Рішення № 88177838, 13.03.2020, Косівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 347/139/20

Провадження № 2/347/217/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2020 року м. Косів

Косівський районний суд, Івано-Франківської області в складі:

головуючої –судді: Крилюк М.І.,

секретаря: Лазорик Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Косів цивільну справу за позовом Акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и в :

ПАТ КБ “ПриватБанк” звернувся до суду із позовом доОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідно до укладеного договору №б/н від 22.02.2013р. ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 5000.00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Щодо зміни кредитного ліміту банк керується п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку, і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, в зв”язку з чим станом на 31.10.2019р. її заборгованість становить 12698.64грн., яка складається з 3112.70грн. – заборгованість за кредитом, 7805.05грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 700.00грн.-заборгованість за пенею, 500.00грн. штраф (фіксована частина), 580.89грн. штраф (процентна складова). В добровільному порядку відповідачка не бажає погасити вказану суму заборгованості. А тому, просить стягнути із неї заборгованість за кредитним договором.

Представник позивача подав до суду заяву в якій просить справу розглянути у його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задоволити.

Відповідачка подала до суду заяву в якій просить справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги визнає частково, оскільки проживає у важких матеріально-побутових умовах та на утриманні має важкохворого чоловіка.

Суд, вивчивши матеріали справи вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Статтею 530 вище вказаного кодексу визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання в строк встановлений договором або законом.

В судовому засіданні встановлено, що між ПАТ КБ “ПриватБанк” та відповідачкою ОСОБА_1 22.02.2013р. укладено кредитний договір, згідно з умовами якого остання отримала кредит у розмірі 5000,00грн. шляхом підписання нею анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.

У заяві зазначено, що відповідачка згодна з тим, що ця заява разом із Пам`яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг, а також, що вона ознайомилась та погодилась з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді.

До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна» «Універсальна, 30 днів пільгового періоду».

Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідачки станом на 31.10.2019р. становить 12698.64грн., яка складається з 3112.70грн. – заборгованість за кредитом, 7805.05грн. – заборгованість по відсоткам за користування кредитом, 700.00грн.-заборгованість за пенею, 500.00грн. штраф (фіксована частина), 580.89грн. штраф (процентна складова).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Як вбачається із заяви позичальника від 22 лютого 2013 року процентна ставка там не зазначена.

Крім цього, вимагаючи стягнути з відповідачки відсотки, пеню та штрафні санкції банк належним чином не надав підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, а надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою ст.11 ЗУ «Про захист прав споживачів» про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Таких висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 03.07.2019р. по справі №342/180/17-ц, де також зауважив що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 являється особою пенсійного віку, проживає у важких матеріальних умовах та здійснює догляд за важкохворим чоловіком ОСОБА_2 , який є лежачим і потребує постійного догляду, що стверджується актом обстеження матеріально-побутових умов Яблунівської селищної ради ОТГ від 12.03.2020р. №26 та довідкою Косвіської ЦРЛ від 17.12.2018р. №742.

Таким чином, враховуючи складне матеріальне становище відповідачки, а також беручи до уваги те, що відповідачка, яка являється особою пенсійного віку належним чином не була поінформована про умови кредитування за конкретним кредитним договором, а тому стягненню підлягає заборгованість за кредитом в сумі 3112.70грн.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином на користь позивача з відповідачки слід стягнути оплачений судовий збір в розмірі 470,90грн.

На підставі наведеного, ст.ст.207, 549, 551, 626-628, 633-634, 638, 1048, 1050, 1054-1055, 1056-1 ЦК України та керуючись ст.ст. 263-265ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки АДРЕСА_1 .Уторопи, Косівського району, АДРЕСА_2 , ІПН: НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 виданий Косівським РВ УМВС України в Івано-Франківській області 12.01.2000р. на користь ПАТ КБ “ПриватБанк”, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги,50, код ЄДРПОУ 14360570, рах.№ НОМЕР_3 , МФО №305299 - заборгованість за кредитним договором №б/н від 22.02.2013р. в сумі 3 112 (три тисячі сто дванадцять)грн.70коп. та 470 (чотириста сімдесят) грн.90коп. оплаченого судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Косівський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя: М.І. Крилюк