Постанова № 88152218, 04.03.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

336/7831/19

3/336/86/2020

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

4 березня 2020 року

Суддя шевченківського районного суду м.Запоріжжя Галущенко Юлія Андріївна,з участю особи,яка притягується до відповідальності ОСОБА_1 ,захисника Трачук А.В.,розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України,яка офіційно не працює,мешкає за адресою АДРЕСА_1 ,паспорт серія НОМЕР_1 виданий 23.01.2008 р.Шевченківським РВ ЗМУ УМВС України в Запорізькій області

про скоєння адміністративного правопорушення,передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

08.12.2019 р.о 03.15 год.по вул.Миколи Корищенка 21 в м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 керувала автомобілем LEXUS IS250 р.н. НОМЕР_2 з явними ознаками алкогольного сп`яніння,від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовилась,чим порушила вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України,за що передбачена відповідальність ст.130 ч.1 КУпАП України.

При розгляді справи в суді ОСОБА_1 не визнала свою винуватість у скоєнні адміністративного правопорушення,яке ставиться їй за провину,та пояснила,що правопорушення за вказаних у протоколі обставин не вчинzла.

Зазначала,що дійсно 08.12.2019 р.о 03.15 год.по вул.Миколи Корищенка 21 в м.Запоріжжі вона перебувала в салоні автомобіля LEXUS IS250 р.н. НОМЕР_2 ,який був припаркований,разом із знайомим вживала в автомобілі алкогольні напої,голосно слухала музику,двигун автомобіля був вимкнений,автомобіль не рухався,вона лише знаходилась за кермом та не виконувала функцій водія. Поряд з її автомобілем зупинився автомобіль патрульної поліції,який,на її думку,викликали мешканці розташованого поблизу житлового будинку через гучну музику,під час спілкування працівники поліції запропонували їй пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння,від якого вона відмовилась,мотивуючи тим,що функцій водія не виконувала,автомобіль не рухався. На місце події запросили свідків,в присутності яких вона підтвердила відмову від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки та у медичному закладі з тих самих підстав. Вважає,що хоча її поведінка і була агресивною,вона грубіянила поліціянтам та свідкам,проте не виконуючи функцій водія автомобіля,який не зупиняли в русі,не зобов`язана була проходити огляд на стан сп`яніння,в її діях склад адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відсутній.

Захисник Трачук О.В.просив закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП,оскільки доказів керування нею автомобілем LEXUS IS250 р.н. НОМЕР_2 безпосередньо перед тим,як співробітники патрульної поліції пред`явили їй вимогу пройти огляд на стан сп`яніння,в матеріалах справи немає.

За результатами розгляду справи суддя встановив,що винуватість ОСОБА_1 знайшла своє підтвердження доказами,що відповідає стандартам доказування «поза розумним сумнівом»,який знайшов своє втілення у практиці Європейського Суду з прав людини,зокрема,у рішенні по справі «Коробов проти України»,з огляду на таке.

Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП,адміністративним правопорушенням(проступком)визнається протиправна,винна (умисна,необережна) дія чи бездіяльність,яка посягає на громадський порядок,власність,права і свободи громадян,на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення по статті 130 ч.1 КпАП України становить керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол в даному випадку складений з підстав відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,вчинене повторно,протягом року.

Як передбачено п.2.5 Правил дорожнього руху України(далі ПДР),водій зобов`язаний на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку медичне обстеження для визначення стану алкогольного сп`яніння,впливу наркотичних або токсичних речовин.

Водієм згідно п.1.10 ПДР є будь-яка особа,що керує транспортним засобом,вершник,візник,погонич тварин,який веде їх за поводдя,прирівнюється до водія.Водієм є також особа,що навчає керуванню,знаходячись безпосередньо у транспортному засобі.

Відповідно до Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції,яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справи та Міністерства охорони здоров`я № 1452/735 від 09.11.2015 р.,зареєстрована у Міністерстві юстиції України 11.09.2015 р.за № 1413/27858 ,яка визначає процедуру огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів та оформлення результатів такого огляду,огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів,дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом;

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря – фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Як передбачено ст.6 КОНВЕНЦІЇ

про захист прав людини і основоположних свобод,кожен маж право на справедливий суд та встановлення обґрунтованності будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

У практиці Європейського Суду з прав людини існує тенденція поступової універсалізації понять «обвинувачення за адміністративним проступком» та «обвинувачення ,які мають ознаки злочину»,залежно від ступеня їх суспільної небезпеки(рішення у справі «Лутц проти Німеччини»,»Отцюрк проти Німеччини»,»Девеєр проти Бельгії»,»Адольф проти Австрії» та інші),отже,адміністративне обвинувачення має бути доведено державою ,в особі уповноважених на те посадових осіб,а тому особа,яка притягається до адміністративної відповідальності не зобов*язана доводити свою невинуватість.

Як передбачено ст. 251 КпАП України доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи встановлено та ОСОБА_1 не оспорювались ті обставини,що 08.11.2019 р.о 02.15 год.вона перебувала у автомобілі LEXUS НОМЕР_2 по вул.Миколи Корищенка 21 в м.Запоріжжі,де знаходилась за кермом,проте заперечувала,що автомобіль рухався під її керуванням до тих подій,які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.

Проте при перегляді відеозапису,долученого до справи,встановлено,що під час спілкування з працівниками патрульної поліції,автомобіль яких зупинився за автомобілем LEXUS НОМЕР_2 по вул.Миколи Корищенка 21, ОСОБА_1 дала пояснення,що на прохання знайомого перепаркувала автомобіль,тобто не заперечувала,що саме під її керуванням автомобіль прибув у зазначене місце.

Працівником поліції у ОСОБА_1 були виявлені явні ознаки алкогольного сп`яніння(запах алкоголю з порожнини рота,порушення мови,порушення координації рухів),що було підставою для вимоги пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або у медичному закладі,від проходження якого ОСОБА_1 відмовилась.

Явні ознаки алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 на час згадуваних вище подій,які зафіксовані на відео, є очевидними та жодних сумнівів не викликають,були зазначені у акті огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів,який не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_2 від проходження такого огляду.

В присутності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як свідків ОСОБА_1 відмовилась від проходження огляду за направленням у медичному закладі,яке було їй видано 08.12.2019 р.о 03.10 год.,та цих обставин не оспорювала,проте наполягала на наявності причини,яка,на її думку,виправдовує її та переважає відмову.

З протоколу про адміністративне правопорушення серія ОБ № 168856 від 08.12.2019 р.вбачається,що він складений з дотриманням вимог ст.256 КУпАП та Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху,зафіксовані не в автоматичному режимі,яка затверджена наказом МВС №1395 від 07.11.2015 року,в присутності ОСОБА_1 та свідків, відомості,викладені у протоколі,під час розгляду справи в суді знайшли своє підтвердження,тому протокол про адміністративне правопорушення суддя приймає до уваги як доказ при винесені постанови.

Під час дослідження відеозапису на ДВД-диску ОБ №168856 встановлено,що до складання протоколу про адміністративне правопорушення,працівник поліції повідомив ОСОБА_1 про виявлені під час спілкування явні ознаки сп`яніння,роз`яснив порядок проходження огляду на стан сп`яніння та наслідки відмови від проходження такого огляду,права особи,яка притягується до адміністративної відповідальності,після чого в присутності свідків ОСОБА_1 послідовно відмовлялася пройти огляд та працівник поліції повідомив про складання протоколу про адміністративне правопорушення.

Статтею 40 Закону України «Про національну поліцію» передбачено застосування технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.

Так, частиною 1 цього Закону закріплено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку повинна бути розміщена на видному місці.

Як вбачається з візуальної інформації з відеозапису під час оформлення адміністративного матеріалу, відеокамера була закріплена на форменому одязі працівника поліції, що відповідає вимогам ст. 40 Закону України «Про національну поліцію».

Таким чином, відеофіксація правопорушення з відеокамери, закріпленої на форменому одязі працівника поліції,є належним доказом.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі – Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

З наведеного вище суддя дійшов висновку,що особа-водій транспортного засобу як потенційна загроза для оточуючих наділена додатковим тягарем виконувати вимоги працівників поліції,спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху,у незручний для себе час,та не звільняється від відповідальності у разі невиконання таких вимог.

Наявні у справі докази, які безпосередньо дослідженні в судовому засіданні,відповідають вимогам достатності,допустимості та належності і у сукупності підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України та,відповідно,наявність в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до санкції ч.1 ст.130 КпАП України особі призначається адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гр.з позбавленням права керування транспортним засобом на строк один рік.

Як передбачено ст. 40-1 КпАП України судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею)постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення,у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб,тобто 420 грн.40 коп.,як це передбачено ст.4 ч.5 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст.ст. 33-35,124,130 ч.1,283-285 КУпАП,суддя -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватою у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200(десять тисяч двісті)гривень

-Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./21081300;

-Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37941997;

-Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);

-Код банку отримувача (МФО): 899998;

-Рахунок отримувача: UA708999980313000149000008001

-Код класифікації доходів бюджету: 21081300

з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один)рік.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 420 (чотириста двадцять) гривень 40 копійок

Отримувач коштів: ГУКу м. Києві/м. Київ/22030106

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Рахунок отримувача: UA798999980000031211256026001

Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити правопорушнику, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізні як через п`ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови – не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення.

У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державно виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП, у розмірі 20 400(двадцять тисяч чотириста)гривень;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, протягом десяти днів з дня її винесення до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення у взаємозв`язку з положеннями пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України N 2-рп/2015 від 31.03.2015 року).

Суддя Ю.А.Галущенко