Рішення № 88172555, 13.03.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 березня 2020 р. Справа№200/2089/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Логойди Т.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

У лютому 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначала, що звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2, між тим відповідачем прийнято рішення від 03.01.2020 року про відмову в призначенні пенсії у зв`язку з недостатністю загального страхового стажу через незаповнення дати її народження в трудовій книжці.

Вказане рішення вважала протиправним, оскільки відповідальність за ведення трудових книжок покладена на роботодавця, а не на працівника.

У зв`язку з наведеним позивач просила:

- визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.01.2020 року про відмову в призначенні їй пенсії;

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати їй до страхового стажу, що дає право на призначення пенсії, періоди її роботи на підприємстві Красноармійська швейна фабрика з 05.10.1983 року по 17.11.1992 року, на підприємстві Шахта 1-3 Новогродівська з 26.06.1995 року по 17.10.1999 року, в Новогродівському міському центрі зайнятості з 01.12.1999 року по 24.11.2000 року;

- зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути її заяву про призначення пенсії згідно з ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням висновків суду.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому виклав зміст оскарженого рішення. Вважав, що діяв відповідно до вимог законодавства і не порушив пенсійні права позивача. Просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що 02.01.2020 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку №2 відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.01.2020 року «Про відмову в призначенні пенсії» в призначенні такої пенсії відмовлено, оскільки на час звернення позивач не мала необхідного загального страхового.

Рішення мотивовано тим, що страховий стаж заявника складає 16 років 09 днів, пільговий стаж по списку №2 - 10 років 09 місяців 11 днів.

Вказаним рішенням до страхового стажу не зараховані періоди роботи до 23.01.2001 року за даними трудової книжки, так як в трудовій книжці відсутня дата народження, при цьому не надані довідки, підтверджуючі факт роботи.

Дослідивши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, які правові норми належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до ч. 1 ст. 114 вказаного Закону право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 114 вказаного Закону на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Також вказаним пунктом визначені умови для призначення пенсії за віком на пільгових умовах до досягнення відповідного віку і за відсутності відповідного страхового стажу.

Відповідно до п. 2 розд. XV «Прикінцеві положення» вказаного Закону пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Таким чином необхідними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах по списку № 2 є зайнятість особи на роботах, що передбачені списком № 2, які затверджені Кабінетом Міністрів України, така зайнятість повний робочий день, наявність атестації робочих місць та наявність відповідного страхового стажу, в тому числі на зазначених роботах.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

Згідно з ч. 4 ст. 21 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України "Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (до 01.01.2001 року), а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування".

До набрання чинності Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в`язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.

Обов`язок сплати страхових внесків по Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (ч.ч. 6 та 12 ст. 20) та обов`язок сплати єдиного внеску по Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (п. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4) покладений на страхувальників (підприємців-роботодавців), які є платниками таких внесків.

Виходячи з положень вказаних Законів найнятий працівник не є самостійним платником таких внесків.

Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.

Працівник же не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем – платником страхових внесків (єдиного внеску).

Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу – заявника (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року в справі № 482/434/17, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» Кабінет Міністрів України постановою від 12.08.1993 року № 637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з п.п. 1 та 2 вказаного Порядку за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 3 Порядку визначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 30.05.2018 року в справі №174/658/16-а (провадження №К/9901/201/17) оцінюватися судом мають саме підстави відмови у призначенні пенсії, тобто, мотиви, з яких виходив відповідач, розглядаючи заяву про її призначення.

Спірним періодом в даній справі є період роботи позивача до 23.01.2001 року.

Відповідно до трудової книжки протягом спірного періоду позивач працювала:

- з 05.10.1983 року по 17.11.1992 року на Красноармійській швейній фабриці;

з 26.06.1995 року по 17.10.1999 року на Шахті 1-3 Новогродівська;

з 01.12.1999 року по 24.11.2000 року – перебувала на обліку в Новогродівському міському центрі зайнятості як отримувач допомоги по безробіттю.

Судом досліджено трудову книжку позивача та встановлено, що в ній чітко зазначені відомості щодо роботи позивача у спірні періоди, містяться посилання на накази про прийняття на роботу і про звільнення з роботи, всі періоди роботи завірені підписом відповідальної особи та печаткою підприємства, де працювала позивач.

Записи в трудовій книжці щодо спірного періоду зроблені з урахуванням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників що затверджена спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року № 58.

Посилання відповідача на те, що в трудовій книжці відсутня дата народження, у зв`язку з чим мають бути надані довідки, що підтверджують факт роботи, є неприйнятними.

Так, суб`єктом владних повноважень не враховані положення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року №301 «Про трудові книжки працівників», згідно з якими відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб`єкта господарювання.

Порушення роботодавцем порядку заповнення трудової книжки не може бути підставою для позбавлення особи права на належну пенсію.

Отже, орган Пенсійного фонду України неправомірно не зарахував вказані періоди до страхового стажу, посилаючись на наведені ним обставини та відсутність уточнюючих довідок, чим порушив пенсійні права позивача.

З огляду на наведене порушені пенсійні права позивача підлягають захисту та відновленню шляхом визнання протиправним та скасування оскарженого рішення, зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву позивача із зарахуванням до страхового стажу позивача спірних періодів, що відображені в її трудовій книжці (п. 10 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) до Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька обл., м.Селидове, вул.Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 03.01.2020 року «Про відмову в призначенні пенсії», прийняте щодо ОСОБА_1 .

Зобов`язати Селидовське об`єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.01.2020 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах із зарахуванням до її страхового стажу періодів роботи з 05.10.1983 року по 17.11.1992 року, з 26.06.1995 року по 17.10.1999 року та періоду з 01.12.1999 року по 24.11.2000 року, які відображені в її трудовій книжці.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Селидовського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (85400, Донецька обл., м.Селидове, вул.Героїв праці, 6, код ЄДРПОУ 41247274) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) здійснені нею документально підтверджені судові витрати в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 (вісімдесят) коп.

Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення судом складено 13 березня 2020 року.

Суддя Т.В. Логойда