Постанова № 8815277, 14.10.2008, Чернігівський окружний адміністративний суд

КОПІЯ:

Справа № 2-а-3268/2008

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2008 рокум. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - суддіСорочко C.O.,

при секретаріЯсинському С. Г.,

за участю представників позивачаБілазерської І.С. , Остренської І.Г.,

Тюшкевич О.В., Смичок В.М. , представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій»Поліванова І.В., представника відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Промислова Нафтогазова Корпорація «Джерело» Кобзаря В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Носівському районі Чернігівської області до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» та товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Промислова Нафтогазова Корпорація «Джерело» про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за правочином, вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Носівському районі Чернігівської області (далі ДНІ у Носівському районі) звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» (далі ТОВ АФ «Обрій») та товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Промислова Нафтогазова Корпорація «Джерело» (далі ТОВ «ІПНК «Джерело») про стягнення з ТОВ АФ «Обрій» в дохід держави коштів, одержаних ним за договором № ЗП-0312 від 03.12.2007 року, укладеним між ТОВ АФ «Обрій» та ТОВ «ІПНК «Джерело», як за правочином, вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства. Позовні вимоги мотивує тим, що в ході виїзної планової перевірки ТОВ АФ «Обрій» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.07р. по 31.03.08р. було з'ясовано, що 03.12.2007 р. між ТОВ АФ «Обрій» (Продавець) і ТОВ «ІПНК «Джерело» (Покупець) було укладено Договір № ЗП-0312 (далі - Договір № ЗП-0312) на поставку товару (зазначеного у специфікації № 1 - невід'ємній частині Договору), який належить ТОВ АФ «Обрій» на праві власності. За умовами договору № ЗП-0312 строк поставки товару відбувається протягом 9-ти місяців з моменту здійснення Покупцем 100 % попередньої оплати вартості товару. 06.12.2007 р. ТОВ «ІПНК «Джерело» перерахувало на користь ТОВ АФ «Обрій» суму в 240 000 000, 0 грн. На всю суму отриманої попередньої оплати від ТОВ «ІПНК «Джерело» по Договору № ЗП-0312, ТОВ АФ «Обрій» 06.12.2007 р. було вписано податкову накладну № 193/200, в т. ч. ПДВ-40 млн. грн., які включені до складу податкових зобов'язань, що підлягають пільговому оподаткуванню відповідно до Порядку акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 р. № 271 (далі -Порядок 271), тобто, зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарського виробника -ТОВ АФ «Обрій». Отримані за Договір № ЗП-0312 кошти в сумі 240 000 000 грн. ТОВ АФ «Обрій» перерахувало на рахунок ТОВ «ЕТІ Холдинг» в оплату за 14 простих векселів (емітентом по яких виступає ТОВ «Стандарт-Газ»). 20.12.2007 р. ТОВ АФ «Обрій» пред'явив до оплати ТОВ «Газ-Стандарт» 3 прості векселі за номінальною вартістю 45 млн. грн. В той же день, 20.12.2007 р., ТОВ АФ «Обрій» 4-ма платіжними дорученнями від 20.12.2007 р. (№ 4, 5, 6, 9) перерахував 40 млн. грн. на розрахунковий рахунок ТОВ «Стандарт-Газ» як передоплату за ТМЦ згідно Договору від 03.12.2007 р. № 03-12/4. Платіжним дорученням від 20.12.2007 р. № 10 на суму 3 600 000, 0 грн. ТОВ АФ «Обрій» перерахував ТОВ «Стандарт-Газ» передоплату за ПММ згідно договору від 04.12.2007 р. № 03-12/5 про купівлю-продаж бензину А-95 в кількості 800 тон. Проте, станом на 31.03.2008 р. ТОВ АФ «Обрій» від ТОВ «Стандарт-Газ» придбані та оплачені згідно Договору від 04.12.2007 р. № 03-12/5 паливно-мастильні матеріали отримані так і не були, що свідчить про відсутність у діях ТОВ АФ «Обрій» мети використовувати придбані ПММ у сільськогосподарській діяльності.

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу (далі - ГК) України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, а отже є нікчемним. У частині 2 статті 215 ЦК України зазначено, що визнання судом такого правочину

недійсним не вимагається.

Згідно ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання повинні виконувати відповідні господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Відповідно ст. 174 ГК України підставою виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інша угода.

Як передбачено ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Стаття 208 ГК України вказує, що якщо господарське зобов'язання визнано недійсним .ж таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

В судовому засіданні представники позивача вимоги підтримали і просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та додатково пояснили, що відповідно до статутних документів ТОВ «ІПНК «Джерело» та Довідки статистики основним видом його діяльності є оптова торгівля хімічними продуктами, виробництво газу, видобування природного газу і уклавши договір з ТОВ АФ «Обрій» щодо придбання сільськогосподарської продукції в кількості 130, 5 тис. тон не маючи при цьому складських приміщень для зберігання такої кількості сільськогосподарської продукції. Сплативши 20.12.2007 р. 3, 6 млн. грн. за 800 тон палива, ТОВ АФ «Обрій» не вжив ніяких дій по витребуванню у ТОВ «Стандарт-Газ» пального, не дивлячись на початок посівного сезону. Крім того зазначили, що згідно установчих документів ТОВ АФ «Обрій» засновником товариства являється ТОВ «Хімтрансінвест», частина якого у статутному фонді ТОВ АФ «Обрій» складає 100 %, а відповідно до установчих документів ТОВ «ІПНК «Джерело» одним із засновників даного товариства також виступає вищевказане ТОВ «Хімтрансінвест», частка якого в статутному фонді ТОВ «ІПНК «Джерело» становить 50 %. На підставі викладеного ДПІ у Носівському районі вважає, що наведені факти вказують на те, що керівники ТОВ АФ «Обрій» і ТОВ «ІПНК «Джерело», укладаючи 03.12.2007 р. Договір № ЗП-0312, були обізнані в тому, що цей правочин спрямований не на отримання реальних економічних вигод, а лише на отримання податкових вигод, і вчиняли його з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Представник відповідача - ТОВ АФ «Обрій» в судове засідання позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та пояснив, що 03.12.2007 р. між ТОВ АФ «Обрій» і ТОВ «ІПНК «Джерело» було укладено Договір № ЗП-0312 на поставку сільськогосподарської продукції. На виконання умов вказаного Договору ТОВ АФ «Обрій» поставило ТОВ «ІПНК «Джерело» станом на 04.09.08 р. сільськогосподарської продукції на суму 9 456 203, 76 грн. Станом на 14.10.2008р. поставлено ще майже на 500 тис. грн. Дію договору згідно Додаткової угоди № 6 від 05.09.2008 р. продовжено до кінця 2008 р; Таким чином зазначений Договір було спрямовано сторонами на реальне настання правових наслідків, про що зазначено в рішенні господарський суду Чернігівської області від 04.09.08р., а з таких обставин відсутні підстави для застосування до оспорюваного договору положень ч. 5 ст. 203 та ст. 215 ЦК України. Крім того зазначив, що 20.08.2008 року ТОВ АФ «Обрій» отримало податкове повідомлення-рішення № 0000162300/0 від 15.08.2008 року прийняте ДПІ у Носівському районі Чернігівської області на підставі акту перевірки № 248/23-023/30686863 від 05.08.2008 року, згідно якого суму податкового зобов'язання з ПДВ встановлено у розмірі 39 532 000 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено ТОВ АФ «Обрій» в апеляційному та судовому порядках, а тому твердження ДПІ у Носівському районі, що спірний Договір укладений з метою ухилення від сплати податків, спростовується відсутністю податкового боргу узгоджених податкових зобов'язань.

Представник відповідача - ТОВ «ІПНК «Джерело» в судове засідання позов не визнав, просив відмовити в його задоволенні та пояснив, що ТОВ «ІПНК «Джерело» не допустило порушень податкового законодавства. Крім того пояснив, що наведений Позивачем опис руху грошових коштів, отриманих ТОВ АФ «Обрій», а також місце розташування контрагентів, не є доказом наявності в діях ТОВ АФ «Обрій» та ТОВ «ІПНК «Джерело» при укладанні Договору №ЗП-0312 від 03.12.2007 р. мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Укладаючи договір купівлі-продажу ТОВ «ІПНК «Джерело» може й не мати відповідних складських приміщень для зберігання сільськогосподарської продукції, оскільки не зобов'язувалось зберігати придбану продукцію і має право використовувати її на власний розсуд. Також зазначив, що обґрунтовуючи нормативно свої позовні вимоги Позивач одночасно посилається на ст. 228 ЦК України та ст. 207, 208 ГК України. Якщо ознайомитись з текстом Договору №ЗП-0312 від 03.12.2007 p., а також проаналізувати зміст прав і обов'язків сторін, звернути увагу на дії відповідачів спрямовані на виконання договору, можна зробити висновок, що Договір жодним чином не порушує публічний порядок. Таким чином, посилання позивача на ст. 228 ЦК України є необгрунтованим і на думку представника не може братися до уваги при задоволенні позовних вимог. Статтею 207 ГК України прямо встановлено обов'язковість визнання зобов'язання, яке створено з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства недійсним, в судовому порядку. 08 серпня 2008 року ТОВ «ІПНК «Джерело» звернулось в Господарський суд Чернігівської області з позовом до ТОВ АФ «Обрій» про визнання договору купівлі-продажу № ЗП-0312 від 03.12.2007 р. недійсним, як такого, що не спрямований на реальне настання правових наслідків. В результаті розгляду справи суд дійшов висновку, що Договір № ЗП-0312 від 03.12.2007 р. було спрямовано сторонами на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, а посилання позивача, як на підставу визнання Договору недійсним на доводи щодо неналежного виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, є безпідставні і до уваги не можуть бути прийняті. В позовній заяві відсутні факти, які доводять що Договір №ЗП-0312 від 03.12.2007 р. між ТОВ АФ «Обрій» і ТОВ «ІПНК «Джерело» є правочином, вчиненим з метою, яка завідомо суперечить інтересам

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Між ТОВ АФ «Обрій» (Продавець) і ТОВ «ІПНК «Джерело» (Покупець) було укладено Договір № ЗП-0312 на поставку товару (зазначеного у специфікації № 1 -невід'ємній частині Договору), який належить ТОВ АФ «Обрій» на праві власності, а саме: соняшнику в кількості 15 000, 0 тон на суму 48 000 060, 0 грн. (в т. ч. ПДВ), ріпаку в кількості 24 500, 0 тон на суму 150 000, 0 грн. (в т. ч. ПДВ), кукурудзи в кількості 85 000, 0 тон на суму 127 500 000, 0 грн. (в т. ч. ПДВ), сої в кількості 6 000, 0 тон на суму 15 6000 024, 0 грн. (в т. ч. ПДВ). Всього згідно п. 3.2 Договору № ЗП-0312, загальна вартість товару складає 257 250 084, 0 грн. Згідно п. 5.1 Договору № ЗП-0312 передбачено 100 %-ву попередню оплату вартості товару протягом 3-х банківських днів з моменту підписання даного Договору. Строк поставки товару відбувається протягом 9-ти місяців з моменту здійснення Покупцем 100 % попередньої оплати вартості товару.

Згідно з частиною 1 статті 208 ГК України, якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а в разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також усе належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише в однієї зі сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, -нікчемним. Як зазначено у частині 2 статті 215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 ГК. За змістом статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Обґрунтовуючи умисел відповідачів на укладення договору № ЗП-0312 з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, ДПІ у Носівському районі зазначила рух коштів ТОВ АФ «Обрій» отриманих від ТОВ «ІПНК «Джерело» за договором № ЗП-0312, місце реєстрації контрагентів ТОВ АФ «Обрій», засновника відповідачів, відсутність у ТОВ «ІПНК «Джерело» складських приміщень для зберігання придбаної сільськогосподарської продукції за вказаним договором та невиконання ТОВ АФ «Обрій» своїх зобов'язань за договором.

Але такі твердження не можуть свідчити про наявність умислу відповідачів на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки згідно статті 6 ГК України одними з загальних принципів господарювання в Україні є свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом та вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України, крім того стаття 44 ГК України визначає, що підприємництво здійснюється на основі вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом. Щодо наявності у статутному фонді відповідачів частки ТОВ «Хімтрансінвест», то укладення договорів між відповідачами не можуть суперечити інтересам держави та суспільства, а ТОВ АФ «Обрій» і ТОВ «ІПНК «Джерело» є окремими юридичними особами та зареєстровані у встановленому законом порядку. Стосовно відсутності у ТОВ «ІПНК «Джерело» складських приміщень для зберігання придбаної сільськогосподарської продукції, то укладаючи договір купівлі-продажу, ТОВ «ІПНК «Джерело» не зобов'язувалось зберігати придбану продукцію. Згідно статті 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку, а тому невиконання ТОВ АФ «Обрій» зобов'язань в повному обсязі перед ТОВ «ІПНК «Джерело» є майново-господарськими зобов'язаннями суб'єктів господарювання і також не може свідчити про наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Крім того згідно додаткової угоди № 5 від 05.09.08р. до договору купівлі-продажу № ЗП-0312 від 03.12.07р. строк поставки Товару продовжено з 9 до 12 місяців, що свідчить про здійснення заходів з боку відповідачів по виконанню умов договору № ЗП-0312. Згідно рішення господарського суду Чернігівської області від 04.09.08р. в задоволенні позову ТОВ «ІПНК «Джерело» до ТОВ АФ «Обрій» про визнання недійсним договору купівлі-продажу № ЗП-0312 від 03.12.07р. відмовлено та встановлено, що його умови не суперечать вимогам чинного законодавства, а сам договір було спрямовано на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Також судом встановлено, що ТОВ АФ «Обрій» частково виконало умови договору та продовжує їх виконувати. Зазначене рішення набрало законної сили.

Відповідно до частини 1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Не обґрунтованим також є твердження ДІЛ у Носівському районі, що при укладанні договору № ЗП-0312 відповідачі мали на меті лише скористатися податковими вимогами. ДПІ у Носівському районі на підставі акту перевірки № 248/23-023/30686863 від 05.08.2008 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000162300/0 від 15.08.2008 року, яким ТОВ АФ «Обрій» визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 39 532 000 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено в апеляційному та судовому порядках, а тому згідно з підпунктом 5.2.3. пункту 5.2. ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» сума податкового зобов'язання, вважається неузгодженою. Крім того позивачем зазначено, що ТОВ Агрофірма «Обрій» є платником фіксованого сільськогосподарського податку та у відповідності до пунктів 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» суми ПДВ, отримані ним за результатами продажу сільськогосподарської продукції власного виробництва і продукції її переробки (на давальницьких умовах, власних потужностях), перераховує на спец рахунки, та має право використовувати їх на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення. Отже твердження ДПІ у Носівському районі, що спірний Договір укладений з метою ухилення від сплати податків, спростовується відсутністю податкового боргу узгоджених податкових зобов'язань.

За наведених обставин, суд вважає, що відсутні підстави для висновку про укладення спірної угоди з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, оскільки не вбачається, в чому ж полягала така мета, а також не доведено, що метою її укладення було настання протиправних наслідків.

Враховуючи вищевикладене, в задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекція у Носівському районі Чернігівської області до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» та товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Промислова Нафтогазова Корпорація «Джерело» необхідно відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст. ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції в Носівському районі Чернігівської області до товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Обрій» та товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-Промислова Нафтогазова Корпорація «Джерело», відмовити.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.