Рішення № 88159822, 12.03.2020, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/276/20

2-а/180/6/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 березня 2020 р. м.Марганець

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Хомченко С.І.,

з секретарем - Меньшиковою А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання постанови протиправною та її скасування, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із зазначеною позовною заявою, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 14/33-07 про накладення адміністративного стягнення від 07.02.2020 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч.3 ст. 165-1 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що Головним управлінням ДПС України у Дніпропетровській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» про порядок нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2016 по 31.12.2018 роки. За результатами вищевказаної перевірки було складено Акт від 06.12.2019 №14895/04-36-05-20/13444905. 07.02.2020 року винесено постанову №15/33-07 про накладення адміністративного стягнення за порушення якою притягнуто її, ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 680,00 гривень за порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та ч.1 ч.3 ст. 165-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Зазначені рішення отримані 09.01.2020 року ТОВ ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» та 15.01.2020 року оскаржені до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а тому, сума грошового зобов`язання вважається неузгодженою.

Також, в свої висновках податкова служба зазначає, що в порушення п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 1 ч. 1 ст 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» від 8 липня 2010 року №2464-VI TOB ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД» не включено до бази нарахування єдиним внеском вартість отриманого додаткового блага у вигляді суми грошового відшкодування витрат за послуги ремонту власного автомобіля працівника підприємства ОСОБА_2 на загальну суму 46001,19 грн., та вслідок, не нараховано, не сплачено до бюджету єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 10120,26 грн. У тому числі: листопад 2016 - 117,98 грн., грудень 2016 - 1494,67 грн., лютий 2017 - 1206,22 грн., березень 2017 - 110,0 грн., червень 2017 - 3414,13 грн., вересень 2017- 3777,26 грн. Згідно з п. 1 частини 1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» базою нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізичної особи на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170, відповідно до п. 11 розділу І якого сума компенсації працівникам за використання для потреб виробництва власного інструмента та особистого транспорту не є базою нарахування єдиного внеску. Враховуючи викладене, навіть у разі якщо юридична особа виплачує своєму найманому працівнику компенсацію за використання для потреб виробництва особистого транспорту то сума зазначеної компенсації не є базою нарахування єдиного внеску. Вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, а тому провадження по справі повинно бути закрито відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП України. Також, провадження у справі підлягає закриттю на підставі ст. 38 КУпАП оскільки постанова винесена пізніш як через два місяці з дня його виявлення 07.02.2020 року, акт перевірки від 06.12.2019 року.

Позивач в судове засідання не з`явився, до початку розгляду справи надав до суду клопотання, в якому просив розглянути справу за її відсутності, позовні вимоги просила задовольнити в повному обсязі.

11.03.2020 року представник відповідача Матяш В. надав суду відзив на позовну заяву в якому просив суд справу розглядати у відсутність представника відповідача, позовні вимоги не визнають, просить суд відмовити в позові в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 205 КАС України - неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

У зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, що визначено ч.4 ст.229 КАС України.

Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

У відповідності до частин 1-2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; добросовісно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення тощо.

Частиною 1 ст. 6 КАС України передбачено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають наступне: зміст і спрямованість діяльності держави.

Згідно ч.3 ст.268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанції.

Суд, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Статтею 287 КУпАП передбачено право оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення особою, щодо якої її винесено.

Пунктом 3 ч.1 ст. 288 КУпАП встановлено, що постанову органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП, визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний, зокрема з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, що посягає на державний чи громадський порядок, суспільну власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.

З матеріалів справи видно, що відповідно до постанови № 14/33-07 від 07.02.2020 року про накладення адміністративного стягнення (а.с.43-44), ОСОБА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч.3 ст. 165-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 680,00 грн.

Відповідно до зазначеної постанови ОСОБА_1 працюючи головним бухгалтером ТОВ ВКФ «РОЛЛЕКС ЛТД», допустила порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а саме: не включено до бази нарахування єдиним внеском вартість отриманого додаткового блага у вигляді суми грошового відшкодування витрат за послуги ремонту власного автомобіля працівника підприємства та внаслідок, не нараховано, не сплачено до бюджету єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування в загальній сумі 10120,26 грн. У тому числі: листопад 2016 - 117,98 грн., грудень 2016 - 1494,67 грн., лютий 2017 - 1206,22 грн., березень 2017 - 110,0 грн., червень 2017 - 3414,13 грн., вересень 2017- 3777,26 грн., що підтверджено актом перевірки від 06.12.2019 № 14895/04-36-05-20/31444905 (а.с.45-49). Своїми діями ОСОБА_1 порушила п.1 ч.2 ст.6, п.1 ч.1 ст. 7 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Не погоджуючись із актом перевірки від 06.12.2019, позивач направив до Дніпропетровського окружного адміністративного суду адміністративний позов про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийняті на підставі акта перевірки від 06.12.2019 року (а.с.53-62).

На час оскарження постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності в матеріалах справи відсутні відомості про результати оскарження податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до частини 1 статті 38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).

Згідно постанови № 14/33-07 від 07.02.2020 року про накладення адміністративного стягнення (а.с.43-44), останнє порушення порядку нарахування єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування вчинено ОСОБА_1 у вересні 2017 року, в той час, як постанову про адміністративне правопорушення винесено начальником управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпроптеровській області Каліногорською В.О. - 07.02.2020 року.

Вищенаведені обставини свідчать про протиправність оскаржуваної постанови про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності, оскільки притягнення до відповідальності відбулося поза межами встановлених законом строкіав, і є підставами для скасування даної постанови.

За змістом ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

У свою чергу, ч. 2 ст.77 КАС України передбачає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто, у разі наявності заперечень щодо адміністративного позову, суб`єкт владних повноважень повинен, шляхом надання належних та допустимих доказів, довести правомірність своїх дій чи рішень.

Однак, жодних доказів, які б спростовували наведені у позовній заяві обставини, відповідачем суду не надано. Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право:

1)залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення;

2)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи);

3)скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;

4)змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП України, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, скасуваня рішення суб`єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, оскільки державним інспектором не надано належних та допустимих доказів на спростування позовних вимог ОСОБА_1 , а відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, суд вважає, що постанова Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 14/33-07 від 07.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1, ч.3 ст. 165-1 КУпАП, винесена з порушенням строків передбачених ст. 38 КУпАП, підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення відносно останньої на підставі п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, підлягає закриттю.

В порядку ст. 139 КАС України, судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 286 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до головного управління державної податкової служби у Дніпропетровській області про визнання постанови протиправною та її скасування задовольнити.

Постанову Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № 14/33-07 від 07.02.2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1, ч.3 ст. 165-1 КУпАП - скасувати та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя: С. І. Хомченко