Ухвала суду № 88168880, 06.03.2020, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/6576/19

Провадження № 1-кс/461/1616/20

УХВАЛА

06.03.2020 м. Львів

Слідчий суддя Галицького районного суду м. Львова Радченко В.Є.

з участю:

секретаря судового засідання Думич С.Е.

слідчого Козака Н.С.

прокурора Бруцяка Н.

підозрюваного ОСОБА_1

захисників Сибаля О.Б., Якимишин О.З.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання слідчого СУ ГУНП у Львівській області Козака Н.С. по кримінальному провадженню № 12018140000000651 від 18.12.2018 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю району Обор Хабарівського Краю Російської Федерації, громадянину України, українцю, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимому, неодруженому

ВСТАНОВИВ:

До Галицького районного суду м. Львова надійшло погоджене з прокурором першого відділу процессуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними ораганами поліції та підтримання обвинувачення управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням прокуратури Львівської області клопотання слідчого відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУ НП у Львівській області Козака Н.С. у кримінальному провадженні № 12018140000000651 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України ОСОБА_1 .

Слідчий мотивує клопотання тим, що ОСОБА_1 маючи досвід поводження із зброєю і боєприпасами та знаючи вимоги законодавства України про те, що зброя та боєприпаси відносяться до речей, які вилучені із цивільного обороту і не можуть знаходитися у власності громадян без спеціального дозволу, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне поводження із зброєю та бойовими припасами, протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи можливість настання суспільно-небезпечних наслідків і бажаючи їх настання в порушення вимог п. 1 "Переліку видів майна, що не може перебувати у власності громадян, громадських об`єднань, міжнародних організацій та юридичних осіб інших держав на території України", затвердженого постановою Верховної Ради України "Про право власності на окремі види майна" від 17.06.1992 № 2471-ХІІ, п. 9 Положення про дозвільну систему, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 №576, а також положення Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом Міністра внутрішніх справ від 21.08.1998 № 622, 14.01.2020 перебуваючи по просп. Чорновола, 93 біля ТЦ «Арсен», близько 14:20 год. незаконно придбав, з метою подальшого збуту, у невстановленої досудовим розслідуванням особи, без передбаченого законом дозволу, пістолет з маркувальними позначеннями «Форт-17» з магазином до нього, в кількості 1 одиниці, який був споряджений 11 патронами кал. 9х18мм, які згідно висновку експерта № 10/1-13 від 16.01.2020 – є короткоствольною, нарізною, вогнепальною зброєю із маркувальним позначенням «Форт – 17» 9х18мм, що призначений для стрільби (відстрілу) патронів кал. 9х18мм (ПМ) та одинадцять патронів з маркувальними позначеннями в донній частині: «270-00»; «38-68»; «38-88»; «38-71», «38-70», «538-91»; «270-35» які є боєприпасами, патронами калібру 9х18 мм (ПМ), призначені для стрільби із бойової, короткоствольної, нарізної вогнепальної зброї, придатні до стрільби, після чого, переніс вказане до свого автомобіля марки «BMWX5» на іноземній реєстрації Республіки Польща НОМЕР_1 , що знаходився за тією ж адресою, де незаконно зберігав.

В подальшому, близько 14:35 год. ОСОБА_1 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут вогнепальної зброї та боєприпасів, перебуваючи в салоні автомобіля марки «BMWX5» на іноземній реєстрації Республіки Польща НОМЕР_1 , що знаходився на парковці ТЦ «Арсен» за адресою: просп. Чорновола, будинок 93 у м. Львові, переслідуючи корисливий мотив, з метою особистого незаконного збагачення, незаконно збув ОСОБА_2 (анкетні дані змінено), вищезгадану зброю та боєприпаси до неї в кількості 11 патронів кал. 9х18мм, за грошові кошти в розмірі 2000 доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 14.01.2020 еквівалентно 47 840 гривень.

Окрім цього, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , в січні 2020 року, більш точний час не встановлено, придбав, з метою подальшого збуту, у невстановленої досудовим розслідуванням особи у невстановленому місці, без передбаченого законом дозволу, пістолет моделі «RadomVis – 35» кал. 9х19, № НОМЕР_2 з магазином до нього, в кількості 1 одиниці, який був споряджений 8 патронами кал. 9х18мм, які згідно висновку експерта № 10/1-35 від 03.02.2020 – є короткоствольною, нарізною, вогнепальною зброєю польського промислового виробництва, що призначений для проведення пострілів патронами кал. 9х18мм (ПМ) та вісім патронів з маркувальними позначеннями в донній частині: «38-69»; «38-67»; «38-86» які є боєприпасами, патронами калібру 9х18 мм (ПМ), призначені для стрільби із бойової, короткоствольної, нарізної вогнепальної зброї, придатні до стрільби, після чого переніс вказане до свого місця проживання, що за адресою: АДРЕСА_1 , де незаконно зберігав.

В подальшому, 29.01.2020 близько 14:40 год. ОСОБА_1 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на збут вогнепальної зброї та боєприпасів, приніс з адреси свого проживання вищезгадану вогнепальну зброю та боєприпаси до неї у приміщення кафе «Домашній ресторанчик - Галицька кухня», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де незаконно збув ОСОБА_2 (анкетні дані змінено) пістолет моделі «RadomVis – 35» кал. 9х19, № НОМЕР_2 та бойові припаси до нього в кількості 8 патронів кал. 9х18мм, за ціною 2 000 (дві тисячі) доларів США, що згідно з курсом Національного банку України станом на 29.01.2020 еквівалентно 49 440 гривень.

05.03.2020 року ОСОБА_1 затримано в порядку ст. 208 КПК України та того ж дня вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України.

Слідчий зазначає, що обґрунтованість підозри ОСОБА_1 підтверджується - показами свідка ОСОБА_2 від 09.01.2020; протоколом ідентифікації та огляду грошових коштів від 14.01.2020; протоколом огляду (добровільної видачі товару) від 14.01.2020; показами свідка ОСОБА_3 від 14.01.2020; показами свідка ОСОБА_4 від 14.01.2020; показами свідка ОСОБА_2 від 14.01.2020; повідомлення щодо виконання доручення від 17.01.2020; висновок експерта №10/1-13 від 16.01.2020; показами свідка ОСОБА_2 від 29.01.2020; протоколом ідентифікації та огляду грошових коштів від 29.01.2020; протоколом огляду (добровільної видачі товару) від 29.01.2020; показами свідка ОСОБА_5 від 29.01.2020; показами свідка ОСОБА_6 від 29.01.2020; висновок експерта №10/1-35 від 03.02.2020; протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії – візуального спостереження за ОСОБА_1 від 15.01.2020; протоколом за результатами аудіоконтролю особи від 15.01.2020; протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії – візуального спостереження за ОСОБА_1 від 21.01.2020; протоколом за результатами аудіоконтролю особи від 21.01.2020.

Слідчий зазначає, що оцінюючи наявність обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 7 років, враховуючи особу підозрюваного, який має міцні соціальних зв`язків в сторони обвинувачення є достатні підстави стверджувати про наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, зокрема, що підозрюваний може переховуватися від органу досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, у тому числі покинути територію України, оскільки ОСОБА_1 має паспорт громадянина Республіки Румунії. А також останній має відношення до здійснення туристичного бізнесу, зокрема Туристичної агенції «Глобус» та працює у вказаній сфері на протязі багатьох років. А відтак у сторонни обвинувачення є достатні підстави вважати, що підозрюваний може мати тісні зв`язки із особами, які можуть забезпечити його переміщення за межі України. Знищити, сховати або спотворити речі та документи, речові докази, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінальних правопорушень, оскільки досудовим розслідуванням здобуто об`єктивні докази, які дають підстави підозрювати, що ОСОБА_1 двічі вчинив незаконний збут вогнепальної зброї. Останній може зберігати та переховувати іншу вогнепальну зброю та припаси до неї, а перебуваючи на волі підозрюваний може знищити, сховати або спотворити такі речі та предмети, що в подальшому може привести до втрати інших речових доказів. Також може незаконно впливати на свідків та експертів у даному кримінальному провадженні та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного не суперечитиме п.2 ч.3 ст.132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, що викладена у рішеннях «Бакланов проти Росії» від 09.06.2005, «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005 та «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а застосування менш тяжких запобіжних заходів, у тому числі домашнього арешту не дасть можливості належно контролювати поведінку підозрюваного. Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення та особу підозрюваного, орган досудового розслідування приходить до висновку, що підозрюваному ОСОБА_1 необхідно визначити заставу у розмірі 600 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також покласти обов`язки п.п.1-4, 8 ч.5 ст.191 КПК України.

Прокурор та слідчий в судовому засіданні клопотання підтримали та просили задовольнити.

Захисник Сибаль О.Б. проти задоволення клопотання заперечував. Просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки ОСОБА_1 раніше не судимий, одружений, має місце роботи, що свідчить про міцні соціальні зв`язки. Вважає, що докази подані стороною обвинувачення є недостатніми.

Захисник Якимишин О.З. проти задоволення клопотання заперечила. Пояснила, що у ОСОБА_1 сталі соціальні зв`язки. Останній має на утриманні маму та хворого тестя, одружений, працює. Ризики, які вказані в клопотанні – відсутні. Підозрюваний не може виїхати за межі України, оскільки його закордонний паспорт вилучений.

Підозрюваний ОСОБА_1 підтримав думку захисників.

Перевіривши наданні матеріали клопотання та дослідивши докази по цих матеріалах, заслухавши думку слідчого та прокурора, який просили задовольнити клопотання, думку підозрюваного та його захисників, які заперечили проти задоволення клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у виді тримання під вартою може бути застосований в т.ч. до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

ОСОБА_1 підозрюється органом досудового розслідування у незаконному зберіганні, носінні та збуті вогнепальної зброї та бойових припасів без передбачного законом дозволу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України

При цьому, поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, № 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28 жовтня 1994 року, п. 55, Series A, № 300-A).

Обґрунтованість підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, зокрема, показами свідка ОСОБА_2 від 09.01.2020; протоколом ідентифікації та огляду грошових коштів від 14.01.2020; протоколом огляду (добровільної видачі товару) від 14.01.2020; показами свідка ОСОБА_3 від 14.01.2020; показами свідка ОСОБА_4 від 14.01.2020; показами свідка ОСОБА_2 від 14.01.2020; повідомленням щодо виконання доручення від 17.01.2020; висновоком експерта №10/1-13 від 16.01.2020; показами свідка ОСОБА_2 від 29.01.2020; протоколом ідентифікації та огляду грошових коштів від 29.01.2020; протоколом огляду (добровільної видачі товару) від 29.01.2020; показами свідка ОСОБА_5 від 29.01.2020; показами свідка ОСОБА_6 від 29.01.2020; висновком експерта №10/1-35 від 03.02.2020; протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії – візуального спостереження за ОСОБА_1 від 15.01.2020; протоколом за результатами аудіоконтролю особи від 15.01.2020; протоколом про хід проведення негласної слідчої (розшукової) дії – візуального спостереження за ОСОБА_1 від 21.01.2020; протоколом за результатами аудіоконтролю особи від 21.01.2020.

Проаналізувавши та оцінивши досліджені докази, суд вважає, що всі вищезазначені докази є належними та допустимими. Вищеперелічені докази є достатніми для висновку суду про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 .

Питання щодо наявності чи відсутності в діях ОСОБА_1 складу кримінального правопорушення, може бути більш ретельно досліджено в подальшому органами досудового розслідування та/або судом при розгляді кримінального провадження в судовому засіданні.

Прокурором доведено, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду. Cлідчий суддя враховує позицію Європейського Суду з прав людини у справі «В. проти Швейцарії», зокрема те, що небезпеку переховування не можна вимірювати тільки залежно від суворості можливого покарання, її треба визначати з урахуванням характеру підозрюваного, його моральних якостей, наявності у нього коштів.

Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення «Бекчиєв проти Молдови»). ОСОБА_1 одружений, працює, має соціальні зв`язки. Але, він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину та у разі визнання винуватим йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років, і це може стимулювати підозрюваного до втечі. Все вищезазначене в сукупності підтверджує ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду.

Слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення факти та обставини в повному обсязі вказують про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_1 підозри у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, наявність ризику, передбаченого ст.177 КПК України, наявність якого є підставою для застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та наявність підстав, що є назаваді завершення досудового розслідування. Тому, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Вказане узгоджується з положеннями ЄСПЛ, відповідно до яких повинні бути надані принаймні деякі факти чи інформація на підтвердження того, що особа підозрюється у вчиненні злочину обґрунтовано (рішення " Маммадов проти Азербайджану" і рішення "Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства"), що має місце в даному випадку.

Більш того, у п. 48 рішення "Чеботарь проти Молдови" № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив "Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов`язана мати докази, достатні для пред`явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов`язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред`явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду.

Враховуючи наведені положенні, слідчий суддя не вбачає підстав для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу у виді домашнього арешту, як просили у судовому засіданні захисники. Слідчий суддя дослідив клопотання і матеріали, які його обґрунтовують, та встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів лише визначив, що причетність ОСОБА_1 до вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього такого обмежувального заходу, як тримання під вартою.

Тому слідчий суддя вважає за необхідне задовольнити клопотання слідчого, оскільки прокурор в повному обсязі довів обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_1 на свободу. В той же час, стороною захисту не доведено наявність вагомих характеризуючих особу підозрюваного доказів, які дають підстави вважати про виконання ним обов`язків в разі застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Також слідчий суддя враховує, що ОСОБА_1 може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення у якому підозрюється з огляду на тривалість та кількість епізодів його діяльності , яка була задокументована в межах даного кримінального провадження, а саме епізодами за 14.01.2020 року та 29.01.2020 року щодо вчинення незаконного збуту вогнепальної зброї. Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції»).

Крім цього, слідчий суддя враховує дані особи підозрюваного ОСОБА_1 , який одружений, працює та має міцні соціальні зв`язки, але зважаючи на вище перелічені ризики, суд приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід ніж тримання під вартою – не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

За вказаних обставин, підозрюваному необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, та не може бути завідомо непомірним для нього.

Ч. 5 ст. 182 КПК України передбачено, що у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави суд враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, пов`язаний з незаконним зберіганням, носінням та збуті вогнепальної зброї та бойових припасів без передбаченого законом дозволу.У разі визнання винуватим ОСОБА_1 загрожує покарання у виді позбавлення волі на термін від 3 до 7 років. ОСОБА_1 слід обрати такий розмір застави, який зможе забезпечити виконання останнім покладених на нього обов`язків. З врахуванням наведеного, суд приходить до висновку про необхідність обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою із альтернативою внесення застави в розмірі 168160 грн.

Таке рішення на думку суду узгоджується зі сталою практикою Європейського суду з прав людини, оскільки небезпека ухилення від правосуддя не може вимірюватися тільки залежно від суворості можливого покарання; вона повинна визначатися з урахуванням ряду інших релевантних факторів, які можуть або підтвердити існування небезпеки ухилення від правосуддя, або зробити її настільки незначною ,що це не може служити виправданням утримання під вартою (рішення ЄСПЛ від 28 січня 1993 року у справі W. проти Швейцарії).

Застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) у будь-який момент у розмірі, визначеному в цій ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету АР Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб`єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.

При цьому підозрюваному ОСОБА_1 роз`яснюється, що при застосуванні відносно нього запобіжного заходу у виді застави на нього на строк до 03.05.2020 року включно покладаються нижчеперелічені обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України:

Також підозрюваному і заставодавцю роз`яснюється, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до органу досудового розслідування та/або суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі внесення застави щодо підозрюваного, стосовно якого обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, ці роз`яснення здійснюються уповноваженою службовою особою місця ув`язнення.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області; UA598201720355219002000000757; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ 26306742.

Керуючись ст.ст. 369, 376 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Застосувати до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця району Обор Хабарівського Краю Російської Федерації, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Львівська установа виконання покарань (№ 19)» на строк до 03.05.2020 року включно.

Визначити ОСОБА_1 розмір застави в сумі 168160 грн.

У разі внесення застави, вона може бути внесена на депозитний рахунок суду: отримувач Територіальне управління Державної судової адміністрації у Львівській області; UA598201720355219002000000757; банк отримувача Державна казначейська служба України, м. Київ; МФО 820172; ЄДРПОУ 26306742.

У разі застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді застави, - на строк до 03.05.2020 року включно покласти на нього наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого, прокурора, суду за кожною вимогою;

- не відлучатися із м. Львова без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування зі свідком сторони обвинувачення, зокрема із ОСОБА_2 у даному кримінальному провадженні;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня проголошення ухвали, а підозрюваним, який перебуває під вартою, з моменту вручення йому копії ухвали.

Слідчий суддя: Радченко В.Є.