Рішення № 88153239, 04.03.2020, Стрийський міськрайонний суд Львівської області

Справа № 456/3831/19

Провадження № 2/456/322/2020

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

04 березня 2020 року місто Стрий

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого судді Шрамка Р. Т. ,

з участю секретаря: Панилик О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Стрий цивільну справу за позовом Підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради до

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг,

встановив:

Представник підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів на користь ПЖКГ Моршинської міської ради заборгованість в розмірі 3261,14 грн., за надані послуги з утримання з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, 2963,59 грн., за надані послуги з водопостачання і водовідведення та судові витрати в розмірі 192,10 грн. та 1728,90 грн. Свої вимоги мотивує тим, що відповідачі по справі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , тому фактично користуються житлово-комунальними послугами. 23.02.2018р., між позивачем та відповідачем було укладено договір №42 про реструктуризацію заборгованості за послуги утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та договір №53 від 23.02.2018р., про реструктуризацію заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення, згідно яких, відповідач визнав свою заборгованість в повному обсязі і зобов?язався її оплатити. Але на сьогоднішній день борг не погашено.

В судове засідання представник позивача не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, однак подав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі, не заперечує проти прийняття заочного рішення.

Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в судове засідання не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча були належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи рекомендованим листом з повідомленням та оголошенням на сайті «Судова влада». Зокрема, рекомендоване повідомлення про розгляд справи на 03.12.2019р., 27.01.2020р., 14.02.2020р., та 04.03.2020р., на ім`я ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , повернулись на адресу суду з відміткою «інші причини, що не дали змоги виконати обов`язки щодо пересилання поштового відправлення».

Зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.. 280 ЦПК України, згідно з якими у разі неявки в судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу в порядку ст. 247 ЦПК України за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, зважаючи на те, що судом були застосовані всі можливі заходи, передбачені законом, для забезпечення доказів у справі і їх витребуванні, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків, суд вважає, що справу слід вирішити в межах тих доказів, які були отримані в ході судового розгляду, а також на підставі наявних письмових доказів, які містяться у матеріалах справи. Слід зазначити, що дотримуючись принципів змагальності та диспозитивності судового процесу, оцінивши докази з точки зору належності, допустимості та достатності, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст. 76, ч.1, 2 ст.77, ч.2 ст. 78, ч.1 ст. 95 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини справи, які за законом можуть бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.6 ст. 81, ч.1 ст. 89 ЦПК України доказування не може ґрунтуватись на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до відповіді на запит, щодо місця реєстрації ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , та ОСОБА_3 , за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані відповідачі по справі.

30 липня 2019 року ухвалою Стрийського міськрайонного суду Львівської області підприємству житлово-комунального господарства Моршинської міської ради було відмовлено у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг з відповідачів.

Рішенням виконавчого комітету Моршинської міської ради №10 від 26.01.2012р., №75 від 22.05.2017р., №39 від 25.03.2016р., №122 від 28.08.2017р., №35 від 14.03.2018р., №74 від 02.07.2018р., №18 від 12.02.20149р., встановлено скориговані тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та послуги водопостачання та водовідведення, що надаються ПЖКГ Моршинської міської ради.

Відповідно до довідки про стан заборгованості за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій мешканців за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01.03.2016 по 01.08.2019 нарахована та не оплачена заборгованість мешканців складає 3261,14грн.

Відповідно до довідки про стан заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення мешканців за адресою: АДРЕСА_1 , в період з 01.03.2016 по 01.09.2019 нарахована та не оплачена заборгованість мешканців перед ПЖКГ Моршинської міської ради за надані послуги з водопостачання та водовідведення складає 2963,59 грн.

23.02.2018р., між позивачем та відповідачем було укладено договір №42 про реструктуризацію заборгованості за послуги утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та договір №53 від 23.02.2018р., про реструктуризацію заборгованості за послуги водопостачання та водовідведення.

Вирішуючи позовні вимоги Підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради, судом підлягають застосуванню наступні норми чинного законодавства.

Відповідно до статті 322 ЦК України власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Згідно статті 162 ЖК України власники (споживачі) повинні щомісячно здійснювати оплату за отримані комунальні послуги у строки встановлені договором або законом. Плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (далі - в редакції чинній на момент виникнення правовідносин), комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.

Як вбачається зі змісту статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газопостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо). Примірні переліки житлово-комунальних послуг та їх склад залежно від функціонального призначення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону, споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно частини шостої статті 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» балансоутримувач має право звертатися до суду про звернення стягнення на майно осіб, які відмовляються оплачувати рахунки за споживання житлово-комунальних послуг або відшкодувати завдані збитки майну, що перебуває у нього на балансі.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в разі, коли жиле приміщення належить особі на праві власності, то учасником правовідносин з приводу надання житлово-комунальних послуг щодо такого приміщення є саме така особа.

Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Наведена позиція відображена в постанові Верховного суду від 01.08.2019 по справі №520/5498/13-ц.

Судом встановлено, що відповідачі зареєстровані в квартирі АДРЕСА_2 , а тому є споживачами послуг, які надає ПЖКГ Моршинської міської ради та не виконує зобов`язань перед позивачем щодо оплати наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Так, за змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та згідно з умовами договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов`язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Судами встановлено, що правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов`язанням, у якому, серед інших прав і обов`язків сторін, на відповідача за первісним позовом, як боржника у зобов`язанні, покладено цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, а кредитор має право вимагати сплату грошей за надані послуги (частина перша статті 509 ЦК України).

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

На підставі вищенаведеного, враховуючи той факт, що відповідачі зареєстровані в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , не виконують зобов`язань перед позивачем щодо оплати наданих послуг, що призвело до виникнення заборгованості за житлово-комунальні послуги в розмірі 3261,14 грн., за надані послуги з утримання з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій, 2963,59 грн., за надані послуги з водопостачання і водовідведення, а тому суд приходить до переконливого висновку, що з відповідачів слід стягнути на користь Підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради заборгованість, в рівних частинах з кожного відповідача.

Крім того, звертаючись до суду з позовом, позивач просить стягнути з відповідачів на користь ПЖКГ Моршинської міської ради судовий збір за подання заяви про видачу судового наказу в розмірі 192,10 грн. та судовий збір за подання вказаного позову в розмірі 1728,90 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Закон України «Про судовий збір» передбачає вичерпний перелік підстав повернення судового збору.

Суд приходить до висновку, що з відповідачів слід стягнути на користь Підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради судовий збір за подання позову до суду в розмірі 1728,90 грн., по 576,30 грн. з кожного відповідача, а в частині стягнення судового збору за подання заяви про видачу судового наказу слід відмовити, оскільки ухвалою судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області Гули Л.В. від 30.07.2019 ПЖКГ Моршинської міської ради відмовлено у видачі судового наказу.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 259, 264, 265, 268 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позов Підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради заборгованість за надані послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій та за надані послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на р/р НОМЕР_3 ПАТ КБ «Приватбанк» МФО 325321, ЗКПО 31475513, свід. ПДВ 100035346, ід. под. №314755113117, по 2074 /дві тисячі сімдесят чотири / грн. 91 коп. з кожного.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН: НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 на користь Підприємства житлово-комунального господарства Моршинської міської ради судовий збір в розмірі 1728 /одна тисяча сімсот двадцять вісім/ грн., 90 коп., по 576 /п?ятсот сімсот шість/ грн. 30 коп., з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено в день його проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Р. Т. Шрамко