Ухвала суду № 88159174, 12.03.2020, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1817/20

1-кп/212/563/20

У Х В А Л А

12 березня 2020 року м. Кривий Ріг

Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Колочко О.В.,

за участю секретаря судового засідання Горбунової Л.С.,

за участю:

прокурора – Потєшного М.В.

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників – Верхуші Я.О., Яковлева Д.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі клопотання прокурора Криворізької місцевої прокуратури № 2 Потєшного М.В. про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 185 ч.3, 187 ч. 2 КК України, ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 187 ч. 2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

11 березня 2020 року до суду надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 187 КК України, ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 187 КК України, яким під час досудового розслідування обрано запобіжний захід – тримання під вартою.

В підготовчому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження у відношенні обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, посилаючись на те, що на даний час не зменшилися ризики, які були встановлені під час обрання запобіжного заходу. Так, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , знаходячись на волі зможуть ухилитися від суду, незаконно впливати на свідків, а також є ризик вчинення нового кримінального правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник Яковлев Д.С. заперечили проти продовження строку тримання під вартою, зазначили, що обвинувачений не має наміру переховуватися від суду, а також будь-яким іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню. Просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник Верхуша Я.О. заперечили проти продовження строку тримання під вартою, зазначили, що на теперішній час немає підстав вважати, що обвинувачений, який має постійне місце проживання в м. Кривому Розі, буде переховуватися від суду або іншим чином перешкоджати встановленню істини у справі. Крім того, обвинувачений ОСОБА_2 вказав, що до затримання був неофіційно працевлаштований, а також що його цивільна дружина вагітна. Просили змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт.

Заслухавши думку учасників судового провадження, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Ухвалами слідчого судді від 16.01.2020 у відношенні обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 13 березня 2020 року включно.

При вирішенні питання про доцільність продовження запобіжного заходу, суд враховує вимоги статті 29 Конституції України, статті 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.

У рішенні по справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року Європейський суд з прав людини зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно, вона має оцінюватись в кожному конкретному випадку залежно від особливостей конкретної справи.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який не одружений, раніше судимий за вчинення умисного злочину проти власності, має зареєстроване місце проживання, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має, а також зважає на суспільну небезпечність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_1 , суд прийшов до висновку, що наразі продовжують існувати ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені ст. 177 КПК України: можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілих та свідків.

Вирішуючи питання про доцільність продовження раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_2 , суд враховує дані про особу обвинуваченого, який одружений, має на утриманні неповнолітнього сина ОСОБА_3 , раніше судимий за вчинення умисного злочину проти власності, офіційно не працевлаштований, інвалідності не має, а також зважає на суспільну небезпечність діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , суд прийшов до висновку, що наразі продовжують існувати ризики, які стали підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме, визначені ст. 177 КПК України: можливість переховування від суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, незаконного впливу на потерпілих та свідків.

Виходячи з викладеного, враховуючи характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченим злочинів, що в сукупності вказує про суспільну небезпеку як самого діяння, так і осіб, які обвинувачуються у їх вчиненні, а також те, що ці злочини віднесено згідно статті 12 КК України до тяжких злочинів, зокрема ч. 2 ст. 187 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, виходячи з положень статей 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та вимог частини першої статті 197 КПК України, обраний відносно обвинувачених запобіжний захід відповідає характеру і тяжкості діянь, які їм інкримінуються, а разом з іншим, допомагає уникнути виникненню ризиків, існування яких доведено, тому суд приходить до висновку про доцільність продовження строку тримання під вартою обвинуваченим строком на 60 днів.

Суд також зазначає, що на теперішній час призначено підготовче судове засідання, судовий розгляд не розпочатий, та у справі не були допитані свідки, потерпілі, не досліджено докази. Тому, продовжуючи такий вид запобіжного заходу, як тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених статтею 177 КПК України, із ступеня тяжкості інкримінованих злочинів, а також приймає до уваги ту обставину, що підстави, за яких судом було обрано обвинуваченим запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, на теперішній час не відпали, не втратили своєї вагомості і під загрозою можливого застосування покарання, передбаченого санкціями статті, яка інкримінована обвинуваченим, останні можуть переховуватись від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення. Будь-яких нових обставин, які мають значення при вирішенні питання щодо запобіжного заходу обвинуваченим та які не існували і не розглядались на час обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 177, 183, 314-316, 376 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою – задовольнити.

Продовжити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 10 травня 2020 року включно.

Продовжити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, тобто по 10 травня 2020 року включно.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув`язнення.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя О. В. Колочко