Постанова № 88169682, 12.03.2020, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/21726/19

Провадження № 3/643/241/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.03.2020 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши адміністративний матеріал, який надійшов від Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

16.12.2019 року о 00:00 год. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Мерседес - Бенс», державний номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Гвардійців Широнінців, 54 в м. Харкові з ознаками алкогольного сп`яніння: нестійка хода, запах алкоголю з порожнини рота. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків.

ОСОБА_1 судовому засіданні вину у вчиненні вказаного вище адміністративного правопорушення не визнав. Надав суду письмове клопотання з доповненнями про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Пояснив, що не здійснював керування та не перебував у вказаному вище автомобілі. Так, у нього, коли він перебував на вулиці біля будинку, виник конфлікт з ОСОБА_2 . Останній на ґрунті неприязних відносин викликав працівників поліції та вказав на ОСОБА_1 як на особу, яка керувала вказаним вище автомобілем в стані алкогольного сп`яніння.

Захисник Яблонська Н.Г. в судовому засідання підтримала позицію ОСОБА_1 та просила закрити провадження у справі.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що його було залучено в якості свідка при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 . Зазначив, що в його присутності поліція не пропонувала ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння. Також свідок заперечував, що надав пояснення, які містяться на а.с. 9.

Свідок ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що 15.12.2019 року приблизно в 22-00 – 23-00 год. він перебував на кухні своєї квартири, що розташована на другому поверсі будинку, та у вікно, яке виходить у двір, побачив, як у подвір`я будинку заїхав автомобіль та зупинився, упершись в пагорб, який не давав йому рухатись далі. Водій, що перебував за кермом, після зупинки періодично натискав педаль газу. Це продовжувалось приблизно 30 хвилин і заважало йому та іншим мешканцям будинку. Він, перебуваючи на кухні, постійно чув звук двигуна, а також звук від натискання на педаль газу. Він зрозумів, що водій не збирається виключати двигун, вийшов на вулицю та підійшов до автомобіля. При цьому, виходячи на вулицю, він також постійно чув звук роботи двигуна автомобіля. За кермом автомобіля перебував ОСОБА_1 . Він спитав ОСОБА_1 , що трапилось, на що той почав нецензурно висловлюватись на адресу свідка. Після цього ОСОБА_2 , усвідомивши, що ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп`яніння, заглушив автомобіль та витягнув ключі із замка запалення. У відповідь ОСОБА_1 почав погрожувати йому розправою. Свідок викликав працівників поліції. Оскільки ОСОБА_2 особисто бачив, як вказаний вище автомобіль заїхав у двір, припаркувався, після зупинки безперервно спостерігав автомобіль та відчував шум від роботи двигуна та періодичного натискання на педаль газу, він впевнений, що за кермом автомобіля, який проїхав по двору та припаркувався, знаходився саме ОСОБА_1 , якого він побачив за кермом, коли підійшов до автомобіля. Також свідок зазначив, що після вказаних подій до них підійшла жінка, яка сказала, що до цього наказала ОСОБА_1 перегнати автомобіль, ОСОБА_1 був в стані алкогольного сп`яніння, проте сів за кермо та приїхав у двір, де і відбулись вказані вище події. В його присутності в подальшому ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки за допомогою газоаналізатору «Drager Alcotest» та в медичному закладі.

Свідок ОСОБА_4 надав пояснення, згідно яких після вживання спритних напоїв в кафе вони деякий час спілкувались в автомобілі ОСОБА_4 «Фольксваген», який був припаркований за вказаною вище адресою. Потім ОСОБА_4 пішов, а ОСОБА_1 залишився в автомобілі.

Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння врегульовано ст. 266 КУпАП, а також Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09.11.2015 року (далі – Інструкція), та Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року (далі – Порядок).

Під час оцінки доводів та аргументів учасників судового процесу, висловлених під час розгляду даної справи, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, викладену зокрема в рішенні від 18.07.2006 року у справі «Проніна проти України», відповідно до якої хоча п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. "Руїз Торія проти Іспанії" (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09.12.94 р., Серія A, N 303-A, параграф 29).

Незважаючи на невизнання своєї вини ОСОБА_1 , його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, яке мало місце 16.12.2019 року о 00:00 год. та полягало у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, підтверджується наступними доказами.

- Даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 212483, складеного працівником поліції Черкасовим В.В., згідно якого ОСОБА_1 вчинив правопорушення за вказаних вище обставин (а.с. 1).

- Письмовими та особистими поясненнями ОСОБА_2 , згідно яких ОСОБА_1 керував вказаним вище автомобілем та відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Драгер Алкотест 6820» та в закладі охорони здоров`я (а.с. 8), письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 16.12.2019 року (а.с. 5), письмовими поясненнями ОСОБА_5 (а.с. 7), згідно яких ОСОБА_1 відмовився від підпису у протоколі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП .

- Даними відеозапису, який був відтворений в судовому засіданні та згідно якого працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, від чого він відмовився.

Оцінюючи доводи та аргументи захисника Яблонської Н.Г. і ОСОБА_6 С.В., які заперечували факт виконання ОСОБА_1 функцій водія автомобіля, суд керується таким.

ОСОБА_1 в судовому засіданні надав пояснення, згідно яких певний час перебував в автомобілі, який належить його куму ОСОБА_4 , а контакт із свідком ОСОБА_2 відбувся, коли він вийшов на вулицю та присів на лавку запалити. Там між ним і ОСОБА_2 виник конфлікт через претензії останнього щодо паркування автомобілів. Через конфлікт ОСОБА_2 викликав поліцію та вказав, що ОСОБА_1 нібито керував автомобілем, який був припаркований у дворі. За доводами ОСОБА_1 , він в цьому автомобілі ніколи не знаходився.

Між тим з даних відеозапису вбачається, що під час спілкування ОСОБА_1 та його дружини з працівниками поліції, останнім повідомлялось, що автомобіль належить ОСОБА_1 , в ньому знаходились його гроші, свідок ОСОБА_2 витягнув ОСОБА_1 з автомобіля, коли ОСОБА_1 в ньому знаходився. В подальшому зазначалось, що ОСОБА_1 є водієм вказаного автомобіля. Згідно відеозапису ані ОСОБА_1 , ані його дружина жодного разу не зазначали, що автомобіль належить свідку ОСОБА_4 .

ОСОБА_1 під час перших пояснень зазначив, що приїхав додому разом із знайомою на ім`я ОСОБА_7 , яка живе поруч. Він пішов додому, йому зателефонував ОСОБА_4 , який є його кумом. Потім приблизно о 20:00 до нього під`їхав ОСОБА_4 і вони пішли в кафе.

Між тим свідок ОСОБА_4 зазначив, що чекав ОСОБА_1 біля під`їзду. ОСОБА_1 підійшов з боку зупинки трамваю із жінкою. Жінка пішла далі, а вони пішли в кафе.

Згідно відеозапису, дружина ОСОБА_1 пояснює працівникам поліції, що вона посварилась із ОСОБА_1 вранці (файл «20191216082823000070»). Між тим ОСОБА_1 надав суду пояснення, згідно яких посварився з дружиною ввечері після 20-00 год., коли прийшов додому.

Таким чином, показання свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_1 щодо обставин вказаних вище подій не узгоджуються між собою, а також суперечать не тільки показанням ОСОБА_2 , а й даним відеозапису.

За таких обставин суд надає перевагу показанням свідка ОСОБА_2 , які є послідовними та узгоджуються з його письмовими поясненнями, які надавались працівникам поліції, та даним відеозапису.

Крім того, згідно даних відеозапису, працівники поліції зазначали, що факт керування ОСОБА_1 автомобілем підтверджується не тільки показаннями ОСОБА_2 , а й показаннями інших осіб.

Також суд враховує, що свідок ОСОБА_4 зазначив, що залишив ОСОБА_1 в іншому автомобілі, а саме "Фольксваген", та не був очевидцем подальших подій за участю свідка ОСОБА_2 та працівників поліції.

За таких обставин суд відхиляє доводи ОСОБА_1 та його захисника і вважає доведеним, що ОСОБА_1 виконував функції водія автомобіля під час руху останнього, коли приїхав у двір будинку та залишався в автомобілі до моменту часу, коли до нього підійшов свідок ОСОБА_2 .

Враховуючи наведене, доводи захисника та ОСОБА_1 відносно того, що останній не виконував функції водія автомобіля, суд вважає тактикою захисту, спрямованою на ухилення від відповідальності за вчинене правопорушення.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння підтверджується даними відеозапису, письмовими доказами, які містяться в матеріалах справи, поясненнями свідка ОСОБА_2 .

Та обставина, що ОСОБА_1 вже після оформлення протоколу про адміністративне правопорушення висловив свою згоду поїхати до закладу охорони здоров`я, на переконання суду, не спростовує факт його відмови від вказаного огляду, коли він пропонувався працівниками поліції, ,що стало підставою для складення вказаного протоколу.

Та обставина, що свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував власні письмові пояснення, згідно яких ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, не спростовує висновків суду щодо наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, оскільки вказана обставина підтверджується сукупністю інших досліджених судом доказів, що вказані вище.

Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За таких обставин, оцінюючи зібрані у справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд вважає доведеним факт виконання ОСОБА_1 функцій водія автомобіля та порушення ним 16.12.2019 року о 00:00 год. вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху України.

Доводи та аргументи ОСОБА_1 і його захисника, вказаних висновків не спростовують.

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 130 КУпАП як відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , судом не встановлено.

Стягнення на ОСОБА_1 суд накладає відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір в розмірі 0,2 розміру мінімальної заробітної плати, що становить 420, 40 грн.

Керуючись ст. 33-35, 40-1,130, 284 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200,00 грн. (десять тисяч двісті гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік (отримувач: ГУК у Харківській області 21081300, код отримувача 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), р/р UA168999980313020149000020001, призначення платежу: «штраф по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки руху»).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 420,40 грн. (отримувач ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106, призначення платежу: «судовий збір при ухваленні судом постанови про накладення адміністративного стягнення»).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня винесення постанови шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд м. Харкова – особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Суддя Крівцов Д.А.