Ухвала суду № 88152507, 04.03.2020, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/1013/16-ц

УХВАЛА

04 березня 2020 року Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого – судді Колодяжного С.Ю.

з участю секретаря судового засідання Обертас Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м.Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання,

встановив:

ТОВ «Нью Файненс Сервіс» 08.01.2020 року звернулося до Залізничного районного суду м.Львова із заявою, у якій просить поновити пропущений строк пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі №462/1013/16-ц, посилаючись на те, що рішенням суду від 10.05.2016 року, яке набрало законної сили, на користь ТзОВ «ФК «Рантье» стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № Z01.106.77367. На виконання даного рішення 23.10.2018 року видано виконавчий лист. Ухвалою суду від 26.06.2019 року замінено стягувача ТзОВ «ФК «Рантье» на його правонаступника – ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС», копію якої уповноважений представник ТОВ «Нью Файненс Сервіс» отримав 08.10.2019 року. Оскільки строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився 03.06.2019 року, а ухвалу про заміну сторони виконавчого провадження представником позивача отримано лише 08.10.2019 року, у зв`язку із цим, вважає, що строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання пропущено з поважних причин і просить суд такий поновити.

Сторони, які беруть участь у справі, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду заяви, в судове засідання не з`явились, що, відповідно до положень ч.3 ст.433 ЦПК України, яка регламентує порядок розгляду питання поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, не є перешкодою для розгляду заяви. При цьому представник ТОВ «Нью Файненс Сервіс» просить розглядати заяву за її відсутності.

Вивчивши матеріали заяви стягувача, наявні у такій підстави для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, перевіривши матеріали справи № 462/1013/16-ц, суд дійшов наступних висновків.

З матеріалів цивільної справи № 462/1013/16-ц та поданої до суду заяви вбачається, що 23.10.2018 року Залізничний районний суд м.Львова на підставі рішення від 10.05.2016 року видав виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Рантьє» заборгованості за кредитним договором № Z01.106.77367 від 11.06.2014 року в розмірі 51448, 47 грн.

28.02.2017 р. між ТзОВ «Фінансова компанія «Серет», яке 29.06.2017 року змінило найменування на ТзОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» та ТОВ «Фінансова компанія «Рантьє» було укладено договір факторингу №28/02-1, відповідно до якого ТОВ «НЬЮ ФАЙНЕНС СЕРВІС» набуло право грошової вимоги за договорами кредиту, в тому числі за договором кредиту № Z01.106.77367 від 11.06.2014 року (позичальник ОСОБА_1 )

Ухвалою Залізничного районного суду від 26.06.2019 року замінено сторону стягувача у виконавчому листі №462/1013/16-ц, виданому 23.10.2018 року Залізничним районним судом м.Львова , із ТзОВ «ФК «Рантье» на ТОВ «Нью Файненс Сервіс» (а.с.85-86).

Згідно з ч.1 ст.12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Таким чином, оскільки рішення набрало законної сили 03.06.2016 року, на час звернення 08.01.2020 року ТОВ «Нью Файненс Сервіс» із заявою строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання по справі № 462/1013/16-ц закінчився.

Як вбачається із матеріалів справи копію ухвали Залізничного районного суду м. Львова від 26.06.2019 року про заміну стягувача у виконавчому листі №462/1013/16-ц представник ТОВ «Нью Файненс Сервіс» отримав 10.07.2019 року (а.с.91), тобто після закінчення строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Згідно ч.1 ст.433 ЦПК України, у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

З конструкції ст.433 ЦПК України вбачається, що у ЦПК України не наведено причин, які можна вважати поважними при пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, суд їх визначає у кожному конкретному випадку на підставі доказів, поданих стягувачем, а тому суд приходить до переконання, що в даному випадку заміна стягувача відбулася під час терміну пред`явлення виконавчого листа до виконання, в результаті чого новий кредитор не мав об`єктивної можливості отримати виконавчий документ вчасно і пред`явити його за належністю, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання за таких обставин пропущено з поважних причин.

Відповідно до положень ст.124 Конституції України та ст.18 ЦПК України, судові рішення, що набрали чинності, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Частиною 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, та відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом.

Також, суд звертає увагу на те, що Європейський суд з прав людини зазначає, що право на судовий розгляд, гарантований ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, захищає також виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які в країні, що поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи при цьому шкоди одній зі сторін.

Зокрема, у п.40 Рішення Європейського суду з прав людини від 19.03.1997 року у справі «Горнсбі проти Греції», п.19 Рішення Європейського суду з прав людини від 30.11.2004 року у справі «Михайленки та інші проти України», Суд наголошує, що п.1 ст.6 Конвенції гарантує кожному право порушити в суді чи трибуналі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов`язків. Таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору. Однак це право було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду однієї зі сторін. Важко уявити, щоб п.1 ст.6 Конвенції детально описував процедурні гарантії, які надано сторонам, - справедливість, відкритість і оперативність проваджень, - і не передбачав би гарантій виконання судових рішень. Тлумачення ст.6 як положення, що лише гарантує право на звернення до суду та проведення судового розгляду, могло б призвести до ситуації, несумісної з принципом верховенства права, який Високі Договірні Сторони зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст.6 (див. також рішення у справі «Бурдов проти Росії», заява № 589498/00, п. 34).

У своєму рішенні у справі Шмалько проти України від 20/07/2004 Європейський суд з прав людини зазначив, що передбачене пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних право на суд було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін.

Тобто, практика Європейського суду з прав людини переконливо свідчить про те, що невід`ємною умовою забезпечення права на суд є виконання судового рішення.

В обґрунтування поважності причин пропуску для пред`явлення виконавчого листа до примусового виконання ТОВ «Нью Файненс Сервіс», посилається на те, що ухвала Залізничного районного суду м. Львова про заміну стягувача у виконавчому листі була винесена 26.06.2019 року, а тому товариство не мало об`єктивної можливості отримати виконавчий документ вчасно і пред`явити його до виконання.

Суд, визнає наведені стягувачем причини пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання поважними, тому заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання підлягає до задоволення.

За таких підстав, оскільки боржник на сьогоднішній день не погасив заборгованість, самостійно рішення суду не виконується, окрім цього пропущений строк для пред`явлення цього виконавчого документа до виконання, що не дає можливості стягувачу ТОВ «Нью Файненс Сервіс» звернутися до органів Державної виконавчої служби для примусового виконання рішення суду у вказаній справі, тому суд вважає за необхідне заяву ТОВ «Нью Файненс Сервіс» задовольнити та поновити строк для пред`явлення такого до виконання.

Керуючись ст.ст. 258-261, 433, суд –

постановив:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання – задовольнити.

Поновити Товариству з обмеженою відповідальністю «Нью Файненс Сервіс» пропущений строк для пред`явлення до виконання виконавчого листа у справі № 462/1013/16-ц, виданого 23.10.2018 року Залізничним районним судом м.Львова, про стягнення із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Рентьє» 51 448, 47 коп. заборгованості за кредитним договором № Z01.106.77367 від 11.06.2014 року, 1 378 грн. судового збору.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення та підписання ухвали до Львівського апеляційного суду, відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України – через Залізничний районний суд м. Львова.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно.

Суддя: С.Ю. Колодяжний