Рішення № 88177689, 05.03.2020, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/12906/17

Провадження № 2/344/401/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 березня 2020 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС” до ОСОБА_1 про стягнення 102 469,76 грн. заборгованості за кредитним №Р21.006.73299 від 28.01.2014 року, стягнення 1 600,00 грн. судових витрат ,–

В С Т А Н О В И В:

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю “Нью Файненс Сервіс” звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 102 469,76 грн. заборгованості за кредитним №Р21.006.73299 від 28.01.2014 року, стягнення 1 600,00 грн. судових витрат, посилаючись на те, що 28.01.2014 року між ПАТ “Ідея Банк” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р21.006.73299. Відповідно до вказаного договору відповідач отримав кредит в розмірі 90 990,00 зі сплатою 9,9 % річних строком на 48 місяців та зобов`язався виконати кредитні зобов`язання відповідно до умов цього договору. Внаслідок порушення графіку сплати коштів станом на 30.10.2015 року за відповідачем ОСОБА_1 наявна заборгованість по поверненню кредитних коштів в розмірі 121 659,76 грн. 30.10.2015 року між ТОВ “Факторингова компанія “РАНТЬЕ” та ПАТ “Ідея Банк” було укладено договір факторингу №30/10-1, відповідно до якого банк відступив новому кредитору право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором. Крім цього, 28.02.2017 року між ТОВ “Факторингова компанія “РАНТЬЕ” та ТОВ “Фінансова компанія “СЕРЕТ”, яке змінило найменування на ТОВ “НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС” було укладено договір факторингу №28/02-1, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № Р21.006.73299 від 28.01.2014 року. Станом на 28.02.2017 року (дата відступлення права вимоги) заборгованість відповідача становила 102 469,76 грн., що підтверджується випискою по особовому рахунку № НОМЕР_1 та розрахунком заборгованості станом на 29.09.2017 року. Оскільки, відповідач в добровільному порядку не сплатив заборгованість за кредитним договором, позивач змушений звернутись до суду з наведеним позовом.

16.05.2018 року представник відповідачки подав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що позивачем не надано суду детального розрахунку заборгованості по кредиту, які б підтверджували розмір заборгованості. Крім того, у відповідності до виписки, доданої позивачем до позовної заяви, відповідачем станом на 21.09.2017 року сплачено по кредиту 45 444,33 грн., а у довідці, яка надана позивачем, дана сума жодним чином не відображена. Позивач не довів тих обставин, на які він посилається як на підставу своїх вимог у позові, не довів, що станом на момент подачі позову відповідач має заборгованість за кредитом саме у розмірі 102 469,76 грн., у зв`язку з чим просив відмовити у задоволенні позову (а.с.50-53).

26.12.2018 року представник позивача подав відповідь на відзив, в якому зазначив, що представником відповідача у відзиві жодним чином не спростовано розміру заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, альтернативний розрахунок такої відсутній. Крім того, у виписці з особового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 , яка була додана до позовної заяви, відображено кошти, які були сплачені відповідачкою відповідно до умов кредитного договору у сумі 45 444,33 грн, у період з 28.01.2014 року по 25.09.2017 року, а також, яким чином дані кошти були розподілені згідно умов кредитного договору. Також у довідці-розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором станом на 28.02.2017 року (дата відступлення права вимоги відповідно до Договору факторингу №28/02-1 від 28.02.2017 року) відображено суму загального боргу за кредитним договором, який складається із заборгованості за тілом кредиту, та за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями, а у довідці-розрахунок станом на 25.09.2017 року (дата яка зазначена у позові) відображено суму загального боргу відповідача за кредитним договором, який складається із заборгованості за тілом кредиту, та за нарахованими та несплаченими відсотками та комісіями (а.с.79-81).

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в прохальній частині позову просив розгляд справи проводити за його відсутності (а.с.3).

Представник відповідачки ОСОБА_1 - адвокат Попович Я.С. проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав наведених у відзиві (а.с.110).

Дослідивши письмові матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого ТОВ “НФС” позивається про його відновлення шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 .

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

28.01.2014 року між ПАТ “Ідея Банк” та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № Р21.006.73299, за яким банк надав, а позичальник (відповідач) отримав кредит (грошові кошти) на поточні потреби в сумі 90 900 грн., та зобов`язався повернути його разом з процентами і комісіями згідно з умовами договору. Банк надає кредит у день підписання даного Договору строком на 48 місяців. За користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 9,9% річних від залишкової суми кредиту (а.с.6-8).

ПАТ “Ідея Банк” виконало свої зобов”язання за кредитним договором та надало відповідачу кредитні кошти в розмірі 90 900 грн ., що підтверджується копією меморіального ордеру № Р21.006.73299 від 28.01.2014 року (а.с.9-13).

30.10.2015 року між ТОВ “Факторингова компанія “РАНТЬЕ” та ПАТ “Ідея Банк” було укладено Договір факторингу №30/10-1, відповідно до якого Клієнт (первісний кредитор, Банк) відступив(передав у власність) Факторові (новому кредитору) з 30.10.2015 року, а Фактор, відповідно до Договору факторингу та вимог чинного законодавства, набув право грошової вимоги за вищевказаним кредитним договором.

Крім цього, 28.02.2017 року між ТОВ “Факторингова компанія “РАНТЬЕ” та ТОВ “Фінансова компанія “СЕРЕТ”, яке змінило найменування на ТОВ “НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС” було укладено Договір факторингу №28/02-1, за умовами якого відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором № Р21.006.73299 від 28.01.2014 року (а.с. 17-34).

Станом на 28.02.2017 року (дата відступлення права вимоги) заборгованість відповідача становила 102 469,76 грн. (а.с.12).

Позивачем надсилались відповідачці повідомлення про укладення договорів факторингу між ПАТ “Ідея Банк”, ТОВ “ФК “РАНТЬЕ” та ТОВ “ФК “СЕРЕТ”, а також вимога про усунення порушення кредитних зобов”язань (а.с.15, 16).

За змістом ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор – прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов`язання, за змістом якої у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Позивачем станом на 25.09.2017 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором № Р21.006.73299 від 28.01.2014 року, відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідачки ОСОБА_1 , перед позивачем за кредитними зобов`язаннями в розмірі: 102 469 грн. 76 коп., з яких: 86 337,43 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 16 132,33 грн. заборгованість по нарахованих та несплачених відсотках та комісіях (а.с.82-83).

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за вказаним договором ні відповідачкою, ні її представником суду не представлено.

Таким чином, відповідачка підписуючи 28.01.2014 року кредитний договір № Р21.006.73299 погодилася із вищезазначеними умовами та зобов”язався їх виконувати.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором є обгрунтованими та підлягають до задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Тому, з відповідачки також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 16, 20, 526, 527, 546, 611, 612, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 128, 141, 247, 435 ЦПК України, керуючись ст. ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС” до ОСОБА_1 про стягнення 102 469,76 грн. заборгованості за кредитним №Р21.006.73299 від 28.01.2014 року, стягнення 1 600,00 грн. судових витрат - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , зареєстрованоої за адресою: АДРЕСА_1 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Нью Файненс Сервіс”, місцезнаходження якого: 01004, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 23Б, МФО 300012, код ЄДРПОУ 396991431, — 102 469 (сто дві тисячі чотириста шістдесят дев`ять) грн. 76 коп. заборгованості за кредитним договором № Р21.006.73299 від 28.01.2014 року, а також 1 600 грн. 00 коп. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 13.03.2020 року.

Суддя Пастернак І.А.