Вирок № 88178567, 10.03.2020, Приморський районний суд м. Одеси

10.03.2020

Справа № 522/7745/18

Провадження 1-кп/522/1210/20

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2020 року Місто Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого - судді Коваленка В.М.

за участю секретаря - Гулям У.Х.

здійснивши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі судовий розгляд у кримінальному провадженні №12016162500002657 від 30.09.2016 року за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Овідіополь Одеської області, громадянина України, має неповну середню освіту, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 26.03.2015 року Овідіопольським районним судом Одеської області за ч.1 ст.185 КК України до 1 року позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробувальним строком на 1 рік; 06.11.2018 року року Біляївським районним судом за ч.2 ст.289 КК України із застосуванням ст.71 КК України, до п`яти років і одного місяця позбавлення волі; 03.02.2020 року Малиновським районним судом за ч.1 ст.309 КК України із застосуванням ст.71 КК України до покарання у вигляді п`яти років та трьох місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурор - Косик В.

обвинувачений - ОСОБА_1

представник обвинуваченого- - Кіташевський А.А,

ОСОБА_3

захисник - Поліш В.,

УСТАНОВИВ:

Будучи раніше судимим за вчинення злочину проти власності, маючи не зняту і не погашену судимість, ОСОБА_2 повторно вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, за наступних обставин.

29.09.2016 року приблизно о 15 годині 10 хвилин неповнолітній ОСОБА_1 разом із двома невстановленими слідством особами чоловічої статі, матеріали у відношенні яких виділені в окреме провадження, перебуваючи в приміщення Церковного управління німецької Євангелічно - лютеранської церкви, код ЄДРПОУ №20955066, за адресою м.Одеса, вул.Новосельського 68, діючи за попередньою змовою групою осіб, повторно, таємно заволодів ящиком для збору пожертвування вартістю 800 грн. в якому знаходились грошові кошти в сумі 600 грн., якими розпорядилися на власний розсуд, завдавши Євангелічно - лютеранській церкві майнову шкоду у розмірі 1400 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України за ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні вказаного злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, визнав повністю, та підтвердив обставини викладені в обвинувальному акті. У скоєному щиро розкаявся.

Крім того, обвинувачений заявив про те, що він з доказами, здобутими органами досудового слідства в підтвердження його провини згоден, їх не оспорює і просить суд в судовому засіданні їх не досліджувати.

Оскільки обвинувачений визнав свою винуватість у скоєнні зазначеного злочину, підтвердивши викладене в обвинувальному акті, фактичні обставини справи ніким з учасників судового провадження не оспорюються, відсутні заперечення та сумніви у добровільності їх позицій, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України вважає їх доведеними та кваліфікує дії ОСОБА_1 в межах пред`явленого обвинувачення.

Представник потерпілого в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу без його участі.

Призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить з наступного.

При призначені покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд керується положеннями ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання та враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Так, згідно із приписами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Виходячи з указаної мети та принципів справедливості і індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов`язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом`якшують та обтяжують, відповідно до положень статей 66 та 67 КК України.

Відповідно до ст.12 КПК України злочин, передбачений ч.2 ст.185 КК України, є злочином середньої тяжкості проти власності.

ОСОБА_1 є громадянином України, має неповну середню освіту, на час вчинення злочину був неповнолітнім, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий, в тому числі за вчинення злочину проти власності.

Представник потерпілого згідно наданої прокурором письмової заяви просив розглядати справу без його участі, у питанні призначення виду та строку покарання покладався на розсуд суду.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_1 , є вчинення злочину неповнолітнім та щире каяття.

Обставинами, що обтяжують покарання, є рецидив злочинів.

Також судом установлено, що ОСОБА_1 має задовільний стан здоров`я та відповідний своєму віку рівень розвитку, до скоєного злочину ставиться негативно, зобов`язується не продовжувати протиправну поведінку в майбутньому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.

З огляду на викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 за вчинений ним злочин, покарання у вигляді позбавлення волі, визхначивши остаточне покарання за правилами ч.4 ст. 70 ККУ, оскільки на думку суду його подальше виправлення не можливе без ізоляції від суспільства, вважаючи дане покарання достатнім для його перевиховання та попередження вчинення нових злочинів.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.

Речові докази по справі не долучались.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 1-379 КПК України, ст.1-104 КК України, суд,

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) роки.

На підставі ч.4 ст.70 КК України призначити остаточне покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, за вироком Малиновського районного суду від 03.02.2020 року, визначивши остаточно ОСОБА_1 до відбуття покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 ( п`ять ) років та 6 (шість) місяців позбавлення волі із конфіскацією всього особисто йому належного майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 23.11.2018 року.

На підставі ч.5 ст.72 КК України, в редакції Закону від 26.11.2015 року, зарахувати встрок покарання ОСОБА_1 термін його попереднього ув`язнення у період з 22.08.2018 року по 06.12.2018 року, з 06.07.2019 року по 06.03.2020 року, з 10.03.2020 року включно по день набрання вироком законної сили, із розрахунку: один день попереднього ув`язнення дорівнює двом дням позбавлення волі.

Вирок може бути оскаржений до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити прокурору та обвинуваченому.

Суддя: