Рішення № 88161075, 12.03.2020, Юр'ївський районний суд Дніпропетровської області

Справа №198/1006/19

Провадження № 2-а/0198/1/20

12.03.20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2020 року Юр`ївський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Маренич С.О., за участю секретаря судового засідання Літвіченко В.О., позивача ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні, в порядку ст. 286 КАС України, в залі суду смт. Юр`ївка, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського служби реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Кулик Миколи Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до поліцейського служби реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Кулик М.В. про визнання дій протиправними, визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 078278 від 13.12.2019 року , із закриттям провадження у справі за відсутності події та складу адміністративного правопорушення.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначав, що 13.12.2019 року відповідачем Кулик М.В. відносно нього було винесено постанову серії ДП 18 № 078278 про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП України у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень.

Вказана постанова вмотивована тим, що 13.12.2019 року о 16-30 год. в смт. Юр`ївка Юр`ївського району по вулиці Центральна водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ЗАЗ - ВАН , номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху не ввімкнув лівий показник повороту, чим порушив п.п. 9.2 «а» ПДР України, скоївши адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.

Із вказаною постановою позивач не згоден, зазначаючи, що правил дорожнього руху не порушував, увімкнувши показник лівого повороту перед початком руху транспортного засобу, як того вимагають правила дорожнього руху, при цьому будь-якого адміністративного правопорушення не скоював; жодні належні та допустимі докази на підтвердження його вини у вчиненні адміністративного правопорушення відсутні, а окрім того при винесенні оскаржуваної постанови відповідач не з`ясував всіх обставин справи, не роз`яснив позивачу його права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. ст. 268, 307, 308 КУпАП, позбавивши можливості скористатися такими, а також порушив вимоги щодо процедури розгляду справи, проігнорувавши порядок, встановлений ст. ст. 278, 279 КУпАП, з огляду на що позивач вважає дії відповідача Кулик М.В. стосовно винесення оскаржуваної постанови протиправними, саму постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності незаконною і протиправною та такою, що підлягає скасуванню, із закриттям відносно нього провадження в адміністративній справі за відсутності в його діях складу та події будь-якого адміністративного правопорушення.

Посилаючись на вищевикладене, ст. ст. 2, 77, 80, 90, 160 КАС України позивач просив:

- визнати протиправними дії відповідача Кулик М.В. щодо винесення 13.12.2019 року постанови серії ДП 18 № 078278 про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 425 грв.;

- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 078278 від 13.12.2019 року за якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, закривши провадження у справі за відсутності у діях позивача події та складу адміністративного правопорушення.

В судовому засіданні позивач по справі ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги підтримав частково, при цьому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення на нього адміністративного стягнення серії ДП 18 № 078278 від 13.12.2019 року, закривши провадження у справі за відсутності в його діях події та складу адміністративного правопорушення, в іншій частині позовні вимоги не підтримав, про що в матеріалах справи міститься відповідна заява позивача стосовно уточнення позовних вимог (ас. 62).

Відповідач по справі поліцейський служби реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП Дніпропетровської області старший сержант поліції Кулик М.В. в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином телефонограмою, а в тому числі і шляхом опублікування оголошення про виклик до суду на офіційному веб-порталі судової влади України ( ас.55-57).

Так, розгляд вказаної справи здійснюється за правилами, передбаченими для розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ, в порядку ст. ст. 268-271, 286 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст. 268 КАС України учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи з моменту, в тому числі, оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду.

Судом вищевказані вимоги дотримані та повідомлення про виклик до суду Кулик М.В. (окрім телефонограми переданої особисто останньому ) оприлюднено також і на веб-порталі судової влади України 02 березня 2020 року, а відтак останній належним чином повідомлений про судовий розгляд справи, можливість ознайомитися з ухвалою суду про відкриття провадження у справі, надати суду докази, тощо (а.с. 56).

Окрім того, позовна заява з доданими до неї документами, ухвала про відкриття провадження у справі та витребування доказів, в установлені законом строки, направлені за місцем роботи відповідача на офіційну електрону адресу установи (ас. 41, 42).

В ході розгляду справи судом вчинено наступні процесуальні дії:

- 27.12.2019 року постановлено ухвалу про залишення позову без руху (ас.4-6);

- 20.01.2020 року постановлено ухвалу про залишення позову без руху (ас.15-16);

- 21.02.2020 року постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, витребування від відповідача Кулик М.В. доказів (ас. 32-35);

- 28.02.2020 року постановлено ухвалу про відкладення судового засідання (ас.50-51).

Відповідно до ч. 2 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

З огляду на викладене суд знаходить можливим розглянути дану справу у відсутності не з`явившогося відповідача по справі, на підставі наявних та наданих сторонами доказів по справі, проти чого позивач не заперечував в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1., свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши письмові докази, додані сторонами до справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного:

-з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 078278 від 13.12.2019 року вбачається, що позивача ОСОБА_1 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП , з накладенням стягнення у вигляді штрафу в сумі 425 гривень, за те, що останній 13.12.2019 року о 16-30 год., керуючи транспортним засобом ЗАЗ-ВАН , номерний знак НОМЕР_1 в смт. Юр`ївка Юр`ївського району по вулиці Центральна, перед початком руху не ввімкнув лівий показник повороту, чим порушив п. п. 9.2 «а» ПДР України (ас.59).

Відповідно до частини 2 статті 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Згідно п. 9.2 «а» ПДР України водій повинен подавати сигнали світловими покажчиками повороту відповідного напрямку: а) перед початком руху і зупинкою.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-4 цього Кодексу.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 5 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Між тим, будь-яких належних та допустимих доказів, підтверджуючих той факт, що позивач ОСОБА_1 13.12.2019 року о 16-30 год. в смт. Юр`ївка Юр`ївського району по вулиці Центральна, керуючи транспортним засобом ЗАЗ-ВАН, номерний знак НОМЕР_1 , перед початком руху не ввімкнув лівий показник повороту, чим порушив п.п.9.2 «а» ПДР України, матеріали справи не містять. Відповідачем Кулик М.В. ухвала суду від 21.02.2020 року в частині витребування доказів, а зокрема надання суду справи про адміністративне правопорушення щодо притягнення 13.12.2019 року до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, не виконана (ас.32-35), причини неможливості виконання такої не повідомлені, будь-яких інших доказів на спростування доводів позивача відповідачем не надано. Відзив на позов відповідачем Кулик М.В. також до суду не надано. В судове засідання відповідач Кулик М.В. жодного разу не з`явився, на спростування доводів позову жодних доказів не надав.

Окрім того, сама оскаржувана постанова, ксерокопія якої міститься на аркуші справи 59, надана позивачем, в графі «До постанови додаються» не містить зазначення про наявність будь-яких доказів на підтвердження вини позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, як - то: покази свідків, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, тощо.

Між тим, допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дали покази, що 13.12.2019 року були очевидцями подій, що відбувалися при складенні відносно позивача постанови про накладення на нього адміністративного стягнення, при цьому останні стверджували, що позивач розпочав рух на транспортному засобі, яким керував, попередньо (перед початком руху) увімкнувши лівий показник повороту.

Окрім того, при складанні оскаржуваної постанови відповідач Кулик М.В. відмовився допитати їх як свідків, відповівши на їхню пропозицію свідчити відмовою , в зв`язку з тим, що все, що відбувається не їхня справа.

Оскільки на час розгляду справи та прийняття рішення по суті заявлених позовних вимог відповідачем доказів щодо правомірності свого рішення суду надано не було, так само як і відповідних доказів, які б підтверджували скоєння позивачем зазначеного адміністративного правопорушення, при цьому будь-які відомості, які б спростовували зазначені позивачем обставини відсутні, суд приходить до висновку, що вказані вище обставини свідчать про недоведеність наявності в діях позивача порушень вимог п.9.2 «а» ПДР, що в свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Згідно Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 року № 1395, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 року за № 1408/27853 (розділ ІІІ «Розгляд справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху») особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП (стаття 4).

Додаток 5 до Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (пункт 5 розділу IV) містить бланк постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення

у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, в якому обов`язковою графою є наступна графа «Права за статтею 268 КУпАП та строк оскарження за статтею 289 КУпАП мені роз`яснено ____ (підпис особи, притягнутої до адміністративної відповідальності)».

Разом з тим оскаржувана постанова не містить будь-яких відомостей про роз`яснення позивачу як його прав, передбачених статтею 268 КУпАП, так і його права на оскарження постанови згідно статті 289 КУпАП.

Відповідно до ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас, вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

За таких обставин позивач ОСОБА_1 , не будучи обізнаним про свої права, передбачені статтею 268 КУпАП, був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього, а також скористатися правом на захист.

Відповідно до ст. 1, ч. 2 ст. 3 Конституції України - Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава, при цьому права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

Відповідно до рішення Конституційного суду України від 22.12.2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі і закріпленій в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.

Згідно ст. 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У відповідності до вимог ст. 9 Конституції України та Закону України «Про ратифікацію Конвенції» від 17.07.1997 року, Конвенція про захист прав людини та основних свобод та Протокол до неї є частиною національного законодавства України. Вимогами ст. 6 ЄКПЛ та ст. ст. 2 - 4 Протоколу № 7 до Конвенції, які застосовуються і при розгляді справ про адміністративні правопорушення закріплено право особи на справедливий суд, що включає в себе право на доступ до матеріалів справи, право на захист та юридичну допомогу, право на надання доказів, проведення експертизи та залучення свідків, тощо.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що притягнення позивача до адміністративної відповідальності відбулося з порушенням норм Конституції України, КУпАП, а також норм Європейської Конвенції з прав людини, суд вважає, що оскаржувана постанова серії ДП 18 № 078278 від 13.12.2019 року є протиправною та з метою дотримання засад законності та верховенства права підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відтак, вина особи яка притягується до адміністративної відповідальності має бути доведена належними доказами , а не грунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Отже, висновки про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення повинні бути зроблені на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин і доказів.

Однак, відповідачем не доведено належними та допустимими доказами наявність в діях позивача події та складу ( об`єктивної та суб`єктивної сторони) адміністративного правопорушення , передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що позивач ОСОБА_1 заперечує вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, а іншими належними та допустимими доказами ( письмовими, речовими, показаннями сторонніх осіб- свідків) не підтверджується вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, суд приходить до висновку про відсутність підстав для притягнення позивача до адміністративної відповідальності за наявними обставинами.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Оскільки в судовому засіданні не доведено події та складу в діях позивача ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, то останній, в зв`язку з цим не підлягає адміністративній відповідальності за зазначеною статтею.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Згідно п.2 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акту чи окремих його положень.

Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню як протиправна, а провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю , у зв`язку з відсутністю події та в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

На підставі ст. 139 КАС України, у зв`язку із задоволенням адміністративного позову та скасуванням постанови про накладення адміністративного стягнення, а також враховуючи Постанову Пленуму Вищого адміністративного суду України від 23.01.2015 року № 2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 08.07.2011 року №3674-VI «Про судовий збір» щодо відсутності підстав для сплати судового збору у справах зазначеної категорії, суд приходить до висновку, що судові витрати по справі відносяться на рахунок держави і стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 77, 139, 241, 243, 244, 246, 250, 268 - 272, 286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського служби реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП Дніпропетровській області старшого сержанта поліції Кулик Миколи Володимировича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити у повному обсязі.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП 18 № 078278 від 13.12.2019 року, винесену поліцейським служби реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП Дніпропетровської області старшим сержантом поліції Кулик Миколою Володимировичем за якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 визнаний винним та був притягнутий до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грв. - визнати протиправною та скасувати.

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч. 2 статті 122 КУпАП - закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 122 КУпАП.

Судові витрати по справі віднести за рахунок держави.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

У відповідності до п.п. 15.5 п.п. 15 п. 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС України від 03.10.2017 року до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:

- позивач : ОСОБА_1 , місцепроживання - АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ;

- відповідач : поліцейський служби реагування патрульної поліції № 4 Юр`ївського ВП Павлоградського ВП ГУНП Дніпропетровської області старший сержант поліції Кулик Микола Володимирович , адреса місця роботи - 51300, Дніпропетровська область, смт. Юр`ївка, вул. Енергетиків, буд. 1.

Рішення проголошено суддею 12 березня 2020 року.

Суддя С. О. Маренич