Рішення № 88163344, 11.03.2020, Чаплинський районний суд Херсонської області

Рішення набрало чинності "___"____20____р. Справа № 665/2221/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" березня 2020 р. Чаплинський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді Пилипенко І.О.

за участю секретаря содового засідання - Ткаченко Л.Г.,

представника позивача – Кушнеренко І.В.,

представника відділу освіти, культури, молоді і спорту Хрестівської сільської ради Шиманської Т.А.,

представників Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Чавурської О.В., Лисенко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чаплинка Херсонської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти, культури, молоді і спорту Хрестівської сільської ради, Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради про визнання незаконним наказу та його скасування

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відділу освіти, культури, молоді і спорту Хрестівської сільської ради, Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради про визнання незаконним наказу та його скасування у якому з урахуванням змінених позовних вимог просив суд визнати незаконним та скасувати наказ начальника відділу освіти, культури, молоді і спорту Хрестівської сільської ради Херсонської області №16 від 18.11.2019 року, яким його звільнено з посади директора Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, поновити його на посаді директора Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради з 18.11.2019 року, стягнути з Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради на його користь недоотриманий заробіток за час з 18.11.2019 року по дату винесення рішення суду та моральну шкоду в розмірі 4000 грн. Також просив вирішити питання щодо стягнення судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом справи, які складаються з витрат на правову допомогу в розмірі 4000 грн.

В обґрунтування поданого позову вказує, що з 1987 року позивач працював на посаді директора Надеждівської середньої школи та в подальшому після реорганізації учбового закладу у 2017 році на посаді директора Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради.

Наказом начальника відділу освіти, культури, молоді і спорту Хрестівської сільської ради Херсонської області №16 від 18.11.2019 року позивача звільнено із займаної посади у зв`язку із вчиненням ним грубого порушення з приводу неготовності закладу до опалювального сезону у 2019-2020 навчальному році, не сумісного з продовженням даної роботи.

Вважає даний наказ незаконним, оскільки з його змісту неможливо встановити який пункт функціональних обов`язків чи вимог законодавства він порушив, що свідчить про неконкретизованість підстави для його звільнення. При цьому зазначає, що відповідно до акту готовності Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради до 2019/2020 навчального року від 16.08.2019 року, комісією у складі в тому числі начальника відділу освіти, культури, молоді і спорту Хрестівської сільської ради Херсонської області було визнано готовим до початку нового навчального року. Вказує, що підставою його звільнення слугувало та обставина, що восени для підключення навчального закладу до газопостачання необхідно було встановити прилад дистанційної передачі даних за використаний природній газ. З метою виконання відповідних робіт, він як директор школи звертався до відповідної організації з метою встановлення обладнання необхідного для початку опалювального сезону. У свою чергу організація, яка займалася розробкою документації та придбанням відповідного обладнання повідомила позивача про необхідність оплати послуг у обумовленому сторонами розмірі з приводу чого він звертався до Хрестівської сільської ради з метою виділення коштів на оплату послуг.

В подальшому через виявлення браку при налаштуванні відповідного приладу передачі даних, було затримано процес встановлення даного обладнання та повідомлено АТ «Херсонгаз» про необхідність надання дозволу на пуск газу для опалення навчального закладу та після надходження засобу передачі даних роботи було виконано у повному обсязі.

Таким чином позивач вважає, що підстав для його звільнення не було, оскільки обставини які зазначені у відповідному наказі, не залежали від нього та ним жодних порушень допущено не було.

Крім того ОСОБА_1 у своєму позові вказує, що при його звільненні уповноваженим працівником було порушено порядок звільнення, зокрема щодо порядку та строків видачі трудової книжки, оскільки наказ про його звільнення було видано 18.11.2019 року та в день звільнення він перебував на робочому місці, трудова книжка була йому вручена 05.12.2019 року, з огляду на що відповідач мав би змінити дату наказу та здійснити виплату середнього заробітку за вказаний час.

Оскільки вважає, що наказ про його звільнення прийнято без належним на те підстав та з порушенням вимог КЗпП України був змушений звернутися до суду з позовом про визнання наказу про звільнення незаконним, поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Крім того оскільки внаслідок порушення його прав у сфері трудових відносин, враховуючи свій похилий вік, стаж бездоганної роботи на посаді директора позивачу також була спричинена моральна шкода, яка виразилася в тому, що ним було отримано стрес, який позбавив його внутрішньої рівноваги, завдало йому почуття незахищеності та несправедливості, розмір якої він оцінює в 4000 грн.

Також позивачем надано розрахунок витрат на правову допомогу, які він просить стягнути з Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради у розмірі 4000 грн.

В судовому засідання представник позивача адвокат Кушнеренко І.В позовні вимоги підтримав повністю, посилаючись на обставини викладені у позові. Додатково суду пояснив, що відповідно до наказу ОСОБА_1 було звільнено за одноразове грубе порушення трудової дисципліни, так як він будучи директором школи не вживав заходів щодо встановлення газового приладу для передачі показників використаного газу. Зазначає, що вказане порушення є триваючим та воно тривало з жовтня по листопада 2019 року. Модем для передачі даних про використаний газ було встановлено в грудні 2019 року, а опалення до школи було підключено 19 листопада 2019 року вважає, що в його діях не було порушення умов трудового законодавства, оскільки ним вживалися дії щодо підключення школи до опалення.

Позивач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив.

Представник відповідачів: відділу освіти, культури, молоді і спорту Хрестівської сільської ради, Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Чавурська О.В., Лисенко В.А. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали та пояснили, що наказ про звільнення позивача є законним та прийнято відповідно до вимог КЗпП, тому підставі для його скасування та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди немає. Під час перевірки було встановлено неготовність школи до опалювального сезону та прийнято рішення про звільнення ОСОБА_1 з посади директора. При цьому, порушення було усунуто за декілька днів та кошти на встановлення модему було надано спонсорами. Позивач письмових пояснень перед його звільненням не надавав.

Начальник відділу освіти, культури, молоді і спорту Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області Шиманська Т.А. в судовому засіданні також не визнала позовні вимоги та просила суд в задоволенні позову відмовити. Суду пояснила, що 18.11.2019 року вона разом з представниками відділу освіти приїхала до Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради для з`ясування температурного режиму школи. Працівник школи повідомив, що для підключення опалення чекають телефонного дзвінка з АТ «Херсонгаз» та встановлено, що опалення в школі ввімкнено із запізненням, тому було видано наказ про звільнення директора ОСОБА_1 . Також ОСОБА_2 суду пояснила, що дійсно трудова книжка позивачу була видана із запізненням та останній перед звільненням відмовився надати пояснення.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи суд встановивши певні факти та відповідні їм правовідносини, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 в період з 26 серпня 1987 року по 18 листопада 2019 року працював на посадах директора Надеждівської середньої школи, Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, та Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради.

Свідок ОСОБА_3 - голова Хрестівської ОТГ в судовому засіданні пояснив, що Надеждівська школа підпорядковується Хрестівській сільській раді. Йому було повідомлено про те, що у Надеждівській ЗОШ виникли проблеми з опаленням. До школи неодноразово виїжджала комісія та в листопаді 2019 року було видано наказ про звільнення ОСОБА_1 . Оскільки питання газопостачання школи мало серйозні наслідки, то він особисто звертався до газового господарства для вирішення питання газопостачання школи для опалення. При цьому директор школи з приводу вирішення даного питання жодних дій не вживав. До нього зверталися робітники школи у телефонному режимі та просили допомогти вирішити питання з опаленням. Оскільки опалення було ввімкнено невчасно, то це було підставою для звільнення ОСОБА_1

18 листопада 2019 року наказом №16 начальника відділу освіти, культури молоді та спорту Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області ОСОБА_4 Івановича на підставі ст. 41 п.1 КЗпП України звільнено з посади директора Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Як вбачається зі змісту даного наказу, підставою звільнення ОСОБА_1 стало вчинення працівником, який виконує керівні функції, грубого порушення щодо неготовності закладу до опалювального сезону у 2019-2020 навчальному році, не сумісного з продовженням даної роботи.

Заперечуючи проти позовних вимог ОСОБА_1 представник відповідачів посилався на ту обставину, що невиконання позивачем завдання щодо забезпечення технічної готовності навчального закладу до опалювального сезону являється одноразовим грубим порушенням трудових обов`язків, яке призвело до тяжких наслідків, і у відповідності до п. 1 ст. 41 КЗпП України є законною підставою для розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.

У свою чергу, позивач, звертаючись до суду вказував на те, що в даному випадку відсутнє одноразове грубе порушення в розумінні ст. 41 КЗпП, що могло б слугувати підставою для його звільнення, а також вказував, що неготовність школи до опалювального сезону відбулося внаслідок відсутності на підприємстві, яке розробляло відповідну документацію, справного приладу дистанційного передавання показників використаного газу, про що ним було повідомлено відповідних осіб Хрестівської сільської ради.

Так, відповідно до вимог п. 1 ст. 41 КЗпП України та роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, що містяться в п. 22 Постанови «Про практику розгляду судами трудових спорів» у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 1 ст. 41 КЗпП, зокрема, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

Звільнення за п. 1 ст. 41 КЗпП України неможливе у випадку, коли порушення носить тривалий, а не одноразовий характер.

Як вбачається з матеріалів справи, наказ №16 від 18.11.2019 року про звільнення позивача не містить даних щодо одноразового грубого порушення позивачем трудових обов`язків, яке б спричинило певні негативні наслідки, оскільки факти порушень, які зазначені у наказі, мають тривалий, а не одноразовий характер – з моменту початку опалювального сезону до дня перевірки температурного режиму по Надеждівській ЗОШ І-ІІІ ступенів 18.11.2019 року. Тобто, такі неодноразові, триваючі протягом зазначеного періоду порушення не можуть кваліфікуватися як одноразове грубе порушення трудових обов`язків та бути підставою для звільнення за п. 1 ст. 41 КЗпП України.

При цьому як вбачається з посадової інструкції директора школи затвердженої наказом відділу освіти, культури, молоді і спорту Хрестівської сільської ради від 09.03.2017 року за №40, до основних напрямів діяльності директора школи, належать, зокрема забезпечення адміністративно-господарської роботи школи, організація освітньої роботи школи та забезпечення дотримання норм і правил охорони праці та безпеки життєдіяльності (розділ 2 інструкції).

Розділом 3 цієї інструкції, зокрема п. 3.27 визначено, що директор школи в межах своєї компетенції забезпечує безпечну експлуатацію інженерно-технічних комунікацій, обладнання і вживає заходів з приведення їх у відповідність до чинних стандартів, правил і норм з охорони праці. Пунктом 3.36 вказаної інструкції на директора школи також покладено обов`язок щодо організації в установленому порядку роботи комісії щодо прийому школи до нового навчального року.

Так матеріалами справи підтверджено, зокрема актом готовності Надеждівської ЗОШ І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради від 16.08.2019 року, який було складено комісією в тому числі в складі Шиманської Т.А., ОСОБА_5 , готовність навчального закладу до навчального 2019-2020 року. При цьому згідно даного акту стан інженерних комунікацій: водопостачання, газопостачання, каналізація та центральна вентиляція перебували у задовільному стані.

З наданих позивачем відповідей ТОВ «РікБуд» №74(к)-19 від 06.12.2019 року та 39-19 від 14.11.2019 року вбачається, що ТОВ «Рік Буд» брало на себе зобов`язання встановити устаткування дистанційної передачі даних з комерційного обліку природного газу в Надеждівській ЗОШ І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради Чаплинського району згідно проекту №09-19 та в процесі надання послуг з`явилися форс-мажорні обставини, а саме виявлено заводський брак. Враховуючи відсутність на підприємстві резервних модемів, ТОВ «РікБуд» звернулося до АТ «Херсонгаз» з проханням надати дозвіл на пуск газу для опалення Надеждівської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Відповідно до клопотання ОСОБА_1 від 08.10.2019 року за №794, адресованого голові Хрестівської сільської ради, останній з метою своєчасного підключення навчального закладу до газової мережі просив виділити кошти для встановлення приладу дистанційної передачі даних за використаний газ.

З листа ОСОБА_1 від 08.10.2019 року, адресованого головному спеціалісту відділу освіти Хрестівської сільської ради ОСОБА_6 А ОСОБА_7 , останній вказував, що газова котельня та її обладнання станом на 01.10.2019 року знаходилися в робочому стані та готові до експлуатації. Документація для запуску котельні підготовлена, однак через відсутність підключення приладу дистанційної передачі даних за спожитий газ, АТ «Херсонгаз» відмовляється запустити газову котельню.

Аналізуючи перелічені письмові докази, суд приходить до висновку, що вирішення питання щодо забезпечення готовності навчального закладу до опалювального сезону не залежало лише від волі позивача, потребувало значного обсягу робіт, про що ним повідомлявся відповідний орган з метою виділення коштів.

При цьому суд також приймає до уваги доводи позивача про те, що роботи зі встановлення приладу дистанційної передачі даних потребували вирішення питання щодо оплати вартості встановлення такого приладу, його перевірки газопостачальною компанією, що вимагало від позивача здійснення певних організаційних заходів, які не є підставами для розірвання трудового договору між сторонами з ініціативи роботодавця за п. 1 ст. 41 КЗпП України.

Доводи представника відповідача про те, що невиконання ОСОБА_1 заходів щодо забезпечення готовності навчального закладу призвело до тяжких наслідків, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в порушення вимог ч. 3 ст. 10 ЦПК України, зазначені обставини не були підтверджені належними доказами.

Згідно ч. 2 ст. 9 Конвенції МОП № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця від 1982 року, яка ратифікована Україною 04.02.1994 року, тягар доведення наявності законної підстави для звільнення лежить на роботодавці.

Таким чином, у разі пред`явлення позову про поновлення на роботі працівника, звільненого з ініціативи роботодавця, саме на останнього покладено тягар доведення законності такого звільнення. Будь-які сумніви в законності такого звільнення повинні тлумачитися в користь працівника.

Відповідно до п. 1 ст. 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадках: одноразового грубого порушення трудових обов`язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.

Пунктами 22, 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами трудових спорів" N 9 від 06.11.1992 р. роз`яснено, що у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з`ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40, п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника. Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку завдано ним (могло бути завдано) шкоду.

Крім того, вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов`язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов`язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов`язку, який входить до кола його трудових обов`язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов`язку за встановлених судом фактичних обставинах справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв`язку між невиконанням працівником трудових обов`язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.

При цьому як зазначено вище, дослідженні письмові докази спростовують винну поведінку ОСОБА_1 , оскільки ним виживалися заходи щодо своєчасного підключення навчального закладу до газової мережі, однак через відсутність робочого приладу передачі даних на підприємстві, яке зобов`язувалося його встановити, даний прилад було встановлено лише в грудні 2019 року. При цьому судом не встановлено наявного причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю позивача та наслідками у виді порушення строків початку опалювального сезону по Надеждівській ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Таким чином, на думку суду у наказі про звільнення від 18.11.2019 року не міститься чітко сформульованого одноразового грубого порушення з боку ОСОБА_1 , яке стало підставою його звільнення, та обставини.

В наказі від 18.11.2019 р. лише зазначено про грубе порушення у підготовці Надеждівської ЗОШ І-ІІІ ступенів до опалювального сезону у 2019-2020 навчальному році (без конкретизації цього порушення). Тобто видавши спірний наказ, начальник відділу освіти, культури, молоді і спорту Хрестівської сільської ради підставою для звільнення ОСОБА_1 із займаної посади визначив фактично бездіяльність позивача, яка виявилася у несвоєчасному вжитті заходів для підготовки школи до опалювального періоду. Однак з матеріалів справи та доводів представника відповідача не встановлено та не сформулювало чітко суть одноразового грубого порушення трудових обов`язків. Викладені у ньому обставини мають ознаки системних та триваючих дій, без належної конкретизації (дата вчинення та опис об`єктивної сторони вчиненої дії/бездіяльності). Тобто, в даному випадку, вказані роботодавцем підстави для звільнення ОСОБА_1 не мають такої ознаки як одноразовості. Більш того, дослідженні в судовому засіданні письмові докази підтверджують доводи позивача, щодо відсутності в його діях ознак будь-якого порушення, так як затримка з підключення до газопостачання сталася у зв`язку з відсутністю у ТОВ «Рік Буд», яке взяло на себе відповідні зобов`язання встановити прилади дистанційної передачі показників використаного газу.

Таким чином, зважуючи на встановлені обставини, можна дійти висновку, що для звільнення ОСОБА_1 за п. 1 ст. 41 КЗпП України не було відповідних правових підстав, а відтак таке звільнення є незаконним.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає спір.

При ухваленні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, але не більше як за один рік.

Середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з незаконним звільненням, суд визначає за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи із заробітної плати позивача за останні два календарних місяці роботи відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100 (зі змінами).

Відповідно до п. 2 Постанови КМ у даному випадку середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Згідно п. 5 Постанови КМ нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Пунктом 7 Постанови КМ передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

З довідки про середній заробіток №933 від 02.03.2020 року вбачається, що середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 , як директора шкоди становить 877 грн. 20 коп. (13200.40 грн. +15747.04 грн./33 дні).

Кількість робочих днів становить відповідно: з 19.11.2019 року (дня наступного за звільненням) по 11.03.2020 року – 78 днів.

Таким чином, середній заробіток за час вимушеного прогулу становитиме суму 68421 грн. 60 коп. (877.2 грн./день * 78 дні) і такий підлягає стягненню з відповідача. Зазначена сума визначена судом без урахування здійснення утримання податків та інших обов`язкових платежів з такої суми, передбачених податковим законодавством.

При цьому в ході розгляду справи судом встановлено, що рішенням Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області від 10 січня 2017 року №21 створено юридичну особі – відділ освіти, культури, молоді і спорту Хрестівської сільської ради та начальником відділу призначено ОСОБА_2 .

Рішенням Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області від 10 січня 2017 року №36 вирішено передати загальноосвітні навчальні заклади комунальної власності Хрестівської сільської ради із балансу сільської ради на баланс відділу освіти, культури, молоді і спорту Хрестівської сільської ради в тому числі Надеждівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів.

В подальшому рішенням Хрестівської сільської ради Чаплинського району Херсонської області від 28 липня 2017 року №176 загальноосвітні навчальні заклади Хрестівської сільської ради з 01.09.2017 року переведено на самостійний баланс та визначено відповідні заклади розпорядниками бюджетних коштів ІІІ ступеня.

Тобто таким чином, оскільки Надеждівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів перебуває на самостійному балансі та є розпорядником бюджетних коштів, тому обов`язок виплатити середньомісячну заробітну плату має бути покладено саме на Надеждівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради

Суд частково задовольняє позов в частині стягнення коштів на відшкодування моральної шкоди виходячи з наступного.

Стаття 237-1 КЗпП містить перелік юридичних фактів, що складають підставу виникнення правовідносин щодо відшкодування власником або уповноваженим ним органом завданої працівнику моральної шкоди.

За змістом зазначеного положення Закону передумовою для відшкодування працівнику моральної шкоди на підставі ст.237-1 КЗпП є наявність порушення прав працівника у сфері трудових відносин, з урахуванням специфіки об`єкту яких завдана моральна шкода може бути відшкодована працівнику у вигляді одноразової грошової виплати або в іншій матеріальній формі.

Зважаючи на те, що позивач був звільнений з роботи з порушенням встановленого законом порядку та приймаючи до уваги, що вказане порушення його законних прав призвело до моральних страждань, суд вважає, що такими діями відповідача йому завдано моральну шкоду.

У відповідності до п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», при визначенні розміру моральної шкоди суд виходить із засад справедливості, добросовісності та розумності, і визначений розмір грошового відшкодування має бути співмірний із заподіяною шкодою.

Врахувавши обставини справи, характер та глибину моральних страждань позивача, їх тривалість та доведеність в суді, суд вважає достатньою і допустимою сатисфакцію для відшкодування моральної шкоди в сумі 2 000 гривень.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до частини першої ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів позову, звертаючись до суду позивач при поданні позовної заяви судовий збір за свої позовні вимоги не сплачував, оскільки від його сплати він звільнений на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір». При цьому згідно заявлених ним позовних вимог, до їх переліку включено дві вимоги немайнового характеру та дві вимоги майнового характеру.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Отже даний позов містив дві вимоги немайнового характеру та дві майнові вимоги.

У п/п 2 пункту 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду позовної заяви немайнового характеру яка подана: юридичною особою або фізичною особою - підприємцем справляється судовий збір, 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, за подання фізичною особою, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У п/п 1 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» зазначено, що за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання фізичною особою – 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 1 921 гривна.

Так, розмір судового збору за подання до суду позову:

- за вимоги немайнового характеру складає 1536.80 грн., з наступного розрахунку – (1921 грн. х 0,4 х 2 = 1536.80);

- за вимоги майнового характеру 1536.80 гривень, виходячи з наступного розрахунку – (1921 грн. х 0,4 х 2 = 1536.80 грн., що є більшим від одного відсотка ціни позову).

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд прийшов до висновку про задоволення трьох позовних вимог (дві немайнового характеру та одна майнового) в повному обсязі, а за позовні вимоги майнового характеру - в частині відшкодування моральної шкоди, частково, то з відповідача в дохід держави належить стягнути судовий збір в сумі 2305 гривень 20 коп. ( за вимоги які задоволено повністю) та 384 грн. 20 коп. за вимоги майнового характеру, яка задоволена частково, а всього підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2689 грн. 40 коп.

Крім того, пунктом 1 частини третьої ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин першої - шостої ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг)

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В ході судового розгляду ні відповідачем ОСОБА_2 ні представником відповідачів не було подано заперечення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , тому вимоги в цій частині суд також задовольняє повністю.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються тільки витрати, які мають розумний розмір. У ст.137 ЦПК України встановлено, що в разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд за клопотанням іншої сторони може зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення несумірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Надання адвокатом позивачу адвокатських послуг у суді при розгляді справи підтверджується свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю; ордером на надання правової допомоги; договором про надання правової допомоги; розрахунком про надання послуг до договору (в якому зазначено про надання адвокатом позивачу відповідних послуг та підтверджено їх розмір. Суд погоджується з наданим розрахунком та вража, що понесені позивачем витрати на правову допомогу відповідають тяжкості справи, тобто є спів мірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, затраченим часом на надання таких послуг та відповідає критерію реальності витрат, розумності їх розміру, а тому вважає необхідним стягнути з відповідачів у солідарному порядку судові витрати понесені позивачем при розгляді даної справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 19, 76-82, 133, 137, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Визнати незаконним та скасувати наказ начальника відділу освіти, культури, молоді і спорту Хрестівської сільської ради Херсонської області №16 від 18.11.2019 року, яким ОСОБА_1 звільнено з посади директора Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів.

Поновити ОСОБА_1 на посаді директора Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради з 19.11.2019 року.

Стягнути з Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 68421 (шістдесят вісім тисяч чотириста двадцять одна) гривня 60 копійок, з відрахуванням податків та обов`язкових зборів.

Стягнути з Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради на користь ОСОБА_1 2 000 (дві тисячі) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати які складаються з витрат на правничу допомогу у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень

Стягнути з Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради на користь держави судовий збір в розмірі 2689 (дві тисячі шістсот вісімдесят дев`ять) гривень 40 коп. на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач ГУК у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, код платежу 22030106, призначення платежу / «Судовий збір», відповідно до З.У. «Про судовий збір».

В іншій частині в задоволенні позову – відмовити.

Рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Надеждівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Хрестівської сільської ради та стягнення середньої заробітної плати за один місяць допустити до негайного виконання.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга, яка подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Чаплинський районний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.О. Пилипенко