого, раніше не судимого, на обліку у психіатра, нарколога не перебуває, непрацюючого, вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання у виді штрафу в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 126 КК України, що відповідає принципам справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

Цивільного позову у даному провадженні не заявлено.

Речові докази відсутні.

Заходи забезпечення кримінального провадження під час досудового розслідування та судового провадження не застосовувалися.

Судові витрати по кримінальному провадженню відсутні.

Керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КК України та призначити покарання у виді штрафу в дохід держави у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 /вісімсот п`ятдесят/ гривень.

На вирок може бути подана апеляція до Закарпатського апеляційного суду через Хустський районний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту вручення копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку, а копія вироку обвинуваченому та прокурору підлягає врученню негайно після проголошення.

Суддя

Хустського районного суду Сідей Я.Я.