Рішення № 88172353, 11.03.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року Справа № 160/315/20 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бондар М.В.

при секретарі судового засідання Бурцевій Я.Е.

за участю:

представника відповідача Кабишевої Т.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський базар" про підтвердження обґрунтованості умовного арешту коштів на рахунках платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський базар" (далі - ТОВ "Слов`янський базар", відповідач), в якій просить підтвердити обґрунтованість умовного арешту коштів на рахунках платника податків ТОВ "Слов`янський базар".

В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем в порушення підпункту 81.1 пункту 81 Податкового кодексу України відмовлено у допуску для проведення позапланової виїзної перевірки, про що складено акт від 23.10.2019 року №5984/04-36-05-04/30619472. У зв`язку з чим, позивач на підставі підпункту 94.6.2 пункту 94.2 статті 94 Податкового кодексу України звертається до суду з позовом для підтвердження арешту коштів на рахунках платника податків ТОВ "Слов`янський базар".

Ухвалою суду від 15.01.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито загальне позовне провадження з проведенням підготовчого засідання.

Представник ТОВ "Слов`янський базар" надав до суду відзив на позову, у якому просив суд відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень зазначено, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ №916-п від 18.10.2019 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Слов`янський базар". Відповідач, вважаючи наказ про проведення перевірки неправомірним, не допустив представника контролюючого органу до перевірки. Крім того, відповідач оскаржив наказ №916-п від 18.10.2019 року до ДФС України, рішенням якої від 20.11.2019 року №10239/6/99-00-05-03-02-15 скарга товариства залишена без задоволення. Проте, в порушення вимог пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України, рішення ДФС прийняте 20.11.2019 року, а направлено відповідачу лише 23.11.2019 року. Отже, в силу положень пункту 56.9 статті 56 Податкового кодексу України скарга ТОВ "Слов`янський базар" є повністю задоволенню, а наказ №916-п від 18.10.2019 року - скасований. Також, відповідач зазначив, що Податковим кодексом України не визначено такого забезпечувального заходу як “умовний арешт рахунків”.

06.02.2020 року ухвалою суду зобов`язано ДПС України надати суду докази на підтвердження дати надіслання відповідачу рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 20.11.2019 року №10239/6/99-00-05-03-02-15 та оголошено перерву у підготовчому засіданні до 26.02.2020 року; 26.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 11.03.2020 року.

В судовому засіданні 11.03.2020 року представник відповідача заперечувала проти позову та просила суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Повноважний представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином. Неявка повноважного представника позивача не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до пункту 19-1.1 статті 19-1, підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78, пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято наказ №916-п від 18.10.2019 року про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "Слов`янський базар" з питань повноти нарахування плати за землю (орендна плата та/або земельний податок) за земельну ділянку, що перебуває в користуванні ТОВ "Слов`янський базар" на підставі укладеного договору оренди землі від 23.06.2008 року загальною площею 1, 5691 га (кадастровий номер - 1210100000:06:093:0014) за період з 01.01.2017 по 31.12.2018 (а.с. 6).

На підставі вищевказаного наказу та направлення на перевірку від 18.10.2019 року №719 посадовими особами ГУ ДПС у Дніпропетровській області здійснено вихід за адресою ТОВ "Слов`янський базар" для проведення документальної позапланової виїзної перевірки.

Посадовими особами ТОВ "Слов`янський базар" не допущено до перевірки посадових осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області, про що складено акт “Про відмову в допуску до проведення документальної позапланової перевірки ТОВ "Слов`янський базар" від 23.10.2019 року №5984/04-36-05-04/30619472 (а.с. 8-9).

Начальником управління податкових перевірок, трансфертного ціноутворення та міжнародного оподаткування ГУ ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення від 24.10.2019 року про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ТОВ "Слов`янський базар" (а.с. 11).

У зв`язку з відомою відповідача у допуску до перевірки, ГУ ДПС у Дніпропетровській області звернулось до суду з позовом про підтвердження обґрунтованості умовного арешту коштів на рахунках платника податків ТОВ "Слов`янський базар".

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

У статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 94.1 ст. 94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Арешт майна може бути застосовано, якщо з`ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (пп. 94.2.3. п.94.2 ПК України).

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (абз.2 п.94.6 ст.94 Податкового кодексу України).

Підпунктом 20.1.33 пункту 20.1. статті 20 ПК України передбачено право контролюючим органам звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 81.2 статті 81 ПК України встановлено, що у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови. Якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу, то відповідно до пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України до нього може бути застосовано арешт майна, який є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Статтею 56 ПК України визначено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку. У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов`язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення (пункт 56.2 статті 56 ПК України).

Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору (пункт 56.18 статті 56 ПК України).

Відповідно до статті 56 ПК України під час процедури адміністративного оскарження обов`язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган (пункт 56.4 статті 56 ПК України).

У разі коли контролюючий орган приймає рішення про повне або часткове незадоволення скарги платника податків, такий платник податків має право звернутися протягом 10 календарних днів, наступних за днем отримання рішення про результати розгляду скарги, зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня (пункт 56.6 статті 56 ПК України).

Рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняте за розглядом скарги платника податків, є остаточним і не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене в судовому порядку (пункт 56.10 статті 56 ПК України).

Відповідно до пункту 56.8 статті 56 ПК України контролюючий орган, який розглядає скаргу платника податків, зобов`язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом 20 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

Згідно з пунктом 56.9 статті 56 ПК України керівник (або його заступник) відповідного контролюючого органу може прийняти рішення про продовження строку розгляду скарги платника податків понад 20-денний строк, визначений у п. 56.8 цієї статті, але не більше 60 календарних днів, та письмово повідомити про це платника податків до закінчення строку, визначеного у п. 56.8 цієї статті.

Якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків не надсилається платнику податків протягом 20-денного строку або потягом строку, продовженого за рішенням керівника контролюючого органу (або його заступника), така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначених строків. Скарга вважається також повністю задоволеною на користь платника податків, якщо рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) про продовження строків її розгляду не було надіслано платнику податків до закінчення 20-денного строку, зазначеного в абзаці 1 цього пункту.

Судом встановлено, що відповідно до положень статті 56 ПК України ТОВ "Слов`янський базар" до ДПС України (вих. №107 від 28.10.2019 року) подано скаргу на наказ ГУ ДФС у Дніпропетровської області області про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства №916-п від 18.10.2019 року. ДПС України отримано скаргу 31.10.2019 року за вх. №9219/6.

За наслідками розгляду скарги, ДПС України прийнято рішення 20.11.2019 року №10239/6/99-00-05-03-02-15, яким скаргу ТОВ "Слов`янський базар" залишено без задоволення (а.с. 36-37).

Згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 20.11.2019 року №10239/6/99-00-05-03-02-15 направлено на адресу ТОВ "Слов`янський базар" 22.11.2019 року та отримано останнім 27.11.2019 року (а.с. 59).

З огляду на викладене, рішення ДПС України надіслано на адресу підприємства з порушенням 20-денного строку, визначеного у пункті 56.8 статті 56 ПК України.

В даному випадку, судом встановлено, що алгоритму дій, визначеного статтею 56 ПК України, податковим органом дотримано не було, а тому підстав для незастосування наслідків, визначених абзацом 2 пункту 56.9 статті 56 ПК України немає.

Таким чином, скарга ТОВ "Слов`янський базар" на наказ ГУ ДПС у Дніпропетровській області про проведення документальної позапланової виїзної перевірки підприємства №916-п від 18.10.2019 року вважається повністю задоволеною на користь платника податків.

Зазначена обставина підтверджує відсутність законних підстав проведення позивачем перевірки підприємства та обґрунтованість не допуску посадових осіб контролюючого органу до її проведення платником податків, що в свою чергу дає підстави суду дійти висновку про необґрунтованість адміністративного позову ГУ ДПС у Дніпропетровській області.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 12.12.2019 року у справі №820/1929/17.

Крім іншого, суд вважає за необхідне зазначити, що нормами ПК України не передбачено звернення контролюючого органу до суду з позовом про підтвердження обґрунтованості умовного арешту коштів на рахунках платника податків, оскільки в судовому порядку передбачена можливість підтвердження обґрунтованості умовного арешту лише майна платника податків.

Отже, позивачем при звернення до суду з даним позовом обрано неналежний засіб правового захисту.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин справи, враховуючи приписи норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов ГУ ДПС у Дніпропетровській області є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову, розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: 49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 43145015) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов`янський базар" (адреса: 49038, м. Дніпро, вул. Курчатова, буд.1; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 30619472) про підтвердження обґрунтованості умовного арешту коштів на рахунках платника податків - відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до п.п.15.5 п.15 ч.1 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення в повному обсязі складено 13 березня 2020 року.

Суддя М.В. Бондар