Ухвала суду № 88171866, 13.03.2020, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

13 березня 2020 р. Справа № 120/4224/19-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні клопотання та питання про залишення позову без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, яка призначена до розгляду у письмовому провадженні в порядку статті 263 КАС України.

02.03.2020 р. представником відповідача подано клопотання про залишення позову без розгляду.

12.02.2020 р. позивачем подано заяву про визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними та про поновлення пропущеного строку.

Оцінюючи клопотання сторони відповідача суд доходить висновку, що воно підлягає поверненню з наступних підстав.

Як видно з поданого клопотання воно підписано представником ГУ ПФУ у Вінницькій області О.Козій.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно пункту 11 частини 16-1 Перехідних положень Конституції України, представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.

Водночас, частиною третьою статті 55 КАС України встановлено, що юридична особа незалежно від порядку її створення, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб`єкта владних повноважень), або через представника.

Слід зазначити, що окрім довіреності, представником управління не надано жодних документів на право представництва чи самопредставництва, зокрема, ордеру адвоката або положення про юридичну особу, які уповноважуюють представника ГУ ПФУ у Вінницькій області О.Козій діяти/підписувати заяви від імені ГУ ПФУ у Вінницькій області.

Відтак, суд доходить висновку, що клопотання підписано особою, яка не має права його підписувати, а отже воно підлягає поверненню. При цьому, суд зазначає, що питання щодо повернення клопотання про залишення позову без розгляду і не врегульовано процесуальним законодавством, а відтак, суд застосовує аналогію закону.

Так, відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене та беручи до уваги положення статті 169 КАС України, суд доходить висновку, що подане клопотання слід повернути заявникові.

Разом з тим, оцінюючи заяву позивача щодо поновлення строків, суд доходить висновку, що така не підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно частин першої – другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Так, предметом оскарження є рішення від 04.03.2019 р. про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 . При цьому, суд акцентує увагу, що дата 04.03.2019 р. не є датою рішення, а вихідною датою за якою направлено таке (рішення).

Позивачем подано 12.02.2020 р. заяву про поновлення строків звернення до суду, мотивовану тим, що повний текст рішення нею отримано 19.06.2019 р. В підтвердження чого надано поштовий конверт.

Оцінюючи аргументи сторони позивача щодо наявності поважних причин пропуску строку та про необхідність його поновлення, слід вказати, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Позивач вказує, що отримала оскаржуване рішення лише 19.06.2019 р.. Однак, в матеріалах справи міститься рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, а саме, спірного рішення - 11.03.2019 р.

Більш того, суд акцентує увагу, що на поштовому конверті наданому позивачем в підтвердження отримання рішення саме 19.06.2019 р. не є можливим встановити дату відправлення/отримання, оскільки він не містить відтиску печатки відділення на наданій копії. При цьому, ухвалою суду 14.02.2020 р. зобов`язано позивача надати копію конверта із відтиском дати відправлення поштового конверту, однак станом на 13.03.2020 р. така не надана.

Відтак, суд доходить висновку, що позивачем не доведено факт отримання оскаржуваного рішення саме 19.06.2019 р., навпаки, в матеріалах справи наявне повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить, що рішення отримане 11.03.2019 р.

Інших обставин, які б фізично чи фактично перешкоджали б позивачу звернутись до суду в цій частині позовних вимог – позивачем не надано.

За наведених обставин, причини зазначені позивачем не є поважними та такими, що не залежали від волевиявлення особи, а відтак, судом не приймаються до уваги.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України у випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що викладені у заяві позивача причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду в частині позовних вимог вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 04.03.2019 р. про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 122, 123, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - повернути.

Адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 04.03.2019 р. про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Воробйова Інна Анатоліївна