Ухвала суду № 88151148, 11.03.2020, Тячівський районний суд Закарпатської області

Справа № 307/3404/16-к

Провадження № 1-кп/307/399/20

У Х В А Л А

11 березня 2020 рокум. Тячів

Тячівський районний суд Закарпатської області в складі головуючого – судді Ніточко В.В., з участю секретаря судового засіданні Мочан Н.І.,

з сторони обвинувачення - прокурора Баника С.Ю., з сторони захисту: обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Марича І.Ю.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Тячів кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з повною загальною середньою освітою, одруженого, не працює, судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

до суду з прокуратури Закарпатської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016070000000165 від 01 жовтня 2016 року, відносно ОСОБА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

Прокурор в підготовчому судовому засіданні просив постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, вважаючи, що під час досудового розслідування були дотримані всі вимоги КПК України, підстав для закриття провадження чи повернення обвинувального акта не вбачає.

Обвинувачений та його захисник в судовому засіданні заявили клопотання, в якому просили обвинувальний акт повернути прокурору прокуратури Закарпатської області. Клопотання мотивоване тим, що відповідно до положень ст.283 КПК України формою закінчення досудового розслідування є звернення до суду з обвинувальним актом, порядок якого визначений ст.ст. 290, 291 КПК України. У даному звернення до суду з обвинувальним актом визначає дату закінчення строків досудового розслідування стороною обвинувачення, бо саме такою формою визначається таке закінчення досудового розслідування. Вимогами ст. 219 КПК України передбачено, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Початком вирахування строків досудового розслідування є пред`явлення особі підозри. Порядок продовження строків досудового розслідування передбачений ст. 294 параграфу 4 глави 24 КПК України. Отже, обвинувальний акт повинен бути складеним та поданим до суду у межах визначеного (продовженого) строку досудового розслідування, з дотриманням вимог ст. 219 КПК України і затвердження обвинувального акта поза межами строків досудового розслідування тягне за собою повернення такого обвинувального акта відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України. З реєстру матеріалів кримінального провадження випливає, що 01 жовтня 2016 року повідомлення про підозру вручене обвинуваченому ОСОБА_2 і тому з цього часу, відповідно до ст. 219 КПК України, розпочинається відлік двомісячного строку досудового розслідування. Обвинувальний акт складено 31 жовтня 2016 року. Надалі, в реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначено коли було звернення до суду з обвинувальним актом, коли його повернуто судом прокурору, проте зазначено, що доручення про проведення досудового розслідування внесено в реєстр 20 червня 2019 року, надано доручення такого розслідування іншому слідчому – 19 червня 2019 року, складено обвинувальний акт – 27 червня 2019 року. Отже, у 2016 році досудове розслідування закінчено протягом місяця, а після повернення обвинувального акту прокурору матеріали досудового розслідування лише у слідчих перебували понад 3 місяці, при цьому не враховано, що апеляційним судом прокурору обвинувальний акт повернуто 09 квітня 2019 року, тобто у реєстрі не відображено, що у прокурора такі матеріали перебували ще два місяці, а в цілому досудове розслідування з часу повернення обвинувального ату згідно ухвали Закарпатського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року, тривало ще 5 місяців. У зазначений реєстр не внесено відомості про продовження строку досудового розслідування до 3 місяців прокурором області, про наявність рішень слідчого судді про продовження таких строків до 6 місяців, а отже такі рішення про продовження строку досудового слідства не приймалось, що підтверджується реєстром матеріалів досудового розслідування (у єдиному реєстрі судових рішень також відсутні відомості про розгул клопотань у цьому кримінальному провадженні), або приховувались від сторони захисту, не внесені в реєстр. Відповідно до ухвал судів, у тому числі й апеляційної інстанції, у місячний строк, що залишився з попереднього 2-х місячного строку, після повернення 09 квітня 2019 року обвинувального акту, належного обвинувачення ОСОБА_2 висунуто не було взагалі. Отже, встановлений у п. 2 ч. і ст. 219 КПК України строк досудового слідства закінчився 09 травня 2019 року, а обвинувальний акт складено 27 вересня 2019 року, тобто за межами процесуальних строків, тому він не відповідає вимогам процесуального закону. Обвинувальний акт є формою закінчення досудового розслідування і не може розцінюватись як доказ у розумінні положень ст. 84 КПК України та не може оцінюватись з позиції положень ст.87 КПК України, а повинен оцінюватись через призму вимог завдань кримінального провадження, тобто щоб жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 Кримінального процесуального кодексу України), через призму загальних засад кримінального провадження є верховенство права та його законність (п.п. 1 та 2 частини першої ст. 7 Кримінального процесуального кодексу України , через призму вимог частини другої ст. 19 Конституції України, за якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, приписи частини першої ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України, якими передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства. Отже, дії сторони обвинувачення поза межами вимог ПК України є свавіллям, яке не може розглядатись судом як належний акт та потребує відповідної оцінки через призму статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення та призму доктрини "плодів отруєного дерева" (fruitofthepoisonoustree) яка передбачає заборону використання даних, отриманих внаслідок свавільного порушення вимог Конституції України, цього Кодексу.

Потерпілі в судове засідання не з`явилися, однак подали заяви про розгляд справи без їх участі.

Вислухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали обвинувального акта, з долученими до нього додатками, матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст.2 Кримінального процесуального кодексу України).

Одними із загальних засад кримінального провадження є верховенство права та його законність (п.п. 1 та 2 частини першої ст. 7 Кримінального процесуального кодексу України), поняття яких законодавцем визначено у ст.ст. 8 та 9 названого Кодексу.

Згідно з частиною другою ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із зазначеними положеннями Основного Закону у повній мірі кореспондуються також і приписи частини першої ст. 9 Кримінального процесуального кодексу України, якими передбачено, що під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов`язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

Відповідно до ст. 5 КПК України зазначено, що процесуальна дія та процесуальне рішення приймається згідно з положеннями цього кодексу. В ст. 28 КПК зазначається, що процесуальна дія та процесуальне рішення приймаються в розумні строки, в межах строків передбачених цим кодексом. В статті 113 КПК України зазначається, що процесуальні строки – це проміжок часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.

Пунктом 3 частини третьої ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до вимог частини четвертої ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта додається, реєстр матеріалів досудового розслідування. При цьому, до реєстру матеріалів досудового розслідування вносяться відомості, які проведені під час досудового розслідування, процесуальні дії та прийняті процесуальні рішення.

Разом з цим, у відповідності до вимог ст. 109 КПК України, реєстр матеріалів досудового розслідування, який додається до обвинувального акта, повинен містити: номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування, вид заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

В той час, в порушення вимог ст. 109 КПК України, у долученому до обвинувального акту реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначені всі процесуальні дії і не відображені всі процесуальні рішення, прийняті в ході розслідування, а також не зазначено їх реквізити.

Як вбачається з обвинувального акту та реєстру матеріалів досудового розслідування, відомості про кримінальне правопорушення відносно ОСОБА_2 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 01 жовтня 2016 року.

Цього ж дня, тобто 01 жовтня 2016 року, ОСОБА_2 було повідомлено про підозру.

31 жовтня 2016 року по даному кримінальному провадженні було складено обвинувальний акт.

20 червня 2019 року по даному кримінальному провадженні було надано доручення про проведення досудового розслідування.

11 липня 2019 року по даному кримінальному провадженні слідчим було винесено постанову про проведення процесуальних дій на іншій території.

17 липня 2019 року по даному кримінальному провадженні було проведено огляд місця події та допитано свідка ОСОБА_3

18 вересня 2019 року по даному кримінальному провадженні слідчим було винесено постанову про призначення іншого слідчого.

19 вересня 2019 року по даному кримінальному провадження надано доручення про проведення досудового розслідування.

Останнім процесуальним рішенням, зазначеним у реєстрі, є складання 27 вересня 2019 року обвинувального акту.

Про прийняття інших процесуальних рішень в реєстрі немає жодної інформації.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 09 квітня 2019 року залишено без змін ухвалу Тячівського районного суду Закарпатської області від 17 січня 2019 року про повернення прокурору обвинувального акту, складеного та затвердженого щодо ОСОБА_2 за ч. 3 ст. 286 КК України.

Однак, в доданому до обвинуваченого акту реєстрі матеріалів досудового розслідування не зазначено відомості щодо руху справи та прийнятих процесуальних рішень в період з 09 квітня 2019 року, коли судом повернуто обвинувальний акт прокурору, до часу повторного складання обвинувального акту – 27 вересня 2019 року.

Таким чином, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що в доданому до обвинувального акта реєстрі матеріалів досудового розслідування не містяться дані про всі процесуальні дії, проведені під час досудового розслідування, а також про прийняті в ході досудового розслідування процесуальні рішення, що не дає змоги суду перевірити дотримання норм кримінального процесуального закону при проведенні досудового розслідування.

При цьому суд звертає увагу прокурора на те, що судовий розгляд справи призначається саме на підставі обвинувального акту, складеного у відповідності із законом, і суд не може усувати недоліки, які допущені на стадії досудового розслідування кримінального провадження, оскільки на судову гілку влади покладена функція щодо здійснення правосуддя, а не виконання обов`язків, покладених на сторону державного обвинувачення.

Всі вищенаведені обставини у їх сукупності та взаємозв`язку, на предмет їх відповідності вищевказаним нормам Основного Закону України та Кримінального процесуального кодексу України, в однозначній мірі свідчать про неможливість призначення даного кримінального провадження до судового розгляду по суті та вказують на необхідність його повернення прокурору на підставі п. 3 частини третьої ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України.

Зазначений висновок суду ґрунтується на тому, що прокурором, при направленні обвинувального акту до суду, не було забезпечено дотримання обов`язкових при його складанні вимог закону.

Вищевказані недоліки обвинувального акту унеможливлюють якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред`явленого обвинувачення, і, безперечно, порушують право обвинуваченого на захист, яке гарантується кожній особі приписами п. "с" частини третьої ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, положення якої імплементовані у ст. 20 Кримінального процесуального кодексу України.

Також, вищевказані недоліки доданого до обвинувального акту реєстру матеріалів досудового розслідування унеможливлюють якісно і в повній мірі здійснювати судовий розгляд справи та позбавляє суд можливості прийняти законне рішення.

У пункті 2 частини 1 статті 219 КПК України (в редакції станом на 14 березня 2018 року) вказується, що досудове розслідування повинно бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину. Згідно ч.2 цієї ж статті (в редакції станом на 14 березня 2018 року), строк досудового розслідування може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 цього Кодексу. При цьому загальний строк досудового розслідування не може перевищувати: дванадцяти місяців із дня повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину.

Згідно ст. 294 КПК України (в редакції станом на 14 березня 2018 року), якщо внаслідок складності провадження неможливо закінчити досудове розслідування кримінального проступку (дізнання) у строк, зазначений у пункті 1 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строку, встановленого пунктом 1 частини другої статті 219 цього Кодексу, районним (міським) або іншим прирівняним до нього прокурором. Якщо досудове розслідування злочину (досудове слідство) неможливо закінчити у строк, зазначений у пункті 2 частини першої статті 219 цього Кодексу, він може бути продовжений в межах строків, встановлених пунктами 2 та 3 частини другої статті 219 цього Кодексу: 1) до трьох місяців - керівником місцевої прокуратури; 2) до шести місяців - керівником регіональної прокуратури або його першим заступником чи заступником; 3) до дванадцяти місяців - Генеральним прокурором чи його заступниками. Строк досудового розслідування злочину може бути продовжений до трьох місяців, якщо його неможливо закінчити внаслідок складності провадження, до шести місяців - внаслідок особливої складності провадження, до дванадцяти місяців - внаслідок виняткової складності провадження.

В свою чергу ст. ст. 295-296 КПК України ( в редакції станом на 14 березня 2018 року) передбачена процедура продовження терміну з винесення відповідного клопотання слідчим, з яким ознайомлюється сторона захисту, після чого воно подається на розгляд відповідному прокурору.

При цьому ст. 113 КПК України встановлено, що будь-які процесуальні рішення або процесуальні дії учасники кримінального провадження зобов`язані приймати у встановлені законом процесуальні строки, і будь-які процесуальні дії або сукупність дій під час кримінального провадження повинні бути виконані без невиправданої затримки та в будь-якому разі не пізніше граничного строку, встановленого відповідним положенням КПК України/

Таким чином, норми ст. ст. 113, 219 КПК України забезпечують реалізацію права особи на захист та справедливий розгляд справи у розумні строки, встановлені законом.

ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, про підозру йому повідомлено, згідно даних реєстру матеріалів досудового розслідування, 01 жовтня 2016 року, з цього часу відповідно до ст. 219 КПК розпочав рахуватися строк досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню.

Жодних відомостей про те, що приймалися процесуальні рішення про продовження строку досудового розслідування, у реєстрі не зазначено та суду не подано.

Всі процесуальні дії і рішення, які органом досудового розслідування виконані після одного місяця, з дня винесення ухвали апеляційного суду про повернення обвинувального акту, чи з 20 червня 2019 року (коли по даному кримінальному провадженні було надано доручення про проведення досудового розслідування), чи з 11 липня 2019 року (коли по даному кримінальному провадженні слідчим було винесено постанову про проведення процесуальних дій на іншій території), чи з 17 липня 2019 року (коли по даному кримінальному провадженні було проведено огляд місця події та допитано свідка ОСОБА_4 ) проведені поза межами строку досудового розслідування,отже, даний обвинувальний акт складено за межами процесуальних строків, тобто він не відповідає вимогам процесуального закону та має місце грубе порушення прав ОСОБА_2 .

Отже, в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення в розумінні п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України(у зв`язку з його складанням за межами процесуальних строків), а за правилами ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно осіб,яким висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, що вказує на наявність обставин, що перешкоджають судовому розгляду обвинувального акту щодо ОСОБА_2 .

Таким чином направлений до суду обвинувальний акт, який як процесуальне рішення прийнятих за межами процесуальних строків є недопустимим та нікчемним документом, який не може бути предметом розгляду судом.

За встановлених обставин, при наявності вищевказаних недоліків обвинувального акту,судовий розгляд даного кримінального провадження не може бути призначений, оскільки будь-яке рішення, постановлене судом при наявності порушення права обвинуваченого на захист буде незаконним і тягне за собою його скасування.

За встановлених обставин, обвинувальний акт та додані до нього матеріали відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України підлягають поверненню прокурору.

Керуючись ст.ст.314-316, 334, 369 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Обвинувальний акт в кримінальному провадженні про обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України - повернути прокурору прокуратури Закарпатської області з метою усунення вказаних недоліків протягом розумного строку.

Ухвала може оскаржена протягом 7 днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду через Тячівський районний суд Закарпатської області.

Суддя В.В. Ніточко