Ухвала суду № 88159149, 11.03.2020, Голопристанський районний суд Херсонської області

Справа № 654/2257/19

Провадження №2-п/654/8/2020

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 березня 2020 року м. Гола Пристань

Голопристанський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Ширінської О.Х.,

за участю секретаря Синевид І.І.,

представника позивача Кузьменко Т.О.,

представника відповідача Коваленко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Гола Пристань Херсонської області в режимі відеоконференції з Херсонським міським судом Херсонської області заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Голопристанського районного суду від 28.11.2019 року у справі за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

У С Т А Н О В И В:

Адвокат Коваленко В.В., яка діє в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до Голопристанського районного суду Херсонської області із вищевказаною заявою, у якій зазначила, що 28.11.2019 Голопристанським районним судом Херсонської області ухвалено заочне рішення у справі за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК»: вимоги задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором від 17.02.2011 в сумі 12016 грн. Просить переглянути вказане рішення, оскільки відповідач не проживає за місцем реєстрації з 2011 року і не отримувала повісток, а також судового рішення. Вказані документи були отримані батьками ОСОБА_2 . У зв`язку з цим остання не була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового розгляду справи.

Крім того, зазначила, що надані позивачем Умови і правила, а також Тарифи не містять підпису відповідача, і навіть дати, а тому не є складовою кредитного договору і не обумовлюють виникнення у сторін відповідних прав та обов`язків, що узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі №342/180/17.

19.02.2020 від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на адресу суду надійшов відзив на заяву про перегляд заочного рішення, у якому представник банку просив відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 . Аргументи відзиву зводяться до того, що для перегляду заочного рішення повинно існувати дві одночасні умови: неявка відповідача у судові засідання з поважних причин, та надання ним нових вагомих доказів, що впливають на правильне вирішення спору. Натомість, відповідач була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень. Також, посилання відповідача на незгоду з Умовами і Тарифами не є новими доказами і тому не повинно прийматися судом до уваги. Посилання на постанову Великої Палати ВС не змінює результату вирішення спору, адже у своїй постанові Верховний Суд дійшов висновку про те, що позивач має надати суду докази того, що позичальник дійсно при підписанні анкети заяви був ознайомлений з конкретною редакцією Умов і Тарифів. Банком було надано до суду всі документи, що свідчать про укладення з ОСОБА_1 кредитного договору, зокрема редакцію Умов і Тарифів, які існували на момент підписання анкети-заяви. Крім того, Верховний Суд у своїх інших постановах від 10.04.2019 №356/1635/16-ц, від 28.03.2019 №428/2873/17, від 06.02.2018 755/2720/16-ц, від 17.04.2019 №666/388/16-ц дійшов висновків про те, що договір не вважається неукладеним після його повного або часткового виконання, приєднання клієнта до Умов та правил надання банківських послуг і Тарифів банку є укладенням змішаного договору банківського рахунка і кредитного договору; Умови і Тарифи є складовою частиною кредитного договору. Відтак, підстав для перегляду заочного рішення немає.

У судовому засіданні представник відповідача, адвокат Коваленко В.В. підтримала заяву про перегляд заочного рішення з підстав, що у ній наведені, просила її задовольнити.

Представник позивача Кузьменко Т.О. у судовому засіданні, в режимі відеоконференції заперечувала проти задоволення заяви з підстав, які зазначені у відзиві.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

28.11.2019 Голопристанським районним судом Херсонської області ухвалено заочне рішення у справі №654/2257/19 за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості: вимоги задоволено частково і стягнуто з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за договором від 17.02.2011 в сумі 12016 грн.

У відповідності до ч. 1 ст. 288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 7 ст. 128 ЦПК України, у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Днем вручення судової повістки є день вручення судової повістки під розписку (ч. 8 ст. 128 ЦПК).

Частиною третьою ст. 130 ЦПК встановлено, що у разі, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії.

Під час перевірки матеріалів цивільної справи №654/2257/19 встановлено, що судова повістки про дату час та місце розгляду справи, призначеної на 20.09.2019, була вручена під розпис за адресою: АДРЕСА_1 . У повідомленні не зазначено дату вручення, а також відмітку про особу, якій вручено повістку (особисто/за довіреністю тощо). Перевірка трекінгу повідомлення на офіційному сайті Укрпошта не надає результатів про маршрут відправлення.

Повістка про виклик до суду на 28.11.2019 вручена 19.11.2019 за тією ж адресою. У повідомленні про вручення не зазначено особу, що отримала листа (особисто/за довіреністю тощо). При перевірці трекінгу повідомлення на офіційному сайті Укрпошта встановлено, що судова повістка вручена за довіреністю.

У відповідності до довідки Садівської сільської ради Голопристанського району Херсонської області від 13.01.2020 №60, що надана представником відповідача, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , але не проживає за цією адресою з 2011 року.

Аналогічні відомості містить і адресна довідка, яка надійшла 05.07.2019 на вимогу суду від Садівської сільської ради у порядку ч. 6 ст. 187 ЦПК України.

Таким чином, при відкритті провадження і надісланні повісток суд володів інформацією про зареєстровану адресу місця проживання відповідача, яка, згідно з процесуальним законодавством, є належною для повідомлення, у разі відсутності відомостей про фактичне місце проживання адресата.

Отже, судом при розгляді спору у цивільній справі №654/2257/19 було дотримано процедуру повідомлення учасників процесу і де-юре відповідач ОСОБА_1 на день винесення рішення вважалася належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання.

Натомість, представником банку не доведено і в матеріалах справи відсутні відомості про обізнаність відповідача де-факто про судові повістки, що дійсним перешкоджає реалізації її права на захист.

Крім того, оскільки ОСОБА_1 фізично не проживає за місцем реєстрації, то вручення повістки особам, що мешкають по АДРЕСА_1 , не відповідає вимогам положень ч. 3 ст. 130 ЦПК України, адже вказані особи не проживають разом з адресатом, навіть, якщо і доводяться йому родичами.

Підсумовуючи наведене, суд погоджується з твердженнями представника відповідача про те, що ОСОБА_1 не отримувала повідомлень про дату, час і місце судового розгляду справи, а тому була позбавлена можливості надати відзив, тощо.

Що стосується посилань адвоката ОСОБА_3 на правовий висновок Верховного Суду, слід дійти наступних висновків.

03.07.2019 Велика Палата Верховного Суду у цивільній справі № 342/180/17 винесла постанову, в якій висловила правову позицію щодо визнання Умов та правил надання банківських послуг а також Тарифів банку - складовою частиною кредитного договору, який укладено у формі анкети-заяви, де, у свою чергу, зазначена письмова згода позичальника на визнання Умов і Тарифів складовою договору.

Великою Палатою вказано, що матеріали досліджуваної справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розуміла відповідачка та ознайомилася і погодилася з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг ПриватБанку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачкою кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК України за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювалися самим АТ КБ «ПриватБанк» в період - з часу виникнення спірних правовідносин (18 лютого 2011 року) до моменту звернення до суду із вказаним позовом (20 лютого 2017 року), тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачці Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачкою кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Надані позивачем Правила надання банківських послуг ПриватБанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов`язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останньою і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

При ухваленні Голопристанським районним судом заочного рішення від 28.11.2019 було встановлено, що 17.02.2011 року між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 було підписано Анкету-заяву б.н. від 17.02.2011 про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг Приватбанку. До позову також додано роздруковану копію Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку, роздруковану копію Тарифів банку, у яких відсутній підпис сторін як ознака укладення договору.

Зважаючи на викладені обставини, з урахуванням позиції ВПВС у постанові №342/180/17 від 03.07.2019, суд дійшов висновку про те, що у зв`язку з неявкою ОСОБА_1 неможливо перевірити її згоду з Умовами і Тарифами, до яких відповідач приєдналася підписавши анкету-заяву. Тому в даному випадку було застосовано презумпцію правомірності правочину і винесено заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Подаючи заяву про перегляд заочного рішення представник ОСОБА_1 – адвокат Коваленко В.В. вказує на обставину, яка має вагоме значення для вирішення справи по суті – на невизнання відповідачем Умов і Тарифів складовою кредитного договору.

При цьому, Цивільним процесуальним кодексом України не встановлено вимог щодо «новизни» доказів, як це припускає представник позивача у відзиві.

Інститут перегляду заочного рішення має на меті проведення повторного розгляду спору з урахуванням обставин, які не були, або не могли бути враховані судом з причин неявки відповідача.

Саме такою обставиною у даній конкретній справі є позиція відповідача про визнання або невизнання Умов і Тарифів складовою кредитного договору, який вчинено з порушенням вимог цивільного законодавства.

Посилання представника банку на правові позиції Верховного Суду під час касаційного перегляду справ суд не приймає до уваги як такі, що не були покладені в основу позову та суперечать висновкам, наведеним Великою Палатою ВС у постанові №342/180/17 від 03.07.2019.

На підставі викладеного суд вважає, що є всі підстави для скасування заочного рішення по даній справі та призначення справи до повторного розгляду у порядку спрощеного провадження.

Керуючись ст.286-288 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення суду задовольнити.

Скасувати заочне рішення №654/2257/19 від 28.11.2019 у справі за позовом АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Призначити справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження на 01 квітня 2020 року об 11:00 год. з викликом учасників справи.

Відповідач протягом п`ятнадцяти днів із дня вручення йому ухвали має право подати письмовий відзив на позовну заяву разом з доказами, що підтверджують заперечення проти позову. Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана (надана) учасникам справи одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду.

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Інформацію щодо справи можна отримати за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя : О.Х. Ширінська