Ухвала суду № 88168938, 04.03.2020, Василівський районний суд Запорізької області

311/709/15-ц

04.03.2020

Провадження №4-с/311/2/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 березня 2020 року м. Василівка

Василівський районний суд Запорізької області у складі: головуючого – судді Нікандрової С.О., секретар судового засідання Дудка Н.В., за участю представника заявника – адвоката Кара Р.Т., заступника начальника Василівського районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Куроєд О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Василівка скаргу ОСОБА_1 на дії заступника начальника Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Куроєд Олени Олександрівни, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до суду зі скаргою на дії заступника начальника Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Куроєд Олени Олександрівни, яку уточнила в ході судового розгляду, в якій просить визнати неправомірними дії заступника начальника Василівського районного відділу ДВС ГТУЮ в Запорізькій області Куроєд О.О. що полягають у прийнятті постанови про опис та арешт майна та коштів боржника від 18.01.2019 року; прийнятті постанови про визначення суб`єкта оціночної діяльності – суб`єкта господарювання ОСОБА_2 від 21.1.2019 року; прийнятті постанови про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження від 24.01.2019 року; прийнятті постанови про арешт коштів боржника від 12.02.2019 року; визнати бездіяльність заступника начальника Василівського районного відділу ДВС ГТУЮ в Запорізькій області Куроєд О.О. у ненаданні копії постанови про відкриття виконавчого провадження від 17.01.2018 року за заявами стягувача від 22.01.2019 року. 07.02.2019 року; стягнути з ОСОБА_3 судові витрати – витрати на правову допомогу.

Свої вимоги мотивує тим, що на примусовому виконанні Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області знаходився виконавчий лист №2/311/8/2016 від 12.05.2016 року, виданий Василівським районним судом Запорізької області. За даним виконавчим листом було відкрито виконавче провадження №52461540.

16.01.2018 року у зв`язку з надходженням від ПАТ КБ «ПриватБанк» заяви про повернення виконавчого документу без виконання, державним виконавцем прийнято рішення про повернення виконавчого листа №2/311/8/2016 року від 12.05.2016 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором № 2РОМЄК00002286 від 06.12.007 року в сумі 107 104,78 дол. США, яка складається з 89633,97 дол. США - заборгованості за кредитом; 10232,86 дол. США - заборгованості по процентам; 1980 дол. США - заборгованості по комісії; 15,85 дол. США - штраф фіксована частина, 5242,10 дол. США - штраф процентна складова; 47 233, 36 грн. - пеня; та судові витрати в сумі -3654,00 грн.

Одночасно з цим, 16.01.2018 року державним виконавцем винесено постанову №52461540 про стягнення виконавчого збору у розмірі 10710,48 дол. США та 5088,74 грн.

17.01.2018 року державним виконавцем Василівського районного відділу

ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Маркіною І.С. відкрито виконавче провадження №55562131 з примусового виконання постанови №52461540 від 16.01.2018 року, виданим Василівським районним відділом ДВС ГТУЮ у Запорізькій області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10710,48 дол. США та 5088,74 грн.

18.01.2019 року державним виконавцем Василівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Куроед О.О. було винесено постанову про опис та арешт майна та коштів боржника у виконавчому провадженні №55562131.

12.02.2019 року ОСОБА_1 подано заяву про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження та видачу копій документів з матеріалів виконавчого провадження.

13.02.2019 року ОСОБА_1 ознайомлена з матеріалами виконавчого провадження №55562131 і отримала копії оскаржуваних постанов заступника начальника відділу Василівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Куроєд О.О., а саме: постанову про опис та арешт майна та коштів боржника від 18.01.2019 року, постанову про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 від 21.01.2019 року, постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 69,00 грн. від 24.01.2018 року, постанову про арешт коштів боржника від 12.02.2019 року.

Вважає дії та постанови заступника начальника відділу Василівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Куроєд О.О. протиправними, оскільки вона не була повідомлена виконавцем про відкриття виконавчого провадження та не отримувала відповідної постанови, тому виконавець не вправі був вчиняти заходи примусового виконання рішення, що призвело до порушення прав заявника.

Ухвалою Василівського районного суду Запорізької області від 25 лютого 2019 року відкрито провадження і призначено судових розгляд.

Ухвалою від 18 квітня 2019 року за клопотанням представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Кара Р.Т. провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішення запорізького окружного адміністративного суду у справі №280/807/19.

Ухвалою від 05 грудня 2019 року провадження у цивільній справі поновлено, призначено судове засідання.

У судовому засіданні представник заявника – адвокат Кара Р.Т. скаргу підтримала, просила її задовольнити з підстав, викладених в ній. Вважає, що державним виконавцем порушені норми ст.31 Закону України «Про виконавче провадження», перед тим, як застосовувати засоби примусу, державний виконавець не пересвідчився в тому, що боржник отримав копію постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому не вправі був вчиняти виконавчі дії.

Заступник начальника Василівського РВ ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Дніпро) Куроєд О.О. у судовому засіданні скаргу не визнала, просила відмовити у її задоволенні з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначила, що на підставі постанови №52461540, виданої 16.01.2018 року Василівським районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору у розмірі 10710,48 дол. США та 5088,74 гривень, 17 січня 2018 року державним виконавцем Маркіною І.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Зазначена постанова направлена на адресу боржника ОСОБА_1 22.02.2018 року рекомендованим листом, а жоден нормативний акт не зобов`язує виконавця пересвідчуватись у отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження. В грудні 2018 року виконавче провадження №55562131 за постановою №52461540 від 16.01.2018 року Василівського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області передано в провадження заступника начальника відділу Куроєд О.О., якою при примусовому виконанні виконавчого листа винесені постанова про

опис та арешт майна та коштів боржника від 18.01.2019 року, постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою призначено суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ОСОБА_2 від 21.01.2019 року, постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 69,00 грн. від 24.01.2019 року, постанова про арешт коштів боржника від 12.02.2019 року. Після надходження до Василівського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі №280/807/19, яке набрало законної сили 04.05.2019 року, і яким визнано протиправною і скасовано постанову державного виконавця Василівського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області Маркіної І.С. від 17.01.2018 року про відкриття провадження №55562131, державним виконавцем 29.11.2019 року винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення. Вважає, що оспорювані постанови винесені державним виконавцем на підставах, у спосіб та в межах повноважень, встановлених ЗУ «Про виконавче провадження», і не порушують права заявника, тому підстав для визнання їх протиправними і скасування відсутні. Крім того, оскільки після скасування постанови про відкриття виконавчого провадження державним виконавцем самостійно закінчено виконавче провадження і припинено чинність арешту майна боржника та скасовані інші заходи примусового виконання рішення, є підстави для закриття провадження у справ у зв`язку з відсутністю спору.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного висновку.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як вбачається із матеріалів справи, по виконавчому провадженню №52461540 головним державним виконавцем Василівського районного відділу державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області Супрун В.В. постановою про стягнення виконавчого збору від 16.01.2018 року стягнуто з ОСОБА_1 виконавчий збір у розмірі 10710,48 дол. США та 5088,74 гривень.

На підставі ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

У відповідності до ч.ч.5,7 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника.

У разі якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

17 січня 2018 року державним виконавцем Маркіною І.С. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №55562131 з примусового виконання постанови №52461540, виданої 16.01.2019 року Василівським районним відділом державної виконавчої служби ГТУЮ у Запорізькій області про стягнення з ОСОБА_1 виконавчого збору.

Відповідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

22.02.2018 року постанова про відкриття виконавчого провадження №55562131 направлена на адресу боржника ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням на адресу, зазначену у виконавчому документі, а саме: АДРЕСА_1 .

Посилання заявника на ст.31 Закону України «Про виконавче провадження» суд вважає безпідставним, оскільки її зміст наведений у скарзі свідчить про посилання заявника на норму, яка втратила чинність на підставі п.2 розд. ХІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року.

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Ст.10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до п.п.6,7 ч.3 ст.18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати. Вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного

адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Таким чином, виконавець, відкривши виконавче провадження, має право здійснити заходи примусового характеру, що передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.2 ст.56 Закону України «Про виконавче провадження» арешт майна (коштів) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або опис та арешт майна (коштів) боржника. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна.

Під час примусового виконання виконавчого листа по виконавчому провадженню №55562131, 18.01.2019 року державним виконавцем винесена постанова про опис та арешт майна та коштів боржника, 21.01.2019 року постанова про призначення суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, 24.01.2019 року постанова про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження у сумі 69,00 грн., 12.02.2019 року постанова про арешт коштів боржника від 12.02.2019 року.

Доводи заявника щодо обов`язку приватного виконавця пересвідчитись в отриманні боржником копії постанови про виконавче провадження, суперечать положенню частин першої та сьомої статті 28 Закону №1404-VIII, за приписами якої копія постанови про відкриття виконавчого провадження направляється рекомендованим поштовим відправленням, без надання строку на добровільне виконання постанови. За умови дотримання цих вимог, у день відкриття, чи не пізніше наступного дня ( у залежності від обставин, визначених Законом) виконавець зобов`язаний винести постанову про накладення арешту на майно боржника, зокрема, за приписами статті 56 Закону № 1404-VIII.

Суд відхиляє доводи скарги про те, що оскільки боржником не одержано на момент проведення виконавцем виконавчих дій постанови про відкриття виконавчого провадження, виконавець не в праві був вчиняти виконавчі дії, з посиланням на висновки викладені у постанові Верховного суду №916/1605/15-Г від 07.05.2018, з огляду на те, що правовідносини у справі на яку посилався боржник були врегульовані на підставі Закону України «Про виконавче провадження» у редакції Закону від 21.04.1999 року №606-XIV, яка діяла до 05.10.2016, у даній справі правовідносини врегульовано нормами нової редакції наведеного Закону, які є відмінними.

Судом також встановлено, що рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 03.04.2019 року у справі №280/807/19 за позовом ОСОБА_1 до Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування постанов, визнані протиправними і скасовані постанова державного виконавця Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Супруна Василя Віталійовича про стягнення виконавчого збору від 16.01.2018 року №52461540, постанова державного виконавця Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Маркіної Ірини Станіславівни від 17.01.2018 року про відкриття виконавчого провадження №55562131.

Одночасно з цим, скасування постанови державного виконавця Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Маркіної Ірини Станіславівни від 17.01.2018 року про відкриття виконавчого провадження №55562131 не є підставою для визнання неправомірними рішень державного виконавця, винесених під час примусового виконання виконавчого листа по даному виконавчому провадженню, а є підставою для закінчення

виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Постановою ст.державного виконавця Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Бойчуна О.Д. від 29 листопада 2019 року на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження з примусового виконання постанови №52461540 від 16.01.2018 року Василівського РВ ДВС ГТУЮ у Запорізькій області закінчено, припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до вимог ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно зі ст.451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Даючи оцінку зібраним по справі доказам, суд доходить висновку, що дії заступника начальника Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Куроєд О.О. вчинені після відкриття виконавчого провадження, направлені на примусове виконання виконавчого листа, є правомірними, оскільки державний виконавець діяв у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», а несвоєчасне надсилання та неотримання документів виконавчого провадження не є підставою для задоволення скарги відповідно до правил встановлених у ст.13 Закону України «Про виконавче провадження», тому скарга задоволенню не підлягає.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що виходячи із положень Закону України «Про виконавче провадження», Цивільного процесуального кодексу України, Господарського процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено спеціальний порядок судового оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця щодо стягнення виконавчого збору та/або витрат на проведення виконавчих дій, згідно з яким відповідні спори належать до юрисдикції адміністративних судів і підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Таку правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 06.06.2018 у справі № 921/16/14-г/15, від 22.06.2018 у справі № 34/559.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-81, 95, 258-260, 354, 355, 447, 449-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії заступника начальника Василівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області Куроєд Олени Олександрівни – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з

дня її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п.1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складено і підписано 10 березня 2020 року.

Суддя Василівського районного суду

Запорізької області С.О. Нікандрова