Рішення № 88181213, 26.02.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/3659/18

Провадження № 2/361/107/20

26.02.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2020 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі: головуючої судді Радзівіл А.Г.

за участю секретаря Бас Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю ’’Фінансова компанія ’’Довіра та гарантія”, державного реєстратора Комунального підприємства ’’Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” Пархомчук Юрія Анатолійовича про скасування рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, запису про державну реєстрацію права власності, визнання права власності,

ВСТАНОВИВ:

19 червня 2018 року позивач звернулась до суду із позовом до відповідачів в якому просила суд скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства Комунального підприємства ’’Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” Пархомчука Юрія Анатолійовича від 18.04.2018 року, індексний номер: 40698466, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію за ТОВ ’’Довіра та гарантія” права приватної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та визнати за нею право власності на спірну квартиру.

Свій позов обгрунтувала тим, що 24.07.2007 року між АКБ "Правекс-Банк" (на даний час ПАТ КБ ’’Правекс Банк”) та нею укладений договір кредиту № 436-006/07Р.

В забезпечення виконання даного кредитного договору 24.07.2007 року між АКБ "Правекс-Банк" та нею було укладений договір іпотеки № 436-006/07Р, відповідно до умов якого вона передала в іпотеку квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач зазначає, що у телефонному режимі їй стало відомо, що товариство з обмеженою відповідальністю ’’Фінансова компанія ’’Довіра та гарантія”, викупила зобов`язання за кредитним договором та задовольнила свої вимоги про погашення заборгованості за вказаним кредитним договором шляхом позасудового врегулювання, а саме, шляхом набуття права власності на предмет іпотеки та реєстрації на своє ім`я права власності на квартиру, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, державним реєстратором Комунального підприємства ’’Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” Пархомчуком Юрієм Анатолійовичем був внесений запис про прийняте ним рішення від 18.04.2018 року, індексний номер: 40698466, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу) про реєстрацію за ТОВ ’’Довіра та гарантія” права приватної власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 . Підставою виникнення права власності вказаний договір іпотеки №436-006/07P від 24.07.2007 року, посвідчений приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Авраменко Н.А. Разом з тим, у розділі час державної реєстрації зазначено 16.04.2018 року. Проте, рішення про державну реєстрацію прийнято 18.04.2018 року.

Позивач зазначає, що із Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності вбачається, що державному реєстратору надано повідомлення-вимогу від 05.12.2017 року про усунення порушень

виконання умов кредитного договору, надіслану на її ім`я. Натомість жодної вказаної вимоги я не отримувала.

Крім іншого позивач зазначає, що для проведення державної реєстрації товариством не були надані документи проведення технічної інвентаризації вказаної квартири, банк не проводив оцінки спірного будинку на день проведення реєстраційних дій та згідно інформації на офіційному сайті Міністерства юстиції України Комунальне підприємство ’’Центр розвитку та інвестицій Васильківського району ” 13.12.2017 року скасовано акредитацію суб`єкта державної реєстрації. Отже, оскаржуване рішення прийнято після скасування повноважень на державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.

Також позивач звертає увагу, що на момент перереєстрації права власності на квартиру у ній був зареєстрований її син ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується довідкою про місце проживання особи від 16.06.2018 року в квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 , але вказаний правочин вчинений без дозволу органу опіки та піклування.

Позивач також просила суд скасувати запис про реєстрацію за ТОВ ”ФК ”Довіра та гарантія” права власності на квартиру,розташовану за адресою АДРЕСА_1 , здійснений на підставі рішення державного реєстратора Комунального підприємства ”Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” Пархомчука Ю.А. від 18 квітня 2018 року, індексний номер 40698466, та визнати за нею право власності на квартиру.

21 червня 2018 року ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Радзівіл А.Г. прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 18 вересня 2018 року.

17 липня 2018 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначається про наступне.

ТОВ ’’Фінансова компанія ’’Довіра та гарантія” не погоджується із даною позовною заявою, з приводу чого наводить свої заперечення, які полягають у наступному.

Позивач вказує про час державної реєстрації 16.04.2018 р. та про прийняття рішення про державну реєстрацію від 18.04.2018 р., але жодним чином не зазначає, в чому відбулося порушення законодавства України.

Твердження, що позивач не отримував письмової вимоги про усунення порушень є необґрунтованим. Оскільки позивач отримала копію повідомлення про вручення від 10.11.2017 р.

Щодо ненадання документів про проведення технічної інвентаризації представник відповідача зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 27 ЗУ ”Про державну реєстрацію речових прав на нерухомого майно та їх обтяжень”, державна реєстрація права їх обтяжень проводиться на підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постій користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом, 5) рішень судів, що на законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1127, для проведення державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження та задоволення вимог іпотекодержателя, заявник, крім документа, що підтверджує виникнення перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, подає:

1)завірену в установленому порядку копію письмової вимоги про усунення порушення надіслану іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця, в якій зазначається стислий зміст порушеного зобов`язання, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш як 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання такої вимоги;

2)документ, що підтверджує завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимог

іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у письмовій вимозі, надіслані іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Під час проведення державної реєстрації прав державний реєстратор використав відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, єдиного реєстру заборон відчужень об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частина Державного реєстру прав.

За відсутності відомостей у Реєстрі прав власності на нерухоме майно державний реєстратор використовує наявні відомості, які містяться на паперовому носії інформації (реєстрів книги та реєстраційні справи, ведення яких здійснювали підприємства бюро технічні інвентаризації).

У випадках, передбачених законодавством України, державна реєстрація прав проводиться після технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, речові права на який підлягають державній реєстрації. Тобто даний випадок не передбачає проведення технічної інвентаризації об`єкта нерухомого майна, оскільки законом встановлений виключний порядок подання документів на підставі яких проводиться державна реєстрація права їх обтяжень по ст. 37 ЗУ ’’Про Іпотеку”

Також відповідач посилається на копію висновку про вартість, який проводила ТОВ ’Фінансова компанія ’’Довіра та гарантія”, що спростовує твердження позивача про те, що не було проведено оцінку на момент набуття/реєстрації переходу права власності предмета іпотеки.

Щодо інформації з інтернет-ресурсу (https://minjust.gov.ua/spysok-akred-sdr) про КП ’’Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” скасовано акредитацію 13.12.2017 р. неповною.

05 квітня 2018 року ухвалою Сквирського районного суду Київської області по справі 376/669/18 дія Наказу Міністерства юстиції України від 13 грудня 2017 за № 42010/5 про скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації КП ’’Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” було зупинено до набрання законної сили процесуального рішення по справі. Копію ухвали направити на виконання до ДП ’’Національні інформаційні системи”, яке є акредитованим центром сертифікації ключів органів юстиції України, який межах виконання своїх обов`язків відповідальний за захист інформації на відокремленому пункті реєстрації відповідає за належну експлуатацію комплексу засобів захисту відокремленого пункту реєстрації. Тому оскаржуване рішення прийнято в момент дії ухвали про зупинення дії Наказу Міністерства юстиції України від 13 грудня 2017 про скасування акредитації КП ’’Центр розвитку та інвестицій Васильківського району”.

Відповідач звертає увагу суду, що на виконання вищевказаної ухвали по справі № 376/669/18 ДП ’’Національні інформаційні системи” КП ’’Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” поновило роботу в державних реєстрах.

Щодо посилання позивача на права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна, відпвоідач зазначає, що як вбачається зі змісту договору іпотеки від 24.07.2007р. № 436-006/07Р, при укладенні вказаного договору позивач - іпотекодавець свідчила, що укладанням цього договору не порушені права та/або інтереси третіх осіб, в тому числі про те, що неповнолітні та малолітні діти права користування квартирою не мають.

Крім того, пунктом 1.7 вказаного договору передбачено обов`язок позивача - іпотекодавця не надавати дозвіл на реєстрацію в житлових приміщеннях, що складають предмет іпотеки, фізичних та юридичних осіб без згоди іпотекодержателя.

Як встановлено, на момент укладення договору іпотеки від 24.07.2007 р. № 436- 006/07Р неповнолітня дитина не була власником та не користувалась житловим будинком, яке передавалось в іпотеку, оскільки її було зареєстровано на постійне місце проживання після укладення договору іпотеки.

Таким чином, відповідач зазначає, що оскільки на момент укладення договору іпотеки, права дитини порушені не були, отримання дозволу для реєстрації права власності іпотеки від органів опіки і піклування не є необов`язковим.

Аналогічна правова позиція і висновки викладені Вищим адміністративним судом України в ухвалі від 21.01.2015 № 826/11317/13-а.

Також відповідач у відзиві зазначив, що згідно ЗУ ’’Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, державна реєстрація права їх обтяжень проводиться на підставі виключних документів і дозвіл органу опіки та піклування в переліку відсутній.

Щодо посилання позивача на ЗУ ”Про мораторій на стягнення майна громадян України”, відповідач зазначає, що згідно з пунктом 1 Закону України від З червня 2014 року № 1304-VII "Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті" (далі - Закон № 1304-VII) не може бути примусово стягнуте (відчужене без згоди власника) нерухоме житлове майно, яке вважається предметом застави згідно із статтею 4 Закону України заставу" та/або предметом іпотеки згідно із статтею 5 Закону України "Про іпотеку", якщо майно виступає як забезпечення зобов`язань громадянина України (позичальника або майнового поручителя) за споживчими кредитами, наданими йому кредитними установами - резидента України в іноземній валюті, та за умови, що: таке нерухоме житлове майно використовується місце постійного проживання позичальника/майнового поручителя або є об`єктом незавершен будівництва нерухомого житлового майна, яке перебуває в іпотеці, за умови, що у позичальника або майнового поручителя у власності не знаходиться інше нерухоме житлове майно; загальна площа такого нерухомого житлового майна (об`єкта незавершеного будівництва нерухомого житлового майна) не перевищує 140 кв. метрів для квартири та 250 кв. метрів для житло будинку.

Поняття мораторій у цивільному законодавстві визначається як відстрочення виконання зобов`язання (пункт 2 частини першої статті 263 ЦК України).

Відтак установлений Законом № 1304-VII мораторій на стягнення майна, наданого забезпечення кредитів в іноземній валюті, не передбачає втрату кредитором права на звернення стягнення на предмет іпотеки (застави) у випадку невиконання боржником зобов`язань договором, а лише тимчасово забороняє примусово стягувати (відчужувати) без згоди власника.

Вказаний Закон не зупиняє дію решти нормативно-правових актів, що регулює забезпечення зобов`язань, то й не може бути мотивом для відмови, та правовою підставою, що унеможливлює вжиття органами і посадовими особами, які здійснюють примусове виконання рішень про звернення стягнення на предмет іпотеки та провадять конкретні виконавчі дії для захисту спрямованих на примусове виконання таких рішень стосовно окремої категорії боржників іпотекодавців, які підпадають під дію його положень на період чинності цього Закону.

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд України у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 6-492 цс15.

Також не ґрунтуються на законі посилання позивача про порушення мораторію оскільки іпотечний договір містить застереження про задоволення вимоги іпотекодержателя, тобто позивачем надано згоду на звернення стягнення на предмет іпотеки в порушення зобов`язання.

Отже ТОВ ”ФК ’’Довіра та Гарантія” у відзиві зазначає, що позовна заява ОСОБА_1 до ТОВ ”ФК ’’Довіра та Гарантія” є не обґрунтована та позивачем не доведені ті обставини на які вона посилається.

12 листопада 2018 року позивачем подано до суду відповідь на відзив, в якому позивач зазначає, що доводи наведені та викладені у відзиві необґрунтовані та є такими, що не відповідають обставинам справи.

07 червня 2019 року ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області закрито підготовче судове засідання та призначено справу до розгляду на 16 вересня 2019 року.

Позивач та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, суду надали пояснення аналогічні змісту позовної заяви, просили позов задовольнити.

Представник відповідача ТОВ ”ФК”Довіра та гарантія” позовні вимоги не визнав у повному обсязі, у задоволенні позову просив відмовити із підстав наведених у відзиві. Пояснення надав аналогічні змісту і ііву на позов.

Відповідач державний реєстратор Комунального підприємства ’’Центр розвитку та інвестицій Васильківського району’’ Пархомчук Ю.А. у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся у і встановленому законом порядку.

Суд вислухавши позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши письмові докази в справі, встановивши обставини в справі та відповідні правовідносини, дійшов до наступного висновку

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких судвстановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обстав і справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1)письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів, 3) показаннями свідків.

Відповідно ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно ч.1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд неможе збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконання обов”язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 24 липня 2007 року між АКБ ”Правекс –Банк” ( на даний час ПАТ КБ ’’Правекс Банк”) та позивачем ОСОБА_1 був укладений договір кредиту № 436-006/07Р.

В забезпечення виконання даного кредитного договору 24.07.2007 року між АКБ "Правекс-Банк" та ОСОБА_1 був укладений договір іпотеки № 436-006/07Р, відповідно до умов якого позивач для забезпечення виконання зобов`язань в повному обсязі перед Іпотекодержателем за кредитним договором № 436-006/07Р від 24 липня 2007 року передала в іпотеку належне їй на праві власності нерухоме майно квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором купівлі-продажу квартири від 24 липня 2007 року та витягом з Державного реєстру правочинів, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.2.1.5. договору іпотеки Іпотекодержатель має право вимагати від Іпотекодавця дострокового виконання основного зобов`язання у випадку невиконання або неналежного виконання Іпотекодавцем свої обов`язків за основним зобов`язанням та/або за даним договором та /або обов`язків за іншими договорами, що забезпечують виконання обов`язків Іпотекодавця за основним зобов`язанням.

Відповідно п.2.1.6. договору іпотеки зазначається, що у випадку невиконання чи неналежного виконання Іпотекодавцем основного зобов`язання звернути стягнення на предмет іпотеки в порядку, передбаченому розділом 3 даного договору та задовольнити свої майнові вимоги за рахунок переданого в іпотеку нерухомого майна в повному обсязі, визначені на момент фактичного задоволення, враховуючи суму заборгованості за кредитом, плату за користування грошовими коштами, збитків, неустойки, штрафів, пені, іншої заборгованості та витрат, пов`язаних із пред`явленням вимоги за основним зобов`язанням та зверненням стягнення на предмет іпотеки, а також витрат, пов`язаних з утриманням і збереженням предмета іпотеки, витрат пов`язаних з утриманням і збереженням предмета іпотеки, витрат на страхування предмета іпотеки, витрат, пов`язаних із вчиненням виконавчого напису тощо.

В п.3.2.2.1. зазначається, що право власності на передане в іпотеку нерухоме майно переходить від Іпотекодавця до Іпотекодержателя, якщо протягом тридцяти календарнихднів іпотекодавець не задовольнить вимогу іпотекодержателя про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання та/або умов даного договору, в якій зазначається про звернення стягнення шляхом передачі від іпотекодавця Іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки.

В п.3.2.2.2. зазначено, що право власності на передане в іпотеку нерухоме майно переходить від Іпотекодавця до іпотекодержателя на наступний день після закінчення тридцятиденного строку відповіді на вимогу, що надсилається іпотекодержателем. відповідно до п.2. 4.1 даного договору.

Виникнення права власності Іпотекодержателя підлягає державній реєстрації в установленому законом порядку.

В п.2.4.1. зазначено, що при невиконанні або не належному виконанні іпотекодавцем основного зобов`язання та/або умов даного договору надіслати Іпотекодавцю письмову вимогу про усунення порушень або виконання порушеного основного зобов`язання та/або умов даного договору. Вимога повинна бути оформлена письмово у вигляді офіційного листа на адресу Іпотекодавця, підписаного уповноважною особою Іпотекодержателя, із зазначенням вимог необхідних до виконання або усунення.

В п. 3.2.2.5. зазначається, що у день переходу права власності на предмет іпотеки заборгованість іпотекодавця щодо погашення суми кредиту, процентів за користування грошовими коштами, збитків, неустойки, штрафів, пені, іншої заборгованості та витрат, пов`язаних із пред”явленням вимоги за основним зобов`язанням та звернення стягнення на предмет іпотеки, а також витрат пов`язаних з утриманням і збереженням предмета іпотеки, витрат наст рахування предмета іпотеки,витрат пов`язаних із вчиненням виконавчого напису, що визначається на момент переходу права власності на предмет іпотеки від іпотекодавця до іпотекодержателя, вважається погашеною повністю або в частині за рахунок вартості предмету іпотеки.

В п. 3.2.2.4 зазначено, вартість предмету іпотеки визначається шляхом здійснення незалежної експертної оцінки суб`єктом оціночної діяльності та зазначається у звіті про оцінку майна, що складається відповідно до Закону України ”Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” від 12 липня 2001 року № 2658-ІІІ на рівні не нижче звичайної. Висновок суб`єкта оціночної діяльності є остаточним і оскарженню не підлягає.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 33 Закону України ”Про іпотеку” у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Згідно ч.ч. 1-3 ст. 36 Закону України ”Про іпотеку” сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

- передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону;

- право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Відповідно до ст. 37 Закону України ”Про іпотеку” іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя чи іпотечний договір, який містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, є документами, що підтверджують перехід права власності на предмет іпотеки до іпотекодержателя та є підставою для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч. 1 ст. 35 Закону України ”Про іпотеку” у разі порушення основного зобов`язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення.

В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов`язань, вимога про виконання порушеного зобов`язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.

Із відділу реєстраційних дій Центру обслуговування Броварської міської ради ”Прозорий офіс” надійшли документи на підставі яких проведено реєстраційні дії, зокрема в них міститься:

-виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ТОВ”ФК ”Довірата гарантія”;

-довіреність на представника ТОВ”ФК ”Довіра та гарантія”;

-вимога на ім”я Савченко Т.В. від 05 грудня 2017 року вих. № 34473, щодо простроченої заборгованості у розмірі 28753, 60 доларів США, що в еквівалентно 762928 грн. 24 коп.;

-рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 10.11.2017 року, яке вручено ОСОБА_1 – 10.11.2017 року;

-копія кредитного договору № 436-006/07Р від 24 липня 2007 року із додатком № 1 від 24 липня 2007 року;

-копія договору іпотеки 436-006/07Р;

-копія витягу про реєстрацію в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна;

-копія витягу про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек;

-копія договору прав вимоги за кредитним договором від 12 жовтня 2017 року укладений між ПАТ КБ ”Правекс банк” та ТОВ ”ФК ”Довіра та гарантія”.

Як вбачається із інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, сформованого 14 червня 2018 року, за ТОВ ”ФК ”Довіра та гарантія” 16.04.2018 року зареєстровано право власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитом, серії та номер 954,955, зареєстрований 12 жовтня 2017 року, виданий Андрейків І.В., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Київської області; рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, серія та номер 0231717296356, видавник Укрпошта, серія та номер 34473, виданий 05 грудня 2017 року, видавник ТОВ ”ФК ”Довіра та гарантія”; Кредитний договір, серія та номер: 436-006/07Р, виданий 24.07.2007 року, видавник Банк АКБ ”Правекс-Банк” та позичальник ОСОБА_1 . Підставою внесення запису є: рішення про державну реєстрацію прав та обтяжень (з відкриттям розділу) індексний номер 40698466 від 18.04.2018 року 18:01:25 ОСОБА_3 , Комунальне підприємство ”Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” Київської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їхні посадові й службові особи повинні діяти порядком та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України ”Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державній реєстрації, відповідно до ч. 4 ст.18 Закону України ”Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Частина 1 ст. 18 Закону України ”Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” встановлює, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.

Частиною другою цієї статті передбачено, що перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно до п. 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 року № 553), для державної реєстрації права власності на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, також подаються: 1) копія письмової вимоги про усунення порушень, надісланої іпотекодержателем іпотекодавцеві та боржникові, якщо він є відмінним від іпотекодавця; 2) документ, що підтверджує наявність факту завершення 30-денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмової вимоги іпотекодержателя у разі, коли більш тривалий строк не зазначений у відповідній письмовій вимозі; 3) заставна (якщо іпотечним договором передбачено її видачу).

Таким чином із вказаних матеріалів вбачається, що вимога на ім`я ОСОБА_1 була сформована та підписана представником відповідача ТОВ ”ФК ”Довіра та гарантія” 05 грудня 2017 року вих. № 34473, докази про направлення такої вимоги державному реєстратору не подано, а приєднано рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, відправник ТОВ ”ФК ”Довіра та гарантія” на ім`я отримувача ОСОБА_1 , яка його отримала 10.11.2017 року, що не відповідає по даті направлення письмової вимоги від 05.12.2017 року. Підтвердження направлення письмової вимоги ОСОБА_1 від 05 грудня 2017 року державному реєстратору не надано.

В даному разі належним підтвердженням отримання позивачем письмової вимоги банку, яка пересилалася поштою рекомендованим листом, а отже, й завершення 30-денного строку з моменту її отримання, має бути повідомлення про вручення поштового відправлення, вручене та оформлене відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, та Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом Українського державного підприємства поштового зв`язку ”Укрпошта” від 12 травня 2006 року № 211.

Судом встановлено, що таке повідомлення, як і документ про оплату послуг пересилання поштового відправлення, ТОВ ”ФК ”Довіра та гарантія” разом із іншими документами для проведення державної реєстрації права не подав. Тобто вимоги Порядку № 868 щодо надання документа, що підтверджує завершення 30 -денного строку з моменту отримання іпотекодавцем та боржником письмової вимоги іпотекодержателя, не виконано. Тому державна реєстрація за відповідачем права власності на квартиру за неподання для цього передбачених Порядком № 868 документів проведена державним реєстратором з порушенням Закону України ”Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” а отже, рішення зазначеного суб`єкта владних повноважень від 18 квітня 2018 року про реєстрацію права власності є протиправним. Тому, позовні вимоги позивача в частині скасування рішення державного реєстратора Комунального підприємства ”Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” Пархомчука Юрія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40698466 від 18 квітня 2018 року, про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Довіра та гарантія” таскасування запису за номером 40698466 від 18 квітня 2018 року, державного реєстратора Комунального підприємства ”Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” Пархомчук Юрія Анатолійовича про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Довіра та гарантія”, підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання за позивачем прав власності на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , в цій частині суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, оскільки скасувавши рішення державного реєстратора Комунального підприємства ”Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” Пархомчука Юрія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40698466 від 18 квітня 2018 року, про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – квартиру, та запису за номером 40698466 від 18 квітня 2018 року, державного реєстратора Комунального підприємства ”Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” Пархомчук Юрія Анатолійовича про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – квартиру за Товариством з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Довіра та гарантія”, повторного визнання за позивачем прав власності на квартиру законом не передбачено, оскільки задовольняючи позов у вказаній вище частині позовних вимог порушене право позивача було поновлено.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються :1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, підлягає стягненню із Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Довіра та гарантія” та державного реєстратора Комунального підприємства ”Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” Пархомчук Юрія Анатолійовича на користь ОСОБА_1 сплаченого судового збору в розмірі по 1414 грн. 00 коп., що підтверджується квитанціями, які містяться у матеріалах справи.

Керуючись ст.ст. 76 – 80, 259, 263, 265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Скасувати рішення державного реєстратора Комунального підприємства ”Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” Пархомчука Юрія Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 40698466 від 18 квітня 2018 року, про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Довіра та гарантія”.

Скасувати запис за номером 40698466 від 18 квітня 2018 року, державного реєстратора Комунального підприємства ”Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” Пархомчук Юрія Анатолійовича про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна – квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , за Товариством з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Довіра та гарантія”.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ”Фінансова компанія ”Довіра та гарантія” та державного реєстратора Комунального підприємства ”Центр розвитку та інвестицій Васильківського району” Пархомчук Юрія Анатолійовича на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі по 1414 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Суддя Радзівіл А.Г.