Рішення № 88170344, 04.03.2020, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.03.2020м. ДніпроСправа № 904/4891/19

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Соловйової А.Є., за участю секретаря судового засідання Пацан А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

за позовом Малого приватного підприємства фірми "Ерідон", с. Княжичі, Києво-Святошинський район, Київська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара", с. Кочережки, Павлоградський район, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості в загальній сумі 1 739 870,21 грн

Представники:

від позивача: Тищенко І.М., адвокат, посвідчення 21/2298 від 12.10.2019

від позивача: Храмов О.М., довіреність №41 від 14.01.2019

від відповідача: Блонська В.Д., посвідчення №1868 від 26.02.2019

СУТЬ СПОРУ:

Мале приватне підприємство фірма "Ерідон" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" (далі - відповідач) про стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції в сумі 1 053 622,41 грн; 10% річних від простроченої суми основної заборгованості в сумі 103 916,82 грн; плати (відсотків) за користування товарним кредитом в сумі 216 450,70 грн; пені в сумі 365 880,28 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором поставки № 643/18/225 від 02.11.2017 в частині здійснення розрахунку за поставлену продукцію виробничо-технічного призначення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 19.11.2019. Задоволено заяву Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Доручено проведення відеоконференції Києво-Святошинському районному суду Київської області.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.11.2019 відкладено підготовче засідання на 04.12.2019; задоволено заяву Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції; доручено проведення відеоконференції Києво-Святошинському районному суду Київської області.

03.12.2019 від відповідача до суду надійшла заява б/н від 03.12.2019 про зупинення провадження у справі. Суд долучив до матеріалів справи заяву відповідача.

04.12.2019 відповідач подав до суду клопотання б/н від 04.12.2019 про витребування доказів та призначення судової економічної експертизи. Також відповідач просив суд зупинити провадження у справі до одержання результатів експертизи.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 04.12.2019 продовжено строк підготовчого провадження на 30 календарних днів; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 19.12.2019. Відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" про зупинення провадження у справі. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" про витребування доказів та призначення судової економічної експертизи задоволено частково; витребувано у Малого приватного підприємства ФІРМА "ЕРІДОН" оригінали наступних документів: видаткових накладних 7114 від 28.02.2018, 13905 від 27.03.2018, 45402 від 05.05.2018; 85961 від 26.12.2017; 85963 від 26.12.2017; 85964 від 26.12.2017; 85965 від 26.12.2017; 85960 від 26.12.2017; 85962 від 26.12.2017; 83759 від 10.09.2018; рахунків до Додатків № 643/18/225/4-Н від 09.11.2017 року, № 643/18/225/5-МД від 18.12.2017 року, № 643/18/225/31-Н від 05.05.2018 року, № 643/18/225/25-МД від 07.09.2018 року та доказів отримання вказаних додатків відповідачем. Задоволено заяву Малого приватного підприємства фірми "Ерідон" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, доручено її проведення Києво-Святошинському районному суду Київської області.

18.12.2019 відповідач подав відзив вих. б/н від 18.12.2019 і клопотання вих. б/н від 18.12.2019 про витребування доказів, а саме:

- належним чином завірених копій та оригіналів для огляду суду довіреностей (реєстровий №02/01-197 від 11.01.2017, виданої на ім`я ОСОБА_1 , №02/01- 17 від 02.01.2017, виданої на ім`я Кононенка Олександра Миколайовича);

- належним чином завірених копій та оригіналів для огляду суду документів, що підтверджують здійснення транспортних витрат по доставці товару відповідачу за додатками № 643/18/225/4-Н від 09.11.2017, № 643/18/225/31-Н від 05.05.2018, № 643/18/225/25-МД від 07.09.2018;

- належним чином завірених даних картки рахунку "розрахунки із покупцями та замовниками" щодо контрагента: ТОВ “АГРІКОЛЬ-САМАРА” (ідентифікаційний код юридичної особи 37513475), починаючи з 02.11.2017;

- належним чином завірених копій податкових накладних, зареєстрованих за фактом поставки товарів за Договором та додатками до нього та квитанцій про їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- засвідченої копії положення (інструкції) про порядок обліку, зберігання та використання і знищення печаток МПП Фірма “ЕРІДОН”, діючої (-их) положень (інструкцій) про порядок обліку, зберігання та використання і знищення печаток МПП Фірма “ЕРІДОН”;

- даних щодо осіб, відповідальних за збереження, використання печаток МПП Фірма “ЕРІДОН”, зокрема печатки № 26.

В обґрунтування клопотання про витребування доказів відповідач зазначив, що зазначені докази необхідні для встановлення обставин фактичного здійснення поставки товарів позивачем відповідачу та підтвердження обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку заборгованості за договором, зокрема, шляхом призначення судової економічної експертизи.

Суд долучив відзив і клопотання відповідача про витребування доказів до матеріалів справи.

Крім того, 18.12.2019 відповідач подав клопотання вих. б/н від 18.12.2019 про призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, на вирішення якої просив поставити такі питання:

1) Чи виконано підпис у графах "Покупець" на сторінці 4 Договору поставки №643/18/225 від 02.11.2017, та сторінках 2 Додатків № 643/18/225/4-Н від 09.11.2017, №643/18/225/5-МД від 18.12.2017, № 643/18/225/25-МД від 07.09.2018, № 643/18/225/31-Н від 05.05.2018 та графі "Отримав" видаткових накладних 7114 від 28.02.2018; 13905 від 27.03.2018; 45402 від 05.05.2018; 85960-85965 від 26.12.2017; 83759 від 10.09.2018, ОСОБА_2 чи іншою особою?

2) Чи виконано підписи у графах "Постачальник" на сторінці 4 Договору поставки №643/18/225 від 02.11.2017 від імені ОСОБА_1 , та сторінках 2 Додатків №643/18/225/4-Н від 09.11.2017, № 643/18/225/5-МД від 18.12.2017, №643/18/225/25-МД від 07.09.2018, №643/18/225/31-Н від 05.05.2018 ОСОБА_1 чи іншою особою?

3) Чи виконано підписи від імені ОСОБА_3 в графі "Постачальник" на сторінці 4 Договору поставки №643/18/225 від 02.11.2017 та графі "Перевірив" видаткових накладних 7114 від 28.02.2018; 13905 від 27.03.2018 ; 45402 від 05.05.2018; 85960-85965 від 26.12.2017; 83759 від 10.09.2018, ОСОБА_3 чи іншою особою?

4) Чи нанесено відтиск печатки від імені МПП Фірма "ЕРІДОН" на сторінці 6 Договору поставки №1514/19/447 від 13.09.2018, та сторінках 2 Додатків №1514/19/447/4-Н/1 від 08.02.2019, №1514/19/447/5-Н від 08.02.2019, № 1514/19/447/6-МД від 03.04.2019 та видаткових накладних 25406 від 04.04.2019; 33001 від 15.04.2019; 25369 від 04.04.2019; 28429 від 09.04.2019; 28498 від 09.04.2019; 29674 від 10.04.2019, печаткою, що використовується (використовувалась протягом 02.11.2017-10.09.2018) МПП Фірма "ЕРІДОН"?

Відповідач просив доручити проведення експертизи Дніпропетровському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинити провадження у справі до одержання результатів експертизи.

Суд долучив клопотання відповідача про призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів до матеріалів справи.

18.12.2019 відповідач подав клопотання вих. б/н від 18.12.2019 про відкладення судового засідання, в якому просив визнати поважними причини неявки представника ТОВ "Агріколь-Самара" в підготовче засідання, відкласти засідання в межах строку проведення підготовчого провадження. Клопотання обґрунтоване перебуванням єдиного представника відповідача - Блонської В ОСОБА_4 на лікарняному з 18.12.2019. Суд долучив клопотання до матеріалів справи.

В підготовче засідання, призначене на 19.12.2019, з`явився представник позивача, який заперечив проти клопотань відповідача про витребування доказів і призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, залишив на розсуд суду вирішення клопотання про відкладення засідання.

Клопотання відповідача про витребування доказів і призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів залишені на розгляді суду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.12.2019 відкладено підготовче засідання на 15.01.2020.

19.12.2019 позивачем подано клопотання про залучення документів до матеріалів справи на виконання вимог ухвали суду від 04.12.2019. Суд долучив надані позивачем документи до матеріалів справи.

13.01.2020 позивачем були подані через канцелярію суду:

- відповідь на відзив вих. №16 від 08.01.2020;

- клопотання вих. №15 від 08.01.2020 про залучення документів до матеріалів справи №904/4891/19;

- заперечення вих. №14 від 08.01.2020 на клопотання ТОВ "Агріколь-Самара" про витребування доказів та призначення судової економічної експертизи;

- заперечення вих. №13 від 08.01.2020 на клопотання ТОВ "Агріколь-Самара" про призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів.

Суд долучив надані позивачем документи до матеріалів справи.

14.01.2020 відповідачем подано через канцелярію суду клопотання вих. б/н від 14.01.2020 про витребування доказів, в якому просить постановити ухвалу, якою витребувати витребувати у Малого приватного підприємства ФІРМА "ЕРІДОН" (ідентифікаційний код юридичної особи 19420704, місцезнаходження: 08143, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Княжичі, вул. Воздвиженська, буд. 46), наступні документи:

- заявки на відвантаження товару до Договору поставки № 643/18/225 від 02.11.2017 та всіх додатків до нього;

- копії та оригінали всіх первинних документів, що підтверджують здійснення поставок за Договором та додатками до нього, зокрема, видаткові накладні до Договору поставки № 643/18/225 від 02.11.2017 та всіх додатків до Договору;

- відомості, що ідентифікують транспортні засоби та їх водіїв, залучених Позивачем, на які здійснювалось навантаження товару за Договором поставки № 643/18/225 від 02.11.2017 та всіх додатків до Договору;

- документи, що підтверджують майнові права МПП Фірма “ЕРІДОН” щодо місць, у яких здійснювалась передача товару, за Договором поставки № 643/18/225 від 02.11.2017 та додатків до нього (витяги, свідоцтва про право власності, договори оренди тощо).

Крім того, 14.01.2020 відповідачем подані пояснення вих. №б/н від 14.01.2020 щодо наданих позивачем доказів.

Суд долучив клопотання відповідача про витребування доказів та письмові пояснення до матеріалів справи.

В підготовче засідання, що відбулось 15.01.2020 з`явились представники позивача та відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.01.2020 відмовлено в задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" вих. б/н від 18.12.2019, вих. б/н від 13.01.2020 про витребування доказів; відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" вих. б/н від 04.12.2019 про призначення судової економічної експертизи; відмовлено в задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" вих. б/н від 18.12.2019 про призначення комплексної судової почеркознавчої експертизи та технічної експертизи документів, в підготовчому засідання оголошено перерву до 27.01.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.01.2020 закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 13.02.2020.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2020 відкладено судове засідання на 26.02.2020.

В судове засідання, призначене на 26.02.2020, з`явилась представник позивача, позовні вимоги підтримала в повному обсязі. 26.02.2020 представник позивача електронною поштою надіслала письмові пояснення вих.№25/02/20/1 від 25.02.2020, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 26.02.2020, з`явилась представник відповідача, заперечила проти задоволення позовних вимог, 25.02.2020 подала до суду пояснення б/н б/д від 25.02.2020, які долучені судом до матеріалів справи.

В судовому засіданні 26.02.2020 оголошено перерву до 04.03.2020.

03.03.2020 від позивача електронною поштою надійшли письмові пояснення вих. №28/02/20/1 від 28.02.2020, та заява вих. №03/03/20/1 від 03.03.2020, до якої позивачем надані докази оплати витрат на професійну правничу допомогу, які долучені судом до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 04.03.2020 з`явились представники позивача, які підтримали позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання 04.03.2020 з`явилась представник відповідача, яка заперечила проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 04.03.2020 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

02.11.2017 Мале приватне підприємство фірма "Ерідон" (позивач, постачальник) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Агріколь-Самара" (відповідач, покупець) уклали договір поставки №643/18/225, відповідно до п.п.1.1., 1.2 якого в порядку та на умовах цього договору постачальник зобов`язався поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення (надалі - товар), а покупець зобов`язався прийняти та оплатити вартість такого товару. Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п.2.1. договору ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній (долар США або Євро), зазначається в додатках до цього договору.

Згідно з п.3.1. договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Пунктом 3.7. договору сторони встановили, що здійснюючи оплату товару, покупець зобов`язаний зазначити у платіжному дорученні за яким саме додатком до цього договору та/або рахунком на оплату, та/або видатковою накладною, а такою у разі необхідності, за який саме товар здійснюється оплата. У разі відсутності такої інформації, а також у разі порушення покупцем грошових зобов`язань за цим договором, отриманий платіж зараховується постачальником на власний розсуд.

На підставі додатку №643/18/225/4-Н від 09.11.2017 до договору, згідно з видаткових накладних №7114 від 28.02.2018, №13905 від 27.03.2018 відповідачу було поставлено насіння загальною вартістю 1 069 339,80 грн, на умовах оплати: 30% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 20.11.2017, 70% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 01.11.2018.

Проте відповідач оплату поставленого товару здійснив частково, в сумі 1 063 691,51 грн, та з порушенням строку, встановленого пунктом 3 додатку, що підтверджується платіжними дорученнями №3001632970 від 28.02.2018, № 3001633012 від 27.03.2018, №3001634927 від 17.09.2019, №3001635054 від 09.10.2019, №3001635062 від 10.10.2019, №3001635063 від 10.10.2019, №3001635072 від 11.10.2019, №3001635094 від 18.10.2019.

Отже заборгованість відповідача за поставлений товар згідно з додатком №643/18/225/4-Н від 09.11.2017 становить5 648,29 грн.

На підставі додатку №643/18/225/31-Н від 05.05.2018 до договору, згідно з видаткової накладної №45402 від 05.05.2018 відповідачу було поставлено насіння загальною вартістю 234 301,62 грн, на умовах оплати: 30% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 15.05.2018, 70% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 01.11.2018.

Проте відповідач оплату поставленого товару здійснив частково, в сумі 135 699,91 грн та з порушенням строку, встановленого пунктом 3 додатку, що підтверджується платіжними дорученнями №3001633126 від 15.05.2018, №3001633131 від 18.05.2018, №3001633137 від 21.05.2018, №3001633232 від 16.07.2018, №3001633306 від 26.07.2018, №3001635046 від 07.10.2019.

Заборгованість відповідача за поставлений товар згідно з додатком №643/18/225/31-Н від 05.05.2018 становить 98 601,71 грн.

На підставі додатку №643/18/225/5-МД від 18.12.2017 до договору, згідно з видаткових накладних №85961 від 26.12.2017, №85963 від 26.12.2017, №85964 від 26.12.2017, №85965 від 26.12.2017, №85960 від 26.12.2017, №85962 від 26.12.2017 відповідачу були поставлені мінеральні добрива загальною вартістю 1 637 988,00 грн, на умовах оплати: 30% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах попередньої оплати в строк до 26.12.2017, 70% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 31.08.2018.

Проте відповідач оплату поставленого товару здійснив частково, в сумі 1 074 952,15 грн, та з порушенням строку, встановленого пунктом 3 додатку, що підтверджується платіжними дорученнями №3001632752 від 22.12.2017, №3001632762 від 22.12.2017, №2 від 02.11.2018, №3001633903 від 08.11.2018, №3001633904 від 09.11.2018, №3001633910 від 13.11.2018, №3001633917 від 15.11.2018, №3001633957 відж 20.11.2018, №3001633971 від 21.1.2018, №3001633983 від 22.11.2018, №3001634890 від 10.09.2019, №3001635048 від 08.10.2019, №3001635064 від 10.10.2019.

Відтак заборгованість відповідача за поставлений товар згідно з додатком №643/18/225/5-МД від 18.12.2017 становить 563 035,85 грн.

На підставі додатку №643/18/225/25-МД від 07.09.2018 до договору, згідно з видаткової накладної №83759 від 10.09.2018 відповідачу були поставлені мінеральні добрива загальною вартістю 225 000,00 грн, на умовах оплати: 100% від загальної вартості товару покупець сплачує на умовах відстрочення оплати в строк до 08.10.2018.

Проте відповідач оплату поставленого товару здійснив частково, в сумі 19 623,60 грн, та з порушенням строку, встановленого пунктом 3 додатку, що підтверджується платіжним дорученням №3001634891 від 10.09.2019.

Заборгованість відповідача за поставлений товар згідно з додатком №643/18/225/25-МД від 07.09.2018 становить 205 376,40 грн.

Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилається на невиконання відповідачем зобов`язань за договором поставки №643/18/225 від 02.11.2017 в частині розрахунку за отриманий товар та просить суду стягнути з відповідача основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 1 053 622,41 грн; 10% річних від простроченої суми основної заборгованості в сумі 103 916,82 грн; плату (відсотки) за користування товарним кредитом в сумі 216 450,70 грн; пеню в сумі 365 880,28 грн, що і є причиною виникнення цього спору.

Предметом доказування у даній справі є обставини укладання договору, факт поставки товару, строк оплати, наявність часткової оплати, наявність прострочення оплати товару.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, виходячи з таких підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарське зобов`язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 265 ГК України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зокрема, стаття 599 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до частини 11 статті 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Положення ч.ч.1, 2 ст.9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачають, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.

Відповідно до умов договору та укладених додатків до нього, строк оплати товару є таким, що настав.

Доказів оплати товару в сумі 872 662,25 грн відповідач не надав.

Враховуючи, що наявність заборгованості у розмірі 872 662,25 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем належними та допустимими доказами, позовні вимоги в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 872 662,25 грн. підлягають задоволенню. Позовні вимоги про стягнення 100 000,00 грн., які були сплачені відповідачем 18.10.2019 згідно з платіжним дорученням №3001635094, та зараховані позивачем як оплату товару, поставленого відповідно до додатку №643/18/225/4-Н від 09.11.2017, задоволенню не підлягають, оскільки відповідач здійснив вказану часткову оплату до направлення позивачем позову до суду (21.10.2019, що підтверджується відбитком органу поштового зв`язку на конверті), тобто предмет спору в частині стягнення 100 000,00 грн основного боргу був відсутній на момент звернення з позовом до суду.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 6.7. договору сторони встановили, що в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару, покупець відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника 10% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати.

Відповідно до пункту 6.2. договору, покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченого товару за кожний день прострочення. При цьому згідно з п.6.8. договору, сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором відповідно до п.6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст.259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 років.

За розрахунком позивача розмір пені за порушення строків оплати поставленого товару за загальний період прострочення з 01.09.2018 по 16.10.2019 становить 365 880,28 грн.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

В силу п. 1 статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до п. 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (п.6 ст. 231 Господарського кодексу України).

Положеннями ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Господарським судом встановлено, що зобов`язання з оплати поставленого природного газу відповідачем виконано з порушенням п. 6.1. Договору.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що розрахунок пені здійснений арифметично та методологічно вірно, а відтак позовні вимоги про стягнення пені в сумі 365 880,28 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно з частиною 5 ст.694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до ст.536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня фактичної оплати.

Відповідно до пунктів 4, 5 додатків №643/18/225/5-МД від 18.12.2017№643/18/225/4-Н від 09.11.2017 у разі порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 30 календарних днів, покупець відповідно до вимог ст.536 та ч.5 ст 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 22% річних, нараховану на вартість отриманого, але не оплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами відповідних додатків та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару.

Пунктами 4, 5 додатків №643/18/225/25-МД від 07.09.2018 та №643/18/225/31-Н від 05.05.2018 сторони встановили, що у разі порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк більше 30 календарних днів, покупець відповідно до вимог ст.536 та ч.5 ст 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом у розмірі 18% річних, нараховану на вартість отриманого, але не оплаченого покупцем товару. Нарахування відсотків за користування товарним кредитом здійснюється від дня, коли товар підлягав оплаті за умовами відповідних додатків та закінчується днем повної оплати вартості отриманого товару

За розрахунком позивача, розмір відсотків річних за користування товарним кредитом за загальний період прострочення з 01.09.2018 по 16.10.2019 становить 216 450,70 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок відсотків річних за користування товарним кредитом за заявлений період, суд дійшов висновку, що він є арифметично і методологічно правильним, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню повністю, в сумі 216 450,70 грн.

Заперечення відповідача щодо позовних вимог суд вважає необґрунтованими, виходячи з таких підстав.

Відповідач у Відзиві зазначає, що Договір поставки, на підставі якого позивачем заявлено вимогу, є недійсним з тих підстав, що директором ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» Душкою Миколою ОСОБА_5 вищевказаний договір був підписаний з перевищенням повноважень.

В силу припису частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами 1 - 3, 5, 6 статті 203 Цивільного кодексу України, саме на момент вчинення правочину.

У відповідності до приписів статті 203 Цивільного кодексу України між позивачем та відповідачем було додержано всі вимоги, необхідні для чинності правочину, а саме, зміст правочину не суперечить Цивільному кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Відповідач пов`язує недійсність Договору поставки з перевищенням повноважень свого представника, який підписав договір, який не затверджено вищим органом господарського товариства.

Обмеження повноважень, як посилається ідповідач, визначені в п.п. 5.8.14 п. 5.8. Статуту ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА», який затверджено загальними зборами учасників згідно Протоколу від 22.08.2013, відповідно до якого, до виключної компетенції зборів учасників відноситься прийняття рішень щодо укладення договорів (угод) на суму, що перевищує 25 000,00 (двадцять п`ять тисяч гривень 00 копійок) та уповноваження виконавчого органу (Директора) на їх підписання від імені товариства.

По-перше, судом встановлено, що Директор підприємства відповідача підписував (укладав) Договір поставки та вказані Додатки не в один день, адже Договір поставки було підписано в листопаді місяці 2017 року, а вказані Додатки укладалися протягом майже року: з листопада 2017 року по вересень 2018 року, тобто мала місце не одна дія директора, а багато окремих дій, з початку підписання (укладання) Договору поставки, а потім дії з підписання (укладання) окремих Додатків до нього.

Так, в період з листопада 2017 року по вересень 2018 року, між ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» та МПП ФІРМОЮ «ЕРІДОН» укладалися Додатки до Договору поставки № 643/18/225 від 02.11.2017, а саме:

- Додаток №643/18/225/1-МД від 02.11.2017;

- Додаток № 643/18/225/1 -ЗЗР/2 від 09.11.2017;

- Додаток № 643/18/225/2-Н/4 від 09.11.2017;

- Додаток № 643/18/225/3-Н від 09.11.2017;

- Додаток № 643/18/225/4-Н від 09.11.2017;

- Додаток № 643/18/225/5-МД від 18.12.2017;

- Додаток № 643/18/225/14-ЗЗР від 05.04.2018;

- Додаток №643/18/225/13-Н від 05.04.2018;

- Додаток № 643/18/225/19-ЗЗР від 11.04.2018;

- Додаток № 643/Т8/225/25-ЗЗР від 02.05.2018;

- Додаток № 643/18/225/28-МД від 03.05.2018;

- Додаток № 643/18/225/29-ЗЗР від 03.05.2018;

. - Додаток № 643/18/225/30-ЗЗР від 03.05.2018;

- Додаток № 643/18/225/32-Н від 05.05.2018;

- Додаток № 643/18/225/31-Н від 05.05.2018;

- Додаток № 643/18/225/33-ЗЗР від 07.05.2018;

- Додаток № 643/18/225/24-МД від 07.05.2018;

- Додаток № 643/18/225/25-МД від 07.09.2018.

Таким чином, протягом тривалого періоду (з 02.11.2017 по 07.09.2018), тобто, протягом майже цілого року, відповідачем, по мірі необхідності у певних товарах (насінні -для сівби, засобах захисту рослин - для обробітку посівів, мінеральних добрив - для підживлення рослин) з позивачем укладалися вищевказані Додатки до Договору поставки № 643/18/225 від 02.11.2017, і Позивачем здійснювалася поставка відповідних товарів, які використовувалися відповідачем у своїй господарській діяльності, для отримання прибутків від реалізації отриманого врожаю.

Таким чином, учасники ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» не могли не знати про закупівлю товарів у МПП ФІРМИ «ЕРІДОН», необхідних здійснення їх основної діяльності - вирощування зернових культур.

Суд також звертає увагу, що Договір поставки № 643/18/225 було підписано його сторонами 02 листопада 2017 року, а сам текст вказаного договору поставки не має такого визначення, як ціна або сума договору, який було б виражено в грошовому розмірі, оскільки всі істотні умови цього договору такі як асортимент або ціна товару та загальна вартість товару, що постачається за цим Договором поставки визначаються умовами окремого Додатку (Додатків) щодо поставки певних Товарів або видатковими накладними, згідно яких покупець (відповідач) отримав певний Товар у постачальника (позивача), а у випадку розбіжностей між даними, зазначеними в відповідному Додатку та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни товару, перевагу мас видаткова накладна, (п.п. 2.1., 2.3. Договору поставки). Тому твердження відповідача, що підписуючи 02 листопада 2017 року директор відповідача перевищив встановлені Статутом обмеження повноваження при його підписанні не відповідають дійсності, а вказаний Договір поставки № 643/18/225 було підписано директором підприємства відповідача 02 листопада 2017 року з повним дотриманням обмежень визначених статутом підприємства Відповідача, без будь якого перевищення встановлених обмежень по сумі договору, і тому в діях Директора відповідача при підписанні 02 листопада 2017 року Договору поставки не було жодних протиправних дій, і підписуючи цей договір поставки Директор жодним чином не перевищив встановлених Статутом товариства обмежень на підписання договорів на суму не більше 25 000,00 грн.

На підставі вищенаведеного. дані твердження Відповідача є безпідставними і такими, що не ґрунтуються на фактичних обставинах.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою ст. 203 ЦК України. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу, іншимактам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин. повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу ч. 1 ст. 92 ЦК України юридична особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Правовідносини, які виникають між юридичною особою та її органом, є представництвом, яке ч. 1 ст. 237 ЦК України визначено як обов`язок або право однієї сторони вчиняти правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Підписання особою (органом юридичної особи) угоди без відповідних повноважень, а також з порушенням наданих їй повноважень може згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу бути підставою для визнання укладеної угоди недійсною як такої, що не відповідає вимогам закону, але, водночас саме лише порушення даного обов`язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами.

Однак, наступне схвалення юридичною особою угоди, укладеної від її імені представником, який не мав належних повноважень, робить її дійсною з моменту укладення. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення до другої сторони угоди чи до її представника (лист, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення дій, які свідчать про схвалення угоди (прийняття її виконання, здійснення платежу другій стороні і т.ін.). У такому випадку вимога про визнання угоди недійсною з мотивів відсутності належних повноважень представника на укладення угоди задоволенню не підлягає.

Так вищенаведене встановлено статтею 241 ЦК України: «Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину».

Настання передбачених цією статтею наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, від імені якої його вчинено; тому господарський суд повинен у розгляді відповідної справи з`ясовувати пов`язані з цим обставини. Доказами такого схвалення можуть бути відповідне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів і т. ін.). Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Всі дії, здійснені директором ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» та його посадовими особами як під час укладення (підписання), так і під час виконання як Договору поставки № 643/18/225 від 02,11.2017, так і пізніше при підписанні Додатків до нього та при виконанні підприємством Відповідача вказаного Договору поставки та кожного з Додатків, не дають жодних підстав для визнання оспорюваного Договору поставки та вказаних Додатків недійсними, з наступних обставин, які вказують на подальше схвалення всіх оспорюваних Додатків діями, здійсненими підприємством Відповідача.

Так, на виконання укладених Додатків № 643/18/225/1-МД від 02.11.2017, № 643/18/225/1-ЗЗР/2 від 09.11.2017, № 643/18/225/2-Н/4 від 09.11.2017, № 643/18/225/3-Н від 09.11.2017, № 643/18/225/4-Н від 09.11.2017, № 643/18/225/5-МД від 18.12.2017, № 643/18/225/14-ЗЗР від 05.04.2018, № 643/18/225/13-Н від 05.04.2018, № 643/18/225/19-ЗЗР від 11.04.2018, № 643/18/225/25-ЗЗР від 02.05.2018, № 643/18/225/28-МД від 03.05.2018, № 643/18/225/29-ЗЗР від 03.05.2018, № 643/18/225/30-ЗЗР від 03.05.2018, № 643/18/225/32-Н від 05.05.2018, № 643/18/225/31-Н від 05.05.2018, № 643/18/225/33-ЗЗР від 07.05.2018 № 643/18/225/24-МД від 07.05.2018, № 643/18/225/25-МД від 07.09.2018 до Договору поставки № 643/18/225 від 02.11.2017 МПП ФІРМОЮ «ЕРІДОН» було поставлено, а ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» було отримано насіння, засоби захисту рослин, мінеральні добрива на загальну суму 8 617 335,00 гри. (Вісім мільйонів шістсот сімнадцять тисяч триста тридцять п`ять гривні 00 копійок).

Так, все вищенаведене свідчить про те, що юридичною особою (а не лише директором товариства), було здійснено подальше схвалення правочинів (Додатків до договору поставки), які укладалися майже протягом року (з листопада 2017 року по вересень 2018року), а саме:

- ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» було замовлено Товар, укладено Додатки до договору поставки з МПП ФІРМОЮ «ЕРІДОН»;

- ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА», на виконання укладених Додатків, було самостійно організовано отримання з різних складів Постачальника - МПП ФІРМИ «ЕРІДОН» та отримано Товари, зазначені в укладених вищенаведених Додатках до договору поставки;

- ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» протягом року у відповідності до умов вищенаведених Додатків до договору поставки здійснювалася оплата Товару, як на умовах попередньої оплати, так і на умовах відстрочення платежу.

Всі вищевказані видаткові накладні містять посилання на номер та дату Договору поставки № 643/18/225 від 02.11.2017, як на підставу відвантаження Товару.

Таким чином, поставка Товару відбулася в межах Договору поставки №643/18/225 від 02.11.2017 та Додатків до нього, якими встановлені всі істотні умови договору.

Відповідач у Відзиві зазначає, що Позивачем не підтверджено факту здійснення поставок товару.

Такі твердження Відповідача не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки, як вже зазначалося вище, МПП ФІРМА «ЕРІДОН» разом з позовною заявою (вих. 2010 від 17.10.2019), клопотанням про залучення документів до матеріалів справи № 904/4891/19 (вих. № 2337 від 09.12.2019) надало належні та беззаперечні докази укладання та часткового виконання ТОВ «АГРІКОЛЬ-САМАРА» Договору поставки № 1514/19/447 від 13.09.2019 та Додатків до нього.

Так, Позивачем були надані Договір поставки № 1514/19/447 від 13.09.2019, Додатки до нього, за якими на момент подачі позовної заяви, існує заборгованість, видаткові накладні, рахунки на оплату, податкові накладні та квитанції про їх реєстрацію.

Відповідачем у відзиві зазначається, що видаткові накладні, додані до позовної заяви, посилаються виключно на номер та дату договору поставки, а не на Додатки до договору поставки.

Відповідно до п. 2 ст. 9 ВР України, від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у

здійсненні господарської операції.

Видаткові накладні, додані позивачем до позовної заяви, мають всі обов`язкові реквізити первинних документів, а також містять додаткові реквізити, зокрема: номер та дату Договору поставки, а тому посилання в первинних документах на номер та дату Додатків, і, навіть, посилання на номер та дату самого договору, не є обов`язковим.

Відповідач у відзиві звертає увагу суду, що місце отримання товару, зазначене у видаткових накладних та Додатках до договору поставки не співпадає ні з місцем реєстрації позивача, ні з місцем реєстрації відповідача, а тому, вищевказані накладні не можуть бути достатнім доказом здійснення поставок.

Суд не погоджується з такими твердженнями Відповідача, оскільки, всі додані до позовної заяви видаткові накладні містять обов`язкові реквізити відповідно до п. 2 ст. 9 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Видаткові накладні, додані Позивачем до позовної заяви, мають містять додаткові реквізити, зокрема: місце передачі товару, а тому посилання в первинних документах на місце передачі товару, не є обов`язковим.

Водночас, судом встановлено що МПП ФІРМА «ЕРІДОН» є власником земельної ділянки та комплексу будівель, що складається з офісних та складських приміщень за адресою: АДРЕСА_1 буд. 115/29.

Вищенаведене підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за№ 16877556 від 31.05.2019.

Так, оскільки товар отримувався відповідачем на умовах самовивозу, документи по доставці вантажу повинні були оформлятися безпосередньо відповідачем.

Відповідач у відзиві на позовну заяву вказує на те, що позивачем не надано підтвердження повноважень представників МПП ФІРМИ «ЕРІДОН» Храмова О.М. та Кононенка О.О., а також відбиток печатки, проставлений на Договорі поставки та Додатках, не співпадає з відбитком печатки МПП ФІРМИ «ЕРІДОН» на позовній заяві та про надання правової допомоги.

Позивачем було додано до клопотання про залучення документів до матеріалів справи № 904/4891/19 (вих.№ 15 від 08.01.2020) копії довіреностей, що підтверджують повноваження осіб, що підписали Договір поставки та Додатки до нього від імені МПП ФІРМИ «ЕРІДОН», а саме,

- належним чином завірену копію довіреності № 02/01-197 від 11.01.2017, видану на ім`я Храмова О.М.;

-належним чином завірену копію довіреності з реєстровим № 1917, посвідчену 20.12.2017 Білошицькою М.В., приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Київської області, видану на ім`я на Храмова О.М.;

- належним чином завірену копію довіреності № 02/01-17 від 02.01.2017, видану на ім`я Кононенка О. М.

Так, МПП ФІРМА «ЕРІДОН» має основну печатку, яка знаходиться за місцезнаходженням позивача, так і номерні печатки, закріплені відповідними Наказами по підприємству за структурними підрозділами МПП ФІРМИ «ЕРІДОН», в тому числі і за регіональним підрозділом в Дніпропетровській області.

Таким чином, проставлення печатки на Договорі про надання правової допомоги не виключає проставлення іншої печатки на Договорі поставки, Додатках, видаткових накладних.

Так, Наказом МПП ФІРМИ «ЕРІДОН» № 77-П/А від 06.04.2017 за Дніпропетровським підрозділом закріплена печатка № 26, копія якого додається.

МПП ФІРМА «ЕРІДОН» не заявляла про зникнення чи втрату печатки МПП ФІРМИ «ЕРІДОН» № 26, а тому, немає жодних підстав сумніватися в наявності такої печатки та використанні її МПП ФІРМОЮ «ЕРІДОН».

Відповідач у Відзиві стверджує, що Договір поставки № 643/18/225 від 02.11.2017 є недійсним, а видаткові накладні, які містять посилання на номер та дату договору теж не містять строків оплати, а тому строк виконання оплати поставок товару (які відповідач не заперечує) відповідачем не було прострочено. В зв`язку з чим, відповідач вважає необґрунтованим нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання грошових зобов`язань.

Вищевказані твердження відповідача є безпідставними, оскільки Договір поставки вважається укладеним, якщо між сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови, без визначення яких виконання по ньому стає неможливим, а договір по суті втрачає сенс і правовий зміст. У цивільному та господарському законодавстві до істотних умов договору належать умови про предмет договору, умови, які названі в законі або інших правових актах як істотні або необхідні для договорів цього вигляду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Між сторонами Договору було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору і частково було його виконано: належним чином виконано позивачем і частково виконано відповідачем.

Відповідачем у відзиві зазначено, що позивачем указані занижені суми оплати згідно платіжних доручень № 3001634927 від 17.09.2019, № 2 від 07.11.2018 та № 3001635048 від 08.10.2019, а тому нібито сума боргу не відповідає наданим позивачем доказами.

Суд не погоджується з вищенаведеними твердженнями відповідача, оскільки решта (різниця) сум, сплачених відповідачем за вищевказаними платіжними дорученнями, була зарахована за цим же Договором в оплату інших Додатків.

Дані платежі були рознесені таким чином на підставі п. 3.7. Договору поставки № 643/18/225 від 02.11.2017, оскільки вищезазначеним пунктом передбачено, що Постачальник має право рознести на свій власний розсуд платіж у тому випадку, коли Покупцем в платіжному дорученні не зазначено за яким саме Додатком до цього договору та/або рахунком на оплату, та/або видатковою накладною, а також за який товар здійснюється оплата, або у разі прострочення грошових зобов`язань Покупцем.

Відповідач зазначає, що із наданих позивачем копій платіжних доручень не зрозуміло на якій підставі виставляються різні рахунки начебто за одним і тим самим Додатком.

По-перше, слід звернути увагу, що згідно умов Додатків до договору поставки (п. З Додатків) для проведення оплати покупець отримує у постачальника «Рахунок на оплату», термін дії якого складає 3 (три) банківських дні, враховуючи дату його оформлення.

По-друге, в платіжних дорученнях, в призначенні платежу, вказано саме ті номери та дати рахунків, які при перерахування коштів зазначив сам Відповідач.

Як було зазначено вище, якщо відповідачем не вказано або невірно вказано номер рахунку, Додатку до договору, найменування товару, тощо, позивач, на підставі п. 3.7. Договору поставки № 643/18/225 від 02.11.2017, має право віднести даний платіж на свій власний розсуд.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), "Трофимчук проти України" (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, понесені позивачем судові витрати у справі підлягають стягненню з відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд стягує з відповідача витрати на послуги адвоката пропорційно розміру задоволених вимог з таких підстав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат, розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

В матеріалах справи містяться: ордери серії КС №650976 від 17.10.2019, серії КС №650987 від 18.11.2019, договір про надання правової допомоги від 01.07.2019 разом із додатком №10 до вказаного договору, де визначено вартість робіт/послуг в розмірі 29 211,00 грн, платіжне доручення №420 752 від 02.03.2020 на суму 29 211,00 грн, акт 10 про виконання робіт до договору про надання правової допомоги від 01.07.2019.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладену в постанові від 03.10.2019 по справі № 922/445/19, витрати за надану правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено.

На думку суду наведена сума є співрозмірною та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 126, 129, 233, 238, 240, 241, 254, 256-259 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Малого приватного підприємства фірма “Ерідон” до Товариства з обмеженою відповідальністю “Агріколь-Самара” про стягнення заборгованості в розмірі 1 739 870,21 грн задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Агріколь-Самара” (51451 Дніпропетровська область, Павлоградський район, село Кочережки, вул. Шевченко, буд. 85, ідентифікаційний код 37513475) на користь Малого приватного підприємства фірма “Ерідон” (08143 Київська область, Києво-Святошинський район, село Княжичі, вул. Воздвиженська, буд. 46, ідентифікаційний код 19420704) 872 662,25 грн – основного боргу, 75 318,98 грн – інфляційних втрат, 103 916,82 грн – відсотків річних, 216 450,70 грн - відсотків за користування товарним кредитом, 365 880,28 грн – пені, 24 513,44 грн – витрат по сплаті судового збору, 27 437,37 грн – витрат на професійну правничу допомогу.

В решті позовних вимог - відмовити.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 13.03.2020.

Суддя А.Є. Соловйова