Рішення № 88153593, 12.03.2020, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/4892/19

2/705/1351/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 березня 2020 року Суддя Уманського міськрайонного суду Черкаської області Годік Леся Сергіївна, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення потрійного права власності,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення потрійного права власності. Зазначає, що являється співвласником майнового комплексу по АДРЕСА_1 , що підтверджено Договором дарування від 27.05.1994 р. За минулий час реального розподілу не було, зміни не вносилися, а тому він чинний і сьогодні. Але 29.08.2017 р. пройшов перехід права власності. Частина спільного майна з включенням і його в односторонньому порядку без його волі передана, як повна частка по договору дарування ОСОБА_3 і повторно як окремий об?єкт по іншому договору дарування ОСОБА_4 Цей перехід права частково або на окремий об?єкт не означав перехід права власності на майновий комплекс. До того ж ОСОБА_3 і ОСОБА_5 набули право власності з підстав заборонених законом, так як отримали його від особи, яка не мала права його відчужувати і тому їм не належить, а договора дарування визнаються незаконними і скасовуються (ст.393ЦК) з наступним його витребуванням (ст.388ЦК). Ці обставини зумовили потрійну власність ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_12), що порушує його право власності (ст.316-325ЦК).

Просить встановити, що право власності набуто безвідплатно по Договору дарування від 29.08.2017 р. ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 , незаконно і припинити його; встановити, що право власності набуто безвідплатно по Договору дарування від 29.08.2017 р. ОСОБА_5 по АДРЕСА_1 , незаконно і припинити його; зобов?язати відповідачів відшкодувати завдану матеріальну і моральну шкоду; стягнути з відповідачів судовий збір до держбюджету.

Ухвалою судді справу призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні, відповідно до ст. 274 ЦПК України, без повідомлення сторін.

Про проведення розгляду справи у спрощеному позовному провадженні позивач та відповідач повідомлені належним чином. Заперечення проти такого розгляду справи від відповідачів судом у встановлений строк не отримано.

18.02.2020 р. від відповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_8 надійшов Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 в якому зазначають, що позовна заява і її позовні вимоги, є надуманими, необґрунтованими та безпідставними, тому дана позовна заява підлягає відмові у задоволенні. Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175 ЦПК України, оскільки не містить змісту позовних вимог, викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини. З позову не зрозуміло, яке право позивача порушено, невизнано чи оспорюється відповідачами, що саме має на увазі позивач ставлячи вказані позовні вимоги, враховуючи, що у позові мова йде про договори дарування стороною по яким він, ОСОБА_1 , не являється. Крім того, позивач просить стягнути з відповідачів матеріальну та моральну шкоду, однак дані вимоги не обґрунтовує в позовній заяві та не вказує в чому полягає матеріальна та моральна шкода, який її розмір. В позовній заяві відсутнє законодавче обгрунтування. Позивач не надає жодного доказу про те, що він являється співвласником майнового комплексу по АДРЕСА_1 . Оскільки у Договорі дарування від 27.05.1994 року, не вказано жодним словом про якийсь майновий комплекс. А в цьому договорі зазначається про 1/3 частину житлового будинку, що не є майновим комплексом. Тому вказана позивачем обставина про майновий комплекс - є надуманим позивачем. Далі, позивач вказує: - «За минулий час реального розподілу не було, зміни не вносилися, а тому він чинний і сьогодні.» Це також є надуманим і безпідставним і спростовується наступним: згідно Державного реєстру речових прав станом на 27.06.2018 року за житловим будинком АДРЕСА_1 зареєстровано окремо ізольовані шість квартир, зокрема: квартира № 1 - власник ОСОБА_1 ; квартира № 6 - власник ОСОБА_3 Земельна ділянка АДРЕСА_1 , за рішенням Уманського міськрайонного суду від 02 липня 2004 року у справі № 2-443 2004 розподілена між співвласниками, в тому числі і між ОСОБА_6 та ОСОБА_9 . Ця обставина підтверджується ухвалою апеляційного суду Черкаської обл. від 02 квітня 2015 року у справі № 705/1334/14-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_10 про усунення обмежень права спільної часткової власності, яка є в законній силі. Цей позов ОСОБА_1 подав з метою психологічного тиску на них, з ціллю примусити їх до незаконної передачі йому їхніх прав, тобто з метою вимагання. Крім того, цей позов є завідомо безпідставним, позовом за відсутності предмета спору, що має очевидно штучний характер, тому цей позов підтверджує недобросовісність позивача, що є зловживанням процесуальними правами. Тому стає необхідність просити, щоб суд визнав подання вказаної позовної заяви зловживанням процесуальними правами у відповідності до ст. 44 ЦПК України. На підтвердження зловживання процесуальними правами існує цілий ряд судових рішень не на користь позивача ОСОБА_1 . Всі його позови мають один предмет його оскарження, це Договір дарування частки житлового будинку та Договір дарування земельної ділянки, до яких він ніякого відношення немає взагалі, оскільки не є учасником цих правочинів, тому всі позови є аналогічними і завідомо безпредметними та безпідставними. Тому суд має дослідити ці обставини і зробити висновок з метою запобігання зловживанню процесуальними правами та вжити передбачених законом заходів процесуального впливу, передбачених ст.ст. 2, 44, 148 ЦПК України. Крім того, у суді на розгляді перебуває аналогічна справа № 705/4672/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_3 , третя особа: приватний нотаріус Карайкоза Г.І. про скасування подвійної фіктивної власності. Враховуючи що цей позов і другий позов до одних і тих же відповідачів з тим самим предметом та з тих самих підстав, що мають аналогічний предмет і аналогічні підстави, що є зловживанням процесуальними правами, передбачене п. 2 ч. 2 ст. 44 ЦПК України. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені ст.ст. 143,144, 148 ЦПК України. Просять визнати поданий позов ОСОБА_1 до ОСОБА_12 і ОСОБА_3 про припинення потрійного права власності поданим декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, що є зловживання процесуальними правами позивача; застосувати до ОСОБА_1 заходи, визначені ЦПК України; відмовити повністю в задоволенні позовних вимог.

05.03.2020 р. ОСОБА_1 подав суду Відповідь на Відзив в якому зазначив, що Відзив чергова спекуляція групи шахраїв - ОСОБА_8 , який намагається до привласненої придомової території багатоповерхівки по АДРЕСА_4 та ОСОБА_3 , яка його житло включила в колекцію, належних їй в Умані, квартир. Їх дії знаходяться на розгляді в поліції і за рейдерство їм загрожує покарання за ст. 162, 190, 194 та інш. Додатково являються фігурантами справи щодо використання підроблених документів на його майно, тому до відзиву відповідачі не додали основні докази. Відзив не визнає і просить не брати його до уваги, так як містить неправдиву інформацію.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

У відповідності до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справу в межах заявлених вимог на підставі представлених доказів.

Вивчивши матеріали справи, надані сторонами докази, дослідивши їх всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суддя вважає позовну заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає до задоволення, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 27 травня 1994 року ОСОБА_13 подарувала ОСОБА_10 та ОСОБА_1 1/3 частину житлового будинку в рівних долях з відповідною частиною надвірних споруд, що знаходиться на присадибній земельній ділянці розміром 2035 кв.м., що підтверджується договором дарування від 27.05.1994 року, посвідчений державним нотаріусом Уманської міської державної нотаріальної контори Очеретяною В.В.

У якості підстави своїх позовних вимог позивач ОСОБА_1 зазначив набуття права власності ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на майновий комплекс по АДРЕСА_1 з підстав заборонених законом.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових правовідносин.

За змістом вказаних процесуальних норм, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес, і саме вони є підставою для звернення особи за захистом із застосуванням відповідного способу захисту.

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження своїх доводів щодо порушення його прав, свобод чи законних інтересів відповідачами ОСОБА_3 та ОСОБА_5 при розпорядженні (як зазначає позивач) своєю часткою майна.

Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно частини першої ст. 78 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На позивача покладений обов`язок довести в суді ті обставини, що позивач уповноважений звертатися до суду з відповідним позовом і відповідно, що є підстави до застосування до спірних правовідносин відповідних положень цивільного законодавства України. Тобто, позивач повинен був довести за допомогою належних та допустимих доказів, з урахуванням положень ст.ст. 76-83 ЦПК України, зазначені ним обставини. Однак таких доказів він не надав. Таким чином, при викладених обставинах, у зв`язку з тим, що позивач не довів тих обставин, на які він посилається в своїй позовній заяві - позов не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись статтями 4, 7, 10, 12, 13, 18, 81, 133, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про припинення потрійного права власності.

Рішення може бути оскаржене в 30-денний строк з дня його отримання шляхом подачі апеляційної скарги до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не буде скасовано.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.

Суддя: Леся Сергіївна Годік