Рішення № 88170402, 12.03.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2020 Справа № 904/531/19

за позовом Renitavo Investment LTD (Ренітаво Інвестмент ЛТД), Лімасол, Кіпр

до Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", м.Кривий Ріг

про стягнення заборгованості із виплати дивідендів в розмірі 10 045 084 грн. 37 коп.

Суддя Ліпинський О.В.

Секретар судового засідання Перебийніс О.О.

Представники:

від позивача Буря О.Є.

від відповідача Матвєєва Т.В.

СУТЬ СПОРУ:

Компанія Renitavo Investment LTD (Ренітаво Інвестмент ЛТД) (надалі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", назву якого змінено на Акціонерне товариство "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (надалі - Відповідач) заборгованості з виплати дивідендів у розмірі 9 380 071 грн. 50 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 21.06.2018 року загальними зборами акціонерів ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" було прийнято рішення про здійснення виплати дивідендів акціонерам товариства. Однак, в порушення вимог закону, Відповідач зобов`язання щодо сплати дивідендів Позивачу не виконав, у зв`язку із чим останній звернувся з даним позовом до суду.

18.02.2019 року суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

25.02.2019 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" про визнання недійсними договорів, на підставі яких Компанія Ренітаво Інвестмент ЛТД набула права власності на акції ПАТ «ПівдГЗК».

Ухвалою суду від 25.02.2019 року зустрічну позовну заяву повернуто без розгляду на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 ГПК України.

У зв`язку з надходженням апеляційної скарги на ухвалу від 25.02.2019 року, суд зупинив провадження у справі до повернення матеріалів Господарському суду Дніпропетровської області.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2019 року ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 25.02.2019 у справі №904/531/19 залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду 18.09.2019 року відмовлено у відкритті касаційного провадження на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 23.08.2019, касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами.

23.12.2019 року, після повернення матеріалів справи до суду першої інстанції, провадження у справі поновлено в підготовчому засіданні.

27.12.2019 року Позивач подав заяву про збільшення розміру позовних вимог, за змістом якої просив суд стягнути з Відповідача 10 045 084 грн. 37 коп. заборгованості, з яких: 9 380 071,50 грн. – заборгованості з виплати дивідендів, 265 211,88 грн. – 3% річних, 399 800,99 грн. – інфляційних втрат.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що Позивачем як акціонером не вчинено всіх дій, необхідних для отримання суми дивідендів, зокрема, не надано на адресу ПАТ “ПІВДГЗК” документи, що дають змогу встановити кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) Позивача та документи на підтвердження здійснення розрахунків за об`єкт інвестиції Позивачем.

Заперечуючи проти позову в частині збільшеного розміру позовних вимог щодо стягнення інфляційних втрат та відсотків річних, Відповідач зазначив про неправомірність здійснення відповідних нарахувань на підставі ст. 625 ЦК України, оскільки між сторонами виникли не грошові зобов`язання, а зобов`язання організаційно-господарського характеру. Крім того, Відповідач стверджував, що при виплаті дивідендів на користь Позивача, акціонерне товариства, як податковий агент, зобов`язано утримати суму податку в розмірі 15%, а отже, сама позову має бути відповідно зменшена з метою дотримання вимог чинного податкового законодавства.

Ухвалою від 11.02.2020 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті в судовому засіданні на 27.02.2020 року.

В судовому засіданні 27.02.2020 року було оголошено перерву до 12.03.2020 року.

В порядку ст.ст. 233, 240 ГПК України, в судовому засіданні 12.03.2020 року оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, складання повного рішення відкладено на строк до десяти днів із дня закінчення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні, заслухавши стислий зміст та підстави вимог позивача та заперечень відповідача, дослідивши подані докази, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Компанія Renitavo Investment LTD (Ренітаво Інвестмент ЛТД) станом на 07.07.2018 року володіла 1 500 000 штук акцій Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", а отже, являлася акціонером ПАТ “ПІВДГЗК”.

23.06.2018 року на офіційному сайті Агентства з розвитку інфраструктури фондового ринку України “SMIDA” (https://smida.gov.ua/) була розміщена інформація наступного змісту:

«Позачерговими Загальними зборами акціонерів Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що відбулися 21.06.2018 прийнято рішення (протокол б/н від 21.06.2018 року) про виплату дивідендів акціонерам Товариства за 2013 та 2017 роки. Розмір дивідендів, що підлягають виплаті акціонерам Товариства відповідно до рішення позачергових Загальних зборів акціонерів ПАТ “ПІВДГЗК” складає 9 947 478 528,55, що складає: 6,253381 грн. із розрахунку на одну просту акцію.

Рішення загальних зборів акціонерів Публічного акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" оформлене протоколом від 21.06.2018

Рішенням Наглядової ради ПАТ "ПІВДГЗК" визначена дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів, порядок та строки виплати дивідендів акціонерам Товариства, а саме:

- дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів - 07 липня 2018 року;

- строк виплати дивідендів - датою початку строку виплати дивідендів є 11 липня 2018 року, а виплата дивідендів повинна бути здійснена у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття Загальними зборами акціонерів Товариства рішення про виплату дивідендів;

- спосіб виплати дивідендів - безпосередньо акціонерам;

- порядок виплати дивідендів - дивіденди виплачуються в грошовій формі шляхом направлення дивідендів у повному обсязі безпосередньо акціонерам згідно з переліком осіб, які мають право на отримання дивідендів, складеним станом на 07 липня 2018 року, відповідно до кількості належних їм акцій на дату складання переліку»

На дату складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів від ПАТ “ПІВДГЗК” за рішенням Загальних зборі акціонерів від 21.06.2018 року, Компанія Renitavo Investment LTD була акціонером ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат", що підтверджується випискою про стан рахунку в цінних паперах на 07.07.2018 року (том 1, а.с. 54)

Отже, Позивач як власник 1 500 000 штук акцій ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" мав право на отримання дивідендів із розрахунку 6,253381 грн. на одну просту акцію, що становить 9 380 071,50 грн., які мали бути виплачені протягом шести місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів, тобто до 21.12.2018 року.

21.12.2018 року Позивач направив на адресу Відповідача заяву, в якій просив перерахувати нараховані дивіденди.

В заяві були вказані відомості про Позивача (адреса, реєстраційний номер) та реквізити банківського рахунку компанії для перерахування дивідендів.

До заяви були додані:

- нотаріально засвідчена копія сертифікату про гарний стан компанії з перекладом та апостилем;

- нотаріально засвідчена копія сертифікату про реєстрацію компанії в Республіці Кіпр з перекладом та апостилем;

- нотаріально засвідчена копія сертифікату про директора компанії з перекладом та апостилем;

- нотаріально засвідчена копія сертифікату про акціонерів компанії з перекладом та апостилем;

- нотаріально засвідчена копія довідки з банку про реквізити рахунку компанії з перекладом та апостилем;

- нотаріально засвідчена копія податкового сертифікату резидентства компанії на 2018 рік з перекладом та апостилем;

- нотаріально засвідчена копія статуту компанії, скріпленого аффідевітом від 18.12.2018 року, з перекладом та апостилем;

- оригінал виписки з рахунку в цінних паперах станом на 07.07.2018 року;

- нотаріально засвідчена копія спеціальної довіреності на представника з перекладом та апостилем.

Як зазначає Позивач, в установлений законом та рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" строк, дивіденди Позивачу виплачені не були.

Повідомлення про виплату дивідендів, яке б містило порядок їх виплати, або будь-яких інших листів, у тому числі у відповідь на направлену заяву Позивач не отримував.

Отже, Відповідач не виконав свого грошового зобов`язання з виплати Позивачеві належних йому за рішення Загальних зборів акціонерів дивідендів в розмірі 9 380 071,50 грн.

За визначенням, наведеним в ч. 1 ст. 6 Закону України “Про цінні папери та фондовий ринок”, акція – це іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), що стосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 ст. 116 ЦК України, учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом брати участь у розподілі прибутку товариства і одержувати його частину (дивіденди).

Частиною 1 статті 30 Закону України “Про акціонерні товариства” визначено, що дивіденди, є частиною чистого прибутку акціонерного товариства, що виплачується акціонеру з розрахунку на одну належну йому акцію певного типу та/або класу.

Відповідно до частини 2 статті 10 названого Закону, виплата дивідендів за простими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку на підставі рішення загальних зборів акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців з дня прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів. Виплата дивідендів за привілейованими акціями здійснюється з чистого прибутку звітного року та/або нерозподіленого прибутку відповідно до статуту акціонерного товариства у строк, що не перевищує шість місяців після закінчення звітного року. У разі прийняття загальними зборами рішення щодо виплати дивідендів у строк, менший ніж передбачений абзацом першим цієї частини, виплата дивідендів здійснюється у строк, визначений загальними зборами.

Отже, у разі прийняття загальними зборами товариства рішення про виплату дивідендів у такого товариства виникає обов`язок сплатити учаснику товариства відповідну суму коштів у строк, визначений статутом чи загальними зборами.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема, у справах "Пайн Велі Девелопмент ЛТД та інші проти Ірландії" від 23.10.1991, "Федоренко проти України" від 01.06.2006 зазначив, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

У межах вироблених ЄСПЛ підходів до тлумачення поняття "майно", а саме в контексті статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, це поняття охоплює як "наявне майно", так і активи, включаючи право вимоги, з посиланням на які заявник може стверджувати, що він має принаймні законні очікування щодо ефективного здійснення свого "права власності".

Статтю 1 Першого протоколу Конвенції можна застосовувати для захисту "правомірних (законних) очікувань" щодо певного стану речей (у майбутньому), оскільки їх можна вважати складовою частиною власності.

Отже, сплата учаснику дивідендів, щодо виплати яких було прийнято рішення загальними зборами відповідача, надає такому учаснику, на користь якого таке рішення прийняте, "законне очікування", що йому будуть такі дивіденди виплачені. Невиплата товариством таких дивідендів учаснику прирівнюється до порушення права останнього на мирне володіння майном (рішення ЄСПЛ у справах "Брумареску проти Румунії" (п. 74), "Пономарьов проти України" (п. 43), "Агрокомплекс проти України" (п. 166).

На час вирішення даного спору в суді, Відповідач не надав доказів виплати дивідендів на користь Позивача, чим порушив права останнього на мирне володіння майном.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення суми дивідендів у розмірі 9 380 071,50 грн., є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім вимоги про стягнення основної заборгованості позивач просить стягнути 265 211, 88 грн. – 3% річних за період з 22.12.2018 року по 30.11.2019 року та 399 800,99 грн. – інфляційних втрат за вказаний період.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування інфляційних витрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Правова природа 3% річних та інфляційних втрат, є такою, що вони можуть нараховуватись саме на суму основного боргу.

За підрахунками суду, розрахунок інфляційних втрат та 3% річних здійснено арифметично правильно.

З огляду на викладені обставини, вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 10 045 084 грн. 37 коп. заборгованості, з яких: 9 380 071,50 грн. – заборгованість із виплат дивідендів, 265 211,88 грн. – 3% річних, 399 800,99 грн. – інфляційних втрат, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Заперечення Відповідача з посиланням на неправомірність здійснення нарахування відсотків річних та інфляційних втрат на підставі ст. 625 ЦК України, через те, що між сторонами виникли не грошові зобов`язання, а зобов`язання організаційно-господарського характеру, суд вважає безпідставними й такими, що не ґрунтуються на вимогах закону, адже грошове зобов`язання може виникати між сторонами не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема, й факту прийняття загальними зборами рішення про виплату дивідендів (постанова Верховного Суду у справі № 910/11316/17 від 17.01.2018 року).

Доводи Відповідача з посиланням на необхідність зменшення судом заявленої до стягнення суми дивідендів на 15% податку та відповідно зменшення нарахованих Позивачем сум відсотків річних та інфляційних втрат, суд до уваги не приймає, оскільки розмір дивідендів, який присуджено до стягнення відповідно до вимоги чинного законодавства й рішення загальних зборів акціонерів, обраховується без віднімання сум податків, що у свою чергу не виключає можливості нарахування та утримання такого податку при виконанні судового рішення, у разі, якщо цього вимагає чинне податкове законодавство.

Відносно доводів Відповідача, які ґрунтуються не неподанні Позивачем документів, необхідних для встановлення кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) компанії та документів на підтвердження здійснення Позивачем розрахунків за об`єкт інвестиції, суд вважає безпідставними, адже Відповідач не звертався до Позивача з жодними вимогами щодо надання таких документів після одержання вимоги останнього про виплату дивідендів.

Решта доводів Відповідача, зокрема, щодо належності компанії Позивача до групи “Приват” та існування всесвітнього арешту активів вказаних компаній, судом не оцінюються як такі, що очевидно не відносяться предмета спору.

Згідно приписів ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статями 73-79, 86, 91, 129, 231, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" (50026, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, ідентифікаційний код 00191000) на користь Renitavo Investment LTD (Ренітаво Інвестмент ЛТД) (Arch. Makariou III, 113, 1st floor, 3021, Limassol, Cyprus (Apx. Макаріу ІІІ, 113, 1-й поверх, 3021, Лімассол, Кіпр), registration number 367668 (реєстраційний номер 367668) 9 380 071 грн. 50 коп. заборгованості з виплати дивідендів, 265 211 грн. 88 коп. три проценти річних, 399 800 грн. 99 коп. інфляційних втрат, 150 676 грн. 27 коп. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.03.2020

Суддя О.В. Ліпинський