Рішення № 88166373, 12.03.2020, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

Суддя Саркісян О. А.

Справа № 644/4341/19

Провадження № 2/644/285/20

12.03.2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

2 березня 2020 року

Орджонікідзевський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Саркісян О.А.,

при секретарі - Зоріній Н.В.,

з участю позивача- ОСОБА_1 , його представника- ОСОБА_2 .

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Алексєєва Ліана Василівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить встановити юридичний факт, що ОСОБА_5 є його батьком, визначити додатковий строк в два місяці для прийняття спадщини в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відраховувати з дня набрання рішенням законної сили.

Позов обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_5 . На момент смерті ОСОБА_5 проживавав та був зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з квартири АДРЕСА_2 . Вказана квартира належала батьку на підставі договору купівлі-продажу від 18.03.2006 року. За життя його батько склав заповіт на ім`я ОСОБА_3 .. Однак, вона не завила про свої права у встановлений законом строк, не бажає поновлювати строки та не заперечує проти позову. Спадкоємицями за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 є його діти: ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Їх мати ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Зазначив, що є єдиним спадкоємцем, який має намір отримати спадщину після смерті батька та звернувся до нотаріуса за її оформленням. Позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, у зв`язку з пропуском строку на прийняття спадщини та відсутністю документів, що підтверджують родинний зв`язок зі спадкоємцем. Відповідно до відомостей зі спадкового реєстру спадкова справа після смерті ОСОБА_5 не заводилася. Зазначив, що прізвище ОСОБА_7 перекладалося з російської мови з помилкою та замість правильного перекладу « ОСОБА_8 » прізвище батька зазначалося як « ОСОБА_7 ». Так, у свідоцтві про смерть батька його прізвище зазначено як « ОСОБА_7 ». Також зазначив, що не звернувся до нотаріуса у встановлений законом строк, оскільки після смерті батька з подругою ОСОБА_3 займалися похоронами. Психоемоційно знаходився у такому стані, що не міг звернутися до нотаріуса. Після похорон батька у нього загострилися хронічні захворювання. З жовтня 2019 року він практично втратив зір., не міг самостійно пересуватися на віть по квартирі. З 14.11.2018 року по 26.11.2018 року він фактично був сліпий, не міг без сторонньої допомоги вийти на вулицю. 26.12.2018 року йому було проведено хірургічне лікування правого ока. Після проведення операції він дотримувався всіх рекомендацій, наданих лікарем: не переохолоджувався, не підіймав важкого, різко не нахилявся, проходив медикаментозне лікування. Потім стан його здоров`я погіршився, він виїхав на лікування у м. Київ. Лише у кінці березня він повернувся у м. Харків. Ці обставини і стали причиною пропуску строку для прийняття спадщину.

Ухвалою суду від 10.06.2019 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги, просили позов задовольнити. Пояснили, що позивач пропустив встановлений законом строк для подання заяви про прийняття спадщини у зв`язку з погіршенням стану здоров`я та тривалим лікуванням.

Представник відповідача Харківської міської ради у судове засідання не з`явився. Про день та час слухання справи повідомлені належним чином.

Третя особа приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Алексєєва Л.В. у судове засідання не з`явилася. Надала заяву, в якій просила розглядати справу у її відсутності.

Третя особа ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та пояснила, що знає позивача давно, підтримує з ним дружні відносини, знає, що він є сином ОСОБА_5 та проживав разом з ним та вони разом в останній час перед смертю доглядали за його батьком. У померлого є також донька ОСОБА_9 , однак вона проживає в Італії. Перед смертю батько оформив на неї заповіт з тих причин, що син, тобто позивач по справі на той час не мав паспорта., однак вступати в право спадкування вона не мала наміру і заяв про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 не подавала, так як спадщину повинен був прийняти позивач по справі. Однак він після смерті батька дуже захворів, в нього різко погіршився зір практично до сліпоти, після лазерної операції на очі його стан здоров`я погіршився, і вони поїхати лікуватися в м.Київ, де проживав товариш позивача. В Києві він лікувався до 25.03.2019 року і коли звернувся з заявою про прийняття спадщини після смерті батька, то нотаріус повідомив, що він пропустив строк. В подальшому у судове засідання не з`явилася. Надала заяву про розгляд справи у її відсутності.

Третя особа ОСОБА_4 у судове засідання не з`явилася. Про день та час слухання справи повідомлена належним чином. Причини неявки не повідомила.

В матеріалах справи є відзив на позов, в якому представник відповідача Харківської міської ради просить відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , отже позивач мав би звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини до 31.01.2019 року, проте звернувся лише 14.03.2019 року. Отже ОСОБА_1 вважається таким, що не прийняв спадщину. Посилання позивача на те, що він тривалий час знаходився на лікуванні, у зв`язку із певним психоемоційним розладом, а також необхідністю перебувати на лікуванні за межами міста, в якому відкрилася спадщина не може визнаватися поважною причиною пропущеного строку. Позивач, знаходячись за межами іншого міста міг скористатись іншим порядком подання заяви про прийняття спадщини, зокрема за допомогою засобів поштового зв`язку. Щодо встановлення юридичного факту зазначив, що позивач суду докази щодо причин неможливості одержати документи про зміну прізвища батька. Також в матеріалах справи не має інформації про звернення позивачем до Державної архівної служби України щодо становлення родового та родинного зв`язку між ним та ОСОБА_5 . Вказали, що враховуючи, що спадщина відкрилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , однорічний строк з часу смерті ОСОБА_5 спливає 31.07.2019 року, а позивач є таким, що не прийняв спадщину, то є всі правові підстави для подання до суду заяви про визнання такої спадщини відумерлою на підставі ст. 1277 ЦК України.

Суд, вислухавши позивача та його представника, третю особу ОСОБА_3 , свідка ОСОБА_10 , дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Вимогами ч.3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо позовних вимог про встановлення факту родинних відносин суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 , народився ІНФОРМАЦІЯ_3 . Його батьками зазначені - мати ОСОБА_6 , а батько - ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого повторно 22.03.2019 року.

Однак, у свідоцтві про смерть серія НОМЕР_2 прізвище батька позивача зазначено « ОСОБА_5 ».

У судовому засіданні позивач зазначив, що встановлення факту родинних відносин необхідно йому для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті батька ОСОБА_5 .

На підтвердження родинних відносин позивач надав наступні документи.

З копії паспорту серія МН 523647 вбачається, прізвище батька позивача зазначено « ОСОБА_5 ».

У довідці про присвоєння ідентифікаційного номера прізвище батька зазначено « ОСОБА_5 ».

Посвідчення ветерана праці серія НОМЕР_3 видано на ім`я ОСОБА_5 .

Згідно до свідоцтва про шлюб серії 11-АГ НОМЕР_4 ОСОБА_5 та ОСОБА_11 зареєстрували шлюб 25.10.1969 року у п. Р Харківського району.(російською мовою).

Крім того третя особа ОСОБА_3 та свідок ОСОБА_10 підтвердили в судовому засіданні, що знали ОСОБА_5 та ОСОБА_1 давно, ще за життя ОСОБА_5 і підтвердили, що вони є між собою батьком та сином.

Також суду надані сімейні фотографії , на яких зображені батько ОСОБА_5 та ОСОБА_12 з сестрою ОСОБА_9 , а також разом з мамою.

Згідно п. 7 Постанови Пленуму Верховного суду України N 5 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення " суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину, для оформлення права на пенсію в зв`язку із втратою годувальника.

Як встановлено у судовому засіданні, розбіжності у написанні прізвище позивача та його батька виникли при перекладі на українську мову, тому суд вважає можливим встановити юридичний факт того, що ОСОБА_5 , померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_2 належить ОСОБА_5 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 18.03.2006 року, посвідчений Галіщевою О.А., державним нотаріусом Четвертої Харківської державної нотаріальної контори.

Згідно технічного паспорту від 07.08.2007 року квартира АДРЕСА_2 складається з 1 кімнати житловою площею 18,6 кв.м., загальна площа квартири 36,5 кв.м.

ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 .

За життя ОСОБА_5 21.03.2018 року склав заповіт, згідно з яким заповідав все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося та взагалі все те, що на день його смерті буде йому належати і на яке за законом він матиме право ОСОБА_3 .

Як передбачено ст. 1217 Цивільного кодексу України, спадкування здійснюється за заповітом чи за законом.

Згідно з ч.1, 2 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до частини першої статті 1223 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

ОСОБА_6 (мати позивача, дружина ОСОБА_5 ) померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_5 .

Сестра позивача ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 проживає у Італії, має громадянство Італії, заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_5 нотаріусу не подала.

Як встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_3 не заявила про свої права у встановлений законом строк, не бажає поновлювати строки для прийняття спадщини та не заперечує проти позову ОСОБА_1 .

Як вбачається з витягу із Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину від 14.03.2019 року № 55466726, параметри запиту ОСОБА_5 , за вказаними параметрами запиту у Спадковому реєстрі інформація відсутня.

Таким чином, позивач є спадкоємцем першої черги після смерті його батька ОСОБА_5 ..

Відповідно до ч. 1ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Частиною 5 вказаної статті передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно з положеннями ч.ч.1,2 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Позивач звернувся до Четвертої ХДНК з заявою про видачу свідоцтва про право спадщини за законом після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.04.2019 року №223/02-31 приватним нотаріусом Алексєєвою Л.В. було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на квартиру АДРЕСА_2 , після смерті батька ОСОБА_5 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку з тим, що вказана нотаріальна дія не може бути вчинена з наступних причин: спадкоємцем пропущений строк для прийняття спадщини, що встановлений ст. 1270 ЦК України, п. 4.9 глав 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, та не надано документи, що підтверджують наявність підстав для закликання до спадкування за законом осіб, які подали заяви про видачу свідоцтва. Згідно ст. 68 Закону України «Про нотаріат», п. 4.1 глави 10 розділу 11 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Зазначила, що встановити родинний зв`язок між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 можливо лише шляхом надання рішення суду про встановлення факту родинних відносин.

Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженням, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Така правова позиція була висловлена 26.06.2019 року у постанові Верховного Суду по цивільній справі № 565/1145/17, провадження № 61-38298св18.

Як зазначив у судовому засіданні позивач він не мав можливості подати заяву про прийняття спадщини у встановлений законом строк шість місяців, оскільки після смерті батька загострилися хронічні захворювання, він тривалий час лікувався, у тому числі виїжджав за межі м.Харкова на лікування, тому просив визначити додатковий строк для прийняття спадщини.

В обґрунтування поважності причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, після смерті батька ОСОБА_5 , позивачем наданий консультаційний висновок спеціаліста від 14.11.2018 року, в якому встановлений діагноз ОСОБА_1 незріла катаракта обох очей. Факоміопізація лівого ока.

З виписки про історію хвороби №12868 вбачається, що ОСОБА_1 знаходився на лікуванні у стаціонарі з 26.12.2018 року по 27.12.2018 року.

З 28.01.2019 року по 04.02.2019 року ОСОБА_1 знаходився на амбулаторному лікуванні, що підтверджується довідкою №836 КНП «Центр первинної допомоги №2» м. Київ.

З 15.02.2019 року по 22.02.2019 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні, що підтверджується довідкою №871 КНП «Центр первинної допомоги №2» м. Київ. Діагноз лівостороння пневмонія.

З 20.03.2019 року по 25.03.2019 року ОСОБА_1 знаходився на лікуванні, що підтверджується довідкою №902 КНП «Центр первинної допомоги №2» м. Київ. Діагноз грип.

У судовому засіданні був допитаний свідок ОСОБА_10 , який зазначив, що з позивачем проживають у різних під`їздах одного будинку. Знає позивача років п`ять. У 2018 року помер батька позивача ОСОБА_5 . Після його смерті ОСОБА_1 тривалий час лікувався, у нього були проблеми з зором, виїжджав за межі м. Харкова на лікування.

Частиною 1 статті 76 ЦПК України передбачено, що докази є будь – які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін. Та іншими обставинами. Які мають значення для вирішення справи.

Згідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що в даному випадку пропущення строку прийняття спадщини сталося із-за того, що позивач ОСОБА_1 упродовж встановленого законом шестимісячного строку з часу відкриття спадщини мав проблеми зі здоров`ям, знаходився на лікуванні, що склало істотні труднощі для того, щоб позивач надав заяву до нотаріуса про прийняття спадщини.

Окрім того, суд зауважує, що заяву про прийняття спадщини спадкоємець має право подати на протязі шестимісячного строку після відкриття спадщини і навіть в останній день цього строку. Однак, в останній день 31.01.2019 року позивач знаходився на лікуванні, що підтверджується медичними документами.

Також суд приймає до уваги той факт, що пропуск строку для прийняття спадщини є зовсім незначним, на що також звертав увагу Верховний Суд в постанові по справі №681/203/17-ц від 17.10.2018 року.

Таким чином, позовні вимоги обґрунтовані та знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст.10,76,77,81,263-265 ЦПК України, ст.ст.12,16,1217, 1220,1223,1268,1269,1272, ЦК України, суд –

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Харківської міської ради, треті особи- ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Алексєєва Ліана Василівна про визначення додаткового строку для прийняття спадщини та встановлення факту родинних відносин задовольнити.

Встановити юридичний факт того, що ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 є батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Визначити ОСОБА_1 додатковий строк у два місяці з дня набрання цим рішенням чинності для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, що відкрилася після смерті батька ОСОБА_5 , що помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи Харківському апеляційному суду безпосередньо або через Орджонікідзевський районний суд м. Харкова.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач- ОСОБА_1 - ІПН НОМЕР_6 , місце проживання АДРЕСА_3 .

Відповідач –Харківська міська рада, код ЄДРПОУ 04059243, місце знаходження:61200, м.Харків, майдан Конституції, 7.

Третя особа- ОСОБА_3 ,ІПН НОМЕР_7 , місце проживання АДРЕСА_4 .

Третя особа- ОСОБА_4 , місце проживання АДРЕСА_5 .

Третя особа- приватний нотаріус Харківського нотаріального округу Алексєєва Ліана Василівна, місце знаходження АДРЕСА_6 .

Повний текст рішення виготовлений 11.03.2020 року.

Суддя О.А.Саркісян