Рішення № 88180568, 12.03.2020, Торецький міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Дзержинський міський суд Донецької області)

Провадження №2/225/4152020

Справа №225/954/20

РІШЕННЯ

Іменем України

12 березня 2020 року м.Торецьк

Дзержинський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Соляник А.В.

за участю секретаря судового засідання Пузиревської Ю.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі Дзержинського міського суду Донецької області у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «Торецьквугілля» (юридична адреса: м. Торецьк, вул. Дружби,19, код ЄДРПОУ 33839013) про відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2020 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ДП «Торецьквугілля», в якому просить стягнути з відповідача на його користь моральну шкоду, завдану умовами праці на виробництві, що спричинили професійне захворювання у розмірі 25000,00 гривень.

В обґрунтування позову зазначив, що з відповідачем ДП «Торецьквугілля» він перебував у трудових відносинах з 27.10.2015 року, де працював на ВП шахта «Центральна» в якості машиніста електровозу 3 розряду підземного з повним робочим днем на підземній роботі.

З 01.04.2019 року позивач звільнений за власним бажанням за ст.. 38 КЗПП (наказ № 54 від 01.04.2019 року).

За час роботи на шахті він одержав профзахворювання – хронічний бронхіт II ст., ф. затихаючого загострення; прикорневий, нижньочастковий пневмосклероз, ЛН І-ІІ (першого- другого) ст.; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість зі значним (IV) ступенем зниження слуху за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Факт отримання зазначених захворювань підтверджений медицини висновком Клінікою професійних захворювань «Інститутом медицини праці імені Ю.І, Кундієва Національної Академії медичних наук України» № 42/970 від 26,11.2019 р.

Відповідно до довідки серії 12 ААА № 087774 від 23.01.2020 Обласним центром медико-соціальної експертизи МСЕК м. Краматорськ позивачу встановлено Відповідно до довідки Обласної медико-соціальної профпаталогічної експертної комісії серії 12 ААБ № 416736 від 23.01.2020р. 50% втрати працездатності за сукупністю (20% хр. бронхіт; 30% приглухуватість). Згідно витягу з акту огляду МСЕК позивач визнаний інвалідом 3-ї групи по профзахворюванню.

На підставі наданих позивачем документів Дзержинським відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Донецькій області згідно постанови фонду йому призначили страхові виплати та одноразова допомога.

Актом розслідування хронічного професійного захворювання № б/н від 03.01.2020 встановлено, що причиною та обставинами профзахворювання є робота протягом тривалого часу на підприємствах вугільної промисловості в умовах впливу шкідливих факторів, у тому числі пилу переважно фіброгенної дії, концентрація якого складала від 7,22 мг/мЗ до 178,6 мг/мЗ при ГДК від 4 мг/мЗ до 10 мг/мЗ, вміст вільного двоокису кремнію- від 4,0% до 8,6%; рівень виробничого шуму- до 98 дБА при ГДР- 80 дБА.

У зв`язку з отриманими профзахворюванням фізичний стан позивачапогіршився (задуха при помірному фізичному навантаженні, сухий кашель, біль у хребті, грудній клітці та суглобах кінцівок, вушний шум, зниження слуху, печія, втомлюваність, пітливість, головний біль, загальна слабкість). Тільки за 2018-2019рр. позивач декілька разів пройшов курс лікування в міському та обласному лікувальних установах.

Після отримання інвалідності по профзахворюванню позивач ОСОБА_1 відчуває моральні страждання, які виражаються в порушенні його ритму і укладу життя, порушені нормальні життєві зв`язки і відносини з родичами. Він відчуває себе неповноцінною людиною через свою підвищену нервозність, з`явилося почуття страху за життя і здоров`я, яке з кожним днем погіршується. Отримане захворювання позбавило позивача ОСОБА_1 можливості займатися улюбленою справою. Позивач доставляє незручності близьким, рідним людям своїм погіршенням здоров`я, своєю нервозністю, моральні страждання посилюються з кожним днем. Лікування дає слабкі результати, для відновлення нормальних життєвих відносин необхідні додаткові умови та матеріальні кошти.

Просить стягнути з відповідача на свою користь 25000,00 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Відповідачем за №10/270 від 12.03.2020 року надано відзив, в якому зазначено, що ДП «Торецьквугілля» позовні вимоги визнає частково. Так, позивачем необґрунтовано факт завдання моральної шкоди, також не надано доводів, які б обґрунтували розмір шкоди, у зв`язку з чим не можливо встановити з яких міркувань він виходив визначаючи розмір заподіяної шкоди саме у 25000 грн. Враховуючи Аналіз ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ судової практики у справах про відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку із ушкодженням здоров`я під час виконання трудових обов`язків, склалася усталена практика відшкодовувати моральну шкоду із розрахунку 300 грн. за 1% втрати працездатності, у зв`язку з чим на його думку позовні вимоги повинні бути задоволені в сумі 15000 грн.

Позивач до суду не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача до суду не з`явився, надав до суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Суд, розглянув позовну заяву та додані матеріали, повно та всебічно з`ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, і, об`єктивно оцінивши докази, доходить наступного висновку.

Згідно ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про охорону праці" державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров`я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з відповідачем ДП «Торецьквугілля» він перебував у трудових відносинах з 27.10.2015 року, де працював на ВП шахта «Центральна» в якості машиніста електровозу 3 розряду підземного з повним робочим днем на підземній роботі.

З 01.04.2019 року позивач звільнений за власним бажанням за ст.. 38 КЗПП (наказ № 54 від 01.04.2019 року).

За час роботи на шахті він одержав профзахворювання – хронічний бронхіт II ст., ф. затихаючого загострення; прикорневий, нижньочастковий пневмосклероз, ЛН І-ІІ (першого- другого) ст.; хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість зі значним (IV) ступенем зниження слуху за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Факт отримання зазначених захворювань підтверджений медицини висновком Клінікою професійних захворювань «Інститутом медицини праці імені Ю.І, Кундієва Національної Академії медичних наук України» № 42/970 від 26,11.2019 р.

Відповідно до довідки серії 12 ААА № 087774 від 23.01.2020 Обласним центром медико-соціальної експертизи МСЕК м. Краматорськ позивачу встановлено Відповідно до довідки Обласної медико-соціальної профпаталогічної експертної комісії серії 12 ААБ № 416736 від 23.01.2020р. 50% втрати працездатності за сукупністю (20% хр. бронхіт; 30% приглухуватість). Згідно витягу з акту огляду МСЕК позивач визнаний інвалідом 3-ї групи по профзахворюванню.

На підставі наданих позивачем документів Дзержинським відділенням Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань у Донецькій області згідно постанови фонду йому призначили страхові виплати та одноразова допомога.

Актом розслідування хронічного професійного захворювання № б/н від 03.01.2020 встановлено, що причиною та обставинами профзахворювання є робота протягом тривалого часу на підприємствах вугільної промисловості в умовах впливу шкідливих факторів, у тому числі пилу переважно фіброгенної дії, концентрація якого складала від 7,22 мг/мЗ до 178,6 мг/мЗ при ГДК від 4 мг/мЗ до 10 мг/мЗ, вміст вільного двоокису кремнію- від 4,0% до 8,6%; рівень виробничого шуму- до 98 дБА при ГДР- 80 дБА.

Статтею 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом працівникові моральної шкоди. Відшкодування такої шкоди провадиться тоді, коли порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

До юридичного складу, що є підставою відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди роботодавцем, є моральні страждання робітника, втрата нормальних життєвих зв`язків та необхідність для працівника докладання додаткових зусиль для організації свого життя.

Вина роботодавця не відноситься до обов`язкових умов для настання відповідальності за спричинення працівнику моральних страждань під час виконання своїх трудових обов`язків.

Рішенням Конституційного Суду України № 20-пр/2008 від 08.10.2008 року обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди громадянам, які постраждали на підприємствах внаслідок виробничої травми чи професійного захворювання, було покладено на підприємства, з чиєї вини відбулися відповідні події.

Таким чином, саме на підприємство покладено обов`язок відшкодувати працівнику моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому цієї шкоди. Зазначені норми не містять будь-яких інших додаткових умов щодо відшкодування моральної шкоди.

Згідно вимог ст.23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Суд вважає, що саме через небезпечні умови праці позивач отримав професійне захворювання.

Сукупність проаналізованих та досліджених судом доказів дає можливість суду зробити висновок про те, що ушкодження здоров`я на виробництві спричинило позивачу моральну шкоду, яка полягає в фізичному болю та у моральних переживаннях, що призвело до змін звичайного стану життя та потребує від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд відхиляє доводи представника відповідача про відсутність у позивача доказів спричинення йому моральної шкоди. Відповідно до діючого законодавства втрата працездатності, яка встановлена висновком МСЕК, вже сама по собі свідчить про спричинення моральної шкоди, оскільки стан здоров`я потерпілого погіршено.

Надані позивачем докази повною мірою вказують, що ушкодження здоров`я ОСОБА_1 і отримання ним професійного захворювання та інвалідності відбулося при виконанні ним трудових обов`язків у шкідливих умовах, що у свою чергу призвело як до фізичних, так і до моральних страждань.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд враховує роз`яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №4, відповідно до якого розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховується характер і тривалість страждань, стан здоров`я потерпілого, тяжкість отриманого захворювання, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, конкретних обставин по справі, характер моральних страждань і наслідків, що наступили.

Судом враховано фактичні обставини справи, характер та обсяг спричинених позивачу моральних страждань, переживанням які відчуває ОСОБА_1 у зв`язку з ушкодженням здоров`я, з врахуванням ступеню втрати працездатності та у зв`язку з професійним захворюванням, а відтак вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 25000,00 грн. в порядку відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» позивач при зверненні до суду був звільнений від сплати судового збору.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи вказані положення Закону, з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 840 грн. 80 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 264, 265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державного підприємства «Торецьквугілля» (юридична адреса: м. Торецьк, вул. Дружби,19, код ЄДРПОУ 33839013) про відшкодування шкоди, заподіяної умовами виробництва - задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Торецьквугілля» (місце знаходження: м. Торецьк, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок отримання професійного захворювання та стійкої втрати професійної працездатності 25 000 (тридцять три тисячі) гривень.

Стягнути з Державного підприємства «Торецьквугілля» (місцезнаходження: 85200, м. Торецьк, Донецької області, вул. Дружби, 19, код ЄДРПОУ 33839013) на користь держави судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного суду через Дзержинський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя: