Ухвала суду № 88167429, 11.03.2020, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/907/20

Провадження № 1-кп/727/141/20

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м ЧЕРНІВЦІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2020 року Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

секретар судового засідання Ільчук М.В.

за участю: прокурора Дуць О.П.

потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2

захисника Павчука С.І. в інтересах обвинуваченого

обвинуваченого ОСОБА_3 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Чернівці обвинувальний акт по матеріалам досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019260040002752 від 08.12.2019 року, відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця с. Бояни Новоселицького району, Чернівецької області, тимчасове місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , із неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, раніше судимого, обвинуваченого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

До Шевченківського районного суду м. Чернівці з Чернівецької місцевої прокуратури надійшов для розгляду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019260040002752 від 08.12.2019 року, відносно ОСОБА_3 обвинуваченого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України.

За даними реєстру матеріалів досудового розслідування і відповідної розписок від 21.10. 2019 р. ОСОБА_3 у присутності захисника було вручено копію обвинувального акту

Справу передано на розгляд судді, в порядку визначеному ст. 35 КПК України.

Відповідно до ухвали суду від 04.02. 2020 року справу призначено до розгляду в підготовче судове засідання.

В засіданні, в учасників процесу, з`ясовано, що підстав для закриття або зупинення кримінального провадження немає. Обвинувальний акт складено відповідно до вимог КПК України. Порушень вимог закону, без усунення яких кримінальне провадження не може бути призначено до судового розгляду не встановлено.

Суд, заслухавши думку прокурора, думку потерпілих, доводи сторони захисту – обвинуваченого та в його інтересах захисника про можливість призначення наведеного вище кримінального провадження до судового розгляду, вважає можливим призначити справу по обвинуваченню ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України до судового розгляду, у відкрите судове засідання, одноособово суддею, із викликом в засідання сторону обвинувачення і сторону захисту.

В підготовчому судовому засіданні прокурором Чернівецької місцевої прокуратури Дуць О.П., заявлено клопотання про застосування на даній стадії процесу до ОСОБА_3 обвинуваченого, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Мотивує доводи клопотання тим, що в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 07.12.2019р. о 23.20 год., перебуваючи у внутрішньому дворі житлового будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно повторно таємно з корисливих мотивів з метою особистого збагачення, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, шляхом вільного доступу викрав із незачиненої дерев`яної шафи, що знаходилась у вказаному внутрішньому дворі, речі, що належали ОСОБА_1 , а саме: глибинний насос, вартістю 3900 грн., рюкзак, вартістю 400 грн. та скляні банки із закрутками, які матеріальної цінності для потерпілого не становлять. Вказані речі ОСОБА_3 поставив неподалік зазначеної вище шафи. Крім того, 07.12.2019р. близько 23.30 год., ОСОБА_3 , перебуваючи у внутрішньому дворі житлового будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , діючи умисно протиправно незаконно, шляхом відчинення дверей, які не були замкнені на замок, проник до житла ОСОБА_2 , а саме до кв. АДРЕСА_3 . В подальшому, з місця вчинення злочину намагався втекти, однак був затриманий мешканцем житлового будинку АДРЕСА_2 - ОСОБА_4 . Крім того, 28.12.2019р. о 23:00 год. ОСОБА_3 , діючи умисно, повторно, таємно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, скориставшись відсутністю уваги сторонніх осіб, шляхом пошкодження вікна, проник до дачного буд. АДРЕСА_4 , звідки викрав телевізор марки «Самсунг», вартістю 5000 грн., системний блок вартістю 10000 грн., два телевізійних тюнера загальною вартістю 1000 грн., зимову куртку вартістю 500 грн. Після цього, з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_5 на загальну суму 16500 грн.

Вказують, що 22.01.2020р. ОСОБА_3 було повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України.

Посилаються в клопотанні на те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України, які відповідно, відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості і тяжкого злочину, за який законом передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, а тому у відповідності з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 184 КПК України встановлено було наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. В обґрунтування застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 сторона обвинувачення покладає наявність обставин, які свідчать про те, що обрання іншого виду запобіжного заходу не забезпечить у повній мірі виконання останнім покладених на нього процесуальних обов`язків оскільки останній може переховуватися від суду (враховуючи тяжкість вчинених кримінальних правопорушень та санкцію за вчинене, з метою уникнення покарання; - незаконно впливати на потерпілих і свідків у цьому ж кримінальному провадженні; - перебуваючи на волі, вчинити нові злочини, з врахуванням того, що на даний час, органом досудового розслідування, ОСОБА_3 підозрюється і у вчиненні, ще ряду крадіжок. Просять, клопотання задовольнити.

Заслухавши доводи клопотання, думку потерпілих ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , які підтримали клопотання, позицію обвинуваченого та в його інтересах захисника, які не заперечували проти клопотання прокурора, суд зважає на наступне.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо відповідності Конституції України (конституційності) положення третього речення частини третьої статті 315 Кримінального процесуального кодексу України (справа № 1 – 28/1-р-2017) від 23.11. 2017 року визначено, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини.

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, визначеним законом. Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 Кодексу).

Згідно ч.2 ст. 331 КПК України, вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань, суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку, з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд, своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців і дана норма закону, регламентується, виключно порядком дій щодо пропозиції сторонам надати свої клопотання, зокрема клопотання сторони обвинуваченого, захисту.

Статтею 183 ч.1 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, якою передбачено умови, мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом. Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, в тому числі вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність у підозрюваного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, наявність повідомлення про підозру у вчиненні іншого тяжкого кримінального правопорушення, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується тощо.

Судом встановлено, що відомості поданому факту внесені 08.12. 2019 року до ЄРДР під №12019260040002752 за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України, що відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості і тяжкого злочину.

Ухвалою від 23.01.2020 року слідчим суддею Шевченківського районного суду м. Чернівці, під час досудового розслідування відносно ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, терміном дії до 21.03.2020 року.

Законодавцем визначено, щодо обгрунтованості підозри, суд зобов`язаний встановити під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Згідно з рішенням ЄСПЛ (за скаргою № 35615/06 від 13.11.2007 року), по справі «Чеботарі проти Молдови», п. 48, «…вимога, що підозра має ґрунтуватись на обґрунтованих підставах, є значною частиною гарантії недопущення свавільного затримання і тримання під вартою. Більше того, за відсутності обґрунтованої підозри особа не може бути за жодних обставин затримана або взята під варту з метою примушення її зізнатися у злочині, свідчити проти інших осіб або з метою отримання від неї фактів чи інформації, які можуть служити підставою для обґрунтованої підозри…».

Відповідно до рішення ЄСПЛ за скаргою № 25629/94 від «27» листопада 1997 року по справі «К ОСОБА_6 . проти Німеччини», п. 57, обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватись арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1 (с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин.

Окрім наведеного, вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 , обвинуваченого у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі "Чанєв проти України", згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення…..Рішення ЄСПЛ (за скаргою № 26772/95 від 6 квітня 2000 року) по справі «Лабіта проти Італії», п. 152 визначає, що «…відповідно до практики Суду, на питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно…Передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку… Рішенням, у справі «Москаленко проти України»; визначено, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи і в яких визначено, що суворість покарання, яке може бути призначено…., є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину.

Отже, виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України; ризики, які були враховані слідчим суддею при обранні запобіжного заходу до останнього, на даний час, не зменшилися.

На думку суду дієвими, є такі, як - ризик, як переховування, у разі перебування ОСОБА_3 на волі від суду; - ризик впливу останнього на потерпілих, свідків, які в судовому засіданні безпосередньо допитані не були, - ризик вчинення обвинуваченим нового кримінального правопорушення. Суд, приходить до висновку, що більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, буде недостатнім для забезпечення запобігання вказаних ризиків; судом, при цьому, не встановлено об`єктивних даних, які б вказували на неможливість перебування під вартою обвинуваченого, за станом здоров`я чи потреби в отриманні медичної допомоги.

Строк утримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою не виходить за межі визначені КПК України та є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих пп. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу.

Згідно правової позиції Європейського суду у справі "Марченко проти України", при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернатиних) запобіжних заходів.

Задовольняючи клопотання про обрання міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи обставини кримінального провадження, особу обвинуваченого, суд вважає, за можливе визначити ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

Визначаючи розмір застави, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 182 КПК України, суд бере до уваги обставини кримінального правопорушення в якому обвинувачується ОСОБА_3 , його матеріальний стан, та приходить до висновку, за необхідне визначити розмір застави передбачений п.1 ч.5 ст. 182 КПК України.

Крім цього, застосовуючи до ОСОБА_3 альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, суд вважає, за необхідне, відповідно до ст.194 ч.5 КПК України покласти на обвиунваченого ряд обов`язків.

Відповідно до ч.1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали суду про тримання під вартою особи, не може перевищувати шістдесяти днів.

Керуючись ст.ст. ст.ст. 21, 31 ч.2, 284, 314 -316; 176-178, 183, 199, 331 ч.3 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Справу з обвинувальним актом, по матеріалах кримінального провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12019260040002752 від 08.12.2019 року, відносно ОСОБА_3 обвинуваченого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України, призначити до судового розгляду, одноособово суддею, визначеним протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.01.2020 року, у відкрите судове засідання на 20 березня 2020 року о 10 годині 30 хвилин, в приміщенні Шевченківського районного суду м. Чернівці (м. Чернівці, вул.. Кафедральна, 4), залі суду, про що повідомити учасників судового провадження.

В судове засідання підлягають виклику: сторона обвинувачення – прокурор Дуць О.П., потерпілі, згідно обвинувального акту; сторона захисту – захисник в інтересах обвинуваченого та підлягає конвоюванню з ДУ Чернівецька виправна установа № 33, через конвойну роту – ІТТ ГУНП в Чернівецькій області в судове засідання обвинувачений ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який рахується за судом.

Явку в судове засідання, учасників судового провадження, визнати обов`язковою.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 162, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. З ст. 185 КК України, на строк до 60 діб – 07 травня 2020 року.

Одночасно, для забезпечення виконання ОСОБА_3 обов`язків, визначених КПК України визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 43 000 (сорок три тисячі) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок МФО: 820172 Держказначейська служба України, м. Київ, код 26311401 ТУ ДСАУ в Чернівецькій області, рахунок UА5482017203 55279001000008745.

Обвинувачений або заставодавець, мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 наступні обов`язки:

прибувати до суду за першою вимогою;

повідомляти прокурора чи суд про зміну свого тимчасового місця проживання;

не залишати межі Чернівецької області без дозволу прокурора чи суду;

утриматися від спілкування з потерпілими і свідками

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 07 травня 2020 року.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному в ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор» та після отримання і перевірки, протягом не більше одного робочого дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Державної установи «Чернівецький слідчий ізолятор», негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд. У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави. З моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію ухвали вручити прокурору, обвинуваченому для відома та направити до ДУ Чернівецька виправна установа № 33 - для виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів, з дня її оголошення.

Суддя Слободян Г.М.