Ухвала суду № 88152332, 05.03.2020, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 05.03.2020

Справа № 320/4440/18

Провадження № 4-с/937/15/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 березня 2020 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Бахаєва І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Фурсової Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Мелітополі скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кальченко Андрій Володимирович на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), за участю заінтересованої особи – Акціонерного товариства «Укрзалізниця,

В С Т А Н О В И В

Заявник ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кальченко А.В.звернувся до суду зі скаргою, в якій просить визнати неправомірною бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) щодо порушення строків направлення ОСОБА_1 постанови (повідомлення) про результати розгляду його заяви про примусове виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.07.2019 по справі № 320/4440/18 відносно стягнення з боржника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 42 593 грн. 64 коп. та зобов`язати бездіяльність Печерський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) надіслати ОСОБА_1 рекомендованим поштовим відправленням постанови (повідомлення) про примусове виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.07.2019 по справі № 320/4440/18 відносно стягнення з боржника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 42 593 грн. 64 коп. Судові витрати покласти на Печерський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ).

03 березня 2020 року від адвоката Кальченка А.В. до суду надійшла заява, в якій він просить розглянути справу за його відсутності та відсутності ОСОБА_1 , закрити провадження за скаргою в порядку п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України та стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) витрати на правову допомогу в розмірі 1 200 грн.

В судове засідання представник Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) не з`явився з невідомої суду причини, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судове засідання представник Акціонерного товариства «Укрзалізниця» не з`явився з невідомої суду причини, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Відповідно до ч.2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, в зв`язку з заявою представника заявника – адвоката Кальченка А.В. про розгляд скарги за його відсутності та в зв`язку з неявкою представників Печерського РВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) та АТ «Укрзалізниця», фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши доводи скарги, надані до неї документи, зібрані по справі докази, матеріали справи, приходить до наступних висновків:

Порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби на час звернення зі скаргою до суду, врегульований у статті 74 Закону України «Про виконавче провадження».

Згідно до частини першої вказаної статті рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ч.1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

В заяві від 27 лютого 2020 року представник заявника – адвокат Кальченко А.В. просить закрити провадження за скаргою, на підставі ст. 255 ЦПК України, оскільки відсутній предмет спору.

Однак, чинний ЦПК України встановлює спеціальні норми, які регулюють порядок судового контролю за виконанням судових рішень.

Так, згідно до ч.ч. 2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Отже, за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, суд може постановити або ухвалу про задоволення скарги, або про відмову в її задоволенні.

І лише, у разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, які виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб ДВС, до скарг сторін виконавчого провадження мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання, зокрема щодо кола осіб, які беруть участь у справі, їхніх прав та обов`язків; про судові виклики та повідомлення; про судовий розгляд; щодо апеляційного та касаційного оскарження рішень суду першої інстанції тощо.

Аналогічна позиція міститься в листі ВССУ від 28.01.2013 року № 24-152/0/4-13 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення у цивільній справі».

Отже, ухвалення такого процесуального рішення, як закриття провадження за скаргою, спеціальними нормами статей ЦПК України, які регулюють судовий контроль за виконанням судових рішень, не передбачено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає необхідним відмовити представнику заявника – адвокату Кальченку А.В. у закритті провадження за даною скаргою.

Щодо вирішення питання про обґрунтованість доводів скарги, суд зазначає наступне:

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 28 ЗУ «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев`ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Документи виконавчого провадження надсилаються стягувачу та боржнику за їхніми адресами, зазначеними у виконавчому документі. У разі зміни стороною місця проживання чи перебування або місцезнаходження документи виконавчого провадження надсилаються за адресою, зазначеною у відповідній заяві сторони виконавчого провадження. Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

В обґрунтування скарги представник заявника – адвокат Кальченко А.В. зазначив, що 24 грудня 2019 року заявник на адресу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві направив заяву про примусове виконання рішення суду щодо стягнення з боржника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 42 593 грн. 64 коп.,

Як вбачається з матеріалів справи заявник на адресу Печерського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві направив п`ять заяв про примусове виконання рішення, до яких було додано п`ять виконавчих листів/а.с.4/.

З матеріалів справи вбачається, що 24 січня 2020 року було відкрито виконавче провадження за заявою ОСОБА_1 , про що свідчить копія роздруківки завтоматизованої системи виконавчого провадження /а.с.6/.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

В частині 1 ст. 18 вказаного Закону зазначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Однак, ОСОБА_1 в своїй скарзі просив визнати неправомірними дії державного виконавця саме в частині порушення строків направлення йому постанови (повідомлення) про результати розгляду його заяви про примусове виконання рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 16.07.2019 по справі № 320/4440/18 відносно стягнення з боржника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 42 593 грн. 64 коп., а не в частині порушення строків прийняття вказаної постанови, тобто не в частині вчинення державним виконавцем виконавчих дій.

Крім того, у вказаному виконавчому провадження Колодін О.В. виступає стягувачем, а не боржником, постанова про відкриття виконавчого провадження надсилається стягувачу до відома, про відкриття виконавчого провадження Колодін О.В. дізнався з бази даних АСВП, а отже, суд вважає, що не направлення Печерським РВДВС у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ) Колодіну О.В. постанови про відкриття виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня її винесення, жодним чином не порушило його права як стягувача по вказаному виконавчому провадженню.

Отже, суд не знаходить законних підстав для визнання дій Печерського РВДВС міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві неправомірними, а тому, з урахуванням вимог ч.3 ст. 451 ЦПК України, суд вважає, що ОСОБА_1 слід відмовити в задоволенні вказаної скарги.

Як вбачається з вимог ч.1 ст. 452 ЦПК України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Таким чином, на підстав викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні скарги, вимога заявника про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 1200 грн. задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 258-261, 268, 353-355, 450-452 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника заявника ОСОБА_1 – адвоката Кальченка Андрія Володимировича про закриття провадження за скаргою ОСОБА_1 , на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), за участю заінтересованої особи – Акціонерного товариства «Укрзалізниця, – залишити без задоволення.

Скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Кальченко Андрій Володимирович на бездіяльність Печерського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Київ), за участю заінтересованої особи – Акціонерного товариства «Укрзалізниця, – залишити без задоволення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Запорізького апеляційного суду через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Повний текст ухвали складено 10 березня 2020 року.

СУДДЯ: І.М. БАХАЄВ