Рішення № 88170703, 03.03.2020, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03.03.2020 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1138/19

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л.М., секретар судового засідання Кричовський Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк"

до відповідачів: Малого приватного підприємства "Таля",

ОСОБА_1

про стягнення заборгованості в сумі 406560,88 грн.,

Представники сторін в судове засідання не з`явилися.

Встановив: Акціонерне товариство "Державний ощадний банк України" в особі Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Малого приватного підприємства "Таля" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 14.03.2018 №18/4 в сумі 406 560,88 грн, з яких: 310137,19 грн - борг по кредиту прострочений, 6798,70 грн - сума прострочених відсотків по кредиту, 82481,75 грн - сума пені за непогашення кредиту, 7143,24 грн - індекс інфляції по простроченому основному боргу.

Вирішення процесуальних питань під час розгляду справи.

23.10.2019, суд постановив ухвалу, якою прийняв позовну заяву Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" до розгляду та відкрив провадження у справі, постановив розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначив на 12.11.2019.

26.11.2019, суд постановив ухвалу, без виходу до нарадчої кімнати, якою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів.

Хід підготовчого провадження викладено у наявних в матеріалах справи ухвалах суду та протоколах судових засідань.

21.01.2020, суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 26.02.2020 (ухвала від 21.01.2020).

26.06.2020, в судовому засіданні, представником відповідача - Малого приватного підприємства "Таля", подано відзив на позов (вх.№ 3076/20), який долучено до матеріалів справи. Відзив на позов поданий з порушенням строку встановленого ГПК України, тому не приймається судом до уваги.

26.02.2020, судом оголошено перерву в судовому засіданні до 03.03.2020.

03.03.2020, відповідачем - Малим приватним підприємством "Таля" подано клопотання (вх.№ 3780/20) про зменшення нарахованої пені до 10000,00 грн., розірвання договору від 14.03.2018 року №18/4, як такого, що був укладений до 13 березня 2019 року, розстрочення суми заборгованості за договором від 14.03.2018 року № 18/4 терміном на 12 місяців із сплатою боргу щомісячно в рівних частках до погашення повної суми заборгованості за рішенням суду.

03.03.2020, учасники справи в судове засідання не з`явилися; про час і місце розгляду справи повідомлені належними чином.

03.03.2020, розгляд справи по суті завершено.

Позиція позивача.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримує, просить суд позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем - Малим приватним підприємством "Таля" умов договору про надання овердрафту №18/4 від 14.03.2018.

Позиція відповідача - Малого приватного підприємства "Таля".

Представник відповідача позов визнає.

03.03.2020, відповідачем подано клопотання (вх. №3780/20) про зменшення нарахованої пені до 10000,00 грн., розірвання договору від 14.03.2018 року №18/4, як такого, що був укладений до 13 березня 2019 року, розстрочення суми заборгованості за договором від 14.03.2018 року № 18/4 терміном на 12 місяців із сплатою боргу щомісячно в рівних частках до погашення повної суми заборгованості за рішенням суду.

Позиція відповідача - ОСОБА_1 .

Відповідач жодного разу в судове засідання не з`явилася, відзиву на позов не надала.

25.11.2019, ОСОБА_1 , направила суду клопотання про відкладення судового засідання призначеного на 26.11.2019 у зв`язку зі смертю директора МПП "Таля" ОСОБА_2 , яке задоволено судом.

Обставини справи, встановлені судом. Оцінка доказів.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

14 березня 2018 року між Публічним акціонерним товариством "Державний ощадний банк України" в особі керуючого ТВБВ № 10008/0108 ІІ-А типу, що є підпорядкованим філії - Івано-Франківське обласне управління АТ "Ощадбанк" (надалі - Банк, Позивач) та Малим приватним підприємством "Таля" (надалі - Клієнт, Відповідач) був укладений Договір про надання овердрафту № 18/4 (надалі - Договір).

Зазначений вище Договір укладено у письмовій формі, підписано сторонами, підписи засвідчено печатками юридичних осіб, що відповідає приписам статей 207, 208 ЦК України; погоджено всі умови договору та досягнуто згоди щодо виконання умов останнього, отже дотримання положень такого Договору є обов`язковим.

У відповідності до п. 2.1. Договору Банк протягом строку дії ліміту, надає Позичальнику можливість використання овердрафту шляхом здійснення платежів з рахунку в обсягах, що перевищують фактичні залишки коштів на ньому, в межах ліміту овердрафту, внаслідок чого на зазначеному рахунку виникає дебетове сальдо.

Згідно з п. 2.2. Договору Позичальник зобов`язується використовувати овердрафт з дотриманням вимог чинного законодавства України, повернути наданий йому овердрафт, сплатити проценти за користування наданим йому овердрафтом та комісійні винагороди (комісії), а також виконати інші зобов`язання, визначені Договором.

Овердрафт вважається наданим Позичальнику з моменту виникнення дебетового сальдо на рахунку, по якому Банком встановлено ліміт овердрафту.

Дебетове сальдо, що існує на рахунку на кінець кожного календарного дня, вважається залишком заборгованості позичальника за овердрафтом.

Строк дії ліміту овердрафту - з дати виконання Позичальником умов, передбачених п.4.1. договору, по 13 березня 2019 року, або інший останній день виконання зобов`язань, визначений договором, у тому числі внаслідок відкликанця овердрафту.

Відповідно до п. 4 2.4. договору, максимальний строк безперервного користування (СБК) за цим Договором складає не більше 45 календарних днів.

Ліміт Овердрафту встановлюється в розмірі 700 000,00 (сімсот тисяч гривень).

Пуктом 3.1. договору передбачена процентна ставка за користування оведрафтом, а саме:

до 7 днів (включно) - 18% (вісімнадцять) процентів річних;

від 8 до 14 днів (включно) - 19% (дев`ятнадцять) процентів річних;

від 15 до 30 днів (включно) - 20% (двадцять) процентів річних;

більше 30 днів - 23% (двадцять три) проценти річних.

Проценти за користування овердрафтом нараховуються щомісячно у валюті овердрафту на основну суму боргу (фактичну суму заборгованості), виходячи із розрахунку фактичної кількості днів існування заборгованості за основною сумою боргу та фактичної календарно кількості днів в році (враховуючи день виникнення! та не врахування день погашення основної суми боргу).

У разі прострочення погашення овердрафту (в тому числі при відкликанні овердрафту), проценти за користування позичальником овердрафтом продовжують нараховуватись на всю суму простроченої кредитної заборгованості до моменту повного виконання зобов`язання за максимальною ставкою, визначеною п.3.1. Договору.

Пунктом 7.1. договору сторони погодили, що виконання позичальником зобов`язання за цим Договором (в тому числі і додатковими договорами до нього) забезпечується порукою ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_1 ).

У випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань договором, винна сторона відшкодовує другій стороні спричинені, у зв`язку з цим, збитки понад штрафні санкції, визначені п. 12.1. Договору.

Згідно з п. 15.1. цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками кожної сторони та скріплення їх підписів відбитками печаток сторін (за бажанням) і діє до повного виконання ними прийнятих зобов`язань, відповідно до Договору.

В забезпечення виконання договору про надання овердрафту, 14 березня 2018 року було укладено Договір поруки № 18/4-1 між банком з однієї сторони та громадянкою України ОСОБА_1 з іншої, відповідного якого відповідач за позовом ОСОБА_1 взяла на себе прямі зобов`язання відповідати перед кредитором по зобов`язаннях позичальника по договору овердрафту № 18/4 від 14 березня 2018 року.

Відповідно до пунктів 2,1., 2.2. договору поруки, поручитель зобов`язується перед Кредитором відповідати солідарно з Боржником в повному обсязі.

Пунктом 3.2.1. договору поруки передбачено, що поручитель зобов`язується самостійно контролювати дотримання та своєчасне виконання боржником зобов`язання перед кредитором та виникнення зобов`язання поручителя відповідно до цього договору виконати зобов`язання.

У випадку повного або часткового невиконання (неналежного виконання) боржником зобов`язання в порядку та строки, встановлені кредитним договором, кредитор набуває права вимоги до боржника і поручителя щодо сплати заборгованості за порушеним зобов`язанням, а поручитель та боржник, з моменту порушення боржником зобов`язання, відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Малим приватним підприємством "Таля" порушені умови Договору, в зв`язку із чим виникла заборгованість.

Загальна заборгованість перед банком станом на 08.10.2019 року становить 406560,88 грн., з яких: з яких: 310137,19 грн - борг по кредиту прострочений, 6798,70 грн - сума прострочених відсотків по кредиту, 82481,75 грн - сума пені за непогашення кредиту, 7143,24 грн - індекс інфляції по простроченому основному боргу.

Згідно з п. 13.3. договору, спори, що пов`язані з цим договором, врегулювання яких неможливо досягнути шляхом переговорів протягом 20 календарних днів, вирішуються в судовому порядку, відповідно до вимог чинного законодавства України.

У зв`язку з порушенням умов договору, позивач звертався до відповідача з пропозицією щодо погашення заборгованості, однак переговори з відповідачем не вирішили проблем у виконанні зобов`язань за Договором.

З огляду на невиконання Малим приватним підприємством "Таля" договірних зобов`язань, позивач звернувся до господарського суду за захистом свого порушеного права.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Спірні правовідносини між сторонами регулюються нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.

Із змісту ст. 11 Цивільного кодексу України вбачається, що цивільні права та обов`язки виникають зокрема, з Договору.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст.ст. 626, 627, 628, 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 525 ЦК України, частини 6 статті 193 ГК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

В разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

У силу вимог частини 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов`язання є обов`язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором, або законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

У силу вимог статті 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язаний. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених Господарським процесуальним кодексом.

Відповідно до статей 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обгрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Наявними в матеріалах доказами підтверджується та визнається відповідачем, що Малим Приватним підприємством "Таля" прострочений борг по кредиту в сумі 310137,19 грн.; внаслідок чого утворилася заборгованість перед банком в сумі 406 560,88 грн, з яких: 310137,19 грн - борг по кредиту прострочений, 6798,70 грн - сума прострочених відсотків по кредиту, 82481,75 грн - сума пені за непогашення кредиту, 7143,24 грн - індекс інфляції по простроченому основному боргу, розрахунок стягуваних сум перевірений судом.

Оскільки заборгованість відповідача - Малого Приватного підприємства "Таля" перед позивачем на час прийняття рішення не сплачена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується документально та визнається відповідачем, вимога про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 406 560,88 грн, з яких: 310137,19 грн - борг по кредиту прострочений, 6798,70 грн - сума прострочених відсотків по кредиту, 82481,75 грн - сума пені за непогашення кредиту, 7143,24 грн - індекс інфляції по простроченому основному боргу обгрунтована.

Згідно з приписами частини 2 статті 543 Цивільного кодексу України кредитор, який одержав виконання обов`язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов`язаними доти, доки їхній обов`язок не буде виконаний у повному обсязі.

Частинами 1,2 статті 554 Цивільного кодексу України передбачено правові наслідки порушення зобов`язання, забезпеченого порукою, у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Договір поруки має додатковий (акцесорний) до основного зобов`язання - кредитного договору - характер і укладається саме для забезпечення виконання останнього, а поручитель згідно з частиною першою статті 554 ЦК відповідає перед кредитором, за загальним правилом, солідарно із позичальником, якщо договором поруки не встановлено його додаткову (субсидіарну) відповідальність (Постанова № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року "Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин".

Матеріалами справи підтверджується, що в забезпечення виконання договору про надання овердрафту, 14 березня 2018 року між банком з однієї сторони та громадянкою України ОСОБА_1 з іншої, було укладено Договір поруки № 18/4-1 відповідного якого відповідач за позовом ОСОБА_1 взяла на себе прямі зобов`язання відповідати перед кредитором по зобов`язаннях позичальника по договору овердрафту № 18/4 від 14 березня 2018 року.

З огляду на вищевикладене, вимога позивача про солідарне стягнення заборгованості і судового збору з Малого приватного підприємства "Таля" та ОСОБА_1 є правомірною.

Розгляд клопотання відповідача Малого приватного підприємства "Таля" (вх. № 3780/20 від 03.03.2020).

03.03.2020, відповідачем подано клопотання про зменшення нарахованої пені до 10000,00 грн, розірвання договору від 14.03.2018 року №18/4, як такого, що був укладений до 13 березня 2019 року, розстрочення суми заборгованості за договором від 14.03.2018 року № 18/4 терміном на 12 місяців із сплатою боргу щомісячно в рівних частках до погашення повної суми заборгованості за рішенням суду.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені до 10000,00 грн, суд зазначає таке.

Згідно з ч.3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (правова позиція викладена в рішенні Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року №7-рп/2013).

Зі змісту зазначених норм вбачається, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов`язання боржником; причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки (аналогічна за змістом позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 19.03.2019 у справі №908/856/18).

Окрім того, при застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України та статті 233 ГК України слід мати на увазі, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними і мають конкретизуватися судом у кожному конкретному випадку.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення пені до 10000 грн. зазначаючи, що Мале Приватне підприємство "Таля" в межах своїх фінансових можливостей сплачувало кошти по кредиту. В зв`язку з важкою хворобою, а потім смертю -18.11.2019, директора підприємства Новицького Яреми Михайловича, МПП "Таля" стало неплатоспроможним, перебуває в скрутному фінансовому становищі.

21.02.2020 року, під час слухання справи, Малим Приватним підприємством "Таля" сплачено чергових 10000,00 грн., однак ця сума була зарахована на погашення відсотків, які нараховані на суму основного боргу, таким чином сума основного боргу не зменшилась.

Вирішуючи питання про часткове зменшення нарахованої відповідачу пені, суд враховує, що позивачем не було надано суду доказів понесення ним збитків або невиконання ним своїх зобов`язань перед іншими особами; відповідачем здійснюються оплати за договором, а порушення строків мало місце внаслідок настання несприятливих обставин.

При вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд бере до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, враховує інтереси обох сторін, оскільки не зменшує до стягнення з відповідача на користь позивача пеню у повному обсязі, що на думку суду, забезпечує захист майнових прав та інтересів позивача. Виходячи з того, що можливість використання судом права на зменшення розміру штрафних санкцій і визначення розміру, до якого вони підлягають зменшенню, законодавством віднесено на розсуд суду, враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що наявні підстави для часткового задоволення клопотання відповідача в частині зменшення пені на 80% і стягнення за непогашення кредиту в розмірі 16496,35 грн (20%).

Щодо розірвання договору суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу. За змістом наведеної норми сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які виступають на захист своїх інтересів і на яких поширюється законна сила судового рішення. Сторонами у господарському процесі є учасники спірного матеріального правовідношення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). Звертаючись до суду позивач у позовній заяві викладає предмет і підставу позову. Предмет позову це конкретна матеріально - правова вимога позивача до відповідача, а підстава позову це фактичні обставини, на яких ґрунтується ця вимога. Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява не містить вимоги про розірвання договору, також відповідачем не подавався зустрічний позов з такою вимогою, а отже подання у формі клопотання фактично позовної вимоги - вимоги про розірвання договору суперечить положенням норм ст.ст. 161-170 ГПК України і не підлягає задоволенню.

Щодо розстрочки виконання рішення суд зазначає таке.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Таким чином, в основу судового акту про надання розстрочки або відстрочки виконання рішення суду має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання.

Як вбачається із заяви, відповідачем не наведено виняткових обставин, які б служили підставою для розстрочки виконання рішення в спірному випадку, а отже у задоволенні заяви у цій частині слід відмовити.

Судові витрати.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 6098,40 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд зазначає, у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.

Враховуючи викладене, судовий збір в розмірі 6098,40 грн. належить покласти на відповідача - Мале приватне підприємство "Таля", оскільки спір виник з його вини. Керуючись статтями 2, 13, 45, 73, 74, 86, 129, 161-170, 236-238, 241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

клопотання відповідача Малого приватного підприємства "Таля" (вх. № 3780/20 від 03.03.2020) про: зменшення нарахованої пені до 10000,00 грн., розірвання договору від 14.03.2018 року №18/4, як такого, що був укладений до 13 березня 2019 року, розстрочення суми заборгованості за договором від 14.03.2018 року № 18/4 терміном на 12 місяців із сплатою боргу щомісячно в рівних частках до погашення повної суми заборгованості за рішенням суду задоволити частково.

Зменшити розмір заявленої до стягнення пені на 80% до 16496,35 (шістнадцяти тисяч чотириста дев`яносто шість гривень тридцять п`ять копійок) грн.

В решті відмовити.

Позов Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк" до Малого приватного підприємства "Таля" та ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором від 14.03.2018 №18/4 в сумі 406560,88грн, з яких: 310137,19 грн - борг по кредиту прострочений, 6798,70 грн - сума прострочених відсотків по кредиту, 82481,75 грн - сума пені за непогашення кредиту, 7143,24 грн - індекс інфляції по простроченому основному боргу задоволити частково.

Стягнути солідарно з Малого приватного підприємства "Таля", вул. Залізнична, 21, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 20540365) та ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 19 (код ЄДРПОУ 09336500) - прострочений борг по кредиту в сумі 310137,19 (триста десять тисяч сто тридцять сім гривень дев`ятнадцять копійок), прострочені відсотки по кредиту в сумі 6798,70 (шість тисяч сімсот дев`яносто вісім гривень сімдесят копійок), пеню за непогашення кредиту в сумі 16496,35 (шістнадцять тисяч чотириста дев`яносто шість гривень тридцять п`ять копійок), індекс інфляції по простроченому основному боргу в сумі 7143,24 (сім тисяч сто сорок три гривні двадцять чотири копійки).

Стягнути з Малого приватного підприємства "Таля", вул. Залізнична, 21, смт. Брошнів-Осада, Рожнятівський район, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 20540365) на користь Акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" в особі Івано-Франківського обласного управління АТ "Ощадбанк", м. Івано-Франківськ, вул. Грушевського, 19 (код ЄДРПОУ 09336500) - судовий збір в сумі 6098,40 (шість тисяч дев`яносто вісім гривень сорок копійок).

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Західного апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Повне рішення складено 12.03.2020.

Суддя Л.М. Неверовська