Рішення № 88179538, 12.03.2020, Калинівський районний суд Вінницької області

Справа № 132/4683/19

Провадження № 2/132/145/20

РІШЕННЯ

Іменем України

12.03.2020 Калинівський районний суд Вінницької області

в складі: головуючого Аліменко Ю.О.

секретаря Безулої К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Калинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальність «ОТП Факторинг Україна» про визнання іпотеки припиненою та виключення запису з реєстру іпотек,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання іпотеки припиненою та виключення запису з реєстру іпотек.

Позовні вимоги мотивовано тим, що 13.10.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 , надалі позивач, було укладено кредитний договір №CNL-B00/242/2006, згідно умов якого банк надав позивачу кредит в сумі 16000 дол. США зі строком погашення до 12.10.2016 року.

З метою забезпечення виконання даного договору між сторонами було укладено договір іпотеки від 13.10.2006 року №PCNL-B00/242/2006/, предметом іпотеки якого є квартира в АДРЕСА_1 .

Також, 18.03.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», було укладено кредитний договір №ML-B00/054/2008, згідно умов якого банк надав позивачу кредит в сумі 16138,50дол. США зі строком погашення до 13.03.2023 року.

З метою забезпечення даного договору між сторонами було укладено договір наступної іпотеки від 18.03.2008 року №PML-B00/054/2008/. Предметом вказаного договору іпотеки стала також квартира в АДРЕСА_1 .

10.12.2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та TOB «ОТП Факторинг Україна» надалі відповідач, було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого, ПАТ «ОТП Банк» продав (переуступив) відповідачу права на кредитні та забезпечувальні договори, перелік яких наведено у Додатку №1 до даного договору, в тому числі і по кредитним і забезпечувальним договорам позивача.

02.09.2014 року відповідач пред`явив позивачу вимоги №№ 640,641 про повне дострокове погашення заборгованості за вищевказаними кредитами, надавши позивачу для виконання 30 днів.

Відповідач пред`явленням вимог позивачу від 02.09.2014 року фактично змінив строки виконання основного зобов`язання, і відповідно, дата остаточного повернення кредиту по кредитному договору від 13.10.2006 року №РCNL-В00/242/2006 та кредитному договору від 18.03.2008 року № РML-В00/054/2008 спливає 02.10.2014 року.

В зв`язку з закінченням 02.10.2014 строку дії іпотечного договору від 13.10.2006 №РCNL-В00/242/2006, іпотека, обумовлена даним договором також припинила свою дію.

Також, в зв`язку з закінченням строку дії іпотечного договору від 18.03.2008 №РМL-В00/054/2008/, припинила свою дію і наступна іпотека. Згідно інформації, яка міститься у витягу з Державного реєстру права власності на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек від 04.09.2019 у зазначеному реєстрі у розділі «Відомості з державного реєстру іпотек» міститься актуальний наступний запис: реєстраційний емер обтяження: 3885662, об`єкт обтяження: квартира, адреса АДРЕСА_1 .

Наявність вищезазначених записів про іпотеку та заборону відчуження порушує право власності, тому позивач звертається до суду з даним позовом.

Позивач та його представники в судове засідання не з`явились, однак від представника ОСОБА_2 надійшла заява за вх. № 2604/20 від 12.03.2020 року, відповідно до якої просить суд розглядати справу без її участі, заявлені вимоги підтримує повністю.

Представник ТОВ «ОТП Факторинг Україна» в судове засідання не з`явився, однак від представника ОСОБА_3 надійшла заява за вх. №2605/20 від 12.03.2020 року про розгляд справи у її відсутність. Щодо задоволення позовних вимог заперечує.

Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі - «ЦПК України») у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, Судом встановлено наступне.

13.10.2006 року між АКБ «Райффайзенбанк Україна», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», та ОСОБА_1 , надалі позивач, було укладено кредитний договір №CNL-B00/242/2006, згідно умов якого банк надав позивачу кредит в сумі 16000 дол. США зі строком погашення до 12.10.2016 року.

З метою забезпечення виконання даного договору між сторонами було укладено договір іпотеки від 13.10.2006 року №PCNL-B00/242/2006/, предметом іпотеки якого є квартира в АДРЕСА_1 .

Також, 18.03.2008 року між ЗАТ «ОТП Банк», правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», було укладено кредитний договір №ML-B00/054/2008, згідно умов якого банк надав позивачу кредит в сумі 16138,50дол. США зі строком погашення до 13.03.2023 року.

З метою забезпечення даного договору між сторонами було укладено договір наступної іпотеки від 18.03.2008 року №PML-B00/054/2008/. Предметом вказаного договору іпотеки стала також квартира в АДРЕСА_1 .

10.12.2010 року між ПАТ «ОТП Банк» та TOB «ОТП Факторинг Україна» надалі відповідач, було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю, за умовами якого, ПАТ «ОТП Банк» продав (переуступив) відповідачу права на кредитні та забезпечувальні договори, перелік яких наведено у Додатку №1 до даного договору, в тому числі і по кредитним і забезпечувальним договорам позивача.

02.09.2014 року відповідач пред`явив позивачу вимоги №№ 640,641 про повне дострокове погашення заборгованості за вищевказаними кредитами, надавши позивачу для виконання 30 днів.

Відповідач пред`явленням вимог позивачу від 02.09.2014 року фактично змінив строки виконання основного зобов`язання, і відповідно, дата остаточного повернення кредиту по кредитному договору від 13.10.2006 року №РCNL-В00/242/2006 та кредитному договору від 18.03.2008 року № РML-В00/054/2008 спливає 02.10.2014 року.

В зв`язку з закінченням 02.10.2014 строку дії іпотечного договору від 13.10.2006 №РCNL-В00/242/2006, іпотека, обумовлена даним договором також припинила свою дію.

Також, в зв`язку з закінченням строку дії іпотечного договору від 18.03.2008 №РМL-В00/054/2008/, припинила свою дію і наступна іпотека. Згідно інформації, яка міститься у витягу з Державного реєстру права власності на нерухоме майно та Державного реєстру іпотек від 04.09.2019 у зазначеному реєстрі у розділі «Відомості з державного реєстру іпотек» міститься актуальний наступний запис: реєстраційний емер обтяження: 3885662, об`єкт обтяження: квартира, адреса АДРЕСА_1 .

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про іпотеку» іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим Законом. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У статті 526 ЦК України визначено загальні умови виконання зобов`язання, а саме: зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 598 ЦК України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (частина друга статті 598 ЦК України).

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до статті 593 ЦК України з припиненням основного зобов`язання, забезпеченого заставою припиняється і право застави. У разі припинення права застави на нерухоме майно до державного реєстру вносяться відповідні дані.

Підстави для припинення іпотеки визначні у ст. 17 Закону України «Про іпотеку», де регламентовано, що іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору, реалізації предмета іпотеки відповідно до цього Закону, набуття іпотекодержателем права власності на предмет іпотеки, визнання іпотечного договору недійсним, знищення (втрати) переданої в іпотеку будівлі (споруди), якщо іпотекодавець не відновив її. Якщо предметом іпотечного договору є земельна ділянка і розташована на ній будівля (споруда), в разі знищення (втрати) будівлі (споруди) іпотека земельної ділянки не припиняється та з інших підстав, передбачених цим Законом. Наступні іпотеки припиняються внаслідок звернення стягнення за попередньою іпотекою. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до частини першої ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України визначено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Враховуючи вищевикладене, матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання іпотеки припиненою та виключення запису з реєстру іпотек підлягає до задоволення.

Питання щодо розподілу судових витрат між сторонами суд вважає необхідним вирішити у відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України.

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

На підставі наведеного та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 321, 391, 526, 593, 598, 599, 1056 ЦК України, ст. ст. 1, 17 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» про визнання іпотеки припиненою та виключення запису з реєстру іпотек - задоволити.

Визнати припиненою іпотеку, яка виникла на підставі договору іпотеки від 13.10.2006 року № PCNL-В00/242/2006/, в зв`язку із закінченням строку дії даного договору, зареєстровану за реєстровим №1410 від 13.10.2006 року.

Визнати припиненою наступну іпотеку, яка виникла на підставі договору наступної іпотеки від 18.03.2008 року № РМL-В00/054/2008/ в зв`язку із закінченням строку вказаного договору, зареєстровану за реєстровим №1183 від 18.03.2008 року.

Вилучити із розділу «Відомості з державного реєстру іпотек» запис: реєстраційний номер обтяження: 3885662, об`єкт обтяження: квартира, адреса АДРЕСА_1 .

Вилучити записи з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис №1411 від 13.10.2006 року про заборону відчуження квартири АДРЕСА_2 .

Вилучити записи з Державного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна запис №1184 від 18.03.2008 року про заборону відчуження квартири АДРЕСА_2 .

Витрати по сплаті судового збору залишити за позивачем.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ст. 354 ЦПК України.

Суддя: