Рішення № 88153932, 26.02.2020, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/8980/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" лютого 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Локотковій І.С.

з участю сторін:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3 . ,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5 , третя особа: Десята Київська Державна нотаріальна контора м. Києва про усунення від права на успадкування за законом,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5 про усуненння від права на спадкування за законом в якому просив, усунути спадкоємця малолтіню ОСОБА_5 від права на успадкування майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 . Встановити факт відсутності родинних відносин між позивачем ОСОБА_1 та малолітньою ОСОБА_5 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 51 рік помер батько позивача - ОСОБА_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 виданим 01 грудня 2017 року, актовий запис №437 у Подільському районному у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану. Після смерті батька позивача залишилося слідуюче спадове майно, яке було його власності: легковий атвомобіль "Фольксваген-пасссат" д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_3 від 16 липня 2006 року; земельна ділянка розміром 0,1933 га, яка розташована в АДРЕСА_1 ; 1/6 частина житлового будинку з відповідними надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться в АДРЕСА_2 ; земельна ділянка розміром 0,1933 га, яка розташована в АДРЕСА_1 ; однокімнатна квартира в АДРЕСА_3 . Позивач своєчасно подав відповідно документи на прийняття спадщини в Дксяту КДНК. В тарвні 2018 року позивачу зателефонував адвокат Толченнікової Ю.О. і повідомив, що окрім нього є ще один спадкоємець - малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 батьками якої є ОСОБА_4 та його покійний батько ОСОБА_6 . Однак позивач вважає, що його покійний батько при житті мав сумніви щодо того, що ОСОБА_5 є його донькою. Дану обставину можливо встановити тільки на підставі висновку судової молекулярно-генетичної експертизи - ДНК аналіз. У зв`язку чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач та його представник подали до суду відзив на позовну заяву в якому просили відмовити у задоволенні позову в повному обсязі з огляду на наступне. За життя спадкодавець достеменно знав, що він записаний батьком дитини, що підтверджується свідоцтвом про народження та рішенням Дніпровського районного суду м. Києва про стягнення аліментів, відповідно до якого останній повністю визнав позов у повному обсязі. Щодо зустрічної позовної заяви, відповідач зазначила, що вона ж і була відкликана після її подання померлим ОСОБА_6 . Таким чином, у спадкоємця ОСОБА_1 , відсутні законні підстави у разі настання смерті особи після оспорення нею свого батьківства в суді підтримати позовну заяву відповідно до положень ст. 37 ЦПК України про процесуальне правонаступництво.

Позивач та його представник в судовому засіданні позовну заяву підтримали в повному обсязі, просили її задовольнити з підстав викладених у позовній заяві та доказів наданих до позовної заяви.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував щодо задоволення позовних вимог в повному обсязі, просив відмовити у його задоволенні з підстав викладених у відзиві.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, подал заяву про слухання справи у його відстуність, рішення прийняти згідно чинного законодавства.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 червня 2018 року позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.

18 липня 2018 року позивачем на виконання вимог ухвали суду від 21 чеврня 2018 року було надано позовну заяву в новій редакції та квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 липня 2018 року було відкрито провадження у справі та справу призначено в порядку загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 19 липня 2018 року заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечнння позову задоволено. Заборонено вчиняти будь-які дї в тому числі видачу свідоцтва про успадкування за законом нотаріусу Десятої КДНК по спадковій справі № 61744496-№1231/2017 згідно витягу про реєстрацію у спадковому реєстрі № 50295956 від 15 грудня 2017 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09 серпня 2018 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 про призначення судово-медичної молекулярно-генетичної ДНК експертизи було задоволено.

21 вересня 2018 року Київським міським клінічним бюро судово-мдичної експертизи відділення судово-медичної генетичної ідентифікації було направлено лист згідно якого повідомляється, що встановити біологічну спорідненість між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 немодливо у зв`язку з відсутністю відповідних методик.

17 жовтня 2018 року поновлено провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5 , третя особа: Десята Київська Державна нотаріальна контора м. Києва про усунення від права на успадкування за законом.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року в задоволенні клопотання представника позивача про призначеення судово-медичної молекулярно-генетичної ДНК експертизи відмовлено.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20 листопада 2018 року закрито підготовче засідання та справу призначено до судового розгляду по суті.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 31 січня 2019 року визнано заяву представника позивача ОСОБА_1 по відвід судді Яровенко Н.О. необґрунтованою та провадження по справі зупинено.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 04 лютого 2019 року відмовлено у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про відвід судді Яровенко Н.О.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 05 лютого 2019 року провадження по справі було поновлено та праву призначено до розгляду.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 21 лютого 2019 року визнано поважною причину пропуску подання клопотання про визначення експертизи ат клопотання представника позивача про призначення судової молекулярно-генетичної ДНК експертизи задоволено.

20 травня 2019 року від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшло повідомлення про неможливість проведення експертизи.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 червня 2019 року поновлено провадження по справі.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 24 червня 2019 року клопотання представника позивача про призначення судової молекулярно-генетичної ДНК експертизи було задоволено.

28 жовтня 2019 року від Державного науково-дослідного експертно-криміналічтичного центру надійшло повідомлення про немодливість проведення експертизи.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14 листопада 2019 року поновлено повадження у справі та продовжено розгляд справи у судовому засіданні.

Суд, вислухавши пояснення позивача, його представника, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Як вбачається з пояснень та матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с.9).

Спадкоємцями першої черги є його діти: син - ОСОБА_1 та донька - ОСОБА_5 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження (а.с.8, 11).

Відповідно до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Стаття 1261 цього Кодексу визначає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Позивач, зазначив, що після смерті його батька право на спадкування має його донька ОСОБА_5 , яка була зачата тоді, коли мати ОСОБА_5 - ОСОБА_4 перебувала в попередньому шлюбі. Тому, у відповідності до ст. 122 СК України, дитина, яка зачата в шлюбі походить від подружжя. Померлий за життя намагався оспорити своє батьківство відносно ОСОБА_5 , але його заява була повернута судом за заявою померлого.

Відповідно до ст. 137 СК України, якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства. Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці. Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти.

Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів « № 3 від 15.05.2006 року пунктом 12 роз`яснено, що статтею 137 СК передбачено можливість оспорювання батьківства й після смерті особи, записаної батьком дитини. Якщо така особа померла до народження дитини, оспорити батьківство мають право спадкоємці цієї особи за умови подання нею за життя заяви нотаріусу про невизнання свого батьківства. У разі настання смерті особи після оспорення нею свого батьківства в суді її спадкоємці можуть підтримати позовну заяву відповідно до положень ст. 37 ЦПК про процесуальне правонаступництво в цивільних справах. Коли ж померла особа не знала про те, що її записано батьком дитини, оспорити батьківство вправі її спадкоємці першої черги за законом, названі у ст. 1261 Цивільного кодексу України дружина, батьки й діти. У зазначених випадках батьківство оспорюється шляхом пред`явлення позову про виключення відомостей про померлу особу як батька з актового запису про народження дитини. Для цих вимог позовну давність не встановлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.11). В свідоцтві про народження батьком зазначений ОСОБА_6 .

Шлюб ОСОБА_4 з ОСОБА_7 було розірвано рішенням Дніпровського районного суду м. Києва 23.07.2014 року (а.с.12).

З матеріалів справи вбачається, що за життя ОСОБА_6 звертався до суду в рамках розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_8 про стягнення з ОСОБА_6 аліментів на утримання ОСОБА_5 , померлий подавав зустрічний позов про оспорювання батьківства. Ще до вирішення питання про прийняття зустрічного позову, ОСОБА_6 подав до суду заяву про повернення зустрічного позову. (а.с.14-15).

В рішенні Дніпровського районного суду м. Києва від 25.07.2016 року зазначено, що розгляд справи про стягнення аліментів відбувався у відсутності відповідача ОСОБА_6 , але він подав до суду заяву з проханням розглянути справу у його відсутність, позовні вимоги визнає в повному обсязі. (а.с.13) Так, рішенням суду з ОСОБА_6 стягнуто аліменти на користь ОСОБА_8 на утримання доньки ОСОБА_5 , що свідчить про те, що померлий визнавав ОСОБА_5 своєю донькою.

Отже з викладеного вбачається, що померлий за життя знав, що він записаний батьком дитини, мав намір оспорити своє батьківство відносно ОСОБА_5 , але відмовився від цього, навпаки визнавши своє батьківство шляхом подачі заяви до суду про визнання позову про стягнення з нього аліментів.

Таким чином, у спадкоємця ОСОБА_1 , відсутні законні підстави після смерті свого батька ставити питання фактичного оспорення батьківства померлого відносно ОСОБА_5 .

Звертаючись до суду із позовом позивач просив встановити факт відсутності родинних відносин між ним та ОСОБА_5 з огляду на те, що померлий мав сумніви щодо свого батьківства відносно ОСОБА_5 .

Постановою Пленуму Верховного суду України « Про судову практику у справах про спадкування» № 7 від 30.05.2008 року пунктом 2 роз`яснено, що справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за

наявності інших спадкоємців і спору між ними. Якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження.

Відповідно до ст.78 ч.2 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.ст.77-80 ЦПК України докази мають бути належними, допустимими, достовірними та достатніми.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За клопотанням позивача судом було тричі призначено судово-медичну молекулярно-генетичну ДНК експертизу, яка жодного разу не була проведено, справа повернулась до суду з повідомленням про неможливість проведення експертизи.

На виконання вимог ст. 12, 81 ЦПК України, позивачем не надано жодного належного доказу на підтвердження факту відсутності родинних відносин між ним та ОСОБА_5 .

Також не підлягає задоволенню вимога про усунення від права на спадкування, оскільки фактичне є похідною від встановлення факту відсутності родинних відносин.

На основі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

У відповідності до ст.141 ЦПК України, суд відносить судові витрати по сплаті судового збору за рахунок позивача у сплаченому при зверненні до суду розмірі.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.1216, 1217, 1258 ЦК України, ст. 137 СК України, керуючись ст.ст.4, 10, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 258-259, 263, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , яка діє в інтересах малолітньої ОСОБА_5 , третя особа: Десята Київська Державна нотаріальна контора м. Києва про усунення від права на успадкування за законом відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 05.03.2020 року.

Дані сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса проживання: АДРЕСА_4 ;

Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .

Суддя Н.О.Яровенко