Рішення № 88177184, 12.02.2020, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/9075/19

2/296/1007/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"12" лютого 2020 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Рожкової О.С.,

за участю секретаря судового засідання Могилевець В.С.,

позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

В С Т А Н О В И В :

І. СУТЬ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

1.1. 12.09.2019 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просила:

- припинити право власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 ;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 кошти в розмірі 92 927 грн., що становить 1/2 від вартості квартири в якості грошової компенсації вартості частки ОСОБА_2 в спільному майні;

- визнати за ОСОБА_1 право власності на квартиру АДРЕСА_1 .

1.2. Поданий позов обґрунтовувався тим, що 02.08.2003 між позивачем та відповідачем укладено шлюб. В період шлюбу ними набуто майно: однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , право власності зареєстровано на відповідача. Рішенням суду від 24.07.20419 шлюб між сторонами розірвано, місцем проживання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначено з матір`ю ОСОБА_1 . На даний час сторони разом із сином проживають у спірній квартирі, спільного господарства не ведуть, відповідач регулярно вчиняє домашнє насильство, зловживає алкогольними напоями. Враховуючи, що спільна квартира є однокімнатною та не може бути поділена між сторонами в натурі, позивач має намір виплатити відповідачу грошову компенсацію за його частину квартири в розмірі 92 927 грн. та вважає, що саме вона разом із сином має залишитись проживати у спірній квартирі.

ІІ. ПРОЦЕДУРА ТА ПОЗИЦІЇ СТОРІН

2.1. 07.10.2019 ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження (а.с.25,26).

2.2. 03.02.2020 позивачем подано до суду платіжний документ про оплату 1/2 частини від вартості спірної квартири (а.с.30,31).

2.3. 03.02.2020 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що постійно проживає у квартирі АДРЕСА_1 , від обов`язку утримання свого майна не ухиляється, сплачує комунальні послуги. Іншого житла на праві власності не має. Порядок користування спільною квартирою між сторонами не встановлювався, оскільки однокімнатна квартира є неподільною. Наголосив, що вказане житло є його єдиним місцем проживання, припинення за ним права власності завдасть істотної шкоди, позбавить гарантованого Конституцією України права на житло (а.с.32-33).

2.4. У судовому засіданні 12.02.2020 позивач позовні вимоги підтримала частково, подала письмову заяву, у якій просила залишити без розгляду позов в частині здійснення поділу спільного сумісного майна, набутого за час шлюбу, а саме квартири АДРЕСА_1 , із визначенням за кожним по 1/2 частці, у зв`язку із врегулюванням даного питання мирним шляхом, в решті вимог позов підтримала. На підтвердження вказаних обставин надала копію договору про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя від 07.02.2020, посвідчений приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Сєтаком В.Я. Водночас, на підтвердження обставин вчинення відповідачем відносно позивача домашнього насильства, остання надала терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 08.02.2020 та постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 30.09.2019 (а.с.37,40-41,38,39).

2.5. Відповідач у судовому засіданні12.02.2020 у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

2.6. Ухвалою Корольовського районного суду м. Житомира від 12.02.2020 позов ОСОБА_1 в частині позовних вимог про поділ спільного сумісного майна, набутого за час шлюбу - залишено без розгляду.

ІІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ДОКАЗИ НА ЇХ ПІДТВЕРДЖЕННЯ

3.1. Позивач та відповідач з 02.08.2003 по 24.07.2019 перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується рішенням Корольовського районного суду м. Житомира від 24.07.2019 (а.с.17-18).

3.2. Сторони є батьками малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 , виданого 10.06.2008 (а.с.10).

3.3 За час перебування у шлюбі ОСОБА_2 придбано квартиру АДРЕСА_1 , що стверджується договором купівлі-продажу від 28.04.2006, посвідченим приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Слюсар В.В. (а.с.11).

3.4. Ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 станом на 13.08.2019 складає 185 854 грн., що підтверджується висновком суб`єкта оціночної діяльності ФОМ ОСОБА_4 (а.с.16).

3.5. Позивачем на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Житомирській області внесено грошові кошти в сумі 92 927 грн., що підтверджується копією квитанції від 03.02.2020 (а.с.50).

3.6. 07.02.2020 між сторонами укладено договір про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя від 07.02.2020, який посвідчено приватним нотаріусом Житомирського нотаріального округу Сєтаком В.Я., згідно умов якого ОСОБА_1 та ОСОБА_2 набули по 1/2 ід. частині квартири АДРЕСА_1 в особисту приватну власність (а.с.40-41).

3.7. Таким чином, за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 07.02.2020 № 199496305 (а.с.42).

3.8. Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 30.09.2019 ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП України та звільнено його від адміністративної відповідальності у зв`язку із малозначністю скоєного, обмежившись усним зауваженням. Провадження у справі закрито (а.с.39).

3.9. Відносно ОСОБА_2 , у зв`язку зі скоєння ним домашнього насильства стосовно сина ОСОБА_3 та колишньої дружини ОСОБА_1 , винесено терміновий заборонний припис стосовно кривдника від 08.02.2020 (а.с.38).

ІV. ЗАКОНОДАВТВО, ЩО ПІДЛЯГАЄ ЗАСТОСУВАННЮ

Відповідно до частин 4, 5 статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Примусове відчуження об`єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.

Згідно частин 1, 2 статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Частиною 1 статті 365 ЦК України передбачено, що право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо частка є незначною і не може бути виділена в натурі, річ є неподільною, спільне володіння і користування майном є неможливим, таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина 2 статті 365 ЦК України).

Тобто для припинення права особи на частку у спільному майні необхідно встановити наявність будь-якої із обставин, передбачених пунктами 1-3 частини 1 статті 365 ЦК України за умови, що таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім`ї та попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 16.01.2012 № 6-81кс11, 15.05.2013 № 6-37цс13, 30.05.2018 №760/8958/15-ц.

Також при визначенні розміру грошової компенсації, яка підлягає стягненню з однієї сторони на користь іншої, суд враховує роз`яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в абзаці 3 пункту 6 постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок», відповідно до яких розмір такої грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угоди судом за дійсною вартістю будинку (квартири) на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий в даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.

В окремих випадках суд може, враховуючи конкретні обставини справи, і при відсутності згоди власника, що виділяється, зобов`язати решту учасників спільної власності сплатити йому грошову компенсацію за належну частку з обов`язковим наведенням відповідних мотивів. Зокрема, це може мати місце, якщо частка у спільній власності на будинок є незначною й не може бути виділена в натурі чи за особливими обставинами сумісне користування ним неможливе, а власник в будинку не проживає і забезпечений іншою жилою площею (абзаци 4-5 пункту 6 постанови «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок»).

VІ. ОЦІНКА та МОТИВИ СУДУ

5.1. Встановлено, що позивачу та відповідачу на праві приватної власності належить по 1/2 ід. частини квартири АДРЕСА_1 та припинено право спільної сумісної власності за договором від 07.02.2020.

5.2. Під час розгляду справи встановлено, що квартира АДРЕСА_1 є єдиним місцем проживання відповідача. Зазначені обставини приймаються судом до уваги, оскільки припинення за ним права власності на його частину завдасть відповідачу істотної шкоди та позбавить гарантованого Конституцією України права на житло.

5.3. При цьому, частка у розмірі 1/2 квартири, що належить відповідачу не є незначною та не може бути виділена в натурі, оскільки спірна квартира є однокімнатною.

5.4. Крім того, за встановлених під час розгляду справи обставин, суд дійшов висновку, що позбавлення відповідача права власності на 1/2 частку спірної квартири з присудженням йому компенсації за вказану частку у розмірі 92 927 грн. завдасть істотної шкоди його інтересам.

5.5 Обставини щодо фактів вчинення відповідачем домашнього насильства не можуть бути вирішальними при вирішенні спору та переважати над ризиком завдання істотної шкоди інтересам відповідача у вигляді права на житло.

5.6. За таких обставин, у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

5.7. У зв`язку з відмовою у позові кошти, перераховані позивачем на депозитний рахунок Корольовського районного суду м.Житомира для сплати відповідачу грошової компенсації вартості 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 у розмірі 92 927 грн., підлягають поверненню ОСОБА_1

VI. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

6.1. Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України у зв`язку із відмовою у задоволенні позову судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76 - 91, 141, 258, 259, 265, 268, 273, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - відмовити повністю.

Повернути ОСОБА_1 з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (р/р UA678201720355249002000000277, отримувач - ТУ ДСА України в Житомирській області, код отримувача: 26278626, код банку отримувача: 820172 Державна казначейська служба України, м. Київ) грошові кошти в розмірі 92 927 (дев`яносто дві тисячі дев`ятсот двадцять сім) грн. 00 коп., які внесені згідно квитанції ПН 215600426655 від 03.02.2020, призначення платежу: Корольовський районний суд м. Житомира у справі №296/9075/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач:

ОСОБА_1 ,

проживає за адресою:

АДРЕСА_2

РНОКПП НОМЕР_2

Відповідач:

ОСОБА_2 ,

зареєстрований за адресою:

АДРЕСА_3

РНОКПП НОМЕР_3

Повний текст рішення складено 02.03.2020.

Cуддя О. С. Рожкова