Рішення № 88169251, 03.03.2020, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/20913/19

Провадження №2/522/2315/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 березня 2020 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Першого Приморського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеси), третя особа на стороні позивача – ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача – Приморська державна нотаріальна контора у м. Одесі, про зняття арешту,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позовом ОСОБА_1 до Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа на стороні позивача – ОСОБА_2 , третя особа на стороні відповідача – Приморська державна нотаріальна контора у м. Одесі, про зняття арешту.

В обґрунтування позову зазначено, що позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить 2/3 квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Інша частина у розмірі 1/3 зазначеної квартири належить її чоловіку ОСОБА_3 . Позивачу стало відомо, що на квартиру накладено обтяження у вигляді 1/3 частини квартири. Обтяження було накладено на підставі постанови Першого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції у м. Одеса за номером НОМЕР_1 147083 від 02.09.2005 року. З метою зняття арешту з квартири Позивач звернувся до Відповідача із заявою про зняття арешту, однак відповідач відмовився задовольнити заяву та запропонував звернутись до суду.

Ухвалою суду від 10.12.2019 року позов залишено без руху, 12.12.2019 року позивачкою усунені недоліки.

Ухвалою суду від 19.12.2019 року провадження у справі відкрите, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання .

Протокольною ухвалою суду від 12.02.2020 року замінено первісного відповідача на належного Першого Приморського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеси).

В підготовче засідання 12.02.2020 року з`явились позивачка та її представник, які позовні вимоги підтримали у повному обсязі. Представник відповідача позов не визнавала.

3 особи у підготовче засідання не з`явились, суд належним чином сповістив їх про день, час та місце розгляду справи. Згідно вимог ст. 197,198 ЦПК судом ухвалено проводити підготовче засідання у відсутності зазначених сторін на підставі наявних в матеріалах справи доказах.

Ухвалою суду від 12.02.2020 року закрито підготовче засідання по цивільній справі та призначено до судового розгляду по суті на 03.03.2020 року.

В судове засідання 03.03.2020 року з`явились позивач ОСОБА_1 , її представник ОСОБА_4 та представник відповідача ОСОБА_5 . Позивач та її представник підтримали позовну заяву, просили її задовольнити. При цьому пояснила що боржник-це її син. Який ще в 2001р. подарував їй свою частину квартири та згодом він помер. Представник відповідача заперечувала проти задоволення позовної заяви, надала письмові заперечення. Обґрунтовуючи свою позицію представник відповідача зазначила, що в Приморському районному відділі ДВС м. Одеса перебував на виконанні виконавчий лист №2-91/02 від 02.12.2002 року виданий місцевим Приморським районним судом м. Одеса про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошової суми у розмірі 11371,81 грн. Так як боржником в добровільний строк рішення виконавчого листа виконано не було, то державним виконавцем відділу було винесено постанову №АА 147083 02.09.2005 року про арешт майна боржника та оголошення заборону на його відчуження, згідно довідки ОМБТІ та РОН боржнику ОСОБА_6 належала кв. АДРЕСА_2 ; ј ч. кв. АДРЕСА_3 частина- кв. АДРЕСА_4 . Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №АА 147083 02.09.2005 року було направлено до Першої Одеської державної нотаріальної контори для реєстрації обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, так було зареєстровано арешт нерухомого майна за реєстраційним номером: 2362586 від 07.09.2005 року. Станом на 03.03.2020 року боржником не було надано жодного документу, який підтверджував би сплату боргу стягувауа – ОСОБА_7 по виконавчому листу №2-91/02 від 02.12.2022 року виданого Приморським районним судом м. Одеса та сплату виконавчого збору і витрат виконавчого провадження. Тому на думку представника відповідача станом на сьогоднішній день підстави для зняття арешту з майна ОСОБА_6 у виконавчої служби відсутні.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, додані до неї документи приходить до висновку, що даний позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що квартира за адресою АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 (1/3 частина) та ОСОБА_1 (2/3 частини) на підставі свідоцтва про право власності, № НОМЕР_2 , 06.03.2001 року, Орган приватизації державного житлового фонду Приморського районного; та договору дарування, р.№3-2096, від 07.06.2001 року, П`ята одеська державна нотаріальна контора.

Відповідно листа від 14.01.2020 №370 Першого Приморського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) зазначено, що відсутня можливість надати належним чином завірені матеріали виконавчих проваджень, оскільки завершені виконавчі провадження в архів органу юстиції не передається і підлягають знищенню. Згідно п.9.9 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України №2274/5 від 25.12.2008 року, строк зберігання завершених виконавчих проваджень, переданих на зберігання, становить 3 (три) роки, крім виконавчих проваджень, завершених за постановами про накладення адміністративного стягнення, строк зберігання яких становить 1 (один) рік.

Згідно наданих заперечень відповідача, зазначено, що на виконанні в Приморському районному відділі ДВС м. Одеса перебував на виконанні виконавчий лист №2-91/02 від 02.12.2002 року виданий місцевим Приморським районним судом м. Одеса про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 грошової суми у розмірі 11371,81 грн. Так як боржником в добровільний строк рішення виконавчого листа виконано не було, то державним виконавцем відділу було винесено постанову №АА 147083 02.09.2005 року про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, згідно довідки ОМБТІ та РОН боржнику ОСОБА_6 належала кв. АДРЕСА_2 ; ј ч. кв. АДРЕСА_5 АДРЕСА_6 . Постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження №АА 147083 02.09.2005 року було направлено до Першої Одеської державної нотаріальної контори для реєстрації обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, так було зареєстровано арешт нерухомого майна за реєстраційним номером: 2362586 від 07.09.2005 року.

Однак, враховуючи, що дана квартира перебуває у власності позивача на підставі свідоцтва про право власності, №0134, 06.03.2001 року, Орган приватизації державного житлового фонду Приморського районного; та договору дарування, р.№3-2096, від 07.06.2001 року, посвідченої П`ятою одеська державною нотаріальною конторою, отже суд приходить до висновку, що в 2005 році дана квартира не належала зазначеному боржнику, доказів щодо правомірності існування даного арешту суду не надано.

Частиною 5 ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що арешт з майна може бути знятий за рішенням суду.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть, якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Згідно зі ст.4 ЦПК України кожна особа має право у порядку, що передбачений цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних та оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

У відповідності до ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

При цьому відповідно до ст.ст. 11, 15 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки їх порушення. Перелік способів захисту прав та інтересів передбачений ст.16 ЦК України.

У силу положень ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та може вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, проте при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник не може завдавати шкоди правам, свободам інших осіб, інтересам суспільства і зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Згідно з ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що накладений арешт у 2005 році не є актуальним та накладений як на майно боржника ОСОБА_6 , який на то час вже не був власником квартири кв. АДРЕСА_4 , а тому такий арешт є неправомірним та такий . що порушує права позивача та третьої особи, а тому позов є обґрунтованим , та підлягає задоволенню.

З приводу позовних вимог в частині виключення запису про арешт майна та оголошення заборони на його відчуження з державного реєстру, суд відмовляє в задоволені цієї частини, оскільки рішення про зняття арешту з нерухомого майна є підставою для виключення таких записів, тобто виконується в порядку виконання судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Враховуючи викладене позов ОСОБА_1 є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. 15-16, 319, 321, 391 ЦК України, ст.ст. 2, 4, 12, 13, 30, 43-44, 49, 76 - 81, 82, 83, 89, 95, 133, 141, ч.1,3 ст. 223, ст. 247, 258-259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання АДРЕСА_1 ) до Першого Приморського відділу ДВС у м. Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції ( м. Одеси) (код ЄДРПОУ 41405070, місцезнаходження м. Одеса, вул. Польський узвіз, буд. 6), третя особа на стороні позивача – ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання АДРЕСА_1 ), третя особа на стороні відповідача – Приморська державна нотаріальна контора у м. Одесі (код ЄДРПОУ 42511993, місцезнаходження м. Одеса, вул. Середньофонтанська, 19-б), про зняття арешту – задовольнити частково.

Зняти арешт із нерухомого майна – квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер обтяження 2362586, підстава обтяження: постанова про арешт нерухомого майна АА №147083 від 02.09.2005 року, накладеного Першим відділом державної виконавчої служби Приморського РУЮ у м. Одесі.

В іншій частині позову – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, як брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту цього рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, мають право на поновлення строку на апеляційне оскарження.

Повний текст рішення складено 12.03.2020 року

Суддя: Домусчі Л.В.