Ухвала суду № 88174568, 12.03.2020, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

12 березня 2020 року м. Київ № 640/806/20

Окружний адміністративний суд міста Києва в складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши матеріали адміністративної справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фрізомат"

до Київської міської митниці Державної фіскальної служби

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Фрізомат" (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської міської митниці Державної фіскальної служби (далі - відповідач), в якому просить суд: визнати протиправними дії Київської міської митниці щодо надання картки відмови Товариству з обмеженою відповідальністю "Фрізомат" в прийнятті, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA 100000/2019/01099 від 18 жовтня 2019 року; визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості від 18 жовтня 2019 року № UА100000/2019/000385/2; стягнути на користь позивача витрати по сплаті судового збору та витрати на правову допомогу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 січня 2020 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

В подальшому, до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов відзив Київської митниці Держмитслужби, в якому, крім іншого, викладено вимогу про заміну первісного відповідача Київську міську митницю ДФС на правонаступника (належного відповідача) Київську митницю Держмитслужби та проведення розгляду справи в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.

Розглянувши клопотання представника Київської митниці Держмитслужби, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

У відповідності до пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Пунктом 10 частини 6 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з частиною 1 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності, а частиною 2 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Тобто, виключний перелік справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, міститься в частині 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України.

Також, частиною 6 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Україною на підставі Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР (далі - Конвенція) свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 8 грудня 1983 року у справі «Ахеn v. Germany», заява № 8273/78, рішення від 25 квітня 2002 року «Varela Assalino contre le Portugal», заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

За таких підстав та з урахуванням того, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання, а також враховуючи, що представником Київської митниці Держмитслужби не надано жодного належного та допустимого доказу того, що адміністративна справа становить значний суспільний інтерес, враховуючи, що бажання сторони у справі викласти під час проведення судового засідання свої аргументи, які висловлені нею у відзиві на адміністративний позов, не зумовлюють необхідність призначення до розгляду справи з викликом її учасників та приймаючи до уваги, що спірні правовідносини не зумовлюють необхідність такого розгляду, будь-яких інших достатніх причин, з яких вбачається необхідність проведення судового засідання за участі представників сторін представником відповідача не наведено та не доведено, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника Київської митницї Держмитслужби та розгляду справи в судовому засіданні за участі сторін.

При цьому, представником Київської митниці Держмитслужби подано клопотання про заміну відповідача, вирішення якого потребує проведення судового засідання, отже суд дійшов висновку про можливість часткового задоволення клопотання Київської митниці Держмитслужби та призначення дати та часу проведення судового засідання для вирішення питання щодо заміни відповідача.

Керуючись частиною 5 статті 262, 241 - 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

1. В задоволенні клопотання представника Київської митниці Держмитслужби про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з викликом сторін відмовити.

2. Призначити судове засідання для вирішення питання щодо заміни відповідача в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрізомат» до Київської міської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення, визнання дій протиправними, яке буде здійснено суддею Кузьменко А.І., на 24 березня 2020 року о 11 год. 50 хв.

3. Судове засідання відбудеться в приміщенні Окружного адміністративного суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Петра Болбочана, 8, корпус 1, зал №6.

4. В судове засідання викликати повноважних представників сторін.

5. Копії ухвали суду надіслати сторонам.

6. Інформацію по справі можна отримати на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: http://court.gov.ua/fair/sud2670/

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя А.І. Кузьменко