Рішення № 88152998, 12.03.2020, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2/447/275/20 Справа №447/3041/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

12.03.2020 Миколаївський районний суд Львівської області в складі судді Головатого А. П., за участю секретаря судового засідання Войтович О. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Миколаєві Львівської області справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

Процесуальні дії у справі.

31.12.2019 до Миколаївського районного суду Львівської області надійшли матеріали справи за позовом АТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 43467,07 гривень та судових витрат у розмірі 2102,00 гривень. В обгрунтування позову наведено таке. Відповідач 23.09.2011 підписав заяву б/н, згідно з якою отримав кредит у розмірі 500,00 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Позивач надав відповідачу кредит, однак, відповідач неналежно виконував умови кредитного договору, у зв`язку із чим у нього станом на 26.11.2019 виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 43467,07 гривень, з яких: 274,60 гривень - тіло кредиту; 39746,42 гривень - заборгованість за процентами; 900,00 гривень - пеня; 2546,05 гривень - штраф.

31.12.2019 позивач подав клопотання про проведення судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та клопотання про розгляд справи за відсутності позивача. зазначивши, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.

22.01.2020 суд прийняв позовну заяву до розгляду і відкрив провадження у справі, постановив, що справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалу суду від 22.01.2020, копію позовної заяви та доданих до неї документів відповідач отримав 30.01.2020, подав відзив на позовну заяву. У відзиві зазначив таке. Кредитного договору з позивачем відповідач не укладав. Відповідачу видали картку та повідомили, що кредитний ліміт становить 500,00 гривень. Жодних тарифів за користування цими коштами відповідач не підписував і не знав про їх існування. Тіло кредиту погашено 13.02.2020 у повному обсязі. Заборгованість за процентами, пенею і штрафом, яка в кількасот разів перевищує тіло кредиту відповідач не визнає. Відповідач дізнався про наявність такої заборгованості, тільки коли отримав позовну заяву. У заяві на видачу картки не було зазначено жодних умов кредитування, хоча істотні умови повинні бути обумовлені сторонами у договорі. Позивач не довів, що подаючи заяву про відкриття карткового рахунку відповідачу було відомо про умови кредитування, які передбачені у документах доданих до позовної заяви.

Позивач отримав копію відзиву на позовну заяву 17.02.2020, відповідь на відзив не подав. Строк на подання відповіді відзив закінчився.

Суд встановив:

23.09.2011 відповідач подав заяву про встановлення на його платіжну карту кредитного ліміту, що стверджується копією акети-заяви про приєднання до умов і правил надання банківських послуг. У тексті заяви не зазначено істотних умов кредитного договору (зокрема: суми кредиту, строку кредитування та процентної ставки).

Тарифи обслуговування кредитних карт "Універсальна" та витяг з Умов та правил надання банківських послуг відповідачем не підписані. У анкеті-заяві дрібним шрифтом зазначено, що з тарифами та умовами надання банківських послуг відповідач ознайомлений і що такі були надані відповідачу у письмовому вигляді.

На підтвердження розміру заборгованості позивач надав розрахунок заборгованості, який сформований позивачем. Згідно з цим розрахунком заборгованості за тілом кредиту становить 274,60 гривень.

Відповідно до квитанції від 13.02.2020 відповідач погасив заборгованість за тілом кредиту у розмірі 275,00 гривень.

Оцінка суду.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що між сторонами спору виникли кредитні правовідносини, що врегульовані ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). Відповідач надала суду докази погашення тіла кредиту у повному обсязі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ст. 633, 634 ЦК України договір, укладений між сторонами є публічним і договором приєднання.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У анкеті-заяві про приєднання до умов і правил, яку підписав відповідач процентна ставка не зазначена, також не зазначено умови щодо сплати неустойки та інші істотні умови кредитного договору. Позивач не надав доказів того, що тарифи та витяг з Умов та правил надання банківських послуг - саме ті з якими було ознайомлено відповідача перед видачею кредитної карти. Позивач міг додати до позовної заяви тарифи та витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову, тому суд не може вважати дані документи частиною договору приєднання, який був укладений між сторонами.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов`язань.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг.

З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, суд зауважує, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем позивач дотримався норми Закону України "Про захист прав споживачів" щодо повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які вважав узгодженими банк.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що суд відмовив у задоволенні позову, судовий збір на користь позивача з відповідача стягненню не підлягає.

Керуючись ст. 264, 265 ЦПК України, суд,

ухвалив:

Відмовити у задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", місцезнаходження: вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 14360570.

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Повний текст рішення складено 12.03.2020.

Суддя Головатий А. П.